What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00 Saturday 12:00 - 17:00

VANAT І Партнери, м. Житомир, вУлица Лесі Українки 12, Zhytomyr (2026)

09/09/2026

⚖️ Мобілізовані військові та пенсія: чому місяці служби під час війни можуть рахуватися як звичайний страховий стаж?

Людина залишила цивільну роботу, була мобілізована, виконувала бойові завдання, ризикувала життям і здоров’ям. Але коли постає питання майбутньої пенсії, виникає принципова проблема: особливі умови такої служби не завжди дають відповідне збільшення саме страхового стажу.

Юристи «Ванат і Партнери» пояснюють, у чому суть дискусії та чому вона важлива для тисяч військовослужбовців.

Що пропонують змінити?

Громадська ініціатива «Стаж під вогнем» виступає за запровадження пільгового обчислення стажу для військових.

Зокрема, у зареєстрованій петиції пропонується:

🔹 1 місяць служби за 3 — за безпосередню участь у бойових діях або виконання бойових завдань;

🔹 1 місяць за 2 — за проходження служби в районах ведення бойових дій;

🔹 1 місяць за 2 — за перебування в полоні, якщо цей факт офіційно встановлений.

Йдеться фактично про те, щоб небезпечні та особливі умови військової служби мали реальний вплив на майбутнє пенсійне забезпечення захисників.

Чому зміни досі не запроваджені?

Як повідомляється з посиланням на офіційну відповідь Мінсоцполітики, Міністерство оборони вже пропонувало законодавчі зміни для посилення соціального захисту військовослужбовців.

Водночас Мінсоцполітики серед аргументів щодо неможливості відповідних змін посилається, зокрема, на фінансові обмеження та домовленості з міжнародними партнерами.

При цьому виникає важливе питання: чи достатньо самого права окремих категорій УБД на достроковий вихід на пенсію, якщо військовослужбовцю може не вистачати необхідного страхового стажу для її призначення?

Саме тут і полягає одна з ключових проблем.

Що планує держава?

Мінсоцполітики повідомило про підготовку законопроєкту щодо комплексної пенсійної реформи.

Серед можливих підходів обговорюється додаткова державна виплата за бойовий досвід замість механізму пільгового страхового стажу.

Однак поки відповідний закон не ухвалений, говорити про гарантоване нове право військовослужбовців передчасно.

❗ Обіцянка підготувати законопроєкт — це ще не закон і не гарантована виплата.

Позиція юристів «Ванат і Партнери»

На нашу думку, проблема потребує системного законодавчого вирішення.

Мобілізація не повинна ставити людину у гірше становище щодо майбутнього пенсійного забезпечення лише тому, що замість цивільної роботи вона виконувала обов’язок із захисту держави.

Особливо гостро це питання може постати для військових, які після тривалої служби, поранень, полону чи участі у бойових діях через стан здоров’я або інші обставини вже не матимуть можливості роками накопичувати необхідний страховий стаж.

Тому важливо розмежовувати два поняття: право вийти на пенсію раніше та наявність достатнього страхового стажу для її призначення — це не одне й те саме.

📌 Ми стежитимемо за підготовкою пенсійної реформи та законодавчими змінами, адже від їх остаточної редакції залежатимуть реальні права військовослужбовців.

Юридична організація «Ванат і Партнери»

Маєте питання щодо військової служби, виплат, соціальних гарантій або пенсійного забезпечення — звертайтеся за консультацією.

👉 Підписуйтеся на нашу сторінку. Ми пояснюємо зміни у законодавстві та судову практику простою мовою.

08/09/2026

💰 ВІЙСЬКОВОМУ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ МОЖУТЬ ВИПЛАТИТИ СУМУ, ЕКВІВАЛЕНТНУ 10 МІСЯЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ. АЛЕ ВАЖЛИВИЙ НЮАНС

У мережі все частіше можна зустріти інформацію про «10 зарплат військовому при звільненні». Проте юристи юридичної організації «Ванат і Партнери» звертають увагу: окремої фіксованої виплати у розмірі саме 10 «зарплат» закон не встановлює.

