25/10/2026
Уявіть, що ви приходите до нотаріуса продати квартиру. А нотаріус раптом такий повідомляє: "Нічо не вийде. На ваше майно накладено арешт". І дивитесь у витягу, що вам тицяє на екрані комп'ютера нотаріус: дійсно написано "арешт". Оу... Тут у вас починають скажено палати синапси в голові від напружених спроб пригадати: "А що ж це було таке? Звідки він?" Причому накладено його у 2005 році. Або аж у 2001-му. А іноді так давно, що державний орган, який його накладав, уже тричі перейменували, виконавче провадження знищили, судову справу списали в макулатуру, а сам арешт усе ще бадьоро охороняє вашу нерухомість, - мабуть від вас самих. 🦕
Що робити? Куди бігти? До кого? (До адвоката, звісно, але ми ж не любимо простих шляхів.) Подавати позов? Скаргу? Заяву виконавцю? Клопотання суду? І до якого саме суду?
Відповідь залежить не стільки від віку арешту, скільки від того, хто його наклав, в чиїх інтересах і чи є ви боржником, чи хтось щось переплутав.
Нижче практична інструкція, як діяти.
0️⃣ КРОК НУЛЬОВИЙ. ЗВІДКИ ДРОВА? 🔎
Так-так, нульовий. Наслідуючи айтішників та рахувальників поверхів з Європи, у цьому випадку рахуємо з нуля. Перш ніж писати суду чи куди інде, отримайте інформаційну довідку з Держреєстру речових прав на нерухоме майно, яку вам ото на екрані показували, обов'язково з інформацією з архівних реєстрів заборон. Власне, у того ж нотаріуса.. Послуга платна, але ми маємо мати тверду основу для подальших дій, тому витрата виправдана.
Нас цікавлять:
✅ номер обтяження;
✅ дата і підстава його накладення;
✅ орган, який видав відповідний документ;
✅ особа, майно якої арештоване;
✅ реєстратор, який вніс запис.
Відразу звертаю вашу увагу: якщо в реєстрі написано, що арешт зареєструвала державна нотаріальна контора, це зовсім не означає, що то вона його й наклала. Були часи, коли саме держнотконтори реєстрували постанови виконавців або ухвали судів. До самого рішення про арешт такі нотконтори не дотичні.
1️⃣-ий ВАРІАНТ. АРЕШТ НАКЛАВ ВИКОНАВЕЦЬ, ПРОВАДЖЕННЯ ІСНУЄ 📂
Крок перший - з'ясувати, чи все ще існує в цьому брєнному матеріальному світі виконавче провадження, в якому народився ваш арешт. Бо якщо так, це найпростіша ситуація. У тому разі, якщо, звісно, ви свої борги вже віддали.
🔸 Куди звертатися: до державного або приватного виконавця, у провадженні якого перебувало ВП.
🔸 Що подавати: заяву про зняття арешту з посиланням на ст. 40 та 59 ЗУ "Про виконавче провадження".
🔸 Що додати: постанову про закінчення провадження (якщо вона у вас є), докази погашення боргу та інформаційну довідку з реєстру.
🔸 Судовий збір: 0 грн. Це звернення до виконавця, а не до суду. Тут ви платите більше своїм часом у черзі в прийомний день. Це б'є по нервовій системі, але не по гаманцю.
Нюанс є: не кожне завершення виконавчого провадження зобов'язує виконавця зняти арешт, а лише те, що передбачає відсутність боргу. Бо, наприклад, повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність майна в боржника за загальним правилом не означає, що арешт потрібно скасувати. Навпаки, він має зберігатися якраз на той випадок, якщо майно у вас таки віднайдеться.
А якщо виконавець відмовляє? (звісно, неправомірно)
2️⃣-ий ВАРІАНТ. СКАРГА НА ВИКОНАВЦЯ. ІНОДІ ПОЗОВ ДО НЬОГО.
