Адвокат Василь Самолюк

05/08/2026

ЧИ ПОВИНЕН АДВОКАТ ПОДОБАТИСЯ СУСПІЛЬСТВУ?

Після двох моїх дописів про резонансну ДТП я прочитав чимало коментарів про адвокатів.

«Відмазують винних».
«Усе вирішують за гроші».
«Допомагають уникнути справедливого покарання».

Тому варто чесно відповісти на запитання: кому насправді служить адвокат?

Адвокат не є слугою абстрактної справедливості у тому розумінні, яке вкладає в це слово громадськість. Він не суддя, не прокурор і не представник суспільного обвинувачення.

Адвокат служить інтересам свого клієнта. Але робить це виключно законними засобами та в межах професійної етики.

Його завдання не визначити, чи заслуговує людина на осуд. Його завдання перевірити, чи доведена її вина, чи законно зібрані докази, чи дотримана процедура і чи не є покарання свавільним або надмірним.

Саме тому адвокат захищає не лише невинних.
Він захищає також тих, кого суспільство вже визнало винними. Іноді ще до завершення слідства. Іноді ще до першого судового засідання.

Захищати людину не означає виправдовувати її вчинок.
Вимагати законного рішення не означає «відмазувати».
Просити врахувати обставини справи не означає заперечувати біль потерпілих.

Право на захист існує не тільки для тих, кому співчуває більшість. Якби воно залежало від суспільного схвалення, це було б не право, а привілей.

Адвокатура справді є частиною системи правосуддя. Але не тому, що адвокат допомагає суду покарати людину. А тому, що він не дозволяє державі зробити це без належних доказів, законної процедури та справедливого суду.

Сьогодні вам може не подобатися адвокат, який захищає людину, котру ви вже вважаєте винною.
А завтра саме такий адвокат може знадобитися вам або вашим близьким.

І тоді ви точно не захочете, щоб він служив громадській думці.

Ви захочете, щоб він служив вам. І закону.

03/08/2026

Чи однакове правосуддя для всіх?

Уявімо дві однакові справи про ДТП.
В одній – жодної уваги. Про неї знають лише учасники процесу.
В іншій – десятки тисяч обговорень у соцмережах і суспільна вимога "посадити".

Чи буде запобіжний захід однаковим?

Юрист мав би відповісти: так, адже закон один для всіх. Практик відповість обережніше.

Формально суд у цій справі по обвинуваченню у порушенні правил дорожнього руху, що потягли смерть потерпілого, мав повне право обрати тримання під вартою для раніше не судимої особи. Закон це дозволяє.

Але якщо відкрити Єдиний державний реєстр судових рішень, то можна побачити, що за аналогічних обставин суди рідко це роблять.

Адже запобіжний захід – це не покарання. Його мета – забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а не задовольнити суспільний запит на справедливість.

То чому саме у цій справі було обрано найсуворіший запобіжний захід?
На мою думку, відповідь лежить не лише у площині права.

Смерть дитини.
Зухвале порушення правил дорожнього руху. Дороге авто.

Саме ці обставини сформували потужну громадську думку ще до того, як слідчий суддя вийшов до нарадчої кімнати.
І ось тут виникає питання, яке, можливо, не всім сподобається.

Чи справді суди настільки незалежні від суспільної думки, як ми звикли вважати?

Не стверджую, що суд ухвалив незаконне чи неправильне рішення. Я лише звертаю увагу на інше: іноді громадська думка стає таким самим учасником процесу, як прокурор, захисник і підозрюваний. Просто вона не сидить у залі суду. Вона стоїть за його дверима.

І саме тому незалежність суду перевіряється не у справах, де всі мовчать. Вона перевіряється у справах, де все суспільство вже винесло свій вирок.

01/08/2026

Смерть 14-річного хлопця на проспекті Соборності в Луцьку – це трагедія, яка не може залишити байдужим нікого.

Насамперед хочу висловити щирі співчуття батькам, рідним і близьким загиблої дитини. Немає слів, які могли б полегшити такий біль.

Я не представляю жодного з учасників цієї справи. Але як адвокат хочу звернути увагу на одну важливу річ.

У соціальних мережах уже з'явилося багато коментарів із закликами «розстріляти», «знищити», «дати максимальне покарання за будь-яку ціну». Людські емоції зрозумілі. Проте саме в такі моменти ми повинні пам'ятати: правосуддя існує не для того, щоб задовольняти емоції, а для того, щоб забезпечувати справедливість відповідно до закону.

Як би страшно не виглядали обставини справи, покарання завжди має визначатися судом виключно на підставі закону, а не під тиском суспільних настроїв. Саме це відрізняє правову державу від самосуду.

