16/06/2025
🔸 Її діти були з нею у найважчі часи. Тепер вона бореться, щоб бути з ними знову.
У 2019 році я представляв Наталію — маму двох хлопчиків — у справі про позбавлення батьківських прав їхнього батька, який повністю самоусунувся від виховання. Суд задовольнив наш позов. З того моменту Наталія залишилася єдиною, хто був з дітьми кожен день.
У 2022 році вона змушена була виїхати з дітьми до Данії, рятуючи їх від війни. Та замість захисту — там її спіткала інша загроза:
дітей вилучили данські соціальні служби на підставі провадження, в якому немає жодних доведених фактів чи обвинувачень.
🔻 Що відбувається зараз:
– Старший син не має права бачитися з мамою, перебуває у важкому психоемоційному стані,
– Дітей розлучили,
– Призначено медикаментозне лікування без участі та згоди матері,
– Освіта не забезпечена,
– Наталію усунули від прийняття будь-яких рішень щодо дітей,
– Жодного плану повернення дітей до родини, як того вимагає закон, не існує.
📩 У травні 2025 року Наталія звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Провадження відкрито, скеровано запити до МЗС та Національної соціальної сервісної служби.
📌 Розглядається питання зміни юрисдикції справи відповідно до Гаазької конвенції.
🎥 Звернення Наталії до громадськості:
🔗 https://www.youtube.com/shorts/q6L2KtW4zRI
Це дуже особиста історія. Але вона торкається не тільки однієї родини.
Це — історія про те, як навіть у мирній країні можна опинитися в безправному становищі, якщо мовчати.
І про те, як важливо, щоб поруч був хтось, хто вже колись допоміг — і не відвернувся зараз.
https://www.youtube.com/-g9rПрошу откликнуться всех, кто может помочь — адвокатов, волонтёров, просто неравнодушных людей. Откликнитесь и...