Якщо виконавець чомусь не вбачає підстав для зняття арешту, а вони є, дуже важливо не помилитися з процесуальною формою.
А)Якщо виконується рішення цивільного суду:
📌 Документ: СКАРГА до суду на рішення, дії або бездіяльність виконавця за ст.447–453 ЦПК.
📌 Куди: та до того самого суду першої інстанції, який розглядав первісну цивільну справу.
📌 Учасники: всі причетні - боржник, стягувач і виконавець.
📌 Судовий збір: за подання скарги до суду першої інстанції не сплачується. Хоча це років п'ять було спірним моментом, але наче устоялося.
📌 Строк: за загальним правилом 10 днів від дня, коли стало відомо або мало стати відомо про порушення права. Себто - від отримання вами відмови. Якщо строк пропущено, потрібно одночасно зі скаргою просити про його поновлення, згадавши поважність причин. Строки за Законом "Про виконавче провадження" на час воєнного стану зупинені, але цей строк дублюється в ЦПК, і тому ставлення до його недотримання у суддів неоднозначне. Отже краще його не пропускати.
⚠️Прохальна частина скарги: просити визнати неправомірною відмову або бездіяльність виконавця та зобов'язати усунути порушення, зокрема зняти арешт.
Далі уважно. Додатковий крок. Перевірте, що виконувалось, і...
Б) Якщо виконавець виконував не рішення суду, а, наприклад, постанову податкового органу чи виконавчий напис нотаріуса (а маєте знати, що виконавчих документів насправді багато і судовими вони аж ніяк не вичерпуються), ситуація інша.
🔹 Тоді за загальним правилом звертаємося з АДМІНІСТРАТИВНИМ ПОЗОВОМ до адміністративного суду за ст. 287 КАС України та ст.74 Закону "Про виконавче провадження".
🔹 Відповідачем виступатиме відповідний орган ДВС або приватний виконавець.
🔹 Підсудність: адміністративні суди у нас діють за областями. Власне, він у вас в області буде один-єдиний - "окружний". Територіальна підсудність щодо індивідуальних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правило, може визначатися за місцем проживання позивача або місцезнаходженням відповідача згідно зі статтею 25 КАС України.
🔹 Судовий збір у 2026 році: 1331,20 грн за немайновий адміністративний позов фізичної особи. За електронного подання через підсистему ЄСІТС із застосуванням коефіцієнта 0,8 - 1064,96 грн.
Але це все, якщо виконавче провадження ще існує. А це далеко не гарантується.
3️⃣ ВАРІАНТ № 3. ЯКЩО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ ВЖЕ ЗНИЩЕНО? 🗃️
Наприклад, арешт накладено у 2010 році, і ВДВС повідомляє, що провадження не збереглося (строки їх зберігання, як правило, становлять три роки, іноді через недогляд їх знищують зі значним запізненням, але років через 10 знищення провадження майже гарантовано).
🟨 Перша дія в такому випадку: письмова заява до ДВС із вимогою встановити підставу завершення виконавчого провадження та вирішити питання про зняття арешту.
Попросіть надати інформацію про дату, номер і підставу завершення провадження, можливі залишки відомостей в автоматизованих та попередніх електронних системах, архівних книгах й інших облікових документах. Важливо також поставити питання про можливість відновлення матеріалів знищеного провадження відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень. А раптом виконавець візьме та й виконає цю вимогу? Чого, щоправда, я ніколи на власні очі не бачив, хоча нормативна можливість існує.
На практиці ж часто мета цієї заяви до ДВС - отримати обґрунтовану письмову відмову виконавця з посиланням на фізичне знищення матеріалів.
🟨 Друга дія: із цією відмовою вже до суду.
І тут ми повертаємося до розвилки, описаної вище. 🔸Якщо виконувався виконавчий документ у цивільній справі - скарга до суду, який її розглядав. 🔹Якщо рішення несудового органу - адміністративний позов.
