15/12/2021
ТОП-10 ЗМІН, ЯКІ ПІДГОТУВАВ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЗАКОН № 5600
Податкова реформа - це реформа, яка, напевно, ніколи не закінчиться. Майже кожного року, ближче до його закінчення, законодавець вносить значні зміни до Податкового кодексу України. Як показує практика, такі зміни більше посилюють податковий тиск на реальний бізнес, аніж спрощують життя.
2021 рік не став виключенням. Не встиг бізнес оговтатись від наслідків пандемії, як законодавці вирішили зробити для нього ще один подарунок. 30 листопада 2021 року, не зважаючи на великий резонанс та відкриті занепокоєння з боку бізнес-спільнот, Верховна Рада України прийняла законопроект № 5600.
До першого читання Законопроекту №5600 було подано 11,5 тис. пропозицій та правок, що є найбільшою кількістю за всю історію законотворення, в результаті була застосована спеціальна процедура голосування, передбачена ст.119-1 Регламенту ВР України. На сьогодні остаточного тексту закону із врахованими поправками оприлюднено так і не було, тому очікуємо ознайомлення із прийнятими змінами після підписання Закону Президентом України.
Пропонуємо розглянути найбільш цікаві зміни, які приніс законопроект 5600 для бізнесу.
1. Запроваджено мінімальне податкове зобов'язання для сільгоспвиробників.
Законодавець продовжує «затягувати гайки» для сільськогосподарських виробників. Однією з новел є введення мінімальної величини податкового зобов'язання з плати податків, зборів і платежів. Тепер сільгоспвиробники, які здійснюють виробництво та реалізацію власної сільськогосподарської продукції та/або користуються земельними ділянками, віднесеними сільськогосподарських угідь, зобов'язані сплачувати податки від такої діяльності на рівні загальної суми, яка не може меншою від МПЗ. При цьому неважливо, чи використовуються така земельна ділянки за призначенням.
Законодавець навіть затвердив формулу, відповідно до якої, МПЗ не може бути меншим, ніж 4% нормативно-грошової оцінки відповідної земельної ділянки. А це означає, що якщо сума податкових зобов'язань у сільгоспвиробника є меншою, ніж 4% від НГО земельної ділянки, то останній зобов'язаний сплатити різницю між такими сумами.
Важливо відмітити, що МПЗ поширюється тільки на земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів. Законодавець також передбачив право на звільнення від сплати МПЗ фізичним особами, яким не було вчасно вручено відповідне податкове-повідомлення-рішення про сплату платежу.
2. Розмір земельної ділянки при звільненні від оподаткування продажу с/г продукції не має значення.
Зміни, що теж безпосередньо стосуються фермерів, представників малого бізнесу, які здійснюють господарську діяльність на власних земельних ділянках. Тепер дохід від продажу с/г продукції (крім тваринництва), який перевищуватиме за звітний рік 12 розмірів МЗП, тобто, у 2021 році - 72 000 грн., а у 2022 - 78 000 грн., буде оподатковуватись ПДФО у розмірі 18% та 1,5 % військового збору.
Фізичні особи, які вирощують на власних земельних ділянках продукцію для подальшого продажу, незалежно від їх розмірів (як є на сьогодні), та планують у подальшому реалізувати такі продукти, звільняються від оподаткування лише у випадку отримання протягом року доходу від торгівлі менше, ніж 12 МЗП, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. У разі перевищення, платник податків зобов'язаний включити таку суму до загального оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік, подати декларацію та самостійно сплатити податок.
Законодавець, фактично, вирішив боротись з доходами фермерів, які, на думку податківців, чомусь не мають бути вищими за одну МЗП на місяць.
3. Розширено повноваження контролюючих органів.
Жодна податкова реформа не проходить без розширення повноважень для податківців. Варто відмітити, що найбільш одіозні пропозиції все ж були відхилені, але залишити податківців зовсім без «солоденького» законодавець не зміг.
3.1. Податківцям знову удосконалюють улюблену зброю - запити в порядку статті 73 ПКУ, які частіше всього використовуються не за їх цільовим призначенням, а як можливість для призначення та проведення податкових позапланових перевірок.
І тут законодавець знову допомагає, адже тепер податковий орган може надіслати письмовий запит платнику про подання інформації, якщо із аналізу податкової інформації було встановлено факти, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства. Кажучи простою мовою, тепер будь-які припущення податківців можуть стати прекрасною підставою для проведення позапланової податкової перевірки.
Якщо попередня редакція норми хоч якось зобов'язували контролюючий орган фантазувати над начебто виявленими фактами, то тепер навіть фантазувати законодавець від податкової не вимагає.
Щоб не ображати і платників, законодавець закріпив за ними право не надавати запитувану інформацію, якщо вона надавалась за попередніми запитами податкової.
