Юридична фірма Vox Legum

Юридична фірма Vox Legum Юридична фірма Vox Legum надає своїм клієнтам якісну юридичну допомогу та пропонує комплексні рішення з урахуванням індивідуальних задач.

Наша юридична фірма обслуговує клієнтів з різних індустрій. Ми надаємо юридичні консультації провідним українським сільськогосподарським компаніям, забудовникам, ІТ та телекомунікаційним компаніям, фармацевтичним компаніям різних сегментів ринку, компаніям сегменту роздрібної торгівлі, банкам, страховим компаніям, інвестиційним фондам, виробникам і дистриб’юторам продуктів харчування та напоїв, а також іноземним інвесторам та фізичним особам.

Що первинно – курка чи яйце, або нехай переможе сильнійший.....на земельному аукціоні. Верховний Суд у складі колегії су...
17/11/2020

Що первинно – курка чи яйце, або нехай переможе сильнійший.....на земельному аукціоні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу у справі № 688/2908/16-ц, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв’язку з тим, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про визнання незаконними актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
Суть справи полягає в тому, що у серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Шепетівської РДА Хмельницької області про визнання протиправним, скасування наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги Позивач мотивував тим, що, маючи намір отримати в оренду земельну ділянку, на початку 2012 року подав заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Шепетівської РДА Хмельницької області. Відповідно до отриманого дозволу позивач уклав договір із землевпорядною організацією на виготовлення проєкту землеустрою. Після виготовлення та погодження поекту, позивач звернувся ГУ Держземагентства у Хмельницькій області із заявою про затвердження проєкту землеустрою, проте останнє 28 травня 2014 року відмовило йому та рекомендувало звернутися з новою заявою для отримання дозволу на розроблення іншої документації із землеустрою, мотивуючись тим, що позивач не розробив документацію протягом встановленого дозволом строку. В 2014 році позивач звернувся до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області з новою заявою для отримання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки. Відповіді на свою заяву не отримав. В 2015 році позивач з`ясував, що ділянка передана ОСОБА_2 на підставі заяви від 13 березня 2015.
Тому постає питання, чи можливе надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки?
У своїй постанові від 29 вересня 2020 року Велика Палата ВС зазначила що у практиці касаційних судів є різний підхід щодо вирішення спорів у справах про визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок у ситуації, а саме коли дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.
На сьогодні існує багато правових позицій щодо вирішення таких спорів, зокрема постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року в справі № 461/2132/17; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 472/1284/17-ц та інші, наголошують, що надання органом місцевого самоврядування чи органом державної влади дозволу на розробку проекту землеустрою двом окремим особам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам законодавства, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку.
З іншого боку постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а; постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц надає іншу правову позицію щодо вирішення таких спорів, а саме орган державної влади чи місцевого самоврядування має правові підстави для надання особі дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка вже сформована за заявою іншої особи, яка звернулася раніше, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Зауважимо про те, що стаття 14 Конституції України говорить про те, що земля є основним національним багатством, яка перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується.
Загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 ЗК України.
Відповідно до ст. 134 ЗКУ земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Керуючись, без виключення, принципами та засадами Земельного та Цивільного законодавства, зокрема справедливістю, добросовісністю та розумністю, сторони повинні діяти правомірно, враховувати інтереси одна одної та утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Отже, дослідивши різний підхід щодо вирішення таких спорів, можна зробити висновок, якщо на одну й ту саму ділянку звернулося два чи більше осіб щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з подальшою передачею в оренду, така ділянка підлягає (ла) застосуванню загальних правил статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір. До такого висновку саме і дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 29.09.2020 р. у справі № 688/2908/16-ц, чим поставила крапку у спорах між потенційними землекористувачами «що первинне – курка чи яйце» в періоді до лютого 2016 р., встановивши необхідність проведення земельних торгів, хоча обов’язковість їх проведення не була встановлена діючим на той момент законодавством.🤔
Омеляненко Альона, юрисконсульт практики супроводження аграрних відносин ЮФ Vox Legum

«The deeper into the wood you go, the more timber seems to grow», так англійською інтерпретується вираз «Чем дальше в л...
13/11/2020

«The deeper into the wood you go, the more timber seems to grow», так англійською інтерпретується вираз «Чем дальше в лес, тем больше дров»…Саме такий пролог до нашого сьогоднішнього посту, нижче зрозуміліше!