Окремо хочу сказати про потерпілих у справах про ДТП. Дуже часто після таких трагедій можна прочитати звинувачення на їхню адресу, якщо вони погоджуються на примирення або отримують відшкодування шкоди.

Вважаю такі закиди несправедливими.

Ці люди втратили найдорожче. Ніхто з нас не має морального права вказувати їм, як переживати своє горе, чи приймати компенсацію, чи прощати винуватця. Це їхнє законне право і їхній особистий вибір. Жодна сума грошей не поверне їм дитину, чоловіка, дружину чи батьків.

Ми можемо мати різні думки щодо покарання, але не повинні втрачати повагу до закону та до людської гідності.

Саме в найважчі моменти перевіряється, чи справді ми живемо в державі, де панує право, а не емоції.

20/03/2026

Так, я можу називати себе чемпіоном із порятунку шлюбів ⚔️💍🥇

Тільки в цьому році я вже врятував кілька.
Причому два з них уже були розірвані, і через апеляційний суд доводилося визнавати рішення недійсним – люди зрозуміли, що накоїли, лише коли їхній позов задовольнили.

І так, я працюю із сімейними справами. Ось як це відбувається.

Я ніколи не дивлюся на шлюб лише з позиції його розірвання.
З клієнтами ми завжди намагаємося рухатися від складного до простого.

Cпочатку говоримо про поділ майна та подальше фінансове забезпечення, далі про виховання дітей та їх утримання – і лише в кінці про саме припинення шлюбу.

Дуже часто обговорення «життя після» ставить клієнта в таку ситуацію, коли він розуміє: розірвання шлюбу – це лише формальність, яка нічого суттєво не змінює в його реальному житті.

Так, сімейні відносини непрості.
Але ніхто не знає, як буде після.
Як жити самій чи самому, коли почуття ще збереглися. Як буде, коли ви станете чужими через рік, два, п’ять.

Я знаю сотні таких історій, які багато років проходять через мою практику.
Найгірша мотивація для розірвання шлюбу – бажання щось комусь довести: свою правоту, можливості чи силу.

Звісно, не кожен шлюб має право на життя.
Але зі своїми клієнтами я впевнений, що ми зробили все можливе.
І рішення розлучитися – це не емоційний порив, а усвідомлена дія. Коли самому чи самій дійсно буде краще, ніж так, як є зараз.

Адвокат, кандидат юридичних наук, підприємець.
Міграційне право, кримінальне право, судові процеси.

05/03/2026

Справа про захист честі, гідності та стягнення 1 000 000 грн моральної шкоди: позивач дуже образився 😤

Я представляю відповідача — і ми, звісно, виграємо 🔥
У задоволенні позову відмовлено у повному обсязі!

Як годиться, подаю заяву про стягнення витрат на правничу допомогу: 35 000 грн за мільйонну справу 💸📚

«Досить і 5000 грн» - вирішує суд 😂🤏

А ви ведете мільйонні справи за 5000 гривень?

24/02/2026

Чоловіки створені досконалими.
Наше тіло не потребує особливого догляду. Усіляких пілінгів, епіляцій та манікюрів. Нам не потрібні макіяжі чи фарбування брів.

Ми прекрасні у своєму первозданному єстві. Ми навіть побороли щоденне гоління, забивши на то кудлатою бородою.
Тривалі фізичні навантаження ми вправно заміняємо лежанням на дивані.

Пивні животи з легкістю ховаємо за розтягнутими футболками.
Ми по–біблійному красномовні. Наше слово здебільшого – ні, часом – так. Ми лаконічні співрозмовники.

Ми не перебірливі в їжі. Пиво і кусок тараньки, батон і молоко – все що достатньо для виживання.

У наших будинках нам потрібна лише одна кімната. З меблів лише диван.
Нам достатньо автомобіля, який би міг нас везти, щоб ми не йшли пішки.

І з одягу нам потрібно щонайбільше двоє спідніх. Поки одні носимо – інші сохнуть.
Наші потреби мінімальні, а наші устремління – очевидні.

Ми створені за образом і подобою Божою.
Але він вирішив, що не добре чоловікові бути самому. І в тому наша одвічна кара.

Замість сидіти на теплому дивані, ми сунемось бродити містом у пошуках жінки.
Ми тягаємо залізо у спортзалі, аби збільшити свої шанси у отарі самців.

Ми залицяємося і купуємо букети, які в'януть на наступний день.
Водимо даму в театр, веземо її в на лижі, на море і навіть на Світязь в гарячий сезон, коли все так дорого. Ніби це все не можна побачити на ютубі.

Потім ми одружуємося, і замість однієї кімнати одразу починаємо потребувати кухню, ванну, туалет, ще одну кімнату, і ще кілька - на перспективу народження дітей.

Стають потрібними непотрібні меблі. Ліжка, комоди, буфети, шафи заповнюють наше життя.
Тоді ж ми дізнаємося, що один бюстгальтер коштує стільки як десять наших спідніх.

Наше мило і зубна щітка губляться серед десятків тюбиків з кремами, скрабами і шампунями.
Ми здивовано дізнаємося, що є крем для обличчя, і крем для шкіри навколо очей, і крем для носа, і крем для рота. І деякі креми коштують, як той наш диван.

І от замість сидіти і дивитися футбол, ми біжимо на підробіток, бо завтра привезуть новий телевізор. Але ми його не будемо дивитися. Ми будемо працювати.

Проте єдине що не зміниться – у нас завжди будуть двоє спідніх. Поки одні носимо - інші сохнуть.

14/02/2026

Love is...
- це коли вгору взявшись за руки.

Майже 20 років тому і досі так само міцно ❤️

З Днем Валентина, моя

11/02/2026

Сьогодні мені пропонували $500, щоб я просто закрив очі й відмовився від справи. 😏

Ситуація: клієнт передав ріелтору «завдаток» за будинок у доларах. Потім передумав купувати.

«Завдаток» у лапках, бо:
- договір купівлі-продажу нерухомості потребує нотаріального посвідчення, а його не було;
- розрахунки в доларах між резидентами - пряме порушення валютного законодавства.

Але! Під час передачі грошей мій клієнт зумів отримати розписку: «передав таку-то суму в $ як завдаток за будинок», що його і врятувало.

Спочатку ріелтор повертати кошти відмовився.
Проте я пояснив дві реальних перспективи:
1. Стягнення в суді (з розпискою - дуже висока ймовірність виграшу + судові витрати).
2. Кримінальне провадження (бо будинок «продавали» як земельну ділянку - класична схема ухилення від податків).

Після цього мені швидко запропонували «порішати питання між нами, щоб клієнт не знав».

Результат: гроші вже їдуть назад до мого клієнта. Ріелтор зрозумів, що може отримати ще одну статтю до колекції.

А вам коли-небудь пропонували «просто домовитись по-людськи», тобто за гроші? 😈
Розкажіть в коментарях 👇

08/02/2026

***
Обшук, або коли твій батько — адвокат.

05/02/2026

***
В житті адвоката бувають моменти, які стають по-справжньому екзистенційними — коли на вагу стають відповідальність, професіоналізм і довіра.

Влітку 2025-го мій клієнт отримав позов на 1,7 млн грн. Відстоювання інтересів у цій справі він довірив мені.

Після ретельного вивчення я побачив чітку перспективу перемоги: докази позивача мали серйозні прогалини в логіці доведення розміру збитків.

Клієнт був задоволений. До листопада 2025-го.
У листопаді я програв справу.
З підприємства стягнули всю суму.

«Де я помилився?» — перше питання, яке ставить собі адвокат у такій ситуації. Бо ціна помилки — це не просто цифри. Це майбутнє цілого колективу: чиїсь чоловіки, батьки, діти.

Це також питання моєї цінності як адвоката.
Зрештою — це питання довіри, яка в нашій професії важить значно більше за будь-який гонорар.

Бувають справи, які об’єктивно програшні. Ця — не була такою. Більше того — я сам дав клієнту надію, що ми виграємо, поставивши свою впевненість на межу адвокатської етики.

«Працюємо далі» — мабуть, найцінніші слова, які може почути адвокат після такої поразки.

Сотий аналіз матеріалів, черговий пошук слабких місць — і надія знову повертається. Хоча апеляція — це останній патрон.

За тиждень до розгляду апеляційний суд задовольняє заяву про забезпечення позову й арештовує всі рахунки підприємства.
Опоненти розкорковують шампанське.

Ми з клієнтом мовчки їдемо на розгляд. Думаючи кожен про своє.

Не знаю, про що він — сподіваюсь, не про те, навіщо зі мною зв’язався. Я ж вкотре перелистую сторінки у своїй голові.

Наскільки довгим був розгляд, я зрозумів лише тоді, коли вийшов із зали суду й побачив колег, які чекали під дверима через нашу справу.

«Апеляційну скаргу задовольнити повністю».

Ми виграли. Як я і казав влітку 2025-го.

Справа № 903/870/25, якщо комусь цікаво.