27/09/2026
Заповіту немає. Хто отримає майно і скільки часу, щоб його оформити
Актуально станом на 27.09.2026
Коли людина помирає, не залишивши заповіту, спадкоємців визначає Цивільний кодекс: хто отримує майно, в якому порядку і в яких частках. Нижче - питання, з якими до нас приходять на консультації щодо такої спадщини, і відповіді на них.
🔹 Заповіту немає. Хто взагалі має право на спадщину?
Родичів і близьких людей закон ділить на п’ять черг. Спадщину отримує найближча черга, у якій є хоча б один спадкоємець. Наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли спадкоємців попередньої немає, їх усунули від спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).
Перша черга - діти, зокрема зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, чоловік або дружина, батьки. Друга - рідні брати й сестри, баба й дід з боку батька і з боку матері. Третя - рідні дядько й тітка. Четверта - люди, які прожили зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини. П’ята - інші родичі до шостого ступеня споріднення включно (ближчий ступінь усуває дальший) і утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця (ст. 1261-1265 ЦК України).
Утриманець - це неповнолітня або непрацездатна особа, для якої допомога від спадкодавця щонайменше п’ять років була єдиним чи основним джерелом існування (ч. 2 ст. 1265 ЦК України).
🔹 Після тата залишилися мама, я і брат. Хто скільки отримає?
Спадкоємці однієї черги отримують рівні частки (ч. 1 ст. 1267 ЦК України). Але перш ніж ділити, треба з’ясувати, що саме входить у спадщину.
Майно, набуте в шлюбі, належить подружжю на праві спільної сумісної власності (ст. 60 СК України), а частки подружжя рівні, якщо шлюбний договір чи домовленість між ними не визначають іншого (ч. 1 ст. 70 СК України). Тому половина квартири, купленої батьками в шлюбі, належить мамі як її власна частка. У спадщину входить лише татова половина.
Приклад: тато помер, заповіту немає, квартиру батьки купили в шлюбі, батьків тата вже немає серед живих. Мамина половина лишається за нею. Татову половину ділять на трьох: мама, ви і брат отримуєте по 1/6 квартири. Разом у мами буде 2/3, у вас і брата - по 1/6.
Якщо батьки тата живі, вони теж спадкоємці першої черги, і татову половину ділитимуть уже на п’ятьох.
Змінити розмір часток спадкоємці можуть домовленістю: щодо рухомого майна - усно, щодо нерухомості й транспортних засобів - письмовим договором, посвідченим нотаріусом (ч. 2, 3 ст. 1267 ЦК України).
🔹 Я народився поза шлюбом. Чи маю право на спадщину батька?
Так, нарівні з дітьми, народженими в шлюбі, якщо батько записаний у вашому свідоцтві про народження або факт батьківства встановив суд. На це звертає увагу і Мін’юст у своєму роз’ясненні. Якщо батька у свідоцтві не записано, спершу доведеться встановлювати батьківство в суді.
🔹 Тато помер раніше за діда. Мені від дідової спадщини нічого не буде?
Буде. Це спадкування за правом представлення: онуки й правнуки отримують ту частку, яка належала б їхнім батькові чи матері, якби ті були живі на день відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України). За тим самим принципом племінники отримують частку померлих брата чи сестри спадкодавця, двоюрідні брати й сестри - частку дядька чи тітки, а прабаба й прадід - частку баби й діда спадкодавця. Якщо представників кілька, частку їхнього померлого родича ділять між ними порівну (ч. 5 ст. 1266 ЦК України).
🔹 Ми прожили разом вісім років, але не розписувалися. Я спадкоємець?
Без зареєстрованого шлюбу ви не належите до першої черги як чоловік чи дружина. Проте якщо ви жили зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, ви - спадкоємець четвертої черги (ст. 1264 ЦК України). Спадщину отримаєте, якщо немає спадкоємців перших трьох черг або вони її не прийняли чи від неї відмовилися. Спільне проживання доведеться підтвердити, тож збережіть докази: документи про спільне господарство, листування, свідчення людей, які вас знали.
🔹 Я роками доглядала хвору сестру, а спадщина дістанеться її синові, який навіть не з’являвся. Щось можна зробити?
Так, закон передбачає два шляхи (ст. 1259 ЦК України).