Далі до лісу крокуємо з BEPS! Імплементація нового плану дій, - підкидує нові дрова, такі як «Country-by-Country Report», отже тепер будемо розбиратися…
Отже, що ми знаємо про звіт в розрізі країн?
Офіс великих платників податків ДПС інформує, що форма та подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт у розрізі країн) є уніфікованим стандартом Country-by-Country Reporting, затвердженим Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Якщо ж простіше пояснити, то «уніфікованість» такого стандарту полягає в тому, що 88 країн-підписантів погодили автоматичний обмін даними між податковими органами таких країн.
Підкидаємо ще дрів! Хто та «за що» уповноважений на подання такого звіту?
На це питання знаходимо чітку відповідь у ст. 39.4.10. Податкового кодексу України,- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (МГК) подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації - відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із таких обставин:
- платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
- материнська компанія МГК уповноважує платника податків - резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
- відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії МГК подання звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;
- між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії МГК або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
Що ж міститиме Country-by-Country Report?
Попереджаючи, що перелік необхідних даних для звіту далеко не вичерпний, законодавець вважає, що звіт повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник МГК або в якій МГК здійснює свою діяльність, а також загальну суму доходів за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн, у тому числі з розбивкою на суму доходів (виручки) відповідно до угод, укладених учасниками цієї МГК і пов’язаними особами, та суму доходів (виручки) за угодами з непов’язаними особами; суму прибутку (збитку) до оподаткування за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн; суму сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку), суму нарахованого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або аналогів таких податків, суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн, чисельність працівників за фінансовий рік, балансову вартість матеріальних активів на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн.
Яке «покарання» чекає за не подання звіту в розрізі країн?
За неподання Звіту у розрізі країн, передбачено штраф - 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 120.3 ст. 120 ПКУ).
За невключення усієї інформації до даного звіту – штраф складатиме 1% від доходу компанії, інформацію про яку не відображено, але не більше 1000 ПМ (п. 120.4 ст. 120 ПКУ).
При наданні у звіті недостовірної інформації платнику податків доведеться сплатити штраф у 200 ПМ (п. 120.5 ст. 120 ПКУ).За несвоєчасне подання – 10 ПМ, за кожен календарний день несвоєчасного подання, але не більше 1 000 ПМ (п. 120.6 ст. 120 ПКУ).
Зі свого боку, зазначаємо, що не всі питання такої форми звітування для «великих гравців» міжнародних відносин зрозумілі та врегульовані законодавцем, тому чекаємо на низку нормативно-правових актів, які більш ширше розкриють процедурні механізми такого звітування
А тим часом, ПКУ інформує, що подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами - Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports (з урахуванням п. 53 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Отже, чекаємо на укладання Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports і низку нормативних актів, що «безболісно і зрозуміло» запустять автоматичний обмін міждержавними звітами між податковими органами країн.

Новікова Валерія,
директор VOX LEGUM LAW FIRM

Банкрутство фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців – трагедія чи restart? Банкрутство для звичайної людини або під...
12/11/2020

Банкрутство фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців – трагедія чи restart?