3.2. Як платник податків, так і контролюючий орган, отримали право на відкрите застосування технічних засобів із метою фіксації фото-, відео-, звукозапису, а також їх використання для підтвердження правомірності своєї позиції у разі судового оскарження.
3.3. Законодавець вирішив стимулювати платників податків через заборону виїзду за кордон керівників компаній, які мають податковий борг понад 1 мільйон гривень. Податковий орган наділяється правом звернення до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника чи постійного представництва за межі України у разі несплати протягом 240 календарних днів суми податкового боргу. Таке обмеження буде знято лише у випадку погашення боргу, зміни керівника або початку судової процедури по справі банкрутства.
Передбачено створення Реєстру керівників платників податків- боржників, до якого потраплятимуть усі, за ким суд визнає податковий борг, а для цього достатньо рішення контролюючого органу. Своєю чергою суд буде розглядати такі звернення за спрощеною процедурою.
З відкритих джерел відомо, що заборгованість понад 1 мільйон гривень мають приблизно 6 тисяч компанії, а отже їх керівникам потрібно вже готуватись по потенційних обмежень.
4. Оподаткування виплат від утворень без статусу юридичної особи.
Не залишили поза увагою і доходи фізичних осіб, отриманих від утворень без статусу юридичних осіб (фонди, трасти тощо).
В ПК України додано окремий пункт 170.111, який визначає порядок оподаткування виплат, отриманих від трастів, фондів, партнерств тощо. Виплати від таких утворень будуть оподатковуватись за ставкою 9% у разі дотримання наступних умов:
1) трасти, фонди, партнерства тощо здійснюють такі виплати у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, на користь його учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) тощо;
2) такі утворення відповідно до документів мають право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) тощо;
3) вони не є контрольованими іноземними компаніями.
Якщо усі умови дотримані, отримувач виплат оподатковує усю суму ПДФО у розмірі 9% та подає річну податкову декларацію за відповідний звітний період із відображенням таких виплат.
5. Встановлено сплату 18% податку від продажу третього та наступних об'єктів нерухомості.
Законодавець продовжує боротись зі схемами ухиленням від сплати податків через використання фізичних осіб, які часто застосовують представники будівельного бізнесу.
Право на звільнення від оподаткування доходу, отриманого один раз протягом звітного року від продажу нерухомості, залишається, як і право на оподаткування доходу від продажу другого об'єкту нерухомості в звітному році по ставці 5%.
Зміни стосуються подальшого продажу, який має ознаки так званої систематичності. А тому, третій і наступні продажі вже будуть оподатковуватись за ставкою 18% від чистого доходу, тобто, підлягатиме оподаткуванню різниця між ціною продажу та ціною купівлі такого об'єкту раніше. Якщо ж такі об'єкти (третій і наступні) отримані платником у спадщину, то дохід від їх продажу знову ж таки оподатковується за ставкою 5%.
Оподаткування лише чистого доходу від продажу нерухомості можна вважати справедливим, адже чим більша буде різниця, тим більше потрібно буде сплачувати податок. Фахівці із нерухомості запевняють, що на ринок нерухомості така норма не вплине суттєво, однак час покаже.
6. Порядок списання збитків великими платниками.
Зміни торкнулись і платників податку на прибуток підприємств у частині перенесення збитків на наступні періоди. У чинній редакції ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму збитків минулих періодів до повного їх погашення, тобто для платників немає обмежень щодо можливості врахування збитків при визначенні суми податку на прибуток.
Великі платники податків матимуть право зменшувати свій фінансовий результат лише на частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування. Їм пропонується враховувати збитки попередніх періодів до повного їх погашення, але не більше ніж на 50% непогашеної суми кожного року. У випадку, якщо непогашена сума збитків за минулі періоди становить не більше 10% позитивного значення об'єкта оподаткування певного податкового періоду, то платник може врахувати таку суму у повному обсязі.
Тобто, якщо сьогодні великі платники ще можуть переносити збитки попередніх періодів у повному обсязі на наступні роки до повного їх погашення та зменшувати суму податку, то, починаючи з 2022 звітного року, податок на прибуток буде розраховуватися із врахуванням лише 50% збитків за попередні періоди. Це призведе до збільшення сум податку на прибуток підприємств, що сплачуватиметься великим бізнесом.
7. Змінено окремі правила щодо ПДВ.
Із важливого: був скорочений до 365 календарних днів строк реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, який на сьогодні становить 1095 днів з дати складання такої накладної. Так само право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованих податкових накладних/розрахунків буде зберігатись протягом 365 днів (а не 1095).
Крім того, передбачено, що базою оподаткування у разі постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість. Крім того, оподатковуватись ПДВ буде лише перше постачання таких товарів на митній території України, а операції із другого та наступного постачання вказаних товарів законодавець звільнив від оподаткування ПДВ.
