17/11/2020
Що первинно – курка чи яйце, або нехай переможе сильнійший.....на земельному аукціоні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу у справі № 688/2908/16-ц, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв’язку з тим, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про визнання незаконними актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
Суть справи полягає в тому, що у серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Шепетівської РДА Хмельницької області про визнання протиправним, скасування наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги Позивач мотивував тим, що, маючи намір отримати в оренду земельну ділянку, на початку 2012 року подав заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Шепетівської РДА Хмельницької області. Відповідно до отриманого дозволу позивач уклав договір із землевпорядною організацією на виготовлення проєкту землеустрою. Після виготовлення та погодження поекту, позивач звернувся ГУ Держземагентства у Хмельницькій області із заявою про затвердження проєкту землеустрою, проте останнє 28 травня 2014 року відмовило йому та рекомендувало звернутися з новою заявою для отримання дозволу на розроблення іншої документації із землеустрою, мотивуючись тим, що позивач не розробив документацію протягом встановленого дозволом строку. В 2014 році позивач звернувся до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області з новою заявою для отримання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки. Відповіді на свою заяву не отримав. В 2015 році позивач з`ясував, що ділянка передана ОСОБА_2 на підставі заяви від 13 березня 2015.
Тому постає питання, чи можливе надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки?
У своїй постанові від 29 вересня 2020 року Велика Палата ВС зазначила що у практиці касаційних судів є різний підхід щодо вирішення спорів у справах про визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок у ситуації, а саме коли дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.
На сьогодні існує багато правових позицій щодо вирішення таких спорів, зокрема постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року в справі № 461/2132/17; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 472/1284/17-ц та інші, наголошують, що надання органом місцевого самоврядування чи органом державної влади дозволу на розробку проекту землеустрою двом окремим особам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам законодавства, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку.
З іншого боку постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а; постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц надає іншу правову позицію щодо вирішення таких спорів, а саме орган державної влади чи місцевого самоврядування має правові підстави для надання особі дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка вже сформована за заявою іншої особи, яка звернулася раніше, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Зауважимо про те, що стаття 14 Конституції України говорить про те, що земля є основним національним багатством, яка перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується.
Загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 ЗК України.
Відповідно до ст. 134 ЗКУ земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Керуючись, без виключення, принципами та засадами Земельного та Цивільного законодавства, зокрема справедливістю, добросовісністю та розумністю, сторони повинні діяти правомірно, враховувати інтереси одна одної та утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Отже, дослідивши різний підхід щодо вирішення таких спорів, можна зробити висновок, якщо на одну й ту саму ділянку звернулося два чи більше осіб щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з подальшою передачею в оренду, така ділянка підлягає (ла) застосуванню загальних правил статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір. До такого висновку саме і дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 29.09.2020 р. у справі № 688/2908/16-ц, чим поставила крапку у спорах між потенційними землекористувачами «що первинне – курка чи яйце» в періоді до лютого 2016 р., встановивши необхідність проведення земельних торгів, хоча обов’язковість їх проведення не була встановлена діючим на той момент законодавством.🤔
Омеляненко Альона, юрисконсульт практики супроводження аграрних відносин ЮФ Vox Legum