Адвокатское объединение "Гладкий, Яценко и Партнеры"

29/05/2021

З 1 вересня виплату пенсії в Україні переводять на банківські карти. Чи можуть виплати пенсіонерам примусово переводити у банки і як бути у таких випадках – читайт....

20/01/2021

Givi Dzandzava про обмін податковою інформацією. Спеціально для The Page

🤔Що передбачає процедура «обмін податковою інформацією» — яку мету, плюси та прогалини і на яких нормативних актах ґрунтується?

✒️Докладно розповів Гіві Дзандзава, юрист АО «Гладкий, Яценко та Партнери» спеціально для ділового видання The Page .

Деталі: https://uba.ua/ukr/news/8214/

04/12/2020

Юрист Адвокатського об'єднання "Гладкий, Яценко та Партнери" Givi Dzandzava про демократію без народовладдя: майбутнє законопроєкту про референдум⬇️

Нормативне регулювання референдуму в Україні, а точніше його відсутність, є суттєвою проблемою для будь-якого розвинутого громадянського суспільства.
Про важливість правової визначеності здійснення народовладдя через референдум свідчить й особливий порядок прийняття законопроєктів щодо Референдуму. Так, ст.156 Конституції України встановлює, що законопроєкти про внесення змін до розділу III «Вибори. Референдум» подаються до ВРУ Президентом України чи не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ. За умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Якщо зробити невеликий історичний екскурс щодо питання правового врегулювання референдумів в Україні, то він буде виглядати так.
✔Перший етап. Найближчим до часів незалежності України був Закон ще Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 року.
✔Другий етап. Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 06.11.2012 року. Як на мене, це саме той приклад, коли не все нове краще за старе. Мова йде не про саму суть Закону УРСР, звичайно, він мав чимало мінусів, і прийняття нового Закону вже напрошувалося.
Проте Закон УРСР мав одну головну перевагу перед своїм наступником, а саме — врегулювання місцевих референдумів. Закон України «Про всеукраїнський референдум» взагалі ніяк не регулював питання, пов’язані з місцевими референдумами. Навіть більше, рішенням КСУ № 4-р/2018 від 26.04.2018 року цей Закон був визнаний неконституційним.
Тобто наразі вже понад два роки в Україні немає належного правового регулювання однієї з ключових засад демократичного суспільства. Так, є норми прямої дії Конституції України. Так, певною мірою вони регулюють порядок призначення референдуму. Але ж одним лише призначенням правове регулювання не повинно закінчуватися. Неможливо врегулювати кожне профільне питання в одному лише Законі.
✔І ось ми приходимо до третього етапу — законопроєкту «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». І знову ж, найголовніший мінус вбачається вже з самої назви — відсутність будь-якого регулювання місцевих референдумів.
Як на мене, така позиція законодавця свідчить про те, що не лише саме проведення, але й нормативне врегулювання місцевих референдумів законодавець бажає покласти на органи місцевого самоврядування. Та, на мою думку, нормативне регулювання цього питання не можна покладати на територіальні одиниці, бо різність такого правового визначення призведе до ситуації, коли мешканці однієї територіальної одиниці країни матимуть більший доступ до народовладдя, ніж мешканці іншої.
Аналізуючи конкретні мінуси та переваги законопроєкту, одразу ж є підстави для визнання хоча б деяких його положень неконституційними. Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 законопроєкту не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання: спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі.
При цьому документ чомусь не бере до уваги, що ст. 73 Конституції України встановлює: виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Як на мене, зміна території може призвести до порушення територіальної цілісності. Питанням цієї статті не є аналіз самої суті конкретної норми, про її необхідність чи взагалі правильність/неправильність її існування. Однак наразі встановлюється певна невідповідність норми законопроєкту, який вже понад два роки необхідний українському суспільству, Конституції України. Сам законопроєкт в ч. 2 ст. 15 встановлює, що референдум щодо зміни території України призначається ВРУ відповідно до Конституції.
Тому для уникнення будь-яких плутаниць слід чітко розмежувати поняття зміни територіальної цілісності та зміни території України, бо на перший погляд це абсолютно аналогічні поняття. Наприклад, ст. 110 Кримінального кодексу України використовує поняття «територіальна цілісність» та «зміни меж території України» одночасно, з чого можна прийти до висновку про ідентичність цих понять.

