What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00

Юридична компанія «Привілей», провулок Віце-Адмірала Жукова, 21/23, оф. 53, Odessa (2026)

08/12/2022

Громадяни України призовного віку, які мають інвалідністі більше не зможуть перетинати кордон України на підставі довідки МСЕК (медико-санітарної експертизи).

Підставою для перетину будуть інші документи, які дають можливість ідентифікувати особу.

Таке рішення зумовлене намаганням зменшити зловживання службовим становищем працівниками МСЕК та лікарями, уникнути можливих “схем” з перетину кордону.

Тепер перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю за наявності одного з таких документів:
➡️ посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;
➡️ пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності;
➡️ довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
➡️ довідки військово-лікарської комісії про непридатність.

Щоб отримати довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу треба звернутися до центру надання інформаційних послуг, виконавчих органів сільських/селищних/міських рад або до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.

Перелік необхідних документів для отримання довідки дивіться на нашому сайті 👉🏻 https://bit.ly/3BkvHMT

01/11/2022

В Україні можуть прибрати рекламні щити вздовж доріг

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради України законопроект № 7696, який передбачає заборону розміщення рекламних щитів, прокладання інженерних комунікацій та мереж вздовж смуги відведення.

У пояснювальній записці до проекту закону зазначається, що розміщення рекламних щитів у межах смуги відведення доріг призводить до:

📊 інформаційного навантаження дорожньої обстановки,
👀 додаткової фіксації погляду водія,
🕑 збільшення часу реакції водія під час керування автомобілем.

Дійсно, розміщення щитів з рекламою незалежно від бажання водія, відвертає його увагу від дорожньої обстановки і стає додатком фактором, що може призвести до ДТП.

⚠️ Крім того, рекламні щити, що розміщені на узбіччях, створюють перешкоди транспортним засобам, особливо в зимовий період, що в свою чергу не забезпечує належне утримання проїзної частини та узбіч автомобільних доріг.

👉🏻 Законопроектом № 7696 також пропонується врегулювати питання плати за використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання для влаштування заїзду/виїзду, перехідно-швидкісних смуг до об’єкта дорожнього сервісу або на перехрещення смуги відведення автомобільних доріг загального користування інженерними комунікаціями та мережами.

Будемо стежити за подальшою долею законопроекту та тримати вас в курсі подій!

20/10/2022

Президент підписав закон про обов’язкові бомбосховища у новобудовах, який передбачає:

👉🏻 врахування заходів цивільного захисту ще на стадії розробки документації;

👉🏻 обов’язкове розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) при будівництві об’єктів, на яких будуть постійно перебувати понад 50 осіб або періодично перебувати понад 100 осіб;

👉🏻 містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту;

🔹 Закон спрощує процедуру передачі земельних ділянок для об'єктів цивільного захисту, тому, за необхідності, забудовник зможе в пришвидшеному порядку набути прав на земельну ділянку для спорудження укриттів.

🔹 Положення Закону передбачають обов’язкову наявність розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі проектної документації, а вже у складі такого розділу встановлюється лише можливість, не обов’язок, будівництва захисних споруд цивільного захисту.

🔹 Закон не скасовує наявність підвалів та не передбачає розміщення укриттів у підвалах.

❗️ За недотримання положень Закон не передбачає відповідальності ні щодо проектувальників, головних інженерів та архітекторів, ні щодо експертної організації. Але у випадку недотримання положень Закону, забудовник не зможе отримати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Набрання чинності Закону відбудеться 24.10.2022 р.

06/10/2022

З 19 серпня 2022 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність».

❗️Закон вносить зміни в регулювання трудових відносин, діятиме упродовж воєнного стану, і втратить чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

🟡Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах.
🟡Спрощений режим може бути застосований, якщо виконується одна з вимог:
👉роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;
👉розмір заробітної плати працівника за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
🟡Між роботодавцем та працівником має бути укладений трудовий договір (ТД), в якому сторони визначають умови праці та який має вмістити всі визначені істотні умови. Він має бути укладений в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін) або у формі електронного документа.

Обов'язкові пункти, що має містити трудовий договір :
🔹місце роботи;
🔹дата набрання чинності ТД, строк дії договору;
🔹обов’язки працівника;
🔹умови оплати праці, доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні;
🔹режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час;
🔹тривалість основної щорічної відпустки, порядок її надання;
🔹гарантії і компенсації за роботу із шкідливими та/або небезпечними умовами праці;
🔹умови праці;
🔹строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;

🔹порядок та форма обміну інформацією між роботодавцем і працівником;
🔹порядок та строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення);
🔹умови та порядок внесення змін до трудового договору, порядок та форма інформування про зміну трудового договору;
🔹умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об’єктів авторського права (у разі їх використання або створення у процесі трудової діяльності) та відповідальність за їх порушення;
🔹умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів;
🔹компенсаційна виплата працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
🔹відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати.