Перший - суд. Спадкоємець наступної черги може за рішенням суду спадкувати разом із ближчою чергою, якщо тривалий час опікувався, матеріально забезпечував чи іншим чином допомагав спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 2 ст. 1259 ЦК України). Ви як сестра - спадкоємиця другої черги, тож можете на це претендувати. Зважте: ви спадкуватимете разом із сином сестри, а не замість нього. Сусідка чи знайома, яка доглядала, але не є спадкоємцем за законом, цим правом не скористається.
Другий - домовленість. Після відкриття спадщини заінтересовані спадкоємці можуть змінити черговість нотаріально посвідченим договором. Такий договір не може порушити прав спадкоємця, який у ньому не бере участі, і спадкоємця, що має право на обов’язкову частку (ч. 1 ст. 1259 ЦК України).
🔹 Скільки часу є, щоб прийняти спадщину?
Шість місяців від дня смерті (ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Якщо ваше право виникає лише тому, що інший спадкоємець не прийняв спадщину чи відмовився від неї, у вас є три місяці з моменту такого неприйняття чи відмови. Якщо від основного строку лишилося менше трьох місяців, його продовжують до трьох (ч. 2 ст. 1270 ЦК України).
Для воєнного часу закон додав одне правило. Якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць після дня смерті, строки рахують від дня державної реєстрації смерті. Це діє протягом воєнного стану і двох років після його припинення (п. 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
🔹 Чула, що через війну строк на спадщину зупинили. Це так?
Ні. На початку повномасштабної війни таку норму справді містив п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164. Проте Верховний Суд ще 25.01.2023 у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що вона суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України і не підлягає застосуванню, а 09.05.2023 уряд цей пункт виключив. Тож сьогодні шестимісячний строк спливає незалежно від воєнного стану.
🔹 Куди і як подавати заяву?
Нотаріусу, а в сільських населених пунктах - також уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заяву спадкоємець подає особисто. Підліток з 14 років може подати її без згоди батьків чи піклувальника, а за дитину до 14 років і недієздатну особу заяву подають батьки (усиновлювачі) чи опікун. Подану заяву можна відкликати, поки не сплив строк на прийняття спадщини (ч. 2-5 ст. 1269 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини закон вважає останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України). Якщо ж це тимчасово окупована територія, територія активних бойових дій чи населений пункт, де органи влади не працюють у повному обсязі, під час воєнного стану заяву можна подати будь-якому нотаріусу, незалежно від місця відкриття спадщини (п. 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
🔹 Я жила з мамою. Мені теж треба подавати заяву?
Ні. Якщо на день смерті ви постійно проживали разом зі спадкодавцем, закон вважає, що ви спадщину прийняли, якщо протягом шести місяців не заявили про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Так само вважаються такими, що прийняли спадщину, малолітні, неповнолітні, недієздатні особи й особи з обмеженою дієздатністю, за винятками, встановленими законом (ч. 4 ст. 1268 ЦК України). До нотаріуса все одно доведеться звернутися, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, і підтвердити спільне проживання документами.
🔹 Строк пропущено. Спадщину втрачено назавжди?
Не обов’язково. Якщо спадкоємці, які вже прийняли спадщину, дадуть письмову згоду, ви можете подати заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України).
Якщо згоди немає або інших спадкоємців немає, залишається суд. Він може визначити додатковий строк, якщо причина пропуску поважна (ч. 3 ст. 1272 ЦК України). Верховний Суд визнає поважними лише причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які не дали звернутися до нотаріуса вчасно. Переживання через смерть близької людини такою причиною не є, так само як сам лише факт воєнного стану: треба довести, як саме війна завадила подати заяву. Водночас у постанові від 25.08.2026 у справі № 750/15457/24 Верховний Суд визнав поважною причиною те, що людина покладалася на урядову норму про зупинення строку, поки та існувала.
📌 Спадкові справи рідко бувають однаковими: спільне майно подружжя, спадкоємці різних черг, пропущений строк щоразу змінюють відповідь. Якщо хочете розібратися у своїй ситуації, звертайтеся до Адвокатського бюро «Олега Мироненка»: тел. (050) 442-42-60, [email protected].
#спадщина #спадкування #спадкуванняЗаЗаконом #адвокат