Lawyer/ адвокат Нагорний Олександр

25/05/2021

ДОКАЗИ: ДОСТАТНІСТЬ vs ВІРОГІДНІСТЬ
Чому сталося так, що в господарській справі докази повинні бути вірогідними, а в цивільній та адміністративній - достатніми та чи є в цьому логіка законодавця?
Ці питання проаналізувала партнер адвокатськоъ фырми "ULC" Людмила Майстренко в своєму блозі. Пропоную ознайомитися за посиланням:
https://blog.liga.net/user/lmaistrenko/article/39940

ДОКАЗИ: ДОСТАТНІСТЬ vs ВІРОГІДНІСТЬ

Чому сталося так, що в господарській справі докази повинні бути вірогідними, а в цивільній та адміністративній - достатніми та чи є в цьому логіка законодавця?
Ці питання проаналізувала наш партнер Людмила Майстренко в своєму блозі. Пропонуємо ознайомитися за посиланням:
https://blog.liga.net/user/lmaistrenko/article/39940

19/02/2021

Традиційно "п'ятничне" - наше з колегами по АО "ULC" роз'яснення
Продовжуємо розпочату минулого тижня тему стягнення аліментів. У фокусі сьогодні - аліменти за судовим рішенням у позовному провадженні: аналізуємо відмінності й переваги цього способу стягнення аліментів у порівнянні зі стягненням за судовим наказом. Знайомтеся, поширюйте. Радіємо, якщо буде корисно

АЛІМЕНТИ: КОЛИ КРАЩЕ ПОДАТИ ПОЗОВ

Минулою публікацією ми почали знайомити вас із тим, що таке аліменти та як їх можна стягнути за такою судовою процедурою як судовий наказ. Хто пропустив ці роз’яснення, тисніть сюди:

https://ulclex.com.ua/alimenty-za-sudovym-nakazom-cze-prosto/

Сьогодні поговоримо про стягнення аліментів на підставі позовної заяви.

☝ Отже, аліменти на неповнолітню дитину можна стягнути не лише за судовим наказом, але й за судовим рішенням. Його суд ухвалює на підставі позовної заяви.

І заява про видачу судового наказу, і позовна заява про стягнення аліментів – це процесуальні документи, які подаються до суду тим із батьків, який має право отримувати аліменти. А це той, із ким проживає дитина (стягувач аліментів).

☝ Якщо ви обираєте позовне провадження для стягнення аліментів, ви маєте знати:

👉 До суду стягувач подає не заяву про видачу судового наказу, а інший процесуальний документ – позовну заяву
👉 Форма і зміст позовної заяви визначається процесуальним законом (ст. 175 Цивільного процесуального кодексу). У ній, зокрема, слід указати своє та відповідача прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, РНОКПП, засоби зв’язку (номер телефону, адесу електронної пошти), викласти обставини, які спонукають вас звернутися до суду з позовом, вказати правові підстави ваших вимог і викласти власне самі вимоги (про що ви просите суд)
👉 До позовної заяви так само слід додати: копію власного паспорта, довідки РНОКПП та копії цих документів відповідача (якщо ви їх маєте, звісно), копії документів про ваш із відповідачем шлюб та/або розірвання шлюбу (за наявності), копію свідоцтва про народження дитини та документи, які підтверджують проживання дитини з позивачем
👉 Судовий збір за таку позовну заяву позивач НЕ сплачує

❗️ УВАГА ❗️ Є кілька нюансів, які демонструють суттєву різницю між стягненням аліментів за судовим наказом та за рішенням суду на підставі позовної заяви стягувача.