❗️Як вже було зазначено, Закон втратить чинність з дня припинення або скасування воєнного стану та поки не ясно, який статус будуть мати трудові відносини, до яких був застосований спрощений режим після втрати чинності Законом.

19/09/2022

🇺🇦🇪🇺 Українське законодавство про медіа відповідатиме вимогам Директиви ЄС з питань аудіовізуальних медіа послуг

📑 Верховна Рада ухвалила за основу законопроект "Про медіа" у першому читанні.

👉 Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту "Про медіа", він спрямований на забезпечення реалізації прав на свободу вираження думок, на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, забезпечення плюралізму думок та вільного поширення інформації, захист національних інтересів України та прав користувачів медіасервісів.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

🟡 розширити гарантії захисту дітей від шкідливого контенту з числа суб’єктів, на які поширюється регулювання Закону «Про медіа», вилучити іноземні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video);

🟡 уточнити порядок розповсюдження мовниками інформації про події значного суспільного інтересу: встановити, що вони підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії, посилити повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа, конкретизувати обмеження у сфері медіа, пов’язані зі збройною агресією;

🟡 уточнити перелік суб’єктів, які не можуть бути суб'єктами у сфері медіа в Україні, критерії забороненого контенту тощо.

❗️Ухвалення законопроекту створить необхідні сучасні європейські умови для задоволення інформаційних потреб громадян України, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медіасервісів із використанням нових технологій.

🇺🇦 🇪🇺 Оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є однією із вимог України згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.

❗️Наразі законопроект готується до другого читання. Ми стежимо за подальшою долею проекту закону та повідомимо усі деталі згодом.

08/09/2022

📲Враховуючи запит суспільства та поступову діджиталізацію різних сфер життя українців, на рівні Кабінету Міністрів України 01 липня 2022 року була прийнята постанова № 745 “Про затвердження Правил формування та проведення перевірки нотаріального документа з електронним ідентифікатором”, яка дозволить перевірити дійсність нотаріальних документів.

👩‍💻🧑‍💻Нотаріуси, які мають доступ до системи е-нотаріат, будуть мати можливість сформувати наступні документи зі спеціальним QR-кодом на них:
✔️довіреність
✔️договір оренди транспортних засобів;
заповіт;
✔️заяви, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису.

За допомогою додатку “Дія” ви зможете відсканувати зазначені вище нотаріальні документи і побачити наступні відомості про нього:
✔️ номер, за яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
✔️ тип нотаріального документа;
✔️ дата вчинення нотаріальної дії;
✔️ прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) нотаріуса, яким вчинено нотаріальну дію;
✔️ номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

⚠️Звертаємо увагу, що зазначені відомості можуть бути надані за наявності згоди на це хоча б однієї особи, щодо якої вчинено нотаріальну дію та якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків, з накладеним віддаленим кваліфікованим електронним підписом Дія Підпис (Дія ID).

✅ Така функція надає можливість убезпечити себе і суспільство від підроблених документів, а її запровадження свідчить про плідну роботу держави в напрямку прозорості та відкритості систем документообігу на всіх рівнях.

01/09/2022

Раніше ми розбирались про включення жінок на військовий облік, та загалом про різні інші аспекти мобілізації. Сьогодні розглянемо питання про виключення особи з військового обліку.
Закон України “Про військовий обов’язок та військову службу” визначає “військовозобов'язаних” як осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Таким чином, першочергово можна виділити такі ознаки “військовозобов’язаного”, як:
🔹наявність громадянства України;
🔹перебування в запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
🔹залучення на особливий період;
Як бачимо, вказана визначення особи “військовозобов’язаного” не містить критерію “перебування на військовому обліку”, а лише йдеться про перебування в запасі.

Відтак, що ж необхідно для перебування в запасі? Закон говорить про те, що в запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Тобто, ознака перебування в запасі включає:
🔹придатність за станом здоров’я до проходження військової служби;
🔹не досягнення граничного віку перебування в запасі;
🔹перебування на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

❗️Відповідно, особа може не перебувати на військовому обліку у випадку зняття з обліку такої особи чи її виключення з нього.
Тобто, Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» містить вичерпний перелік громадян, що підлягають виключенню з військового обліку. Такими є громадяни:
1️⃣призвані чи прийняті на військову службу;
2️⃣проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (у цьому та попередньому випадку вони є військовослужбовцями);
3️⃣визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4️⃣досягли граничного віку перебування в запасі;
5️⃣припинили громадянство України;
6️⃣були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7️⃣скеровані для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8️⃣померли, або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми, або оголошені померлими.