Ця сума може утворитися в результаті розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як рахують виплату?

В окремих випадках військовослужбовець має право на:

50% місячного грошового забезпечення × кількість повних календарних років служби.

Тому умовно:

▪️ 10 років служби — 5 місячних забезпечень;
▪️ 15 років — 7,5;
▪️ 20 років — 10 місячних забезпечень;
▪️ 25 років — 12,5.

Наприклад, якщо грошове забезпечення військового становить 30 000 грн, а вислуга — 20 повних календарних років:

30 000 × 50% × 20 = 300 000 грн.

Саме звідси і з'являються ті самі «10 зарплат».

Але 20 років служби ≠ автоматично 10 виплат

Це один із найважливіших моментів.

Розмір допомоги залежить не лише від вислуги, а й від підстави звільнення.

Право на виплату 50% за кожний повний календарний рік може виникати, зокрема, при звільненні за станом здоров’я, а за наявності необхідної вислуги — у певних випадках при звільненні за віком, у зв’язку зі скороченням штатів, закінченням контракту та з інших передбачених законодавством підстав.

При цьому для окремих підстав діють свої умови щодо необхідної вислуги.

А якщо звільнення за сімейними обставинами або власним бажанням?

Тут розмір допомоги може бути іншим.

У передбачених законом випадках за наявності 10 і більше років вислуги виплата становить:

25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Тобто за 20 років це вже сума, еквівалентна 5 місячним забезпеченням, а не 10.

Важливо і те, від якої суми проводять розрахунок

Мова йде не просто про посадовий оклад.

Для визначення допомоги враховуються передбачені законодавством щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою штатною посадою. Водночас не кожна виплата чи винагорода включається до цієї бази.

⚠️ Окремо — про мобілізованих

До військовослужбовців, призваних під час мобілізації на особливий період, та окремих категорій резервістів застосовуються спеціальні правила виплати допомоги при звільненні.

Тому формулу «50% × кількість років» не можна автоматично застосовувати до кожного мобілізованого.

Що рекомендують юристи «Ванат і Партнери»?

Якщо ви готуєтесь до звільнення зі служби або вже звільнилися, варто перевірити не лише факт проведення розрахунку.

Важливо встановити:

✔️ яка підстава звільнення зазначена в документах;
✔️ яка вислуга врахована;
✔️ чи маєте ви право на 50% або 25% за кожний рік;
✔️ які складові грошового забезпечення взяли для розрахунку;
✔️ чи не була належна вам допомога взагалі не нарахована.

Помилка в одному з цих пунктів може суттєво вплинути на кінцеву суму.

Якщо виникли сумніви щодо правильності розрахунку виплат при звільненні — звертайтеся до юридичної організації «Ванат і Партнери». Допоможемо проаналізувати документи та визначити, які виплати можуть бути належними саме у вашій ситуації.

📌 Підписуйтеся на нашу сторінку. Ми розбираємо зміни законодавства, судову практику та реальні юридичні ситуації військовослужбовців простою мовою.

07/09/2026

Суд скасував незаконну мобілізацію, але військова частина не звільнила: чому довелося судитися знову?

У практиці мобілізаційних спорів виникає складне питання: що відбувається після того, як суд уже визнав призов незаконним?

Чи достатньо самого рішення суду? Як показує практика - не завжди.

Юристи та адвокати «VANAT І Партнери» проаналізували показову судову ситуацію, у якій заброньованому працівнику фактично довелося двічі відстоювати наслідки незаконної мобілізації.

Що сталося?

Працівника мобілізували, хоча на момент призову він мав право на відстрочку у зв’язку з бронюванням за підприємством.

Чоловік звернувся до суду - і домігся визнання наказу про його призов протиправним та його скасування.

Рішення пройшло апеляцію та набрало законної сили. На його виконання ТЦК також скасував відповідний пункт наказу про призов.

Здавалося б, питання вирішене.

Але чоловік продовжував залишатися у списках особового складу військової частини.