☝ Розмір аліментів. Відмінності ось такі:

➡️ За судовим наказом можна одержати лише чітко визначений у законі розмір аліментів. Якщо ж ви подаєте позовну заяву, то можете просити стягнення аліментів у будь-якому розмірі, який вважате обгрунтованим. Це стосується і тих аліментів, що визначаються в частці від доходу боржника, і тих, що визначаються в твердій грошовій сумі.
Наприклад, за судовим наказом на одну дитину ви можете отримувати аліменти лише в розмірі 1/4 частини доходів боржника. Якщо ж ви хочете одержувати на одну дитину більше (скажімо, 1/3 частину доходів боржника), то закон цього не забороняє. Проте тоді ви повинні звернутися до суду з позовом і довести свої вимоги у змагальному судовому процесі.

➡️ Якщо аліменти стягуються на підставі судового наказу, то їх розмір не може бути більшим 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (на сьогодні прожитковий мінімум на дитину до 6 років становить 1921 грн., на дитину віком від 6 до 18 років – 2395 грн.). Натомість на аліменти, що будуть стягуватися за судовим рішенням на підставі позовної заяви, таке обмеження не поширюється.
Тобто якщо у другого з батьків, який мусить сплачувати аліменти, офіційна заробітна плата висока (1/4 її розміру перевищує 10 прожиткових мінімумів на дитину), то для стягувача вочевидь вигідніше стягувати аліменти саме на підставі рішення суду в позовному проваженні.

☝ Процедура стягнення аліментів. Тут різниця ось така:

➡️ Якщо ви подаєте позов про стягнення аліментів, то суд проводитиме розгляд справи. Тобто суд повідомить про позов відповідача (боржника), який матиме змогу висловити свої заперечення щодо позову. Суд проводитиме судові засідання, викликаючи в судовій засідання обох – позивача та відповідача.

➡️ На відміну від судового наказу, рішення суду на підставі позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню. У певних випадках таке рішення може бути оскаржене й у касаційному порядку. Тобто питання про стягнення аліментів за позовною процедурою займає набагато більше часу 🕐 , ніж отримання судового наказу.

➡️ Судовий наказ – це самостійний виконавчий документ. Із ним можна відразу звернутися до державного виконавця та почати стягнення аліментів. Натомість рішення суду, ухвалене на підставі позову, виконавчим документом не є. Стягувачу слід буде дочекатися поки рішення суду набере законної сили (зазвичай це 30 днів із дня ухвалення рішення, якщо воно не буде оскаржене до апеляційного суду). Потім слід звернутися до суду, щоб отримати виконавчий лист. І вже з виконавчим листом ідемо до державного виконавця та розпочинаємо процедуру стягнення аліментів.

❗️ Наголошуємо, що саме стягувач приймає рішення в який спосіб стягувати аліменти. Не боржник, і не суд.

Традиційно нагадуємо☝ : ми радимо звернутися до юриста-професіонала, якщо у вас залишилися питання або ви не можете прийняти рішення який спосіб стягнення аліментів буде вигідніший саме для вас чи відчуваєте невпевненість у тому, що самотужки здатні подолати юридичні формальності з підготовки документів до суду.

Фахівці АО «Універсальний правовий центр» проконсультують вас за потреби, допоможуть процесуально-правильно скласти та подати і заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів, і позовну заяву.
Надішліть нам повідомлення на цій сторінці та вкажіть номер свого контактного телефону чи адресу електронної пошти. Наш спеціаліст відповість Вам у найкоротший термін.

Далі буде… У наступній публікації:
👉 ми розповімо як правильно стягувачу обгрунтувати розмір аліментів (якщо вони стягуються в позовному провадженні, звісно);
👉 пояснимо які обставини суд ураховує;
👉 розкажемо і про те як боржникам захищатися від вимог про стягнення аліментів, якщо вони заявлені стягувачем у невиправданому розмірі, адже трапляться і таке.

Ми пояснили вам основні відмінності, переваги та недоліки обох способів (судовий наказ та рішення суду) стягнення аліментів. Сподіваємося, ця інформація була вам корисною 🙂 Поширюйте! До зустрічі на нашій сторінці!

09/02/2021

В зв’язку із частими зверненнями, зробили роз’яснення щодо стягнення аліментів.