Аналізуючи положення наведеного вище законодавства, можна відобразити наступний зв’язок між статусом військовозобов’язаного та виключенням особи з військового обліку:
❗️Виключення громадянина з військового обліку означає факт не перебування такої особи на обліку;
❗️Не перебування громадянина на військовому обліку свідчить про неможливість перебування такої особи в запасі;
❗️Неможливість перебування громадянина в запасі унеможливлює забезпечення мети військовозобов’язаного - комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Отже, цілком обґрунтованою є позиція, що громадяни, які виключені з військового обліку, не є військовозобов’язаними.

23/08/2022

Постановою НБУ від 21 липня 2022 №154 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18” внесені зміни щодо карткових розрахунків за кордоном, а також інші зміни, покликані збалансувати валютний ринок та сприяти стійкості економіки в умовах війни:

🟡 З 21 липня 2022 року банкам дозволено продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис грн (в еквіваленті).

Такі зміни мають створити альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту та зменшити попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті валютного ринку.
Вжито заходи для мінімізації витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями, такі як:

🔹 зменшено щомісячний ліміт P2P переказів громадян (перекази з картки на картку) за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис грн (в еквіваленті) до 30 тис грн (в еквіваленті);

🔹 встановлено ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток - 100 тис грн (в еквіваленті) на місяць з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.

🟡 Ліміт на зняття громадянами готівки з гривневих платіжних карток за кордоном як і раніше- 50 тис грн (в еквіваленті) на місяць. Змінено ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном - зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис грн (в еквіваленті) на сім календарних днів.

❗️Окрім того постановою було скориговано офіційний курс гривні до долара США з 9:00 21 липня 2022 року на 25% до 36,5686 грн/дол. США.

Умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому і безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними.

💰Продаж та купівля валюти банками за заявками клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного. Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку і надалі визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.

Наведені зміни набрали чинності з 21 липня 2022 року.

19/08/2022

В Україні триває масштабна трудова реформа, в рамках якої Верховна Рада ухвалила законопроект № 5161, який фактично узаконив в Україні фріланс.

Відтепер запроваджено нову форму трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Роботодавець самостійно зможе визначати необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи, погоджувати з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Основні умови нової форми трудових відносин:

✅ Працівник зобов’язаний виконувати роботу лише за запитом роботодавця.

✅ Заробітна плата виплачуватиметься за фактично відпрацьований час або за фактично виконану роботу.

✅Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця – 32 години.

✅Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.

✅Роботодавець повинен дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

У законі також є обмеження щодо укладання таких договорів:

✅кількість таких працівників не може перевищувати 10 % усіх наявних трудових договорів;

✅якщо кількість найманих працівників менше 10, то дозволяється укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Працівник, який працюватиме за таким трудовим договором, зможе працювати на кількох роботодавців одночасно, що створює додаткові можливості для заробітку. Більше того працівник матиме усі соціальні гарантії, які мають офіційно влаштовані наймані працівники: відпустки, лікарняні тощо.

Таким чином, врегулювання питання нестандартних форм зайнятості (фрілансу) забезпечить гнучкість у виборі організації трудових відносин, посилить мобільність працівника при реалізації його права на працю та допоможе мінімізувати безробіття.

05/08/2022

👉 З початку війни обласними військовими (державними) адміністрації (ОВА) було встановлено комендантську годину на території усіх областей України. За її порушення, тобто перебування під час комендантської години на вулиці чи в громадському місці, пересування населеними пунктами транспортним засобом або пішки, працівники військкоматів на практиці нерідко вручали порушникам повістки.
❗️Виняток становлять лише ті особи, які мають спеціальну перепустку на пересування.
Однак, враховуючи великий суспільний резонанс, а також те, що вручення повісток не покращувало ситуацію з порушенням комендантської години, 12 липня 2022 Верховна Рада зареєструвала законопроект № 7553.
Проект передбачає введення наступних штрафів за порушення комендантської години:

✅за перше зафіксоване порушення - від 510 до 850 грн.;
✅за повторне порушення протягом року - від 1 700 до 3 400 грн.

👮‍♂️Складати протоколи за таке правопорушення може Національна поліція України та Державна прикордонна служба України. Розгляд та безпосереднє накладення адміністративних стягнень буде відбуватись на підставі рішень судів.