Банкрутство для звичайної людини або підприємця - сьогоднішня реальність України. Разом із прийняттям у жовтні минулого року нового Кодексу України з процедури банкрутства (далі по тексту Кодекс), банкрутом може стати будь-який громадянин нашої країни. З моменту введення в дію цього Кодексу було відкрито більше 152 справ про банкрутство.
Якщо раніше, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачав можливість банкрутства лише фізичних осіб - підприємців за борги, які виникли у зв'язку із здійсненням ними своєї підприємницької діяльності, то зараз, банкрутство можливе як для ФОП, так і для фізичної особи без цього статусу. Єдиною відмінністю є те, що, у разі відкриття чи закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця, вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ініціювати процедуру відновлення платоспроможності фізичної особи можливо тільки за
заявою боржника і така справа, розглядатиметься господарським судом, за місцезнаходженням боржника.
Особливі умови для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця або фізичної особи передбачено статтею 115 Кодексу, а саме:
- боржник має борги - у сумі не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01.09.2020 року це майже 150 тис. грн);
- боржник припинив погашати кредити та інші планові платежі більш ніж наполовину протягом двох місяців;
- якщо прийнято постанову у виконавчому провадженні про відсутність майна, щоб розрахуватися;
- є інші обставини, що підтверджують загрозу неплатоспроможності боржника.
Як зазначалось вище, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фізична особа повинна звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження.
Також звертаю увагу читача, що до заяви боржнику необхідно додати документи, перелік яких зазначено в статті 116 Кодексу, а також докази авансування боржником винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень.

Отже покроковий алгоритм процедури оформлення банкрутства фізичної особи включає в себе наступні етапи:
Фізична особа повинна самостійно подати заяву про банкрутство до господарського суду за місцем проживання, разом із необхідним пакетом документів.
Суд повинен призначити арбітражного керуючого. В подальшому, у боржника є 120 днів, протягом яких, діє мораторій на виплату боргів, мораторій не поширюється на зобов'язання по сплаті аліментів.
Кредиторам необхідно подати всі свої вимоги до боржника протягом 30 днів.
Протягом відведених 120 днів мораторію, боржник, разом з арбітражним керуючим, повинен розробити план реструктуризації, узгодити його з усіма кредиторами та подати до суду. Якщо план реструктуризації не виконується, або кредитори не погодили його, або він не затверджений судом – фізична особа стає банкрутом.
З цього моменту, суд починає процедуру погашення кредиторських вимог, а саме: продаж майна і виплату боргів. Після цієї процедури, суд звільняє фізичну особу від боргів. Проте не можуть бути продані квартира до 60 кв. м (або житлова площа з розрахунку 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї) або будинок не більше 120 кв. м, які не перебувають в іпотеці.

Підведемо підсумок і поговоримо про переваги та недоліки процедури банкрутства.
До переваги процедури банкрутства можна віднести наступні фактори:
Всі вимоги кредиторів розглядаються тільки у господарському суді, в межах однієї справи, борги не задоволені через недостатність майна вважаються погашеними.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, скасовуються арешти накладені на майно боржника, припиняється нарахування штрафних санкцій та відсотків за зобов'язаннями. Так само не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язань, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій під час дії мораторію, арешт майна та інші обмеження, щодо боржника накладаються виключно судом в рамках справи про банкрутство.
Визнається безнадійним та списується в процедурі реструктуризації боргів боржника податковий борг, що виник протягом трьох років до дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, усі борги, крім боргів по аліментах і нанесення шкоди здоров'ю або життю, будуть вважатися погашеними після процедури банкрутства.
За результатом визнання боржника банкрутом можливе часткове або повне звільнення від заборгованості.
До недоліків процедури банкрутства можна віднести наступні фактори:
Після визнання фізичної особи банкрутом, виникає обов'язок, перед укладенням договорів, повідомляти банки в письмовому вигляді про факт своєї неплатоспроможності, відсутність бездоганної ділової репутації на наступні три роки, заборона повторного визнання боржника банкрутом протягом наступних 5 років, також судом може бути встановлена заборона виїзду за кордон, одним із немало важливих моментів є те, що під час процедури банкрутства, у боржника відсутня можливість вільного розпорядження своїм майном та чи не найголовніше є те, що боржник зобов’язаний на вимогу суду розкрити інформацію про членів сім'ї, їх фінансовий стан.

