03/07/2026
ОНОВЛЕННЯ У СПРАВІ. СУДОВЕ РІШЕННЯ ВІД 02.07.2026
Франківський районний суд м. Львова задовольнив клопотання адвоката АО «Правда і Закон» Юлії Струтинської та скасував арешт на частку одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Що насправді відбулося:
Ухвалою від 22.05.2026 р. було накладено арешт на частку ОГД у розмірі 5 млн грн. Цей арешт фактично заблокував виплату державних гарантій матері та дружині загиблого — Олені Чернінькій та Марті Головач. Наші довірителі не є обвинуваченими у кримінальному провадженні та не є відповідачами у цивільному позові. Вони мають безспірне право на отримання допомоги і своєчасно звернулися за її призначенням.
Правові аргументи, викладені нами у клопотанні про скасування арешту:
- Ст. 73 Закону «Про виконавче провадження» прямо забороняє звернення стягнення на кошти ОГД — арешт не мав жодного процесуального сенсу
- Збереження арешту блокувало отримання допомоги особами, які не є стороною спору — що є очевидно непропорційним заходом та порушує принцип співмірності відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України
- Відсутній будь-який реальний ризик невиконання майбутнього рішення суду, який би виправдовував збереження арешту на виплату із спеціальним правовим статусом
Щодо поширених тверджень у ЗМІ:
Клопотання про скасування арешту — це передбачений законом процесуальний інструмент (ч. 1 ст. 158 ЦПК, ч. 4 ст. 174 КПК). Його подання є реалізацією права на судовий захист, а не «обходом закону». Суд ухвалив рішення відповідно до принципів змагальності, об'єктивності та верховенства права — попри публічний резонанс справи та інформаційний тиск.
Правові механізми не можуть перетворюватися на інструмент блокування державних гарантій сім'ям загиблих захисників.
Щодо публікації у виданні «Високий замок» від 02.07.2026 (https://wz.lviv.ua/statti/554657-sud-skasuvav-aresht-na-chastku-odnorazovoi-hroshovoi-dopomohy-u-sumi-5-mln-hrn-iaku-mozhe-otrymaty-obvynuvachenyi-u-vbyvstvi-andriia-parubiia-mykhailo-stselnikov) вимагаємо спростування в частині таких тверджень:
1. Щодо статусу обвинуваченого. У публікації вжито формулювання «засуджений за державну зраду». Це не відповідає дійсності. Відносно Сцельнікова М.В. скеровано обвинувальний акт, яким йому пред'явлено обвинувачення, зокрема за ч. 2 ст. 111 КК України. Вироку, який набрав законної сили, не існує. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою до набрання обвинувальним вироком законної сили. Про це також йшлось і в клопотанні про скасування арешту, а будь – яке викривлення правової позиції неприпустиме.
2. Щодо обставин спілкування Черніньки О.М. У статті стверджується, що Чернінька «на всю країну заявляла, що не спілкувалася зі Сцельніковим». Натомість у матеріалах справи наявні протоколи допитів, долучені стороною потерпілих, у яких Чернінька О.М. сама підтвердила факт спілкування зі Сцельніковим до вбивства. Поширений виданням факт є неправдивим. Окрім цього, дана інформація буде досліджуватись судом при допиті свідків та огляді матеріалів кримінального провадження.
3. Щодо ігнорування другого довірителя. Публікація маніпулятивно згадує лише Чернінську Олену Миколаївну — матір загиблого — замовчуючи, що АО «Правда і Закон» представляє також інтереси Головач Марти Орестівни — дружини загиблого військовослужбовця. Систематичне ігнорування цього факту формує хибне уявлення про характер представництва та коло осіб, права яких захищаються.
4. Щодо маніпуляції пам'яттю полеглого військовослужбовця та приниження його матері та дружини. Стаття відтворює без будь-якого коментаря твердження про те, що загиблий «пішов захищати» батька, дружину і маму — зводячи його загибель до приватного сімейного контексту. Це є неповагою до пам'яті полеглого захисника. Сцельніков Михайло-Віктор добровільно вступив до лав Збройних Сил України, проходив військову службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» та загинув, виконуючи військовий обов'язок на захист Батьківщини в Бахмуті. Він виконував свій громадянський обов'язок перед Україною - і саме в цьому контексті має сприйматися його загибель і право його сім'ї на державні гарантії. Використання його пам'яті, як аргументу проти законних прав його матері і дружини - є маніпуляцією, яка суперечить, як фактичним обставинам, так і елементарній повазі до полеглих захисників.
5. Щодо публічного звинувачення Черніньки О.М. у можливій причетності до злочинної діяльності. Стаття містить твердження про те, що кошти ОГД «можуть бути використані для обвинуваченого, або для підготовки наступного вбивства». Це є публічним поширенням відомостей, які прямо пов'язують нашого довірителя — Чернінську Олену Миколаївну — з можливою підготовкою тяжкого злочину. Жодних доказів, жодного процесуального рішення, жодного обвинувачення на її адресу не існує. Зазначені твердження є безпідставними, завдають істотної шкоди честі, гідності та діловій репутації особи і можуть кваліфікуватися як наклеп у розумінні чинного законодавства України.
АО «Правда і Закон» і надалі послідовно відстоюватиме права своїх довірителів у межах закону та вживатиме всіх передбачених законодавством заходів для захисту їхньої честі, гідності та ділової репутації.