Варто знати: саме по собі знищення матеріалів провадження ще не є підставою для зняття арешту. Тому спочатку треба перевірити, чи нема ознак непогашеного боргу, інших обставин, що передбачають виправданість арешту.
🟨 Що додати: лист про знищення матеріалів, архівний витяг із реєстру, документи про власність, докази виконання зобов'язання, відсутності чинних вимог стягувача, завершення провадження або інші підтвердження відсутності підстав для арешту.
4️⃣-ий ВАРІАНТ. АРЕШТ НАКЛАВ СУД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ⚖️
Це особливий випадок, який легко сплутати з попередніми виконаннями судових рішень, якщо не звернути увагу, що саме виконувалось: фінальне рішення чи ухвала про забезпечення позову, яка приймається ще тоді, коли справа в суді й ще не вирішена.
Наприклад, під час поділу майна подружжя суд арештував квартиру, щоб ніхто її не продав до вирішення спору. У багатьох звичайних ситуаціях така пересторога може бути зайвою, адже квартира, придбана в шлюбі, за загальним правилом є спільним майном подружжя незалежно від того, "на кого записана", і нотаріус вам і без судового арешту до вирішення питання про поділ її продати не дозволить. Однак бувають винятки. Наприклад, коли квартиру формально придбано до шлюбу, хоча істотні вкладення зроблено вже під час шлюбу, або коли спір стосується майна, набутого під час фактичних шлюбних відносин.
Так от: ділили-ділили майно-рядно. Потім справу закінчили, квартиру комусь присудили, сторони давно живуть окремо, а арешт залишився.
Бо про нього просто забули. І сторони. І суддя.
👉 Що подаємо: клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
👉 Куди: до суду, у провадженні якого перебувала справа, у межах тієї самої справи. За можливості питання розглядатиме той самий суддя, але його заміна не позбавляє суд повноважень вирішити клопотання.
👉 Правова підстава: стаття 158 ЦПК України.
👉 Учасники: учасники відповідної судової справи.
👉 Судовий збір: окремої ставки за таке клопотання не передбачено.
👉 Що додати: ухвалу про забезпечення, остаточне судове рішення, що набрало законної сили, доказ виконання рішення або припинення обставин, які виправдовували забезпечення.
За загальним правилом суд має розглянути клопотання не пізніше п'яти днів після надходження. На практиці - різне. Але у більшості випадків це дійсно не довго.
Не плутайте його з позовом до виконавця чи скаргою на нього! Те, що виконавець виконував ухвалу суду, не робить його автором забезпечувального заходу. Він навіть не залучається до розгляду. Але якщо ухвала про забезпечення виконувалася через ДВС і виконавець виніс власну постанову про арешт, то після скасування судом забезпечення потрібно ще простежити, щоб виконавець зняв накладений ним арешт. Бо в реєстрі обтяження може бути прив'язане саме до постанови виконавця, а не безпосередньо до первинної ухвали суду.
5️⃣ ВАРІАНТ № 5. МАЙНО ВАШЕ, А БОРЖНИК - ХТОСЬ ІНШИЙ 🏠
В організаційному безладі електронних реєстрів, а тим більше в плутанині старих паперових джерел, буває й не таке. Наприклад, ви придбали квартиру, а згодом виявили, що її арештували за борги попереднього власника. Або арешт наклали на спільне майно, хоча зобов'язання стосується лише одного зі співвласників.
♦️ Тут уже можливий цивільний позов про визнання права власності та зняття арешту по ст. 59 Закону "Про виконавче провадження". Важлива відмінність: ви не оскаржуєте дії виконавця як боржник, а захищаєте власне майно від стягнення за чужими зобов'язаннями.
♦️ Відповідачі: боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт (стягувач). Третя особа: відповідний орган ДВС або приватний виконавець.
♦️ Суд: місцевий загальний суд (районного рівня) у порядку цивільного судочинства, а якщо спір належить до господарської юрисдикції - господарський суд.
