Адвокатське об'єднання "Аргос"

25/08/2026

25/08/2026

⚖️ Електронний кабінет і строки оскарження: Верховний Суд підтвердив, що доставка документа до ЄСІТС запускає відлік процесуального строку

21 серпня 2026 року Верховний Суд у справі №280/4779/25 сформулював важливий висновок для всіх учасників виконавчого провадження: якщо документ доставлено до електронного кабінету в ЄСІТС, саме з цього моменту особа повинна була дізнатися про його існування, а відтак починається перебіг спеціального строку на звернення до суду.

Обставини справи

ТОВ оскаржувало постанови державного виконавця про накладення штрафів.

Позов був поданий лише через майже два місяці після направлення постанов до електронного кабінету підприємства.

Позивач пояснював пропуск строку тим, що:
* директор перебував за кордоном;
* лише він мав доступ до кваліфікованого електронного підпису;
* фізичного доступу до комп'ютера не було;
* про постанови фактично стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Що вирішив Верховний Суд?

Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій.

Суд зазначив, що:
✅ доставка постанови до електронного кабінету ЄСІТС є належним способом повідомлення;
✅ саме з цього моменту особа повинна контролювати свої процесуальні права;
✅ паперове направлення документів має лише додатковий характер;
✅ відсутність контролю за електронним кабінетом не є поважною причиною пропуску строку.

Чому перебування за кордоном не допомогло?

Позивач стверджував, що директор перебував у Польщі та не мав доступу до комп'ютера.

Однак Верховний Суд звернув увагу:
* перебування за межами України саме по собі не позбавляє можливості користуватися Інтернетом;
* підприємство повинно організувати свою діяльність таким чином, щоб забезпечити контроль за електронним документообігом;
* організаційні труднощі юридичної особи не можуть покладатися на державу.

Які причини можуть бути поважними?

Суд ще раз підтвердив сформовану практику:

Поновлення процесуального строку можливе лише тоді, коли одночасно існують:
* об'єктивні непереборні обставини;
* вони виникли незалежно від волі особи;
* вони реально унеможливлювали звернення до суду;
* ці обставини підтверджені належними доказами.

Без доказів навіть серйозні пояснення залишаються лише припущеннями.

Практичне значення постанови

Це рішення фактично встановлює важливий стандарт цифрової процесуальної дисципліни.

Для бізнесу це означає:
* необхідно щоденно контролювати електронний кабінет;
* варто передбачати резервний доступ до КЕП або делегування повноважень;
* перебування директора у відрядженні чи за кордоном не зупиняє перебіг процесуальних строків;
* пропуск десятиденного строку майже завжди призведе до втрати можливості судового захисту.

Висновок

Цифровізація судового процесу означає не лише спрощення взаємодії із державою, а й підвищення відповідальності учасників процесу.

Якщо документ потрапив до електронного кабінету — суд вважає, що сторона мала можливість із ним ознайомитися.

Саме тому контроль ЄСІТС сьогодні є таким самим важливим, як колись контроль поштової кореспонденції.

#ВерховнийСуд #ЄСІТС #ВиконавчеПровадження #СудоваПрактика #АОАРГОС

24/08/2026

⚖️ Індексація-різниця військовослужбовців: Верховний Суд зобов'язав суди рахувати, а не перекладати розрахунки на державний орган

20 серпня 2026 року Верховний Суд ухвалив важливу постанову у справі №560/2520/25, яка матиме значення для тисяч військовослужбовців, рятувальників, поліцейських та інших осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації.

У чому виник спір?

Позивачка вимагала виплати так званої індексації-різниці, вважаючи, що після підвищення посадових окладів у березні 2018 року її грошове забезпечення було збільшено менше, ніж сума можливої індексації. Саме тому, відповідно до Порядку №1078, вона мала право отримувати щомісячну індексацію-різницю.

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій?

Суди погодилися, що роботодавець неправильно застосував правила індексації.

Однак вони не визначили конкретний розмір належної виплати, а лише зобов'язали відповідача провести розрахунок самостійно.

Чому Верховний Суд не погодився?

Верховний Суд наголосив, що цього недостатньо.

Для правильного вирішення спору суд повинен встановити:
* розмір підвищення доходу у березні 2018 року;
* суму можливої індексації на цей момент;
* чи перевищувало підвищення доходу суму індексації;
* якщо ні — визначити суму індексації-різниці.

Без встановлення цих обставин неможливо правильно вирішити спір.

Ще один важливий висновок

Суд окремо звернув увагу, що необхідно розмежовувати:
✔ поточну індексацію;
✔індексацію-різницю.

Це різні правові механізми, які мають різні підстави виникнення.

