Інгульський відділ ДРАЦС у місті Миколаєві ОМУ МЮУ

  • Home
  • Ukraine
  • Mykolaiv
  • Інгульський відділ ДРАЦС у місті Миколаєві ОМУ МЮУ
Directions

Інгульський відділ ДРАЦС у місті Миколаєві ОМУ МЮУ Адреса: пр. Миру, 46/1

02/11/2024

Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Найвищою юридичною силою у країні користується Конституція. Вона чітко окреслює основні юридичні аспекти взаємодії людини і суспільства, межу між законом та беззаконням, захищає права і свободи. Всі створені Закони України не мають права суперечити Конституції, а виключно - покладатися на норми і правила, прописані у Основному Законі. На принципі захисту людини, її життя та свобод створено Кримінальний кодекс. Його норми надзвичайно важливі зараз, а незнання не звільняє від відповідальності навіть у час війни.
Тема сьогоднішньої розмови надзвичайно актуальна у світі останніх подій в Україні, коли частина територій опинилися під окупацією, та люди потребують юридичної допомоги. Отже, розбираємося з поняттями фізичного та психічного примусу та даємо юридичну оцінку вчинкам людей, які опинилися під тиском.
Допоможуть розібратися у цьому питанні 39 та 40 статті Кримінального кодексу України (далі - ККУ). У частині першій статті 40 ККУ йдеться про наступне: “Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками”.
А ось питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу. Що вона говорить? Цитуємо:
1️⃣Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2️⃣Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства та міжнародного права, вся відповідальність за порушення прав і свобод людини-громадянина України, що знаходиться на тимчасово окупованій території, повною мірою покладається на російську федерацію як на країну-загарбника.

02/11/2024

Через військову агресію російської федерації багато громадян України залишилися на окупованій території та потребують допомоги, у тому числі юридичної. Сьогодні поговоримо про те, чи варто вважати законними нормативно-правові акти окупаційної влади і чи мають вони правові наслідки.
Перше, що слід згадати: Україна є суверенною, правовою державою. У нашій країні діє принцип верховенства права. А це значить, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України).
Крім того, частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядка, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Винятком можна вважати документи, які підтверджують факт:
• 📌народження;
• 📌смерті;
• 📌реєстрації або розірвання шлюбу.
Вони додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Вся відповідальність за порушення державного суверенитету, територіальної цілісності, інших норм і свобод людини, закріплених у Конституції і законах України, покладається на російську федерацію як на державу-окупанта, у відповідності до норм міжнародного права.
Примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України (частини третя, четверта статті 5 цього Закону).
Таким чином, нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій російської федерації є нікчемними, не створюють жодних правових наслідків. Причому нікчемність цих актів не підлягає оскарженню та не може бути скасована.

02/11/2024

У цей складний для нашої держави час питання державної зради та співпраці з державою-агресором надзвичайно важливе. Що включає у себе колабораціонізм і яке покарання передбачене за подібні дії? Про це далі.
Термін "Колабораціонізм" буквально означає співпрацю з ворогом. Використовувати його почали з часів Першої світової війни, а уже у Другій світовій він набув емоційного забарвлення. "Колабораціонізм" почав вживатися не тільки в позначенні співпраці з ворогом, але й ідеологічній підтримці нацизму. Все частіше цей термін синонімує з поняттям державної зради.
Відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
В умовах воєнного стану безумовним є дотримання принципів законності, патріотизму, політичної неупередженості у проходженні державної служби, оскільки це є обов’язком державного службовця.
Згідно Закону України «Про державну службу» державний службовець публічно складає Присягу державного службовця щодо служіння Українському народові, дотримання Конституції та законів України, охорони прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, честі держави. Порушення Присяги є дисциплінарним проступком, що є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади державної служби.
Згідно березневих законодавчих змін поняття "Колабораціонізм" означає наступне:
☑️Дії, спрямовані на заперечення збройної агресії проти України, публічні заклики в підтримку держави-агресора, співпраця з агресором, його збройними формуваннями чи тимчасовою адміністрацією.
☑️Добровільне зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади на окупованих територіях.
☑️Здійснення пропагандистської діяльності у будь-яких закладах освіти України, метою якої є сприяння збройної агресії проти нашої держави.
☑️Передача матеріальних ресурсів збройним формування агресора або провадження господарської діяльності у взаємодії з ворогом.
☑️Участь у мітингах, зборах, демонстраціях, а також одержання, зберігання та розповсюдження інформації, яка направлена на підтримку держави-агресора.
☑️Добровільне зайняття посади в незаконних судових чи правоохоронних органах на тимчасово окупованих територіях, участь у будь-яких воєнізованих ворожих формуваннях.
3 березня 2022 року Верховною Радою України були ухвалені зміни до Кримінального кодексу, які стосуються діяльності колаборантів. Відтепер усі вищеперелічені дії підлягають покаранню. Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльность визначається новою статтею - 111-1. Покарання можуть варіюватися від заборони обіймати певні посади до довічного позбавлення волі.
Отже, колаборант - це той, хто співпрацює або очолює незаконно створені органи та робить все аби підірвати суверенітет держави, тоді як виконання державним службовцем чи посадовою особою, на тимчасово окупованій території, своїх посадових обов’язків у межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, виключає поняття колаборації.
В реаліях російської агресії та масового застосування окупаційними військами насильства з метою захоплення влади, актуальним стає відповідальність особи за дії або бездіяльність, вчинені під впливом фізичного або психічного насильства. З цього приводу необхідно відзначити, що відповідно до ст. 40 Кримінального кодексу України, не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