Він подав рапорт про звільнення, проте військова частина відмовила, аргументуючи це тим, що Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» не передбачає такої окремої підстави для звільнення, а процедура призову нібито має незворотний характер.

У результаті чоловікові довелося знову звертатися до суду.

⚖️ Що принципово важливого сказав суд?

На нашу думку, ключовим у цій справі є не саме формулювання підстави для звільнення, а правові наслідки скасування незаконного призову.

Суд виходив із того, що на момент мобілізації чоловік мав чинне право на відстрочку через бронювання.

Якщо наказ про призов уже визнаний судом протиправним та скасований, наслідки такого незаконного рішення не можуть продовжувати існувати так, ніби мобілізація була законною.

Саме тому суд дійшов висновку, що скасування наказу про призов має наслідком зміну статусу особи з військовослужбовця на військовозобов’язаного, а похідні рішення, пов’язані з проходженням служби, не можуть існувати окремо від скасованого наказу.

Чому ця справа важлива?

Ми звертаємо увагу на важливий момент: виграти суд щодо незаконної мобілізації та фактично відновити своє порушене право - інколи не одне й те саме.

Навіть після набрання рішенням законної сили може виникнути необхідність домагатися його реального виконання та оскаржувати подальші рішення або бездіяльність відповідних органів.

У цій справі суд став на бік позивача та:

🔹 визнав протиправною відмову військової частини у звільненні;
🔹 зобов’язав прийняти рішення про звільнення чоловіка з військової служби;
🔹 зобов’язав виключити його зі списків особового складу.

Позиція «VANAT І Партнери»

Ця справа демонструє важливий принцип: судовий захист має бути не формальним, а ефективним.

Якщо незаконне рішення державного органу скасоване, людина повинна бути реально повернута у правове становище, яке існувало б, якби порушення не відбулося.

Водночас кожна справа щодо мобілізації, бронювання та звільнення має свої фактичні обставини. Тому не варто автоматично переносити висновки одного судового рішення на будь-яку іншу ситуацію - необхідно аналізувати документи, дату та підстави бронювання, момент призову, зміст судових рішень і подальші дії ТЦК та військової частини.

📌 Якщо ваше бронювання або відстрочка діяли на момент мобілізації, але вас все одно призвали, ситуацію варто оцінювати юридично - навіть якщо людина вже зарахована до військової частини.

VANAT І Партнери
Юридичний аналіз військового та мобілізаційного законодавства.

Підписуйтеся - розбираємо актуальну судову практику та пояснюємо, як рішення судів можуть працювати у реальних ситуаціях.

06/09/2026

Військового зобов’язали відшкодувати 552 тисячі гривень за нестачу майна: що важливо знати про матеріальну відповідальність

Військовослужбовця можуть зобов’язати відшкодувати державі значну суму за нестачу військового майна. Але для цього командування повинно довести не лише сам факт нестачі, а й вину конкретного військового.

Показовою є справа, яку розглянув Вінницький окружний адміністративний суд. Начальника складу роти логістики притягнули до повної матеріальної відповідальності на 552 233,30 грн. Військовослужбовець не погодився з наказом та спробував оскаржити його в суді.

Суд у задоволенні позову відмовив.

Але ця справа важлива не лише через суму. Вона показує, за яких умов військовослужбовця можуть змусити компенсувати державі вартість втраченого або нестачного майна.

Що сталося у військовій частині?

Після проведення аудиту у військовій частині виявили значну нестачу майна продовольчої служби.

Загальна сума виявлених розбіжностей була набагато більшою - понад 4,4 млн грн.

Після цього провели службове розслідування. Комісія перевіряла, хто відповідав за майно, як воно обліковувалося, чи були документи щодо його переміщення та списання і чи могли дії або бездіяльність конкретних військовослужбовців призвести до виникнення нестачі.

За результатами розслідування відповідальність поклали, зокрема, на начальника складу.

Йому визначили суму відшкодування - 552 233,30 грн.

Військовослужбовець із цим не погодився і звернувся до суду.

Чи достатньо просто виявити нестачу?

Ні.

Це один із головних моментів, на який варто звернути увагу військовослужбовцям.