Водночас, позитивним є й розширення питань, які не можуть регулюватися всеукраїнським референдумом. Оскільки дійсно Конституція недостатньо регулює це питання.
Безсумнівно, плюсом нового законопроєкту є й регулювання гарантій для голосування деяких категорій виборців, наприклад, здійснення голосування виборцями з порушенням зору. Таке регулювання на рівні закону, а не окремих порядків та підзаконних актів, є безсумнівно значним кроком вперед.
🔓Замість висновку

Загалом у законопроєкті досить сильно простежується вплив Виборчого кодексу України. Це можна віднести до плюсів, оскільки ВКУ доволі непогано зарекомендував себе на останніх місцевих виборах.
Щодо вірогідності прийняття законопроєкту — це питання, яке важко передбачити.
З одного боку, цей закон вже досить давно необхідний нашому суспільству. Та з іншого, потрібна й відповідна політична солідарність. Не слід вважати, що питання можливості існування закону в суспільстві обмежується лише відповідністю його положень демократичним тенденціям. Не менш важливим є й дотримання процедури прийняття, про що нам і говорить попередній досвід із Законом «Про всеукраїнський референдум».
Так, КСУ вказав, що однією з підстав визнання цього Закону неконституційним став системний, грубий характер порушення конституційної процедури розгляду й ухвалення нормативного акту, а також істотний вплив цього порушення на остаточний результат його ухвалення. Тож особливу увагу слід приділити належній процедурі прийняття цього Закону, встановленого Конституцією України.

24/11/2020

❗️Держгеокадастр надав виконавцям та арбітражним керуючим доступ до своєї бази❗️
Чи допоможе таке рішення виконавцям ефективніше і швидше працювати з боржниками❓ Хто опиниться «під ударом» і яких саме заборгованостей стосуватиметься новація❓ Чи варто очікувати на вал позовів❓
Відповів на ці та інші запитання керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Гладкий, Яценко та Партнери" Дмитрий Гладкий

КИЇВ — 24 листопада 2020 року. Відсоток фактичного виконання судових рішень в Україні становить менш ніж 3%. В забезпеченні виконання судового рішення ключо...

16/11/2020

Сьогодні партнер Адвокатського об'єднання "Гладкий, Яценко та Партнери" Дмитро Яценко розповів про інформаційні війни під час судового процесу: кейси та тенденції⁉️
Детальніше із текстом статті можна ознайомитись за посиланням нижче⬇️

КИЇВ — 16 листопада 2020 року. Еволюція інформаційного пливу має тисячолітню історію. Та в епоху всесвітньої цифровізації розвиток таких маніпуляцій вийшов н...