В українській судовій практиці вже є перші судові рішення про визнання фізичної особи банкрутом та введення щодо таких фізичних осіб процедури погашення боргів. Ви маєте можливість ознайомитись у «Єдиному державному реєстрі судових рішень» з ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року у справі № 910/16331/19 та ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 р. у справі № 908/3329/19 про неплатоспроможність.
А яка ваша думка з цього приводу? Чи доцільно банкрутити звичайних громадян?
Олександр Хоменко,
Юрисконсульт ЮФ Vox Legum

12 листопада фахівці VOX Legum відвідали Ukrainian Arbitration Forum, організований Юридическая практика. На форумі розг...
12/11/2020

12 листопада фахівці VOX Legum відвідали Ukrainian Arbitration Forum, організований Юридическая практика. На форумі розглядався ряд актуальних питань Арбітражу в Україні: потреби реформування, рада бізнес-омбудсмена та її роль підчас досудового врегулювання спорів, інвестиційний арбітраж в Україні, арбітражна інституція, комерційний арбітраж та складнощі імплементації рішень міжнародних арбітражних судів в Україні. Наразі фахівці-юристи нашої компанії мають змоги кваліфіковано відповісти на питання наших клієнтів щодо практичного вирішення міжнародних комерційних спорів та виконання рішень міжнародних арбітражних судів в Україні

Як зміниться агрострахування в України з 2021 року: проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про держ...
09/11/2020

Як зміниться агрострахування в України з 2021 року: проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та деяких інших законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

У багатьох економічно розвинених країнах світу обов’язковою умовою сталого розвитку сільського господарства є наявність дієвої системи агрострахування, що базується на взаємодії комерційних страховиків та урядових органів.

Перші спроби запуску такого виду страхування в сільськогосподарському секторі були зроблені у 2011-2013 роках, однак через наявність низки факторів в аграрній політиці України, що обмежують розвиток цієї галузі, чинний механізм не запрацював та не викликав інтересу у бізнесу. Основним інструментом для розвитку агрострахування з держпідтримкою мав стати Аграрний страховий пул. Однак, створений з наближених до представників влади страхових компаній аграрний пул не був прозорим фільтром для професійного відбору страховиків, вимоги до них були формальними і жодним чином не могли вплинути на якісний склад. Крім того, з 2013 року відсутнє державне фінансуванння такого виду страхування.