Сам факт того, що під час інвентаризації або аудиту не вистачає майна, ще не означає, що конкретний військовий автоматично повинен компенсувати його вартість.

Для матеріальної відповідальності потрібно встановити цілий комплекс обставин:

чи дійсно державі завдано прямої матеріальної шкоди;
чи порушив військовослужбовець свої службові обов’язки;
чи пов’язана саме його поведінка з виникненням шкоди;
чи є його вина;
яке саме майно було передане йому під відповідальність;
чи правильно визначено розмір збитків.

Тобто має бути зрозумілий ланцюг:

обов’язки військового → порушення цих обов’язків → конкретна шкода → причинний зв’язок → вина.

Якщо хоча б одна з цих складових не підтверджена належними доказами, це може мати значення для вирішення питання про матеріальну відповідальність.

Що встановив суд у цій справі?

У цьому випадку суд дійшов висновку, що необхідні умови для матеріальної відповідальності були підтверджені.

Військовослужбовець був начальником складу та відповідав за майно продовольчої служби.

Під час перевірок було встановлено проблеми з обліком матеріальних цінностей, їх документальним оформленням та контролем за збереженням.

На думку суду, саме неналежне виконання цих обов’язків створило умови для виникнення нестачі.

При цьому вину військовослужбовця визначили як необережність, а не умисні дії.

Це важливий момент: для матеріальної відповідальності не завжди потрібно доводити, що військовий навмисно хотів завдати державі шкоди.

Військовий заперечував, що отримував частину майна

Одним із аргументів сержанта було те, що частину майна він фактично не отримував.

Зокрема, йшлося про 20 тисяч одиниць води «Подільська», вартість якої становила 200 400 грн.

Однак у матеріалах справи був акт приймання, відповідно до якого ця вода була оприбуткована саме за начальником складу.

Документ містив його підпис.

Тому суд не погодився з твердженням, що військовослужбовець не приймав це майно.

Чому це важливо?

Тому що для матеріально відповідальної особи документи мають величезне значення.

Якщо військовий фактично не отримував майно, виявив невідповідність у кількості або відмовлявся підписувати документ, це бажано належним чином зафіксувати.

Інакше підписаний акт може стати одним із ключових доказів того, що майно було прийнято під відповідальність конкретної особи.

А якщо за майно відповідали кілька військових?

Це також не означає, що відповідальність автоматично покладається лише на одну особу.

У цій справі суд звернув увагу на те, що до матеріальної відповідальності притягували кількох військовослужбовців.

При цьому для кожного встановлювали його конкретні дії, обов’язки та ступінь вини.

Тому сама по собі наявність іншої відповідальної особи не звільняє військовослужбовця від відповідальності.

Але водночас командування має обґрунтувати, чому саме конкретний військовий відповідає за конкретну частину шкоди.

Чи можна оскаржити наказ про матеріальну відповідальність?

Так.

Військовослужбовець має право оскаржити наказ, якщо вважає, що його притягнули до відповідальності незаконно або без достатніх підстав.

Під час оскарження важливо перевіряти не тільки сам факт нестачі.

Необхідно аналізувати:

1. Чи був військовослужбовець матеріально відповідальною особою?

Чи було майно офіційно передано йому та чи входило його збереження й облік до службових обов’язків.

2. Чи правильно проведено службове розслідування?

Важливо, які документи досліджувалися, чи надали військовому можливість надати пояснення, чи встановили всі обставини події.

3. Чи доведена вина?

Сам факт нестачі ще не доводить автоматично, що її спричинила конкретна особа.

4. Чи є причинний зв’язок?

Потрібно встановити, як саме дії або бездіяльність військовослужбовця призвели до конкретної шкоди.

5. Чи правильно визначена сума?

Необхідно перевірити розрахунок, перелік майна, його кількість та вартість.

6. Чи не було обставин, які звільняють військовослужбовця від матеріальної відповідальності?

Такі обставини також повинні бути перевірені під час розгляду справи.

Що показує ця справа військовослужбовцям?

Ця справа демонструє важливу річ:

матеріальна відповідальність військового - це не просто «нестача є, отже плати».