❗️Зауважимо, що законопроект ще не прийнятий Верховною Радою і перебуває у стані його опрацювання комітетами, а отже на теперішній час штрафи досі не є введеними, а практика вручення повісток за порушення комендантської години залишається актуальною.

Тривалість та часові межі комендантської години наразі встановлюються обласними військовими (державними) адміністраціями – для кожної області окремо. Перш за все, це продиктовано питаннями безпеки цивільних, а отже радимо все ж дотримуватись комендантської години задля збереження власного життя та здоров’я.

01/08/2022

27 липня Верховна Рада ухвалила законопроект про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження”, який передбачає заборону на примусове стягнення боргів за комунальні послуги на час воєнного стану.

🟡 Нагадаємо, що раніше, у зв’язку із введенням воєнного стану Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову № 206 від 05.03.2022 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою було вирішено, що в умовах воєнного стану, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

🔹нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

🔹припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

У відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, відповідно до встановлених стандартів, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

❗️Таким чином, невиконання споживачами послуг свого обов’язку щодо їх оплати є порушенням умов договору.
У період військового стану, неустойки (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річні не будуть нараховуватись.

🔹Проте, після закінчення дії військового стану у вас буде існувати «чистий» борг, що буде складатись лише з самих нарахувань, проте обов’язок щодо його сплати залишиться.

🔹Несплата коштів за надані житлово-комунальні є підставою для звернення надавачами таких послуг до суду та примусового стягнення боргу.

❗️Прийнятий Верховною Радою 27.07.2022 Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану” встановлює мораторій на виконання таких рішень про стягнення боргу виконавчою службою.

✅ Законом передбачається, що вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги зупиняться.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

26/07/2022

У сучасних реаліях воєнного стану, розповсюдженою є проблема втрати документів.

Існує три види документів, які підтверджують громадянство та визначають приналежність особи до держави:
🔹внутрішній паспорт громадянина України – ID-картка;
🔹внутрішній паспорт громадянина України зразка 1994 року (книжечка);
🔹закордонний паспорт.

Державна міграційна служба України роз’яснила на своєму офіційному веб-сайті алгоритм дій, необхідний для відновлення паспорту та уникнення громадянами порушень міграційного законодавства.

🟡Уповноваженими органами, що здатні відновити втрачений документ є:

Перш за все, особі потрібно невідкладно звернутися із заявою про втрату документа до поліції та отримати від поліцейських витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Надалі, для оформлення нового документа, особі необхідно особисто прийти до однієї з трьох установ:

🔹у підрозділ ДМС України;
🔹у центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
🔹у центр обслуговування громадян «Паспортний сервіс».

🟡Для оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки замість втраченого або викраденого особа подає наступні документи:
🔹 заява про втрату паспорта;
🔹 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта);
🔹 документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
🔹довідка органу реєстрації встановленого зразка про місце проживання (за наявності).
Крім того, для відновлення паспорта можуть знадобитися деякі додаткові документи.

🟡 Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого особа подає наступні документи:
🔹 паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні);
🔹свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження.
🔹документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, – у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
🔹документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
🔹одна кольорова фотокартка розміром 10*15 для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування – у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
🔹заява про оформлення паспорта для виїзду за кордон у зв’язку з його втратою або викраденням у довільній формі;
🔹витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта для виїзду за кордон на території України);
🔹документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (за відсутності – його копія), або інформація про раніше оформлені на ім’я особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України - особам, які постійно проживають за кордоном, та втратили паспорт для виїзду за кордон під час перебування в Україні.

🟡 Строк та вартість надання послуги:

💰за виготовлення ID-картки:
протягом 20 робочих днів - 372 грн;
протягом 10 робочих днів - 498 грн;
державне мито - 34 грн (два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян).
💰за виготовлення закордонного паспорту
протягом 20 робочих днів – 733 грн, у разі термінового оформлення (протягом 7 або 3 робочих днів) – протягом 3-7 робочих днів - 1085 грн;
державне мито - 34 грн (два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян).

❗️ У разі процедури встановлення особи – строк оформлення паспорта може тривати до двох місяців.
❗️ ДМС України не рекомендує cплачувати підвищену суму адміністративного збору за термінове оформлення таких документів, адже в умовах воєнного стану існують певні проблеми з дотриманням встановлених законодавством строків оформлення документів.

Юридична компанія «Привілей»

08/12/2022

01/11/2022

20/10/2022

06/10/2022

19/09/2022

08/09/2022

01/09/2022

23/08/2022

19/08/2022

05/08/2022

01/08/2022

26/07/2022

Address

Opening Hours

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00