04/11/2020

❗️Шляхи врегулювання діяльності колекторських компаній в Україні❗️
Сьогодні споживче кредитування посідає важливе місце в суспільних відносинах у всьому світі в цілому та в Україні, зокрема. Проте через нестабільність банківської системи, спровоковану економічною кризою та низкою глобальних викликів, які наразі постали перед нашою країною, виникла ще одна нагальна проблема – несвоєчасне повернення кредитних коштів. В умовах, що склалися, банківські та інші фінансові установи змушені вживати певних заходів стосовно врегулювання питання простроченої заборгованості, звертаючись, у тому числі, до послуг так званих колекторських компаній, діяльність яких в Україні залишається неврегульованою на законодавчому рівні належним чином. Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов'язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи і протиправні методи. Це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України.
✔️На підставі вищевикладеного, у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості»(реєстр.№ 4241 від 21.10.2020). Законопроєкт передбачає низку змін до діючих Законів України, а саме до : Закону України «Про споживче кредитування», Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Закону України «“Про Національний банк України”, Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
📌Найсуттєвіші та найбільші зміни торкнулися Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема надається визначення таких термінів як "врегулювання простроченої заборгованості" та "колекторська компанія"., інші зміни та доповнення, які стосуються правового врегулювання діяльності колекторських компаній. Також, законопроєкт передбачає доповнення Закону України «Про споживче кредитування» новим розділом III-I «Врегулювання простроченої заборгованості». Розділ містить 6 основний статей, якими регулюється порядок утворення та діяльності колекторської компанії, зокрема:
• статтею 22 передбачено порядок утворення колекторської компанії.
• стаття 23 визначає реєстр колекторських компаній.
• в статті 24 зазначаються вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки).
• стаття 25 визначає порядок нагляду за дотриманням вимог законодавства до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).
• в статті 26 зазначається контроль за діяльністю колекторської компанії.
• статтею 27 передбачено відповідальність за порушення вимог до етичної поведінки.
Законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» передбачаються зміни до додатків, зазначених в Законі України «Про споживче кредитування».
📌Зміни торкнулись й Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» передбачається доповнення нових пунктів до діючого Закону. Наприклад, статтю 41-1 «Відповідальність за порушення прав споживачів» доповнюється трьома новими пунктами, якими передбачається відповідальність колекторський компаній за вчинення неправомірних дій.
📌До Закону України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами) законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» також передбачаються зміни й додатки до основних статей. Зокрема, є доповнення новим пунктом, згідно з яким Національний банк України здійснює нагляд за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).
📌Зміни, що торкнулися Закону України «Про банки і банківську діяльність» : «у частині першій статті 73 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2011 р., № 36, ст. 362; 2014 р., № 34, ст. 1166) після слів «стабільності банківської системи» доповнити словами «або встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)».
🔑 Наразі, чинне законодавство не містить чітких правил поведінки ані щодо суб'єктів, які займаються колекторською діяльністю, ані щодо обов’язкових єдиних вимог до етичної поведінки та правил взаємодії таких осіб з боржником під час врегулювання простроченої заборгованості. Законопроєкт має на меті врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів. Законопроєктом пропонується наділити Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).
Так, прийняття законопроєкту дозволить вдосконалити чинне законодавство щодо врегулювання простроченої заборгованості, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, а також забезпечити захист прав споживачів-боржників під час врегулювання простроченої заборгованості.

16/06/2020

Адвокат Іван Шумейко про різницю між приватними та державними дитячими садочками. Дивіться коментар Івана Шумейко в передачі «Тиждень підсумки» за посиланням.

Дивіться коментар Івана Шумейко в передачі «Тиждень підсумки» за посиланням.

08/05/2020

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». До його реалізації активно долучаються представники різних факультетів вишу. Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення й успіху випускника юридичного факультету, практикуючого адвоката, який очолює адвокатське об’єднання «Гладкий, Яценко та Партнери» і якого обрано головою Відділення ВГО «Асоціація правників України» в Запорізькій області та до Ради адвокатів Запорізької області, помічника-консультанта народного депутата України Дмитра Гладкого. Ось що він розповідає про свої студентські роки та побудову успішної кар’єри.

Продовжити читання: https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=51143&lang=ukr&news_code=nova-storinka51143-ukr

31/03/2020

🌍 ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон, яким відкривається обіг земель сільськогосподарського призначення.

Ми намагалися проаналізувати, що ж зміниться, уникаючи маніпуляцій та відповідаючи на поширені питання.

➕ I. Які переваги ринку землі?
1️⃣. В результаті відкриття ринку землі власниками землі стануть ті особи, які фактично використовуватимуть землю. Тобто, оренда землі почне відходити в минуле. Внаслідок цього, земля отримає ефективного власника, який буде зацікавлений в підтримці родючості ґрунтів. Проте не слід забувати, що орендарі, які уклали довгострокові договори оренди (напр., на 49 років) так само зацікавлені в родючості землі.
2️⃣. Громадяни - власники сільськогосподарських земель (т.зв. пайщики) матимуть можливість отримати необхідні їм грошові кошти за рахунок продажу активів, в утриманні яких вони не зацікавлені. Тут варто пам’ятати, що грошові кошти мають властивість до знецінення, особливо якщо тримати їх «на руках» та не вкладати у те, що може приносити прибуток.
3️⃣. Все ще нікого не примушують продавати свою землю. При цьому, важливо, щоб держава не створювала штучних умов для продажу громадянами своїх ділянок, наприклад, не запроваджувала непомірної для громадян плати на землю.

⚠️ II. Які ризики ринку землі?
1️⃣. Монополізація агропромислового сектору. Значна кількість нинішніх фермерів не здатні скупити земельні ділянки, які вони нині орендують. Внаслідок цього, відбудеться скуповування земель невеликою кількістю більш заможних учасників ринку. Як наслідок, – зменшення кількості фермерів, а отже і зменшення конкуренції.
2️⃣. Зменшення податкових надходжень до ОТГ. Оскільки фермерів стане менше, вже не факт, що саме у вашому населеному пункті буде зареєстрований наступний землевласник, і що саме до бюджету вашої ОТГ він сплачуватиме податки.
3️⃣. Ускладнення можливості заснувати власне господарство. По мірі скуповування земель, їхня вартість дорожчатиме (менше пропозиції при більшому попиті). Як наслідок, придбати землю для відкриття власного агробізнесу буде все важче.
4️⃣. Переважне право орендаря на купівлю землі можна легко «обійти» за допомогою продажу на аукціону, фіктивних договорів дарування, міни тощо. Тому є ризик того, що нинішні фермери можуть залишитися ні з чим.

🇪🇺 III. А що з іноземцями?
1️⃣. Насправді не так важливо, чи матиме власник землі український паспорт. Це все одно ніяк не зменшить ризиків, описаних вище.
2️⃣. Навіть якщо передбачити заборону купівлі землі іноземцями, вона легко «обходиться» через створення в Україні юридичних осіб, або через «підставних» фізичних осіб.
3️⃣. Мабуть саме з огляду на п.2, та водночас – для зниження соціальної напруги, питання продажу землі іноземцям було винесене на референдум.

🛑 IV. Обмеження «по 100 га в одні руки» - це мало чи багато?
Ні те, ні інше. Адже обмеження, знову ж таки, легко обходиться через оформлення прав на землю на родичів чи «підставних осіб», по 100 га на кожного.

🚜 V. Я фермер та не маю достатніх коштів для купівлі землі. Що мені робити?
1️⃣. Прописуйте в договорах оренди умову, що в разі продажу землі право оренди на неї зберігається. Намагайтеся укладати договори оренди на якомога більш тривалий строк.
2️⃣. У вже укладені договори, намагайтеся переконати пайщиків внести зміни, згадані в п.1. Аргументом для пайщиків може стати підвищення орендної плати.
3️⃣. Намагайтеся використовувати своє переважне право, якщо хтось з орендодавців все ж бажає продавати землю. Намагайтеся придбати хоча б ту землю, на придбання якої кошти у Вас маються.

👑VI. Я власник «паю». Що мені робити?
1️⃣. Без Вашого бажання ніхто Вашу землю не продасть. Можна залишити все, як є.
2️⃣. Якщо все ж вирішили продати, шукайте найкращі цінові пропозиції. Уважно читайте умови договорів, які Вам пропонують.
3️⃣. А взагалі є варіант – самостійно господарювати на своїй землі, зокрема створювати з іншими власниками «паїв» сільськогосподарські кооперативи для спільного обробітку землі.

30/03/2020

🦠 карантин і туризм ✈️

⁉️Що робити, коли запланував та сплатив кошти за подорож, а настав карантин?