Між нестачею та конкретним військовослужбовцем має бути доведений юридичний зв’язок.

У цій справі суд вирішив, що військова частина та матеріали службових розслідувань такий зв’язок підтвердили.

Але в іншій ситуації результат може бути іншим — наприклад, якщо майно фактично не передавалося військовому, документи оформлені неналежним чином, службове розслідування проведено поверхово або не встановлено причинного зв’язку між діями військового та нестачею.

Аналіз «VANAT І Партнери»

На нашу думку, головний практичний висновок із цієї справи полягає в тому, що військовослужбовцю не варто погоджуватися з наказом про матеріальну відповідальність лише через те, що його вже видало командування.

Такий наказ можна і потрібно аналізувати з точки зору закону та доказів.

Особливо це важливо, коли йдеться про сотні тисяч гривень.

Необхідно встановити:

за яке саме майно відповідав військовослужбовець, коли він його отримав, які документи це підтверджують, хто ще мав доступ до майна, як проводилася інвентаризація та яким чином командування визначило саме таку суму збитків.

Якщо ці обставини не були належним чином встановлені, військовослужбовець має право захищати свої інтереси та оскаржувати відповідне рішення.

552 тисячі гривень - це не просто цифра в наказі. Це сума, законність стягнення якої має бути обґрунтована конкретними доказами.

Потрібна перевірка наказу про матеріальну відповідальність?

Фахівці VANAT І Партнери можуть проаналізувати наказ, матеріали службового розслідування та документи щодо нестачі й оцінити, чи є законні підстави для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності та оскарження відповідного рішення.

05/09/2026

МОБІЛІЗАЦІЯ: ЯКІ ЗМІНИ ОБГОВОРЮЮТЬ І ЧОГО НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ
Інформаційний простір знову наповнюється повідомленнями про можливі зміни у правилах призову.
🔹 можливе коригування вікових меж;
🔹 особливості залучення чоловіків старшого віку;
🔹 питання військового обліку та мобілізації жінок;
🔹 нові підходи до розподілу військовозобов’язаних за потребами війська.
Але є важливий момент: обговорення потенційних змін не означає, що вони вже стали законом.
Наприклад, станом на зараз немає ухвалених норм, які б автоматично:
❌ знижували загальний мобілізаційний вік до 23–24 років;
❌ встановлювали нову граничну межу у 55 років замість 60;
❌ запроваджували загальну мобілізацію жінок.
Щодо чоловіків старшого віку йдеться передусім про можливість більш диференційованого підходу до їхнього використання у війську, зокрема з урахуванням спеціальності та потреб ЗСУ.
Що це означає на практиці?
Не варто приймати рішення щодо свого військового статусу, орієнтуючись на заголовки чи повідомлення з соцмереж.
Набагато важливіше перевірити, які правила діють саме зараз і чи маєте ви право на:
📌 відстрочку від призову; 📌 бронювання;📌 звільнення від військової служби;
📌 перетин державного кордону у передбачених законом випадках.
Виникли питання щодо мобілізації, відстрочки, бронювання або виїзду за кордон?
📩 Напишіть юристам «Ванат і Партнери» - допоможемо розібратися у вашій ситуації та визначити законний алгоритм дій.
⚖️ Ванат і Партнери - юридична допомога там, де важлива точність.

04/09/2026

Висновок ВЛК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана із захистом Батьківщини, ще не означає автоматичного права його сім’ї на 15 млн грн.

Саме на цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 22 червня 2026 року у справі №380/1253/24.

Ситуація, яку розглядав суд, може бути важливою для багатьох родин військовослужбовців, адже на практиці виникає питання: якщо військовий помер під час служби, а ВЛК встановила зв’язок смерті із захистом України, чи повинна держава виплатити сім’ї 15 млн грн?

Верховний Суд відповів: не завжди.

Що сталося у цій справі

Військовослужбовець проходив службу та брав участь у бойових діях.

У нього раптово погіршилося самопочуття. Згодом військовий помер у лікарні.

