01/08/2026
‼️ Верховний Суд визначив межі повноважень Держпраці: інспектори можуть перевіряти не лише заявника, а й інших працівників
ℹ️ 20 липня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 420/33487/24, яка може суттєво вплинути на практику проведення перевірок Держпраці.
Суд сформував низку принципових правових висновків щодо того, як саме повинні проводитися позапланові перевірки за зверненням працівника, чи має право інспектор перевіряти інших осіб, що працюють у роботодавця, та коли призупинення трудового договору може бути визнане неправомірним.
🔹Що сталося?
До Держпраці звернувся працівник зі скаргою про:
- допуск до роботи без оформлення трудового договору;
- невиплату заробітної плати;
- порушення його трудових прав.
На підставі звернення було проведено позапланову перевірку ФОП.
Під час перевірки інспектори виявили ще кількох осіб, які фактично виконували роботу, дали пояснення щодо графіка роботи та отримання винагороди, однак належне оформлення трудових відносин викликало сумніви.
За результатами перевірки Держпраці видала припис про усунення порушень.
ФОП оскаржив його до суду.
🔹Чому суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік роботодавця?
Попередні суди дійшли висновку, що Держпраці:
- вийшла за межі звернення заявника;
- перевіряла інших працівників;
- здійснила перевірку ще одного магазину, який не був зазначений у скарзі.
Саме з цих причин припис був скасований.
🔹Верховний Суд не погодився
Касаційний адміністративний суд зазначив, що такий підхід є надто формальним.
Головна мета державного контролю — виявити порушення трудового законодавства, а не лише перевірити факти, викладені одним заявником.
Інспектор має право перевіряти інших працівників
❗️Одним із найважливіших висновків постанови стало те, що звернення одного працівника не обмежує інспектора перевіркою лише його особистої ситуації.
Якщо предметом перевірки є:
- неоформлені трудові відносини;
- законність припинення трудових договорів;
- виплата заробітної плати,
✅ то інспектор має право досліджувати документи та фактичні обставини щодо інших працівників цього роботодавця.
🔹Такий висновок Верховний Суд обґрунтував:
- Конвенцією МОП №81;
- Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
- Конституцією України.
🔹Перевірка може проводитися за кількома адресами
Суд окремо наголосив:
• інспектор праці повинен перевіряти місця, де фактично здійснюється господарська діяльність.
Тому якщо роботодавець працює у кількох магазинах або інших об'єктах, Держпраці може перевірити всі місця діяльності, зазначені у направленні.
Не обов'язково обмежуватися лише адресою, яку вказав заявник.
🔹Формальні порушення не завжди скасовують результати перевірки
Верховний Суд підтвердив ще одну важливу позицію:
• не кожне процедурне порушення автоматично робить припис незаконним.
Наприклад:
- якщо припис підписав один інспектор, а не всі члени комісії;
- якщо були незначні процедурні недоліки,
це саме по собі не є підставою для його скасування, якщо такі недоліки не вплинули на встановлення фактичних обставин справи.
📍Суд детально пояснив ознаки прихованих трудових відносин
У постанові Верховний Суд вкотре звернув увагу на критерії, які свідчать про існування трудових відносин.
Серед них:
- виконання роботи особисто;
- систематична виплата винагороди;
- підпорядкування роботодавцю;
- робота за графіком;
- забезпечення робочим місцем;
- інтеграція працівника у діяльність підприємства;
- виконання роботи в інтересах роботодавця.
Саме сукупність цих ознак має досліджувати суд.
🔹Особливу увагу приділено призупиненню трудового договору
Верховний Суд ще раз роз'яснив застосування статті 13 Закону України №2136-IX.
Суд зазначив:
• призупинення трудового договору можливе лише тоді, коли через збройну агресію одночасно не можуть виконувати свої обов'язки і роботодавець, і працівник.
Якщо ж роботодавець фактично міг надати роботу, а працівник міг її виконувати, використання механізму призупинення може бути незаконним.
У такому випадку може виникнути питання про застосування правил простою із гарантіями оплати відповідно до статті 113 КЗпП України.
🔹Що ще повинні перевірити суди?
Верховний Суд звернув увагу, що попередні суди фактично не дослідили:
- пояснення осіб, яких інспектори застали під час перевірки;
- обставини фактичного виконання роботи;
- дату початку роботи окремих працівників;
- документи щодо сплати ЄСВ, ПДФО та військового збору;
- реальність призупинення трудових договорів;
- чи не були виявлені працівники співробітниками інших підприємств-орендарів.
Без дослідження цих доказів робити висновок про незаконність припису було передчасно.
Саме тому Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд.
🔹Практичне значення постанови
Це рішення є одним із найважливіших у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю у 2026 році.
Верховний Суд фактично підтвердив, що:
- інспектор праці не обмежений перевіркою лише одного заявника;
- під час перевірки можуть досліджуватися трудові відносини інших працівників;
- можна перевіряти всі місця фактичної діяльності роботодавця;
- формальні процедурні недоліки самі по собі не скасовують результати перевірки;
- суди повинні досліджувати реальний зміст трудових відносин, а не обмежуватися лише процесуальними питаннями.
📌Висновок
Постанова Верховного Суду від 20 липня 2026 року ще раз підтверджує: головною метою державного контролю є ефективний захист трудових прав працівників, а не формальна перевірка окремої скарги.
✔️Для роботодавців це рішення означає необхідність належного оформлення всіх трудових відносин, обґрунтованого застосування механізму призупинення трудових договорів та готовності підтвердити документами законність своїх кадрових рішень.
✔️Для працівників постанова є важливим сигналом, що під час перевірки Держпраці можуть бути виявлені й інші порушення трудового законодавства, навіть якщо вони не були прямо зазначені у зверненні.