Необхідність у створенні дієвого механізму надання державної підтримки сільгоспвиробникам для страхування їх продукції з належною правовою регламентацією виникла вже досить давно, однак цього року спостерігався значний дефіцит опадів, що спричинило найбільш жорстку посуху за останні 10 років у південних, центральних та східних регіонах, і для багатьох вітчизняних сільськогосподарських підприємств, а особливо для малих фермерських господарств питання виживання в умовах форс-мажору та проблема фактичної втрати врожаю постали особливо гостро.
Враховуючи нестабільність погодних умов, глобальні зміни клімату та їхній вплив на аграрне виробництво, впровадження ефективної системи агрострахування є надзвичайно актуальним завданням на сьогодні, тому Міністерство аграрної політики та продовольства таки взялося за розвиток цієї галузі та розробку нового закону. Головна мета – створення дієвої системи агрострахування з державною підтримкою, як потужного інструменту державної політики. Для цього навіть створили робочу групу, яка об’єднала фермерів, середніх та великих товаровиробників, страховиків, фахівців наукових організацій та державних установ.
29 жовтня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спільно з Національним банком України презентували проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та деяких інших законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».
Зокрема, цим законопроєктом скасовується положення про страхування агропродукції через Аграрний страховий пул, а також Закон "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", норми якого буде перенесено до Закону "Про державну підтримку сільського господарства України".
Страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою буде впроваджуватися вже з 2021 року. Для здійснення ефективної реалізації державної політки у цьому напрямку в держбюджеті на наступний рік передбачені кошти у розмірі 672 млн грн.
Запропонованими змінами буде чітко визначено:
• суб'єкти ринку страхування агропродукції з державною підтримкою, вимоги до них, їх права та обов«язки;
• договори страхування: права та обов«язки, предмет договору, істотні умови договору, припинення договору;
• правила страхування, страхові ризики, страхові випадки, страхова сума, страховий платіж тощо;
• збиток у разі настання страхового випадку при страхуванні урожаю, страхове відшкодування;
• механізм надання державної підтримки сільгоспвиробникам для страхування їх продукції;
• - інформаційне забезпечення страхування сг продукції з державною підтримкою.
Крім того, вносяться зміни щодо:
• скасування положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий Пул;
• уточнення повноважень уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю.
На реформу системи аграрного страхування покладаються великі сподівання, яка докорінно змінить ситуацію та забезпечить створення дієвого інструменту захисту всіх сільськогосподарських виробників.
Новий закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» має регулювати відносини між усіма учасниками процесу страхування. Така практика сприятиме усуненню колізії різних норм права. А інститут аграрного страхування буде мати єдиний закон, для регулювання відносин, що зможе забезпечити стабілізацію доходів аграрного сектору держави у довгостроковій перспективі, адже агроризик становить значну загрозу не лише для доходів сільськогоспродарських виробників, а й для загальної цінової стабільності країни.
Маємо сподівання, що ця законодавча ініціатива все ж таки дасть друге життя сфері страхування врожаю сільськогосподарських культур, поряд з цим, виникає ряд питань, зокрема, чи зможе нова система запрацювати вже у 2021 році. Зважаючи на свою специфіку, важливим елементом є визначення методики розрахунку збитків, складність якої полягає в наявності фактору оцінки, тобто за яким принципом буде оцінюватися збиток і як визначити його розмір, щоб агровиробник був згоден. Крім того, одним з основних елементів системи агростархування є наявність солідної експертизи в агросфері, оскільки, наразі більшість страхових компаній з ліцензією не мають належного досвіду у цій сфері, тому дуже важливим є наявність та підготовка фахівців, що розуміються на аграрному виробництві.
Окремо слід зазначити, що прискорення темпів розвитку вітчизняного страхування аграрних ризиків вимагає системного підходу держави, зокрема щодо удосконалення регулювання, фінансової підтримки та приватного сектору.
На сьогодні, Україна як держава із величезним потенціалом сільськогосподарського сектора економіки має недостатню насиченість ринку агрострахування страховими послугами та фактичні об'єми страхування аграрних ризиків, однак, сподіваємося, що вже зовсім скоро ця ситуація може мати позитивну динаміку.
Ирина Продан, Адвокат ЮФ Vox Legum

Команда Vox Legum искренне поздравляет своего бессменного лидера, руководителя и вдохновителя Арутюняна Сергея Рафикович...
08/11/2020

Команда Vox Legum искренне поздравляет своего бессменного лидера, руководителя и вдохновителя Арутюняна Сергея Рафиковича с Днём рождения!!! Сергей Рафикович, желаем вам воплощения всех ваших ярких идей, новых достижений и покорения самых высоких вершин!!! И мы с вами!)

06 листопада 2020 року фахівці нашої компанії відвідали масштабну та інформаційну конференцію, яка присвячена темі «Банк...
06/11/2020

06 листопада 2020 року фахівці нашої компанії відвідали масштабну та інформаційну конференцію, яка присвячена темі «Банківський сектор: епоха змін».
На форумі зібралися експерти ринку, фахівці вищого рівня в банківській сфері, адвокати та судді. Юридична спільнота обговорювала актуальні на сьогодня питання взаємодії банків та бізнесу у світлі нового законодавства з фінансового моніторингу, рекомендації банківського сектору для клієнтів, які дозволять бізнесу найбільш оптимально пристосуватись до нових вимог регулятора щодо прозорості банківських операцій.
Наші клієнти все частіше стикаються з новими стандартами банків в процедурі ідентифікації клієнтів, фінансового моніторингу, та потенційним ризиком блокування рахунків самим банком. Тому юристи Юридичної Фірми Вокс Легум завжди готові надати кваліфіковану консультацію з питань взаємодії клієнта з комплаенс-підрозділами банків.

Крокуємо по-BEPSівськи! Частина I: «КІКи», як такі; трасти, фонди партнерства в розрізі «КІКів»; глобальна документація ...
04/11/2020

Крокуємо по-BEPSівськи! Частина I: «КІКи», як такі; трасти, фонди партнерства в розрізі «КІКів»; глобальна документація (майстер-файли).

