Семейный Адвокат - Семейный медиатор в г. Запорожье

17/11/2023

Права, пільги, соціальні гарантії та норми забезпечення, встановлені законодавством України для військовослужбовців Збройних сил України та членів їхніх сімей

You don't have permission to access /publikaciya/prava-pilgy-socialni-garantiyi-ta-normy-zabezpechennya-vstanovleni-zakonodavstvom on this server.

30/03/2023

https://jurliga.ligazakon.net/news/218381_z-23-bereznya-dyut-pravila-prostavlennya-apostilya-na-oftsynikh-dokumentakh-priznachenikh-dlya-vikoristannya-na-teritor-nshikh-derzhav

З 23 березня діють Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав ➤ Новини на jurliga.ligazakon.net ➤ Останні...

29/03/2023

⚠️ПРО ЛАМІНАЦІЮ ДОКУМЕНТІВ.

‼️Через бажання зберегти важливі документи в ідеальному стані, запобігти їх намоканню, вигорянню чи пошкодженню, люди часто їх ламінують.

❌Законодавчої заборони на ламінування документів в Україні НЕМАЄ.
⚠️Однак законодавство зобов’язує державні структури, нотаріусів та організації працювати виключно з оригіналами документів Коли документ заламінований, то не завжди можливо встановити його справжність.
👉Наприклад, Закон зобов’язує нотаріуса працювати з оригіналами документів, а наявність такої плівки-ламінації не дає можливості встановити оригінальність документу.
❌Такі документи вважаються пошкодженими, та не можуть бути прийняті в роботу для вчинення нотаріальних дій.
❌Експертизу справжності ламінованого документа провести неможливо.
⚠️При перетині кордону міграційна служба або прикордонники обґрунтовано можуть мати питання до ламінованих документів і вимагати подання замість них оригіналу.
❌На ламінованому документі не можна:
🔸поставити штамп апостилю;
поставити необхідні відмітки, якщо є така необхідність;
🔹зробити виправлення;
🔸внести зміни та доповнення;

👉Наприклад, Апостиль ставиться на свідоцтвах про народження та шлюб, щоб вони мали юридичну силу за кордоном. На ламінованому документі неможливо поставити цей штамп чи інші важливі відмітки.

⚠️Нотаріус приймає в роботу лише ті заламіновані документи, ламінування яких прямо передбачено чинним законодавством (посвідчення водія; свідоцтво про реєстрацію ТЗ; пенсійне посвідчення; диплом про отримання освіти).

👉Обмеження також не стосується документів, які відразу виготовлені з полімеру: паспорт ID-картка; пенсійне посвідчення; посвідчення водія; міжнародне посвідчення водія та ін).

⚠️ВИСНОВОК: не варто ламінувати важливі офіційні документи! Можна покласти документ у файл. На відміну від ламінованого такий документ дуже легко можна буде звільнити від плівки без пошкоджень і пред'явити в якості ОРИГІНАЛУ!

‼️Судові Приклади наслідків ламінаціїї тут:
👉https://reyestr.court.gov.ua/Review/104858055
👉https://reyestr.court.gov.ua/Review/101823163

🇺🇦інформація підготовлена
Адвокатом Ігорем Бузовським

18/03/2023

Який порядок подання відомостей про пошкоджене майно внаслідок військової агресії російської федерації .

Одним з основних нормативно-правових актів, що регулює питання повідомлення про шкоду, або втрату майна в результаті воєнних дій, являється

Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації , затвердженого Постановою КМУ від 26 березня 2022 р. № 380 Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-п

16/03/2023

13 березня 2023 року підписання Меморандуму про співпрацю між Запорізьким місцевим центром з надання безоплатної правової допомоги , в особі директора Бородіна Ольги Йосипівна, та медіатором Огійченко Євгенією.

19/12/2022

26/11/2022

20/09/2022

Порядок стягнення аліментів на дитину з іншого з батьків, який проживає за кордоном

На території України діє Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання https://bit.ly/3DBQkWM (далі - Конвенція), яка була ратифікована Верховною Радою України 11 січня 2013 року.

Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 29 грудня 2006 р. N 121/5 визначає спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї* https://bit.ly/3C1C1tL

Ця Інструкція визначає порядок виконання в Україні Конвенції, а саме:
• порядок звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном;
• порядок звернення із заявою про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави;
• порядок опрацювання заяв, що надходять від іноземних заявників, про стягнення аліментів та про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з осіб, які проживають в Україні;
• порядок надання міжнародної правової допомоги у зв'язку з розглядом справ на підставі Конвенції;
• функції Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції при виконанні Конвенції

Існує два шляхи для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном.