➡️ Законом України «Про туризм» (так-так, такий існує) передбачено, що договір на туристичне обслуговування може укладатися або між туроператором та туристом безпосередньо, або ж з посередництвом турагента (іноді навіть турсубагента).
Враховуючи останні події, туристи опинились в ситуації, коли було скасовано авіасполучення або ж їхати у подорож стало просто небезпечно. У цій нестандартній ситуації, всі сторони (і турагент, і туроператор) в межах своїх повноважень намагаються вирішувати питання на користь туриста.

ℹ️ Так, майже всі туроператори офіційно надали інформацію туристам про можливість переносу дат подорожі, або навіть місця подорожі зі збереженням сплачених коштів.
Якщо туристів влаштовує така пропозиція, то рекомендуємо оформити у турагента додаткову угоду до договору та дочекатись офіційного підтвердження від туроператора.

🛑 Якщо людина хоче анулювати тур та повернути кошти, то тут важливо звернутись до умов договору. Найчастіше сума, яку можна повернути залежить від строків такої ануляції до початку туру. Для анулювання за умовами договору заява про ануляцію подається у письмовому вигляді до турагента. Турагент, у свою чергу, подає цю заяву туроператору і очікує офіційну відповідь.

📝 У випадку, коли анулювання за умовами договору є невигідним (настали строки, коли за умовами анулювання не повертаються кошти взагалі, або ж повертається невеликий відсоток), а турист все ж таки хоче повернути кошти, то виходом з ситуації може бути письмове звернення-прохання повернути кошти до туроператора, де потрібно пояснити, чому саме турист хоче повернення коштів, а не запропоноване перенесення дат подорожі. Це питання залишається на розсуд туроператора.

💡 Верховна рада України визнала карантин форс-мажором, тому туроператори та авіакомпанії можуть отримати в Торгово-промисловій палаті України відповідну довідку про форс-мажор, який і завадив їм надати послугу. У такому разі туроператор може не повертати гроші, але це не звільняє його від виконання своїх зобов’язань, тобто, після завершення обмежувальних заходів, туроператор зобов’язаний надати послугу в повному обсязі.

🔴 До суду можна звертатись, якщо тур було скасовано без жодних альтернативних пропозицій, адже у такій ситуації все максимально на стороні туриста. Але, туроператори в таких випадках будуть до останнього пропонувати якісь альтернативи, можливість іншої поїздки з доплатами. Як правило, погодитись на такі умови є менш затратним, ніж звернення до суду. Судова практика демонструє, що туроператори виграють частіше, ніж туристи.

🙏 Сподіваємось, що скоро все закінчиться та всі отримають змогу гарно відпочити. Бажаємо здоров’я!

25/03/2020

⁉️Надзвичайний СТАН чи надзвичайна СИТУАЦІЯ?

🚒🚨При надзвичайній ситуації працівники підрозділів цивільного захисту здійснюють службу та працюють надурочно, також в вихідні та святкові дні. Створюється штаб та оперативно-чергові служби. Суть введення надзвичайної ситуації: оповіщення населення, контроль та локалізація надзвичайної ситуації, забезпечення життєдіяльності населення.

🚫 А от під час надзвичайного СТАНУ можливе тимчасове обмеження конституційних прав та свобод людини та громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб❕. Вводиться указом Президента, який має підтримати Верховна Рада. Під час надзвичайного стану може бути запроваджено:

1️⃣ встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2️⃣ обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3️⃣ посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4️⃣ заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5️⃣ заборона страйків;

6️⃣ примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

➡️ Додатковими заходами можуть бути:

1️⃣ тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

2️⃣ встановлення для юридичних осіб (❗️підкреслюємо, для юридичних) квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

3️⃣ тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

4️⃣ встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

5️⃣ запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

6️⃣ мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;

7️⃣ зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

8️⃣ усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.

Також можлива запроваджена цільова мобілізація (мова не про проходження служби в зоні проведення ООС❗️). У виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці.

📇 Ставте свої питання в коментарях або телефонуйте за телефонами: +380 50 361 0457 та +380 63 435 4016 (всі месенджери доступні).