АЛІМЕНТИ ЗА СУДОВИМ НАКАЗОМ – ЦЕ ПРОСТО

Карантин вносить свої корективи в наше життя, адже помітно «б’є» по бюджету кожної української сім’ї. Тому все більше мам і батьків, які виховують та утримують дітей без участі другого з батьків, змушені замислитися про те, щоб усе-таки одержувати аліменти на дитину. Але часто батьки «гальмують» вирішення цього питання. Вважають, що це довго, складно, дорого… ☝️

Останні кілька місяців почастішали звернення із такими питаннями і до нас. Тож ми вирішили пояснити вам, наші читачі, основні моменти стягнення аліментів.

У цій, першій нашій публікації, зосередимося на найпростішому, найшвидшому і найменш затратному способі стягнення аліментів – за судовим наказом.

Отже, якщо Ви сам (сама) утримуєте дитину, знайте:

👉 Право на стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина. Не має значення чи це мама, чи тато
👉 Платник аліментів – це другий із батьків дитини
👉 Аліменти за судовим наказом присуджує суд із дня, коли до суду буде подана відповідна заява, і аж до повноліття дитини, тобто до досягнення дитиною 18 років
👉 Аліменти за судовим наказом можна стягнути і у виді частки від доходів другого з батьків дитини, і у виді твердої грошової суми. Спосіб обирає одержувач аліментів, це його право.
👉 Щоб стягнути аліменти за судовим наказом, Вам слід подати до суду відповідну заяву та мінімальний набір документів (копія паспорту, довідки про РНОКПП, свідоцтва про народження дитини, документів, які підтверджують, що дитина проживає з Вами).
👉 Судовий збір за подання заяви до суду Ви НЕ сплачуєте
👉 Подати заяву з документами Ви можете особисто (здати її до канцелярії суду) або направити на адресу суду поштою.
👉 Суд розглядає Вашу заяву за спрощеною процедурою та в короткі терміни – судові засідання не проводяться, ні Вас, ні другого з батьків до суду не викликають
👉 Судовий наказ Ви одержуєте з суду поштою. Він є самостійним виконавчим документом і більше в суд іти не потрібно.
👉 З судовим наказом Ви напряму звертаєтеся до державного виконавця, який розпочинає його виконання (стягнення аліментів на Вашу користь).
👉 Судовий наказ не оскаржується в апеляційному порядку.

☝️☝️☝️ Проте стягнення аліментів на підставі судового наказу має свою помітну особливість, яку Ви повинні розуміти: за судовим наказом Ви можете отримувати аліменти ЛИШЕ у чітко визначених законом розмірах.
А саме:
1) Якщо Ви обрали стягнення аліментів у частці від доходу боржника, то можете претендувати на аліменти лише в таких розмірах: на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але в будь-якому разі не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (нагадуємо, що такий прожитковий мінімум щороку змінюється).
2) Якщо Ви обрали стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, то можете отримати аліменти лише у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як бачите, одержати аліменти на підставі судового наказу не дуже складно і досить швидко. 👏 В цьому і є перевага такого способу стягнення аліментів перед звичним для всіх позовним провадженням (коли подається позов про стягнення аліментів, суд проводить повноцінний судовий розгляд із викликом сторін і т.д.).

Проте одержати судовий наказ – це все ж таки судова процедура, яка має свої формальності та особливості.
☝️ Якщо Ви відчуваєте невпевненість у тому, що самотужки справитеся з юридичними тонкощами і формальностями, радимо звернутися за професійною правовою допомогою. Адже буде прикро, якщо суд відмовить Вам у видачі судового наказу через незначні недоліки в поданих документах, на які Ви просто не звернули увагу.