План дій BEPS (План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування) набирає обертів, чого чекати найближчим часом? Українському бізнесу терміново слід адаптуватися до нових життєвих реалій. Необхідність підвищення «іміджевого» рівня України в міжнародних відносинах напряму пов’язана з підписанням Президентом України 22 травня 2020 року скандальних законів № 465-IX та № 466-IX, якими внесено зміни до Податкового кодексу України з високою метою «запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування».

Вже з початку 2021 ступають в гру правила КІК, в чому ж полягає їх суть? На перший погляд суть дуже проста – держава має право оприбутковувати нерозподілений прибуток іноземних компаній, які контролюються її податковим резидентом – фізичною чи юридичною особою. Одразу ж виникає питання, яка іноземна компанія визнається контрольованою? Законодавець на це питання дає, на перший полгляд чітку відповідь, що «КІКом» є компанія, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Що ж відбуватиметься з трастами, фондами, партнерствами утвореними без статусу юридичної особи?
На такий випадок законом 466-IX закріплено особливі правила щодо таких утворень, чи вважитимуться останні «КІКами». Засновник трасту, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка в юридичній особі, не вважається таким, що володіє цією часткою, якщо додержуються одночасно спеціальні умови умови (така особа не має права: надавати прямо або опосередковано розпорядження про виплату на її користь прибутку або доходу такого утворення без статусу юридичної особи, розпоряджатися прямо або опосередковано прибутком або доходом такого утворення без статусу юридичної особи; повернення їй майна, що входить до складу активів утворення без статусу юридичної особи (майно передано на умовах безвідкличності), така особа, діючи окремо або спільно з іншими бенефіціарами чи вигодонабувачами такого утворення без статусу юридичної особи, не має права припинення такого утворення без статусу юридичної особи, зокрема, але не виключно шляхом ліквідації, розірвання договору трастового управління; не здійснює фактичний контроль над утворенням без статусу юридичної особи).
Задля звільнення особи від застосування до неї правил КІК у Законі 466-IX закріплено вичерпний перелік документів.

Глобальна документація (майстер-файл), як документ про загальний опис діяльності міжнародної групи компаній.
Метою глобальної документації (майстер-файлу) є загальне уявлення про діяльність всієї групи.
Що ж містить ГД? -Аналіз ключових операцій групи, опис підходу до ціноутворення, опис нематеріальних активів, механізми фінансування і розподілу фінансових потоків в групі і, нарешті, фінансову (в т.ч. консолідовану) звітність групи.
В кого виникає обов’язок щодо подання ГД? - Виникає у платників податків, які входять до міжнародної групи компаній з консолідованим доходом більше 50 млн. євро. та
Коли й куди бігти з ГД? - Подається на запит ДФС протягом 90 днів.
За який період може бути надісланий запит про надання ГД контролюючим органом? - Може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року Україна приєдналась до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану дій BEPS, що включає в себе 15 кроків.

Однак вважаємо, що план дій BEPS не є ідеальним. Так, науковці з США вказують на недосконалість плану, кроки плану дій BEPS критикуються через призму досить лояльного відношення до країн великої 20-ки, і на нашу думку, таке бачення близьке до реальності, адже план дій розроблений на базі Організації економічного співробітництва та розвитку, яка об’єднала країни з найбагатшими та найстабільнішими економіками світу.

І як підсумок, зазначимо, що данні зміни негативно позначиться на умовах ведення бізнесу в Україні, та у період спаду економіки, посиленого наслідками карантинних заходів, посилить адміністративний тиск контролюючих органів на платників податків, збільшить неоднозначні тлумачення окремих законодавчих норм та пов’язані з цим корупційні ризики.
Найцікавіше попереду, в наступному пості розглянемо детально санкції за порушення правил КІК, звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) та законопроект № 4065-1 від 23.09.2020!

Новікова Валерія,
директор VOX LEGUM LAW FIRM

Address

Дегтярівська, 52
Kyiv
04112

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 17:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Юридична фірма Vox Legum posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Юридична фірма Vox Legum:

Shortcuts

Share