02/11/2024

⬆️Через військову агресію росії по відношенню до України чимало українців опинилися в окупації. Більшість з них потребують різного виду допомоги, у тому числі юридичної. Зокрема, важливо знати як правильно себе поводити з окупантами, щоб зберегти власне життя і не порушити українських законів.
Вітчизняне законодавство передбачає можливість звільнення від покарання людини, яка заподіяла шкоду правоохоронювальним інтересам, якщо її дії або бездіяльність були вчинені під впливом психічного примусу. Де юридична межа між погрозами застосування насильства до особи та зрадницькими діями?
Про це більш детально
Стаття 40 Кримінального кодексу України регламентує наступне:
1️⃣Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
2️⃣Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
✅Пункт 3 статті 39 Кримінального Кодексу України визначає, що особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
❓Що ж таке психічний примус? Під цим терміном Закон “розуміє”:
1️⃣Погрозу застосування до особи чи її близьких фізичного насильства (погроза позбавити життя, заподіяти тілесні ушкодження, викрасти особу чи позбавити її волі, вплив на особу за допомогою гіпнозу).
2️⃣Погрозу заподіяння шкоди іншим правоохоронюваним інтересам (погроза знищити або пошкодити майно, розголосити відомості, що ганьблять особу або її близьких).
Інколи буває, що застосування до особи психічного примусу не позбавляє її можливості керувати своїми діями, а тому психічний примус не завжди визнається обставиною, що виключає злочинність діяння.
❗️Важливо: питання про відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, знаходячись на момент вчинення діяння під впливом психічного примусу, коли залишається свобода вибору певного варіанта поведінки, вирішується за правилами крайньої необхідності!
До прикладу, не вважається злочином поведінка особи, яка під загрозою застосування вогнепальної зброї передає окупантам речі чи інформацію, що є важливими в умовах воєнного стану.
☝🏼Окремо слід зазначити, що не виключається відповідальність особи, яка примусово вчинила крадіжку під впливом завдання побоїв або загрози спричинення шкоди здоров’ю, коли у неї залишалась можливість вибору варіанта правомірної поведінки при прийнятті рішення про вчинення даного злочину.

25/09/2024

🚻 Рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці передбачено статтею 2-1 Кодексу законів про працю України. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

✔️ Кодекс законів про працю України визначає рівність трудових прав за широким переліком ознак у сфері праці та поширюється на всі правовідносини реалізації трудових прав. Задекларована «рівність трудових прав» закріплюється через визнання принципу рівності прав і можливостей працівників, запровадження якого гарантується забороною дискримінації.

❌ Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені Кодексом законів про працю України та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.

ℹ️ Законом України «Про зайнятість населення» закріплено гарантії у сфері зайнятості населення, зокрема пунктом 8 та пунктом 9 статті 5 передбачено захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення та додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

📙 Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено право особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення. Держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

❌ Не вважається дискримінацією здійснення заходів щодо додаткового сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

🚫 Забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії (прийом на роботу) зазначати вимоги, визначені частиною першою цієї статті, пропонувати роботу (зайнятість) лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі. Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом на роботу) та відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження регулюються Законом України "Про рекламу".

👥 Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

🔹 Аналізуючи рівність із позиції забезпечення рівних трудових прав чоловіків і жінок в Україні, можна простежити чимало позитивних моментів. На сьогодні норми Кодексу законів про працю України є найбільш ефективними у сфері трудових відносин щодо реалізації основних принципів охорони праці.

☝️ Зовсім інше питання полягає в тому, що існує факт так званої прихованої дискримінації, відображеної у свідомості суспільства й консервативних стереотипах. Часто пересічний громадянин місце й роль жінки пов’язує виключно із сім’єю, а чоловіка – з робочою діяльністю. Тому такі речі можна трактувати як вияв нерівності в Україні і необхідно викорінювати з свідомості громадян.

🚹🚺 Абсолютна рівність чоловіків і жінок у демократичному суспільстві полягає в наданні однакових можливостей для реалізації ними своїх прав і виконання власних обов’язків, а також захисту інтересів задля рівного співіснування в усіх сферах життєдіяльності.

Address

пр. Миру, 46/1
Mykolaiv
54056

Opening Hours

Tuesday 08:00 - 17:00
Wednesday 08:00 - 17:00
Thursday 08:00 - 17:00
Friday 08:00 - 17:00
Saturday 08:00 - 15:45

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інгульський відділ ДРАЦС у місті Миколаєві ОМУ МЮУ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category