Фахівці нашого АО «Універсальний правовий центр» теж спеціалізуються в сфері сімейного права. Ми з радістю допоможемо Вам процесуально-правильно скласти та подати заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів

Якщо Ви бажаєте скористатися нашою допомогою, надішліть нам повідомлення на цій сторінці та вкажіть номер свого контактного телефону чи адресу електронної пошти. Наш спеціаліст відповість Вам у найкоротший термін.

Далі буде … Буде про стягнення аліментів у позовному провадженні, про пеню за несплату аліментів і про додаткові витрати на дитину... І про те, як захищатися від "недобросовісного" одного з батьків, який зловживає процедурою судового наказу для стягнення аліментів - теж буде! 🙃 Слідкуйте за нашою сторінкою 🙂

31/12/2020

Любі й шановні наші друзі, колеги, партнери, клієнти та опоненти!

Щиро вітаємо вас усіх із Новим 2021 роком та Різдвяними святами!

У цей святковий час нехай вас супроводжують піднесений різдвяний настрій, дитяча радість від очікування новорічних див, родинне тепло у сім’ях і дружні обійми.

Бажаємо щиро, щоб рік Новий подарував вам нові приємні мрії та нові абмітні цілі, а також достатньо ресурсів, сили і терпіння для їх досягнення. Нехай труднощі, з якими ми всі стикнулися в 2020 році, додадуть нам стійкості в майбутньому, але залишаться у минулому. Подякуймо 2020-му за все і прямуймо в Новий рік з новими знаннями, новим досвідом, сильнішими та мудрішими!

Ми зичимо в Новому році всім вам здоров’я сталевого (що актуально в реаліях сьогодення), стабільно зростаючих доходів (що не менш актуально), професійних злетів та особистих радісних моментів (у концентрації, необхідній для збереження гарного настрою), посмішок і веселощів, дружніх посиденьок із новими та старими друзями (так часто і так довго, як вам того хочеться) і всіляких інших життєвих приємностей!

До зустрічі в Новому році!

08/10/2020

Колеги! Друзі! Юристи-професіонали!
Щиро вітаємо всіх із професійним святом - Днем юриста!
Наша професія поєднала нас, обумовила наш вибір у житті, дає наснагу долати виклики та приносить задоволення й перемоги. Любімо й поважаймо юриспруденцію, і вона відповість нам взаємністю!
Зичимо всім успіхів та професійного зростання й розвитку!

24/05/2020

УВАГА! Важливі зміни в оподаткуванні АЙ-ТІ компаній!

УВАГА! ВАЖЛИВІ НОВАЦІЇ В СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ (для ІТ-бізнесу і не тільки)

Друзі! Ми, команда АО «Універсальний правовий центр», спеціалізуємося в сфері IT права й захисту бізнесу та хочемо звернути вашу увагу на те, з 22 травня 2020 року бізнес очікують нові правила оподаткування.

Так, 22 травня 2020 року опубліковано Закон від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (більше відомий як законопроект №1210).

Новий Закон наділяє контролюючий орган новими та широкими дискреційними повноваженнями. Вони можуть суттєво вдарити по ІТ бізнесу, що працює з нерезидентами. А у вітчизняних реаліях така вірогідність наближується до 100%. На жаль, це справа лише часу.

Тому рекомендуємо завчасно подбати про свою податкову безпеку – передусім про належне юридичне супроводження бізнесу.

Нижче ми розглянемо основні проблеми ІТ-бізнесу, що постануть при роботі з нерезидентами. Отже:

1. Відтепер податковий орган при наявності підозр щодо незареєстрованого постійного представництва нерезидента (сам термін максимально розширено) в Україні уповноважений:
- без повідомлення почати документальну позапланову перевірку бізнесу;
- здійснити адміністративний арешт майна такого бізнесу;
- за результатами перевірки та без заяви нерезидента взяти його на податковий облік як постійне представництво;
- накласти штраф на нерезидента у розмірі 100 000 грн.
З урахуванням норми, що за результатами перевірки податкового органу може трапитися й інша проблема: нагрянути перевірка Держпраці, яка може визнати роботу з ФОП трудовими відносинами – цілком очевидно, що для вас краще мінімізувати критерії визнання представництвом вже зараз.