Для позову щодо нерухомості враховуйте правила виключної територіальної підсудності за місцезнаходженням майна. Тобто судитися треба не там, де ви живете, і не де проживають сторони виконавчого провадження, а там, де розташована квартира, на яку накладено арешт.
♦️ Що додати: правовстановлюючі документи, докази часу набуття власності, інформаційну довідку про арешт, матеріали виконавчого провадження або клопотання про їх витребування (бо якщо боржник не ви, вам ці матеріали просто так можуть і не надати), докази того, що майно належить вам, а не боржнику.
♦️ Судовий збір: залежить від заявлених вимог. За немайнову вимогу фізичної особи у 2026 році - 1331,20 грн. Якщо заявляється самостійна майнова вимога про визнання права власності, збір може залежати від вартості майна.
6️⃣-ий ВАРІАНТ. АБО ВАРІАНТ ОМЄГА. АРЕШТ Є, СПРАВИ НЕМАЄ, А КОМУ КОЛИСЬ БУЛИ ВИННІ - НЕВІДОМО 🦖
Це вже юридична археологія найвищого рівня. Точіть свою лопату! Буває, чого не хватишся - нічого немає: ні провадження, ні рішення, ні бога, ні чорта, ні виделки, ні ложки... Прямо починаєш вірити, що худфільм "Матриця" - це просто талановита документалка. Але арешт є. І стирчить посеред інформаційної довідки як баобаб посеред тундри. Звідки ти, чудо?
Розповім про ситуацію з власної практики.
Людина отримала спадщину. Пішла оформляти нерухомість, а виявилося, що на майні покійного висить арешт приблизно двадцятирічної давності. Арешт колись наклав суд ухвалою про забезпечення позову. Виконавче провадження, звісно, знищене (дивись вище, розділи 3-й та 4-ий одночасно). Судову справу також не зберегли. Від старого судового провадження в архіві суду залишилося лише присипане порохами рішення з великою плямою від кави, де зазначено прізвище, ім'я та по батькові колишнього позивача. Але... Ні адреси. Ні дати народження. Ні ідентифікаційного номера. А ПІБ приблизно таке ж рідкісне, як Мельник Іван Іванович.
Пам'ятаєте, як Мюллер пояснював Штірліцу, що Мюллеру в Німеччині загубитися для тих хто його шукає дуже легко, бо важко вигадати в Німеччині щось непомітніше за людину на прізвище Мюллер? Так от, нам довелося шукати саме такого Мюллера (українською якраз-таки "Мельник"). 🕵️♂️ А знайти його треба, бо саме його інтереси формально зачіпатиме зняття арешту.
У чому процесуальна пастка?
Звичайний шлях - подати клопотання про скасування забезпечення до суду, який його застосував (як я описував у розділі 4).
Але спадкоємець не був учасником тієї давньої справи. Для використання цього механізму потрібно було розв'язати питання процесуального правонаступництва, тобто заміни сторони спадкоємцем, а для цього - відновлення втраченого судового провадження. А відновлювати фактично нічого. Рішення лаконічне "до нєльзя", жодних подробиць боргу і жодних ознак, за якими можна відновити у справі хоч щось.
Тому ми пішли іншим шляхом: т.зв. "негаторний" позов за ст. 391 ЦК України про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття арешту.
Але й тут необхідно визначити належного відповідача - все того ж, побий його борошном, Мельника! От вже з ним почалися справжні пригоди.
Ми знайшли людину з потрібним прізвищем, ім'ям і по батькові майже методом тика (по "базі 09" - олди мають пам'ятати диски з телефонно-адресним довідником, які колись продавалися на Петрівці). Звернулися до суду. А згодом виявилося, що це не той Мельник! Відмова! Довелося продовжити пошук.
Позичивши настирливість у золотистого стафілокока - ми подавали позов тричі. Лише з третьої спроби вдалося встановити ту саму зацікавлену особу, в інтересах якої колись забезпечували позов. І лише після цього вдалося досягти зняття арешту.