Причиною смерті була гостра серцево-судинна недостатність, пов’язана з гострим порушенням мозкового кровообігу.

ВЛК встановила, що захворювання та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Родина звернулася за одноразовою грошовою допомогою та вважала, що їй має бути виплачено саме 15 млн грн.

Однак Міністерство оборони призначило іншу виплату - за загальними правилами, у розмірі 750 прожиткових мінімумів.

Родина не погодилася з таким рішенням і звернулася до суду.

Чому суд не погодився на виплату 15 млн грн

На перший погляд може здатися, що все очевидно: військовий помер під час війни, служив у війську, а ВЛК підтвердила зв’язок смерті із захистом України.

Але юридично цього виявилося недостатньо.

Верховний Суд звернув увагу на те, що виплата 15 млн грн має конкретні законодавчі підстави.

Зокрема, йдеться про випадки загибелі військовослужбовця, а також про смерть, яка настала через поранення, контузію, травму або каліцтво, отримані під час захисту України.

У цій справі суд не встановив, що військовий помер саме через таке ушкодження.

Тобто причиною смерті було захворювання, а не документально підтверджене поранення, травма, контузія чи каліцтво.

Тому Верховний Суд не побачив передбачених постановою №168 підстав для виплати родині саме 15 млн грн.

А що означає висновок ВЛК?

Це один із найважливіших моментів цієї справи.

ВЛК встановила зв’язок захворювання та смерті із захистом Батьківщини.

Але такий висновок не дорівнює автоматичному висновку про право на 15 млн грн.

Простіше кажучи, ВЛК відповідає на медичне питання - що сталося зі здоров’ям військового та з чим це пов’язано.

А питання про те, яка саме виплата належить родині, визначається вже відповідно до законодавства та встановлених обставин.

Саме тому одного формулювання у висновку ВЛК може бути недостатньо для отримання максимальної виплати.

Чи означає це, що родина взагалі нічого не отримує?

Ні.

І це важливо.

Верховний Суд не сказав, що сім’я військового, який помер через захворювання, не має права на допомогу.

Йдеться саме про те, що в конкретній ситуації не було підстав для застосування правила про 15 млн грн за постановою №168.

При цьому право сім’ї на одноразову грошову допомогу може визначатися за іншими нормами законодавства.

У цій справі суд підтвердив право родини на виплату відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975.

Що варто знати родині військового

Ця справа показує, що при оформленні виплат після смерті військовослужбовця недостатньо просто подати документи та отримати висновок ВЛК.

Потрібно уважно перевірити:

• що саме стало причиною смерті;

• чи було поранення, травма, контузія або каліцтво;

• за яких обставин вони були отримані;

• що саме зазначено у висновках ВЛК та інших медичних документах;

• яку саме правову підставу для виплати застосувало Міністерство оборони;

• чи правильно визначено розмір одноразової допомоги.

Особливо важливо це тоді, коли родина отримує відмову або виплату в значно меншому розмірі, ніж очікувала.

Висновок від «VANAT І Партнери»

Постанова Верховного Суду ще раз показує: право на виплату залежить не лише від самого факту смерті військовослужбовця під час війни, а й від конкретних обставин та юридичної підстави для її призначення.

Тому якщо військовослужбовець помер під час проходження служби, а родині відмовляють у виплаті 15 млн грн або призначають іншу суму, варто не зупинятися лише на отриманому рішенні.

Необхідно перевірити всі документи та з’ясувати, чи правильно державний орган визначив підставу та розмір допомоги.

VANAT І Партнери допомагає військовослужбовцям та членам їхніх сімей захищати права на передбачені законом соціальні гарантії та виплати.

Якщо у вашій родині виникла подібна ситуація - зверніться за юридичною консультацією.

02/09/2026

Працівнику не виплачували зарплату понад рік: Верховний Суд підтвердив 100 тисяч грн моральної шкоди

Працівник має право вимагати від роботодавця не лише виплати заборгованої зарплати. Якщо через незаконні дії або бездіяльність роботодавця людина зазнала моральних страждань, вона може вимагати окрему компенсацію моральної шкоди.