2. Тепер податковий орган зможе доводити, що нерезидента компанія керується з України і у разі доведення української компанії як "місця ефективного управління" (пп. 133.1.5 ПК), іноземний бізнес буде визнано платником податку в Україні.

3. Вигода, отримана бенефіціаром компанії не в формі дивідендів (наприклад, як плата за договором), для податкових цілей буде вважатись дивідендами.

4. Будь-яка транзакція на користь нерезидента відтепер повинна відповідати принципу ділової мети, - інакше суму такої транзакції буде знято з витрат компанії.

5. Законом введено термін «Контрольована іноземна компанія» (це компанія, в якій резидент України володіє часткою у розмірі більше 50 %, або володіє часткою в розмірі більше 10%, за умови, що декілька фізичних осіб та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить більше 50%, або окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою).
Тож тепер ІТ компанії, засновані закордоном автоматично стають «КІК», а їх власники повинні будуть подавати звітність про такі компанії (навіть якщо юрисдикція компанії не вимагає подачі такої звітності).
Також власники КІК будуть зобов’язані платити податки з прибутку в Україні (при досягненні певних критеріїв).
Цікаво, що за неподання звіту про КІК передбачений значний штраф, який накладається на фізичну особу, а не на компанію. А ви ж пам’ятаєте, що фізична особа відповідає за зобов’язаннями усім своїм майном.

Також Закон № 466-IX запроваджує ряд інших суттєвих нововведень, які можуть бути актуальними як для ІТ, так і для інших сфер бізнесу.

Наша команда АО «Універсальний правовий центр» рекомендує невідкладно і детально проаналізувати вплив Закону № 466-IX на оподаткування вас та вашого бізнесу.

Ми – спеціалісти в цій сфері та вже здійснили такий аналіз. Ми також розробили ефективні заходи, що дозволять зменшити потенційні податкові ризики, та готові запропонувати їх вам - із урахуванням специфіки саме вашого бізнесу.

Зателефонуйте нам (телефони вказані на нашому сайті), чи залиште заявку на консультацію, або напишіть нам повідомлення на сторінці в ФБ – ми негайно зв’яжемося з вами. Ваш захист – пріоритет нашої діяльності.

04/05/2020

Перші послаблення карантину

НАРЕШТІ РОЗШИРЮЄТЬСЯ ПЕРЕЛІК ДОЗВОЛЕНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні Уряд повідомив, що розширює перелік дозволених під час карантину видів господарської діяльності та дозволяє певні роботи з торговельного та побутового обслуговування громадян.

Відповідно до рішення Уряду з 11 травня також дозволена:

* робота літніх майданчиків кафе і ресторанів під відкритим небом, при умові забезпечення санітарних та протиепідемічних заходів (дотримання відстані не менше 1.5 метра між столами та одно- двомісного розміщення клієнтів за одним столом, забезпечення персоналу та відвідувачів засобами індивідуального захисту);
* робота закладів громадського харчування на виніс;
* діяльність нотаріусів, адвокатів та аудиторів;
* надання стоматологічних послуг.

До 11 травня обіцяють ще більше "дозволів". Чекаємо з нетерпінням 🙂

Постанови КМУ поки не оприлюднив, але новина офіційно ось тут:
https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-pomyakshuye-karantinni-obmezhennya-z-11-travnya-dlya-malogo-ta-serednogo-biznesu

22/04/2020

І знову зміни щодо орендної плати. Що знову змінила Верховна Рада?

ОРЕНДНА ПЛАТА І КАРАНТИН: ТРЕТІЙ РАУНД?....

Законодавець продовжує дивувати блискавичними і, чесно кажучи, нелогічними ініціативами.

