25/03/2021
Пояснення дільничного офіцера поліції як доказ вчинення особою адміністративного правопорушення не можуть братися до уваги, оскільки інспектор у спірних правовідносинах виступає в якості суб`єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді адміністративної справи.
Київським районним судом міста Одеси 25.03.2021 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно фізичної особи-підприємця на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП – за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного дільничним офіцером поліції Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, фізична особа-підприємець не припинила роботу магазину, чим порушила правила локдауну, затвердженого постановою КМУ №1236 від 09.12.2020.
Фізична особа-підприємець, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, з серпня 2004 року є фізичною особою-підприємцем, вид діяльності – 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (основний).
Таким чином, діяльність, яку здійснює фізична особа-підприємець, у будь-якому випадку не підпадали під обмеження, встановлені постановою КМУ №1236 від 09.12.2020 у редакції, яка діяла на час складання протоколу.
Більш того, пп.4 п.3 Постанови на період дії «локдауну» дозволено торгівлю товарами, які належать до «кормів, насіння, засобів захисту рослин на торговельних площах», тобто тією групою товарів, якою уповноваженим органом місцевого самоврядування фізичною особою-підприємцем надано дозвіл на роздрібну торгівлю.
Однак, навіть і за умови заборони роботи магазину, суб’єкт владних повноважень має довести факт того, що фізична особа-підприємець здійснювала «приймання відвідувачів суб’єктами господарювання».
Такого факту – перебування у магазині відвідувачів та продаж їм товарів – як забороненої, так і дозволеної групи, не задокументовано (встановлено лише факт, який і не заперечується, перебування фізичною особою-підприємцем у магазині).
Більш того, якщо йдеться про реалізацію товарів, то цей факт фіксується відповідною контрольною закупкою, данні про яку в матеріалах справи відсутні.
Отже, факт перебування особи у належному йому приміщенні не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Крім протоколу та службових документів про рух справи, матеріали містять лише пояснення фізичної особи-підприємця та рапорт дільничного офіцера поліції.
Відповідно до змісту пояснень, фізична особа-підприємець перебувала в магазині, де здійснювала прибирання приміщення, але не здійснювала діяльність.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 дійшов до висновку, що пояснення особи, яка склала адміністративний протокол не можуть бути доказами вчинення адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду іншої справи – № 489/4827/16-а, Верховний Суд зробив остаточний висновок, що рапорт інспектора не може вважатись об’єктивним доказом порушення, оскільки інспектор є зацікавленою особою.
Таким чином, незалежно від змісту рапорту, він у розумінні усталеної практики Верховного Суду, не може бути належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено за участі Старшого Партнера Адвокатського об’єднання «VP GROUP» Ігора Вальчука.