Це підтвердив Верховний Суд у справі працівника одного з українських університетів, якому присудили 100 тисяч гривень моральної шкоди.

Що сталося?

Працівника незаконно звільнили у 2019 році. Суд зобов'язав поновити його на посаді, однак фактично це відбулося лише через 19 місяців.

Після поновлення працівнику тривалий час не виплачували належну зарплату - зокрема, за період із 28 грудня 2021 року по 4 січня 2023 року. Крім того, при звільненні з ним не провели остаточний розрахунок.

Працівник звертався до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, повідомляючи про порушення свого права на своєчасне отримання заробітної плати.

Суди оцінили сукупність усіх цих обставин.

Чому присудили моральну шкоду?

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України працівник має право на відшкодування моральної шкоди, якщо порушення трудових прав призвело до:

моральних страждань;
втрати нормальних життєвих зв'язків;
необхідності докладати додаткових зусиль для організації життя.

Водночас сама затримка зарплати не означає автоматичного присудження моральної компенсації.

Працівнику необхідно обґрунтувати, що порушення з боку роботодавця спричинили немайнову шкоду.

У цій справі суд врахував тривале невиконання рішення про поновлення, невиплату зарплати, непроведення остаточного розрахунку та інші обставини. У сукупності вони стали підставою для компенсації у 100 000 грн.

Зарплата і моральна шкода - різні вимоги

Якщо роботодавець не виплатив зарплату, працівник може вимагати стягнення заборгованості.

Але якщо порушення трудових прав спричинило моральні страждання, можна додатково вимагати компенсацію моральної шкоди.

Тобто виплата заборгованої зарплати не означає автоматичного відшкодування моральної шкоди. Ці вимоги мають самостійне юридичне значення.

Як визначається розмір компенсації?

Фіксованої суми моральної шкоди за незаконне звільнення чи невиплату зарплати закон не встановлює.

Суд враховує:

характер і тривалість порушення;
глибину моральних страждань;
наслідки для працівника;
ступінь вини роботодавця;
інші істотні обставини.

Тому 100 тисяч гривень у цій справі не означають, що таку суму автоматично отримуватиме кожен працівник, якому затримали зарплату.

Що потрібно довести?

Працівнику важливо довести:

1. Факт порушення трудових прав.
Наприклад, незаконне звільнення, невиплату зарплати чи непроведення остаточного розрахунку.

2. Наявність моральної шкоди.
Необхідно пояснити, які саме негативні наслідки спричинило порушення.

3. Причинний зв'язок.
Потрібно обґрунтувати, що моральні страждання виникли саме через дії або бездіяльність роботодавця.

Доказами можуть бути документи, судові рішення, листування з роботодавцем, звернення до державних органів та інші матеріали.

Які ще виплати отримав працівник?

Окрім 100 000 грн моральної шкоди, суд визначив до стягнення:

674 189,98 грн — заробітна плата за період затримки;
165 188,71 грн — компенсація втрати частини доходів;
369 300 грн — компенсація за невикористану відпустку;
157 041,06 грн — середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Аналіз VANAT І Партнери

Ця справа показує, що у трудовому спорі важливо рахувати не лише заборговану зарплату, а оцінювати всі наслідки порушення прав працівника.

Якщо роботодавець незаконно звільнив працівника, тривалий час не поновлював його на роботі, затримував виплати або не провів остаточний розрахунок, варто перевірити можливість заявлення комплексу майнових вимог та вимоги про компенсацію моральної шкоди.

Водночас моральна компенсація не присуджується автоматично. Важливими є конкретні обставини справи, тривалість порушення та належні докази моральних страждань.

VANAT І Партнери допомагає працівникам оцінити порушення трудових прав, визначити можливі виплати та сформувати правову позицію для їх захисту.

01/09/2026

🚨 Є БРОНЮВАННЯ - АЛЕ ЗА КОРДОН НЕ ВИПУСТИЛИ

Львівський окружний адміністративний суд став на бік заброньованого працівника, якому прикордонники відмовили у перетині кордону для службового відрядження до Польщі.