Нещодавно ми повідомляли про внесені до Цивільного кодексу України зміни Законом № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, а саме: доповнення Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу п. 14, згідно з яким передбачалося, що в період карантину наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Однак за два тижні, 13 квітня 2020 року, Верховна Рада України прийняла Закон України № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Цим Законом «новонароджений» п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України кардинально змінено та викладено в новій редакції такого змісту:
«Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб».

Зверніть увагу! Цей текст п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - у редакції Закону № 553-IX, який офіційно оприлюднений і набрав чинності 18 квітня 2020 року. Він НЕ відповідає тексту, що був зазначений у проекті цього закону, розміщеному на сайті ВРУ.

Як свідчить стенограма пленарного засідання Парламенту 13 квітня, Закон № 553-IX (на час голосування – законопроект 3279-д) приймався з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету. Саме цей Комітет запропонував указану редакцію п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка стала Законом. До того пропонувалася зовсім інша редакція (про неї ми повідомляли раніше).

З цього виникає принаймні два питання. З якого дива Комітет з питань бюджету розглядає питання орендної плати, яке виникає переважно між приватними суб’єктами господарювання, та ще й пропонує власну редакцію норми ЦК України, яка бюджетного процесу ну аж ніяк не стосується? Чи читали народні обранці законопроект та висновок Комітету перед голосуванням і чи вони розуміли за що насправді голосують? Питання, на жаль, риторичні.

Отож, останнім часом ми спостерігаємо загрозливу тенденцію - укотре текст закону, який оприлюднений після набрання чинності, не відповідає тексту законопроекту. Будьте уважні й у реаліях сьогодення краще користуйтеся текстами законів лише після того, як вони будуть офіційно оприлюднені та наберуть чинності.

15/04/2020

ВАЖЛИВІ ЗМІНИ ДЛЯ ОРЕНДАРІВ

І ЗНОВУ ПРО ОРЕНДНУ ПЛАТУ В ПЕРІОД КАРАНТИНУ ….

«Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову». Послідовність і логіка нашого законодавця продовжують вражати!

Лише нещодавно, 02 квітня 2020 року, набрав чинності Закон № 540-ІХ від 30.03.2020, яким, зокрема, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено п. 14 такого змісту: «З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2№ від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

Про правила застосування цієї новації ми вам розповідали на нашій сторінці.

Але ось, вже 13 квітня ВРУ проголосувала законопроект 3279-д від 11.04.2020 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». І, як давно полюбляють наші законотворці, «попутно» із власне питаннями державного бюджету цим Законом вирішено внести зміни до великої кількості інших законів, які бюджету взагалі не стосуються.

Звісно, вирішено й питання карантину. Не оминув долі бути вкотре зміненим також і «багатостраждальний від народження» п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Судячи з тексту законопроекту № 3279-д, тепер цей п. 14 звучатиме так:

«14, Установити, що з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Вказані витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Дана норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді».

Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Чекаємо.

А про «підводні камені» вже цієї, нової, редакції вказаної норми ми вам теж неодмінно розкажемо. Слідкуйте за нашою сторінкою.

13/04/2020

Обробка персональних даних державою, «самоізоляція», «обсервація», «обсерватор». Новини законодавства від АО "ULC"

«ГАРЯЧІ» КАРАНТИННІ НОВИНИ ВІД ЗАКОНОДАВЦЯ

Сьогодні, 13 квітня, ВРУ проголосувала прийняття законопроекту № 3320 про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судячи з тексту указаного законопректу, вже зовсім скоро, на весь час карантину та протягом 30 днів із дня його відміни нас чекає неприємна новина – обробка персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, ім’я, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання). Щоправда з указівкою, що такі дані повинні використовуватися виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів. Проте хто і як це контролюватиме - залишається "за кадром".

Про те, наскільки негативні наслідки настануть у разі витоку подібного роду персональних даних, - годі й говорити. Залишається лише сподіватися на відповідальність та порядність посадовців і службовців, до рук яких потраплять ці персональні дані тисяч українців.

