26/06/2026
ОНОВЛЕНИЙ ЗАКОН «ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ»: КЛЮЧОВІ ЗМІНИ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Закон України №4888-ІХ «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520) підписано. Це найбільше оновлення закупівельного законодавства за останні роки. Закон вступає в силу через дев'ять місяців з дня набрання ним чинності, що має забезпечити час для розроблення необхідної підзаконної нормативної бази, технічної адаптації електронної системи закупівель та підготовки замовників і учасників до роботи за новими правилами.
Положення Закону спрямовані на адаптацію українського законодавства до acquis communautaire Європейського Союзу, насамперед до положень Директиви 2014/24/ЄС, що регулює здійснення публічних закупівель у державах-членах ЄС.
Водночас новий Закон не обмежується лише гармонізацією законодавства. Фактично він змінює підхід до організації публічних закупівель, переходячи від моделі, у якій основним інструментом були відкриті торги, до більш гнучкої системи закупівельних механізмів, що дозволяють обирати найбільш ефективний спосіб закупівлі залежно від її предмета, вартості та особливостей.
Однією з ключових новел є зміна підходу до визначення вартісних меж закупівель. Закон встановлює їх в еквіваленті євро та передбачає визначення очікуваної вартості предмета закупівлі без урахування податку на додану вартість. Одночасно залежно від категорії замовника, предмета закупівлі та його вартості визначаються різні способи здійснення закупівель. Зокрема, для окремих закупівель передбачено застосування запиту пропозицій серед учасників, включених до динамічної системи закупівель, проведення закупівель без використання електронної системи із обов'язковим оприлюдненням звіту або використання інших електронних механізмів відповідно до порядку, визначеного адміністратором електронної системи закупівель. Такий підхід наближає українське законодавство до європейської моделі регулювання та забезпечує більш гнучкий вибір способу закупівлі залежно від її особливостей.
Не менш важливою зміною стало реформування самої системи способів здійснення закупівель. Якщо чинна модель фактично будувалася навколо відкритих торгів, спрощених закупівель і переговорної процедури, то новий Закон значно розширює перелік закупівельних інструментів. Серед них - відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог, інноваційне партнерство, переговорна процедура без попередньої публікації, конкурентна процедура з переговорами, закупівлі за рамковими угодами, із застосуванням динамічної системи закупівель, спільні закупівлі та закупівлі для укладення зарезервованих контрактів. Таким чином відкриті торги більше не розглядаються як універсальний спосіб закупівлі, а стають одним із декількох передбачених Законом механізмів.
Однією з найбільш практично значущих новел є впровадження повноцінної динамічної системи закупівель. Такий механізм передбачає дворівневу модель проведення закупівель: на першому етапі здійснюється кваліфікаційний відбір постачальників, після чого конкретні закупівлі проводяться лише серед учасників, які вже підтвердили свою відповідність установленим вимогам. Це дозволить суттєво скоротити строки проведення повторюваних закупівель, зменшити адміністративне навантаження на замовників та бізнес і зробити більш ефективними закупівлі стандартизованих товарів, робіт і послуг.
У цьому контексті новий Закон також змінює підхід до функціонування електронних каталогів. Законодавець використовує поняття електронного маркетплейсу як складової динамічної системи закупівель, створеної централізованою закупівельною організацією. Таким чином електронний маркетплейс фактично інтегрується до нової архітектури електронних закупівель, що має забезпечити більш швидке та зручне придбання товарів масового використання.
Важливим нововведенням є можливість подання альтернативних тендерних пропозицій (варіантів). Якщо замовник передбачить таку можливість у тендерній документації, учасник зможе запропонувати інше технічне чи технологічне рішення щодо предмета закупівлі. Такий механізм має стимулювати впровадження інноваційних рішень, розширити конкуренцію та дозволити замовникам отримувати більш ефективні способи задоволення своїх потреб.
Окремої уваги заслуговує механізм поділу предмета закупівлі на лоти. Закон значно чіткіше регламентує можливість розподілу великих закупівель залежно від виду товарів, місця поставки, обсягів робіт або інших об'єктивних критеріїв. Практичне значення цієї новели полягає у створенні додаткових можливостей для малого та середнього бізнесу, який раніше нерідко був позбавлений можливості брати участь у великих комплексних закупівлях через надмірний обсяг предмета закупівлі.
Новий Закон також приділяє значну увагу цифровізації та прозорості закупівельного процесу. Зокрема, встановлюються вимоги щодо оприлюднення тендерної документації, змін до неї, публічних договорів та окремих інших документів у машинозчитуваному форматі. Для договорів у сфері будівництва запроваджується додатковий рівень відкритості - акти виконаних робіт та довідки про їх вартість підлягають оприлюдненню в електронній системі закупівель у визначених Законом випадках. Такі зміни спрямовані не лише на забезпечення відкритості інформації, а й на розвиток сучасних аналітичних інструментів, автоматизований контроль та підвищення ефективності громадського і державного моніторингу використання бюджетних коштів.
Окремо варто звернути увагу й на вдосконалення окремих спеціальних механізмів закупівель. Закон передбачає розвиток інституту інноваційного партнерства, удосконалює правила застосування рамкових угод, врегульовує питання субпідряду та співвиконавців, розширює можливості застосування переговорних процедур у визначених законом випадках. , а також удосконалює механізми локалізації виробництва для окремих категорій товарів. У сукупності ці зміни спрямовані на забезпечення більшої конкуренції, підтримку національного виробника, розвиток інновацій та підвищення ефективності витрачання державних коштів.
Загалом Закон №4888-ІХ не можна розглядати як чергову редакційну зміну закупівельного законодавства. Фактично йдеться про комплексну трансформацію всієї системи публічних закупівель, яка поєднує європейські підходи до регулювання, сучасні електронні інструменти та нові організаційні механізми здійснення закупівель. Водночас практична реалізація значної частини новел залежатиме від своєчасного прийняття підзаконних нормативно-правових актів, технічної реалізації нових інструментів у системі Prozorro та формування сталої правозастосовної практики.
Саме тому найближчі місяці мають стати для замовників і учасників періодом підготовки до роботи за новими правилами. Після введення Закону в дію зміниться не лише перелік процедур закупівель, а й сама філософія закупівельної діяльності, у центрі якої залишатимуться принципи відкритості, добросовісної конкуренції, ефективності використання публічних коштів та максимального наближення української системи закупівель до стандартів Європейського Союзу.