Саме змішування цих понять часто стає причиною помилкових рішень органів влади та судів.

Практичне значення постанови

Ця позиція Верховного Суду стане важливим аргументом для осіб, які:
* проходили військову службу;
* проходили службу цивільного захисту;
* служили у правоохоронних органах;
* отримували грошове забезпечення після березня 2018 року.

Суд фактично підтвердив, що під час розгляду таких спорів необхідно проводити повний юридичний та математичний аналіз, а не обмежуватися формальним покладенням обов'язку на державний орган.

Висновок

Постанова ще раз демонструє: у спорах щодо індексації суд повинен не лише встановити факт порушення, а й дослідити всі складові розрахунку права на виплату.

Такий підхід забезпечує ефективний судовий захист і відповідає принципу верховенства права.

#ВерховнийСуд #Індексація #ГрошовеЗабезпечення #СудоваПрактика #АОАргос

24/08/2026

З Днем Незалежності України!!!🇺🇦

23/08/2026

З днем Державного прапора України!🇺🇦

23/08/2026

⚖️ Майже 115 тисяч гривень індексації — але спочатку треба визначити, хто саме має її виплатити

Верховний Суд зробив важливий процесуальний акцент у спорі військовослужбовця щодо індексації грошового забезпечення.

📌 Постанова Верховного Суду від 20 серпня 2026 року
📂 Справа № 480/4814/25
⚖️ Адміністративне провадження № К/990/6363/26

На перший погляд, це справа про гроші.

Військовослужбовець вимагав належну йому індексацію грошового забезпечення за тривалий період — з 6 квітня 2016 року по 16 квітня 2025 року.

За матеріалами справи, йшлося про індексацію:
🔹 84 595,78 грн — за період з 06.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця;
🔹 29 896,40 грн — за період з 01.03.2018 по 16.04.2025 із застосуванням правил пункту 5 Порядку №1078.

Тобто питання стосувалося значної суми та правильності нарахування індексації військовослужбовцю.

❗ Але Верховний Суд побачив іншу проблему

Позивач проходив службу у військовій частині №2, але перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині №1.

Саме до військової частини №1 він і пред'явив позов.

Суди першої та апеляційної інстанцій фактично погодилися, що право військовослужбовця на індексацію порушене.

Але Верховний Суд поставив принципове питання:
Хто саме був зобов'язаний організувати нарахування та виплату цієї індексації?

І відповідь Суду виявилася ключовою.

Якщо військова частина перебуває на фінансовому забезпеченні іншої військової частини, це ще не означає, що саме фінансовий розпорядник є належним відповідачем у спорі.

Обов'язок щодо організації оформлення документів для нарахування грошового забезпечення покладається на військову частину, до штату якої зарахований військовослужбовець і у списках особового складу якої він перебуває.

У цій справі такою частиною була військова частина №2.

🔥 І саме тут суди припустилися помилки

Верховний Суд зазначив: попередні інстанції не встановили належного відповідача.

Тому висновок про протиправну бездіяльність саме військової частини №1 був передчасним.

І це принципово.

Суд не може просто визначити, що право людини порушено, а потім покласти обов'язок на будь-який орган чи установу, яка пов'язана з відповідною виплатою.

Спочатку необхідно встановити:
хто саме за законом був зобов'язаний діяти?

Верховний Суд окремо наголосив: визначення відповідача є правом позивача, але встановлення належного відповідача та його заміна за необхідності — обов'язок суду.

⚖️ Що зробив Верховний Суд?

Касаційну скаргу задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тепер суд має встановити належного відповідача, вирішити питання про його залучення до справи та вже після цього розглянути вимоги військовослужбовця по суті.

💡 Що це означає на практиці?

Ця постанова — важливе нагадування для військовослужбовців та їхніх представників:
навіть якщо ви правильно визначили, що вам не доплатили грошове забезпечення, помилка у визначенні відповідача може звести нанівець результат судового спору.

Фінансова частина та частина, до штату якої зарахований військовослужбовець, можуть мати різні функції.

Тому перед поданням позову потрібно чітко встановити:
📌 хто зарахував військовослужбовця до списків особового складу;
📌 хто мав організувати оформлення документів;
📌 хто здійснював фінансування;
📌 хто фактично відповідав за нарахування конкретної виплати.

І лише після цього визначати належного відповідача.

Верховний Суд фактично сказав: право на виплату — це ще не кінець юридичного аналізу. Треба правильно визначити того, хто зобов'язаний це право забезпечити.

#ВерховнийСуд #Військовослужбовці #Індексація #ГрошовеЗабезпечення #Адвокат

23/08/2026

З днем Державного прапора України!!!🇺🇦