Крім того, уносяться зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Тепер у нас:
- є законодавче визначення термінів «самоізоляція», «обсервація», «обсерватор»;
- місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування одержали законне повноваження установлювати особливий режим в’їзду, виїзду не лише на території карантину, але й окремих адміністративно-територіальних одиниць, як і створювати КПП на окремих адміністративно-територіальних одиницях, що знаходяться на території карантину;
- із метою протидії поширенню COVID 19 керівники закладів охорони здоров’я зможуть залучати додатково, на умовах контракту, медичних працівників, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам;
- владі дозволено створювати тимчасові заклади охорони здоров’я (спеціалізовані шпиталі) без необхідності виконання ними додаткових вимог, пов’язаних із ліцензійними умовами діяльності, та з можливістю використання приміщень і майна інших закладів і установ.

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Чекаємо.

11/04/2020

«ІМУНІТЕТ» ВІД КОРОНАВІРУСУ – КОГО НЕ ШКОДА УРЯДОВЦЯМ

Великий резонанс серед українців викликали додаткові карантинні обмеження, встановлені з 06 квітня, зокрема ті, що стосуються людей старшого віку.

Так, 02 квітня КМУ прийняв постанову № 255 і вирішив, що особи віком від 60 років у обов’язковому порядку потребують самоізоляції - їм заборонено залишати домівки без нагальної потреби. Винятком у цій постанові КМУ були зазначені особи, які здійснюють заходи, пов'язані з недопущенням поширення COVID-19, та забезпечують діяльність об'єктів критичної інфраструктури.
Якщо винятки ще можна пояснити, то чому вікове обмеження стосується саме 60-річних викликає більше питань, ніж відповідей. Чому саме 60? Чому не 59 років? Або чому не 61?

Проте згодом урядовці подумали трохи і прийняли постанову від 08 квітня 2020 року № 262, якою вирішили звільнити від необхідності перебувати в самоізоляції тих осіб з 60 років:
1) на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» - а це всі без винятку державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування, народні депутати всіх рівнів, судді у судах усіх інстанцій, поліцейські, прокурори, податківці, митники і т.д.;
2) військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
3) військовослужбовців і працівників правоохоронних органів;
4) осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять певні, важливі для функціонування держави, види діяльності та надають послуги в сферах життєзабезпечення населення.

І знову виникає питання – чи Уряд вирішив, що цих людей зовсім не шкода, чи навпаки, - вірить у «цілющу силу» своєї постанови і в те, що 60-річні люди у визначених сферах діяльності не захворіють, бо отримають імунітет до коронавірусу самим лише фактом її прийняття? А може правда в іншому – зберегти заробітки цим категоріям посадових осіб, поки переважна більшість 60-річних вимушені примусово самоізолюватися і не мають змоги заробляти на життя, бо на пенсію в розмірі 2-3 тис. грн. прожити неможливо?

Питання, на жаль, залишаються без відповіді. Тим не менш, якщо ви є особою «за 60», пам’ятайте про свої основні обов’язки під час карантину (бо штрафи за порушення ніхто не відміняв). Отож:
- перебувайте в самоізоляції вдома;
- не контактуйте (по можливості) з іншими особами;
- якщо ви самоізолювались, але про вас немає кому піклуватися, вам дозволено залишати місце мешкання та відвідувати магазини, аптеки та інші місця торгівлі, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від вашої домівки. Вам дозволяється двічі на день вигул домашніх тварин. Виходячи з дому, мусите вдягнути респіратор чи маску та мати при собі посвідчення особи;
- у невідкладних станах - звертайтеся за екстреною медичною допомогою;
- якщо про вас нема кому подбати, а за станом здоров'я ви неспроможні самостійно виходити з домівки для купівлі продуктів чи ліків, про ваш соціальний супровід повинна дбати місцева влада – зверніться до управління (відділу) соціального захисту населення за місцем вашого проживання.