Пільгою будуть користуватись і операції із постачання інвестиційного золота, зокрема, його ввезення у вигляді сертифікатів розподіленого чи нерозподіленого золота, або золота, яким торгують на золотих рахунках тощо, також послуги агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота своєму довірителю та послуги, пов'язані з виробництвом інвестиційного золота.
8. Платником акцизного податку стає виробник та/або імпортер, а не продавець.
Акцизний податок за новими правилами сплачуватиме виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який здійснює їхню реалізацію для роздрібного продажу суб'єктами господарювання, за ставкою 5%.
Із прийняттям Закону №5600 можна очікувати значне підвищення цін на алкоголь, адже для платників підвищені ставки акцизного податку на алкогольні напої. Наприклад, на алкогольні напої, фактична міцність яких вища за 22% об'ємних одиниць етилового спирту, встановлюється ставка у розмірі 133,31 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту замість 126,96 грн; для сидру та перрі (без додання спирту) розмір становитиме 1,11 гривень за 1 літр замість 1,06 грн; для вин та інших зброджених напоїв, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об'ємних одиниць етилового спирту застосовуватиметься ставка у розмірі 8,42 замість 8,02 грн. за літр.
На сьогодні маркуванню акцизними марками підлягають усі алкогольні напої із вмістом спирту етилового понад 8,5 %. Однак пропонується не розповсюджувати це правило на тестові зразки алкогольних напоїв, які ввозяться для дослідження чи дегустування, але не більше 3 л по кожному виробу, та на звичайні вина та зброджені напої, міцністю не вище за 15%.
Також зменшено строк отримання марок акцизного податку для імпортованих підакцизних товарів з п'яти до трьох робочих днів.
Нововведенням є і посилення контролю за порядком виробництва спирту та встановлення окремих вимог щодо пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікацій та приладдя обліку спирту та продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, зокрема, - витратомірів-лічильників. Крім того, передбачено, що усі місця виробництва спирту повинні фіксуватись системою відеоспостереження.
9. Чи насправді рента буде більшою?
Із самого початку проект № 5600 мав зосередити свою увагу саме на підвищенні ренти за видобуток залізної руди, тому неофіційною називався «ресурсним». На момент розробки положень закону, ціна залізної руди сягала приблизно 200$ за тонну, і саме на цю суму законодавець орієнтувався. Однак ніхто не передбачав, що ціна руди знизиться удвічі і за правилами Закону № 5600 рента може бути меншою навіть за ту, що є на сьогодні.
Із врахуванням зміни, ставка рентної плати буде розраховуватись за наступною формулою, яка орієнтована на ціни головної біржі залізної руди - IODEX 62% FE CFR China:
1) 3.50, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий період (звітний) період становить 100 доларів США і менше;
2) 5,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % Fe CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 100 та не перевищує 200 доларів США включно;
3) 10,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % Fe CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 200 доларів США.
Тобто податкове навантаження на видобуток залізної руди не матиме стабільної основи, адже лише у разі підвищення ціни на залізну руду збільшуватиметься і ставка рентної плати відповідно. Не виключено, що ставка ренти може довгий час триматись на рівні 3,50, а сплата становитиме мінімальний розмір, що ніяк не вплине на очікувані податкові надходження до бюджету.
10. Зміни щодо сплати земельного податку.
Законодавець знову пропонує повернутися до терміну «плата за землю», включивши до нього і земельний податок, і орендну плату.
Законопроектом розширено перелік підстав, за якими контролюючий орган, зможе нарахувати земельний податок. Серед них: інформація із Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державних актів на землю, сертифікатів на право на земельні частки (паї), рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а також відомості із правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельну частку (пай). Проте для нарахування податку на підставі виданих землевласникам/землекористувачам документів, вони повинні їх надати до контролюючого органу. Звірка даних щодо земельних ділянок платника податків зможе проводитися не лише за місцезнаходженням майна, а і за місцем реєстрації платника податку у контролюючих органах.
Загалом законопроект № 5600 запроваджує багато суттєвих змін стосовно порядку оподаткування в Україні. Це і введення нового «мінімального податкового зобов'язання», і оновлений порядок розрахунку рентної плати, і зміни, пов'язані із сплатою податку на прибуток, ПДВ та акцизного податку.
Проте введення таких положень за місяць до початку бюджетного року повністю суперечить одному із основних принципів податкового законодавства - принципу стабільності, який забороняє вносити зміни до елементів податків та зборів пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти такі норми.
Тим не менше, законопроект прийнятий, і більше половини з 24 (!) постанов про його скасування вже розглянуті, тож є всі підстави вважати, що після 14 грудня, коли розпочнеться новий пленарний тиждень, закон буде підписаний, і з нового року бізнес та суспільство, знову вчитимуться жити за новими правилами.