Отже, що робити в таких випадках?
🔻 Спочатку: отримати всі можливі архівні відомості: реєстраційний запис, первинну ухвалу, залишки судової справи, документи ДВС, відповіді нотаріального архіву.
🔻 Далі: перевірити можливість відновлення втраченого провадження за ст. 488–495 ЦПК та процесуального правонаступництва. Якщо це реально - розглядати шлях скасування забезпечення у старій справі.
🔻 Якщо ні: подавати окремий негаторний позов, вказуючи, що арешт більше не має правової мети і порушує права власника.
🔻 Відповідач: особа, в інтересах якої застосували обмеження, або її правонаступник.
🔻 Суд: місцевий загальний (районний), за місцезнаходженням нерухомості.
🔻 Що додати: документи про спадкування, докази прийняття спадщини, документи про належність нерухомості спадкодавцю, реєстраційні відомості, відповіді архівів і державних органів, документи про припинення або відсутність чинних вимог, результати пошуку особи, в інтересах якої накладався арешт.
🔻 Судовий збір: за самостійну немайнову вимогу фізичної особи у 2026 році - 1331,20 грн.
Застереження: негаторний позов не є універсальним способом обходити процедуру скасування забезпечення позову. Його потрібно обґрунтовувати саме як захист порушеного речового права, а не як повторний розгляд старої судової справи. Але коли власник не може скористатися механізмом старої справи, цей шлях іноді виявляється єдиним практично ефективним.
✍️✍️ КОРОТКА ШПАРГАЛКА ✍️✍️
1. Провадження існує, є підстави для зняття арешту: заява виконавцю. Без судового збору.
2. Виконавець безпідставно відмовляє: скарга до суду, який розглядав цивільну справу, або адміністративний позов, якщо виконувався документ несудового органу.
3. Арешт накладено ухвалою суду для забезпечення позову: клопотання про скасування забезпечення в межах тієї самої справи.
4. Арештоване майно належить не боржнику: позов про звільнення майна з-під арешту. Відповідачі - боржник і стягувач.
5. Давній арешт, справи немає, стягувач невідомий: три кола панічного крику та розмахування руками, архівний пошук, дві півлітри валер'янки, сорок бочок арештантів, перевірка можливості відновлення справи, а за відповідних обставин - негаторний позов. Головне - встановити належного відповідача.
🦉 І НАОСТАНОК
Старий арешт часто виглядає як дрібна технічна неприємність. Подумаєш, якийсь запис у реєстрі! І чого нотаріус взагалі кочевряжиться? Це коли було? Тоді мобільні телефони, уявіть, мали антенки! Та люди стільки не живуть у наш час, не те що якісь борги... За сучасними цінами - взагалі копійчані. Але виправлення цих кількох рядків на тьмяному аркуші А4 іноді здатне зайняти і місяці, і роки. Бо універсальної заяви "прошу зняти старий арешт" немає. І не кожен навіть юрист розбереться, з якого боку до цього бойового троянського коня підходити, щоб кумису надоїти... Буває і людина з десятирічним досвідом "не в тому полі сосну сажає, не в тому лісі жито сіє".
Спочатку потрібно встановити, хто і навіщо його наклав. Потім - хто сьогодні має повноваження його зняти. І лише після цього обирати правильний процесуальний механізм. Головне - не переплутати двері, в які потрібно стукати. ⚖️ Але, звісно, якщо хочете зекономити - пробуйте самі. Спробував вам допомогти настільки лаконічно, наскільки можу...
P.S. Ця інструкція стосується передусім арештів у цивільних та виконавчих справах. Кримінально-процесуальні арешти й податкові обтяження мають окремі правила.
Інші корисні й цікаві моменти відстежуйте, підписавшись на мою сторінку чи/або/і відстежуючи хештеги, наприклад #загальніпитаннясудовогопроцесу #лікбезвиконавчепровадження