👨‍💼 Позивач був заброньований, працював юрисконсультом на критично важливому підприємстві та мав наказ про відрядження.

На кордоні він надав пакет документів, зокрема:
• військово-обліковий документ із відміткою про бронювання;
• документи про бронювання;
• наказ про відрядження;
• довідки з місця роботи;
• довіреність на представництво інтересів компанії;
• підтвердження бронювання готелів;
• зворотний квиток;
• підтвердження запланованих службових зустрічей.

❗️Попри це, йому відмовили у виїзді, посилаючись на те, що мета поїздки нібито не підтверджена.

⚖️ Суд скасував це рішення.

У справі № 320/47508/25 суд звернув увагу: рішення про відмову у перетині кордону має бути конкретним, обґрунтованим і вмотивованим.

Просто послатися на «непідтвердження мети поїздки» недостатньо. Має бути зрозуміло, які саме документи відсутні та на підставі якої норми їх вимагали.

🔹 Важливий висновок: навіть якщо прикордонники мають дискреційні повноваження, це не означає право приймати необґрунтовані рішення на власний розсуд.

📌 Якщо вам відмовили у перетині кордону, важливо не лише отримати відмову, а й перевірити, чи була вона законною та належним чином обґрунтованою.

VANAT І Партнери допомагає оцінити ситуацію, підготувати документи та захистити порушені права.

📩 Звертайтеся за юридичною консультацією.

31/08/2026

🚨 ВИКЛЮЧИЛИ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ - А ПОТІМ МОБІЛІЗУВАЛИ. ЧИ ЗАКОННО ЦЕ?
Чернівецький окружний адміністративний суд розглянув справу чоловіка, якого ще у 2012 році виключили з військового обліку через судимість, а у 2026 році знову взяли на облік, направили на ВЛК та мобілізували.
Чоловік оскаржив мобілізацію, вважаючи, що після попереднього виключення з військового обліку його не могли призвати.
❗️Суд у позові відмовив.
⚖️ ОГЛЯД АДВОКАТІВ VANAT І ПАРТНЕРИ
Ця справа показує важливу річ: наявність старого документа про виключення з військового обліку ще не гарантує автоматичного визнання мобілізації незаконною.
Суд насамперед перевіряв, який статус особи був на момент мобілізації та які відомості містилися в Єдиному державному реєстрі.
У цьому випадку в Реєстрі не було інформації про остаточне виключення чоловіка з військового обліку. Суд також врахував, що після 18 травня 2024 року він не оновив свої військово-облікові дані.
❗️ЯКИЙ ВИХІД ІЗ ПОДІБНОЇ СИТУАЦІЇ?
Якщо вас мобілізували, хоча раніше ви були виключені з військового обліку, не варто обмежуватися лише старим документом.
Потрібно комплексно перевірити:
🔹 що саме зазначено у ваших військово-облікових документах;
🔹 які відомості містяться в Реєстрі;
🔹 на якій підставі вас повторно взяли на військовий облік;
🔹 як проходила процедура ВЛК;
🔹 чи були законні підстави для мобілізації;
🔹 чи існують підстави для звільнення з військової служби.
Водночас важливо розуміти: сам факт порушень під час мобілізації не означає автоматичного звільнення з військової служби. Після зарахування до військової частини необхідно встановити конкретну законну підставу для звільнення.
🛡 ЩО РОБИТИ?
Якщо ваша ситуація схожа на цю - не втрачайте час.
Адвокати VANAT І Партнери можуть проаналізувати документи, військово-обліковий статус, обставини мобілізації та визначити, які юридичні кроки можливі саме у вашій ситуації.
📞 +380 96 208 4969
🌐 vanat.com.ua
Законність мобілізації потрібно перевіряти не за одним документом, а за всією процедурою.
Пост підготовлено на основі судової практики у справі № 600/1837/26-а.

VANAT І Партнери

09/09/2026

08/09/2026

07/09/2026

06/09/2026

05/09/2026

04/09/2026

02/09/2026

01/09/2026

31/08/2026

Address

Opening Hours

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00
Saturday	12:00 - 17:00