І. У разі, коли стягувача аліментів вже є рішення суду про стягнення аліментів на території України - можна звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає платник аліментів, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів.
Клопотання надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.

Це клопотання має містити таку інформацію:
а) повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
в) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.

До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:
а) копія судового рішення;
б) довідка про те, що рішення набрало законної сили;
в) довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
ґ) при необхідності та можливості копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
д) фотокартка стягувача.

Клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.

ІІ. У разі, якщо відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з особи який проживає за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає платник аліментів із заявою про встановлення рішення щодо аліментів.

Заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном оформлюється згідно з додатком 1 до Інструкції.

З урахуванням вимог статті 3 Конвенції заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:
а) повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
б) відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
в) відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
г) засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
ґ) фотокартку позивача;
д) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
е) нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.

Коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, замість документа, зазначеного в підпункті "г" цього пункту, надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.

Заява і документи, що до неї додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти.

Доречі, Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів та Заява про стягнення аліментів надсилається Міністерством юстиції України Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом одного місяця від дня його надходження.

Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення клопотання.

Клопотання повертається позивачу в разі, якщо воно не відповідає вимогам Конвенції та Інструкції, з роз'ясненням причин повернення.

Про хід та результати розгляду клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивачу.

* Інструкція визначає спрощену процедуру стягнення
аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї згідно з
Конвенцією у відносинах з такими державами, які є її
сторонами : Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка (далі - Договірні Сторони).
У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.

Матеріал підготувала Анна Цвєтошенко, адвокат, член команди Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ

10/09/2022

Питання: Як підтвердити травму військовослужбовцю, отриману під час бойових дій?

Відповідь: У випадку поранення військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби. Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора). У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Якщо дана довідка не видавалась – потрібно скласти рапорт на командира частини з проханням провести розслідування та видати довідку про обставини травми. До рапорту потрібно додати свої пояснення, а також за можливості свідків (інших військовослужбовців, які були поруч у момент отримання поранення.

Для визначення придатності до подальшої військової служби Військово лікарська комісія (ВЛК) проводиться після завершення лікування. У постанові ВЛК зазначається причинний зв'язок між пораненням та участь у бойових діях (необхідно для оформлення одноразової грошової допомоги).

При ухиленні від призначеного обстеження, порушення режиму лікування особу може бути виписано з госпіталю без ВЛК. Про відмову в обстеженні повідомляється командир в/ч.

У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Отже, основним та первинним документом, який підтверджує травму військовослужбовця, отриману під час бойових дій, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана лікарем (фельдшером) медичного пункту військової частини.

Нормативні джерела:
1. Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-ХІV.
2. Наказ Міністерства оборони України «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402.

Відповіла на питання Оксана Міськів, адвокат, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ

Джерело: Посібник «Воєнне» медичне право в запитаннях і відповідях.

25/08/2022

НОВІ ЗМІНИ В ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
19/08/2022 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність .
Такі зміни діють протягом воєнного стану.
Зміни стосуються трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва .
Але при цьому, умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.
Кодекс законів про працю України доповнено новим розділом ІІІ-Б.
в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців у яких кількість працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб.
У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору (стаття 21);
Сторони трудового договору можуть з урахуванням положень глави III цього Кодексу на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених цим Кодексом
спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах.

Закон України від 19.07.2022 № 2434-IX

20/08/2022

ХТО МАЄ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ВТОРИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

Згідно ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" (далі Закон)-
безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

3-1) надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Частина 2 статті 13 Закону передбача, що Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб, стаття 14 Закону:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

2-1) внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

2-3) громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2-4) громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;

8-1) особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;

8-2) особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;

9) ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу.

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

13-) потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;

1-4) викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

В Запоріжжі Запорізький МЦ з надання БВПД -
Запоріжжя, пр. Соборний, 77 т. (061) 224-39-10, (061) 702-32-76
[email protected]
Запорізьке бюро правової допомоги
м.Запоріжжя, м. Профспілок, 5
тел. (061) 702-32-77
Вільнянське бюро правової допомоги -
м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 5,
тел. (06143) 4-30-00 
Новомиколаївське бюро правової допомоги -
смт. Новомиколаївка, вул. Соборності, 84,
тел. (06144) 9-39-00
Оріхівське бюро правової допомоги –
м. Оріхів, вул. Покровська, 58,
тел. (06141) 4-18-01

https://www.facebook.com/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80-%D0%B7-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%91%D0%92%D0%9F%D0%94-143888222611121/

Бережіть себе!
Захищайте Ваши права!

Офиційна сторінка Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги