Спадкування в Україні

Call Directions

Спадкування в Україні Дана сторінка створена для обговорення та вирішення с? Адвокатське бюро "Олега Мироненка"

Заповіту немає. Хто отримає майно і скільки часу, щоб його оформитиАктуально станом на 27.09.2026Коли людина помирає, не...
27/09/2026

Заповіту немає. Хто отримає майно і скільки часу, щоб його оформити

Актуально станом на 27.09.2026

Коли людина помирає, не залишивши заповіту, спадкоємців визначає Цивільний кодекс: хто отримує майно, в якому порядку і в яких частках. Нижче - питання, з якими до нас приходять на консультації щодо такої спадщини, і відповіді на них.

🔹 Заповіту немає. Хто взагалі має право на спадщину?

Родичів і близьких людей закон ділить на п’ять черг. Спадщину отримує найближча черга, у якій є хоча б один спадкоємець. Наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли спадкоємців попередньої немає, їх усунули від спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).

Перша черга - діти, зокрема зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, чоловік або дружина, батьки. Друга - рідні брати й сестри, баба й дід з боку батька і з боку матері. Третя - рідні дядько й тітка. Четверта - люди, які прожили зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини. П’ята - інші родичі до шостого ступеня споріднення включно (ближчий ступінь усуває дальший) і утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця (ст. 1261-1265 ЦК України).

Утриманець - це неповнолітня або непрацездатна особа, для якої допомога від спадкодавця щонайменше п’ять років була єдиним чи основним джерелом існування (ч. 2 ст. 1265 ЦК України).

🔹 Після тата залишилися мама, я і брат. Хто скільки отримає?

Спадкоємці однієї черги отримують рівні частки (ч. 1 ст. 1267 ЦК України). Але перш ніж ділити, треба з’ясувати, що саме входить у спадщину.

Майно, набуте в шлюбі, належить подружжю на праві спільної сумісної власності (ст. 60 СК України), а частки подружжя рівні, якщо шлюбний договір чи домовленість між ними не визначають іншого (ч. 1 ст. 70 СК України). Тому половина квартири, купленої батьками в шлюбі, належить мамі як її власна частка. У спадщину входить лише татова половина.

Приклад: тато помер, заповіту немає, квартиру батьки купили в шлюбі, батьків тата вже немає серед живих. Мамина половина лишається за нею. Татову половину ділять на трьох: мама, ви і брат отримуєте по 1/6 квартири. Разом у мами буде 2/3, у вас і брата - по 1/6.

Якщо батьки тата живі, вони теж спадкоємці першої черги, і татову половину ділитимуть уже на п’ятьох.

Змінити розмір часток спадкоємці можуть домовленістю: щодо рухомого майна - усно, щодо нерухомості й транспортних засобів - письмовим договором, посвідченим нотаріусом (ч. 2, 3 ст. 1267 ЦК України).

🔹 Я народився поза шлюбом. Чи маю право на спадщину батька?

Так, нарівні з дітьми, народженими в шлюбі, якщо батько записаний у вашому свідоцтві про народження або факт батьківства встановив суд. На це звертає увагу і Мін’юст у своєму роз’ясненні. Якщо батька у свідоцтві не записано, спершу доведеться встановлювати батьківство в суді.

🔹 Тато помер раніше за діда. Мені від дідової спадщини нічого не буде?

Буде. Це спадкування за правом представлення: онуки й правнуки отримують ту частку, яка належала б їхнім батькові чи матері, якби ті були живі на день відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України). За тим самим принципом племінники отримують частку померлих брата чи сестри спадкодавця, двоюрідні брати й сестри - частку дядька чи тітки, а прабаба й прадід - частку баби й діда спадкодавця. Якщо представників кілька, частку їхнього померлого родича ділять між ними порівну (ч. 5 ст. 1266 ЦК України).

🔹 Ми прожили разом вісім років, але не розписувалися. Я спадкоємець?

Без зареєстрованого шлюбу ви не належите до першої черги як чоловік чи дружина. Проте якщо ви жили зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, ви - спадкоємець четвертої черги (ст. 1264 ЦК України). Спадщину отримаєте, якщо немає спадкоємців перших трьох черг або вони її не прийняли чи від неї відмовилися. Спільне проживання доведеться підтвердити, тож збережіть докази: документи про спільне господарство, листування, свідчення людей, які вас знали.

🔹 Я роками доглядала хвору сестру, а спадщина дістанеться її синові, який навіть не з’являвся. Щось можна зробити?

Так, закон передбачає два шляхи (ст. 1259 ЦК України).

Перший - суд. Спадкоємець наступної черги може за рішенням суду спадкувати разом із ближчою чергою, якщо тривалий час опікувався, матеріально забезпечував чи іншим чином допомагав спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 2 ст. 1259 ЦК України). Ви як сестра - спадкоємиця другої черги, тож можете на це претендувати. Зважте: ви спадкуватимете разом із сином сестри, а не замість нього. Сусідка чи знайома, яка доглядала, але не є спадкоємцем за законом, цим правом не скористається.

Другий - домовленість. Після відкриття спадщини заінтересовані спадкоємці можуть змінити черговість нотаріально посвідченим договором. Такий договір не може порушити прав спадкоємця, який у ньому не бере участі, і спадкоємця, що має право на обов’язкову частку (ч. 1 ст. 1259 ЦК України).

🔹 Скільки часу є, щоб прийняти спадщину?

Шість місяців від дня смерті (ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Якщо ваше право виникає лише тому, що інший спадкоємець не прийняв спадщину чи відмовився від неї, у вас є три місяці з моменту такого неприйняття чи відмови. Якщо від основного строку лишилося менше трьох місяців, його продовжують до трьох (ч. 2 ст. 1270 ЦК України).

Для воєнного часу закон додав одне правило. Якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць після дня смерті, строки рахують від дня державної реєстрації смерті. Це діє протягом воєнного стану і двох років після його припинення (п. 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).

🔹 Чула, що через війну строк на спадщину зупинили. Це так?

Ні. На початку повномасштабної війни таку норму справді містив п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164. Проте Верховний Суд ще 25.01.2023 у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що вона суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України і не підлягає застосуванню, а 09.05.2023 уряд цей пункт виключив. Тож сьогодні шестимісячний строк спливає незалежно від воєнного стану.

🔹 Куди і як подавати заяву?

Нотаріусу, а в сільських населених пунктах - також уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заяву спадкоємець подає особисто. Підліток з 14 років може подати її без згоди батьків чи піклувальника, а за дитину до 14 років і недієздатну особу заяву подають батьки (усиновлювачі) чи опікун. Подану заяву можна відкликати, поки не сплив строк на прийняття спадщини (ч. 2-5 ст. 1269 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини закон вважає останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України). Якщо ж це тимчасово окупована територія, територія активних бойових дій чи населений пункт, де органи влади не працюють у повному обсязі, під час воєнного стану заяву можна подати будь-якому нотаріусу, незалежно від місця відкриття спадщини (п. 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).

🔹 Я жила з мамою. Мені теж треба подавати заяву?

Ні. Якщо на день смерті ви постійно проживали разом зі спадкодавцем, закон вважає, що ви спадщину прийняли, якщо протягом шести місяців не заявили про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Так само вважаються такими, що прийняли спадщину, малолітні, неповнолітні, недієздатні особи й особи з обмеженою дієздатністю, за винятками, встановленими законом (ч. 4 ст. 1268 ЦК України). До нотаріуса все одно доведеться звернутися, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, і підтвердити спільне проживання документами.

🔹 Строк пропущено. Спадщину втрачено назавжди?

Не обов’язково. Якщо спадкоємці, які вже прийняли спадщину, дадуть письмову згоду, ви можете подати заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України).

Якщо згоди немає або інших спадкоємців немає, залишається суд. Він може визначити додатковий строк, якщо причина пропуску поважна (ч. 3 ст. 1272 ЦК України). Верховний Суд визнає поважними лише причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які не дали звернутися до нотаріуса вчасно. Переживання через смерть близької людини такою причиною не є, так само як сам лише факт воєнного стану: треба довести, як саме війна завадила подати заяву. Водночас у постанові від 25.08.2026 у справі № 750/15457/24 Верховний Суд визнав поважною причиною те, що людина покладалася на урядову норму про зупинення строку, поки та існувала.

📌 Спадкові справи рідко бувають однаковими: спільне майно подружжя, спадкоємці різних черг, пропущений строк щоразу змінюють відповідь. Якщо хочете розібратися у своїй ситуації, звертайтеся до Адвокатського бюро «Олега Мироненка»: тел. (050) 442-42-60, [email protected].

#спадщина #спадкування #спадкуванняЗаЗаконом #адвокат

29/05/2026

Межі судової влади у спадкових спорах: що підтвердив Верховний Суд

Спадкові справи нерідко стають джерелом правових колізій, коли спадкоємці намагаються вирішити питання оформлення майна не в нотаріальному, а в судовому порядку. Нещодавнє рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розставило крапки над «і» у питанні про те, де закінчуються повноваження суду і де починається виключна компетенція нотаріуса.

Що трапилось: суть конфлікту

Після смерті чоловіка вдова звернулася до нотаріальної контори Чернігівського району, щоб оформити право на спадщину — квартиру, приватний будинок та земельну ділянку. Здавалось би, стандартна процедура. Однак нотаріус відмовив у видачі відповідного свідоцтва, і ця відмова запустила ланцюжок судових проваджень.

Причиною відмови стала обставина, яку нотаріус не міг проігнорувати: донька померлого на момент відкриття спадщини була офіційно зареєстрована за тією самою адресою, що й батько. Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України особа, яка проживала зі спадкодавцем на момент його смерті, вважається такою, що автоматично прийняла спадщину — якщо протягом шести місяців не заявила про відмову від неї.

Донька, на той момент вже за кордоном — у Великій Британії, — таки оформила заяву про відмову від спадщини і навіть посвідчила її у британського нотаріуса, після чого надіслала документ до України. Проте нотаріус дотримався букви закону: правова невизначеність щодо кола спадкоємців так і не була усунута, і у видачі свідоцтва було відмовлено.

Три рівні правосуддя — три різні судові рішення.

Вдова оскаржила відмову нотаріуса в суді, вимагаючи скасувати його постанову та визнати себе єдиною спадкоємицею.

Суд першої інстанції підтримав позицію позивачки. На його думку, сам лише факт реєстрації за спільною адресою не є доказом спільного проживання зі спадкодавцем. До того ж, заява доньки про відмову від спадщини, за матеріалами справи, була відправлена ще до спливу шестимісячного строку. Суд визнав дії нотаріуса необґрунтованими.

Однак апеляційна інстанція переглянула цю позицію кардинально. Суд апеляції дійшов висновку, що спір у тому вигляді, у якому він був сформульований, містить принципову процесуальну помилку: суд фізично не може видати наказ нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину, адже це виходить за межі судових повноважень. Крім того, апеляція вказала, що скасування постанови нотаріуса саме по собі не вирішує проблеми — воно не відновлює спадкових прав позивачки у практичному сенсі.

Верховний Суд погодився з апеляцією і залишив її постанову в силі.

Позиція ВС: суд не може бути нотаріусом

Ключовий висновок Верховного Суду лаконічний, але принциповий: видача свідоцтва про право на спадщину — це нотаріальна дія, що належить виключно до компетенції нотаріуса. Ніякий судовий акт не може підмінити цей інститут і перебрати на себе його функції.

При цьому суд не позбавляється права на контроль: законність або незаконність відмови нотаріуса цілком може бути предметом судового розгляду. Але між правом перевірити рішення нотаріуса і правом самостійно виконати його функції — прірва.

Верховний Суд також звернув увагу на поведінку учасників справи: правова невизначеність щодо спадкоємців виникла передусім через суперечливі відомості та документи, які самі ж спадкоємці надавали в процесі. За таких умов перекладати провину на нотаріуса немає жодних підстав — він лише реагував на неоднозначну юридичну ситуацію, що склалася.

Який шлях є правильним

Верховний Суд не залишив сторони без орієнтиру. Спадкоємці, які опинились у подібній ситуації, мають щонайменше два можливих виходи.

Перший — нотаріальний: укласти між собою договір про поділ спадщини, у рамках якого питання розподілу майна вирішується добровільно і без судових спорів.

Другий — судовий, але інакше сформульований: подати позов не про скасування постанови нотаріуса, а про визнання права власності на спадкове майно. Саме такий спосіб захисту апеляційний суд та Верховний Суд визнали ефективним — таким, що реально відновлює порушене право.

Що це означає на практиці

Це рішення є важливим нагадуванням: правильно обраний спосіб захисту — це половина успіху в суді. Помилка у формулюванні позовних вимог може призвести до програшу справи навіть тоді, коли по суті позивач має рацію.

Окремо варто звернути увагу на питання реєстрації місця проживання. Формальна прописка за тією самою адресою, що й спадкодавець, автоматично запускає презумпцію прийняття спадщини — і спростувати її на практиці значно складніше, ніж здається на перший погляд. Тим, хто планує оформлення спадщини у складі кількох претендентів, варто заздалегідь подбати про своєчасне і несуперечливе оформлення всіх документів — щоб не опинитися в ситуації, коли нотаріус змушений відмовити, а суд виявиться безсилим у тому вигляді допомоги, на який розраховували.

Справа №748/3837/24. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, травень 2026 р.

Часткове скасування заповіту при складенні нового заповіту щодо іншого майна.Складення нового заповіту скасовує попередн...
17/03/2026

Часткове скасування заповіту при складенні нового заповіту щодо іншого майна.

Складення нового заповіту скасовує попередній заповіт лише у частині, що стосується того самого майна. Якщо новий заповіт охоплює інше майно, ніж попередній, то попередній заповіт залишається чинним щодо майна, яке не було предметом розпорядження у наступних заповітах. Спадкове майно, не охоплене пізнішими заповітами, підлягає спадкуванню за раніше складеним заповітом. Суди повинні встановлювати, чи стосуються наступні заповіти того самого майна, що й попередній, перед висновком про його повне скасування.

Джерело:

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Address

вУлица Саксаганського, 42, кв. 27
Kyiv
01033

Telephone

+380504424260

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Спадкування в Україні posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share