Дроздович та Партнери Attorneys at Law Kyiv Ukraine

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Дроздович та Партнери Attorneys at Law Kyiv Ukraine

Дроздович та Партнери Attorneys at Law Kyiv Ukraine Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Дроздович та Партнери Attorneys at Law Kyiv Ukraine, Criminal lawyer, Kyiv.

Судебное представительство
и консультации:
-----------
Защита в уголовных процессах:
- Должностные (служебные) преступления - ст.ст. 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370 Уголовного Кодекса Украины;
- Хозяйственные преступления (уклонение от уплаты налогов, контрабанда, фиктивное предпринимательство, почее) - ст.ст. 199, 200, 201, 203, 205, 206, 207, 208, 209, 212, 216, 218, 219, 221, 222, 227, 229, 2

30 Уголовного Кодекса Украины;
- Преступления против собственности (мошенничество и прочее) - ст.ст. 190, 191, 192, 194 Уголовного Кодекса Украины;
- Нарушение авторских и смежных прав, прав промышленной собственности, програмное обеспечение - ст.ст. 176, 177, 361, 362, 363 Уголовного Кодекса Украины;
- Убийство в результате неосторожности, душевного волнения,превышения необходимой обороны, "медицинские преступления" - статьи 116, 118, 119, 128, 131, 137, 138, 139, 140, 143, 145 Уголовного кодекса Украины;
- ДТП с смертельным исходом, хулиганство, военные преступления
- Хозяйственные и договорные споры юридических и физических лиц:
споры, связанные с заключением и исполнением гражданских и хозяйственных договоров, исполнение договорных обязательств, апелляционное/кассационное судопроизводство, реализация судебных решений в отношении получения задолженности на основании приказа суда.
корпоративные споры, в том числе с участием иностранных участников (инвесторов);
разрешение спорных вопросов связанных с реализацией прав субъектов хозяйственной деятельности зарегистрированных на территории Украины; споров акционеров, смена администрации (банки, налоговые, фонды); привлечение наемных должностных лиц к имущественной и уголовной ответственности.
- Административные споры; споры с участием органов государственной власти и управления, налоговые споры, таможня
-Гражданские споры:
Наследство, раздел имущества;
Споры, связанные с ущербом имуществу и здоровью граждан;
ДТП;
Нанесение ущерба имуществу или здоровью;
Юридическая защита туристического сервиса;
Недвижимость;
Долги.
- Интеллектуальная собственность:
полный сервис от заявки до судебной защиты (включая исполнение вступившего в силу решения суда) относительно авторских и смежных прав, прав на изобретения, промышленные образцы, знаков для товаров и услуг (торговая марка), наименований мест происхождения товара.

Сomplex litigation in the economic
and administrative courts, protection
in criminal courts,
protection of intellectual property rights:
Business and contractual disputes
Disputes involving public authorities and administration
Civil disputes
Intellectual property disputes (trademark, design, invention, copyright, software)
Inheritance disputes
Antitrust disputes
Disputes with insurance companies and banks
Credit and debt disputes
Tax and customs disputes
Disputes with damage health

Protection in criminal cases:
Crimes against life and health of persons, against freedom, honor and dignity, against sexual freedom And sexual inviolability of person
Crimes against property, crimes in the sphere of economic activity
Crimes against the environment
Crimes against public safety, safety production
Crimes against traffic safety and operation of transport, traffic accidents
Crimes against public order and morality
Crimes in narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues or precursors and other crimes against public health
Crimes in the use of computers (PCs), systems and computer networks
Crimes in the integrity of national borders and smuggling

 #Адвокат може вказати  #РНОКПП або код  #ЄДРПОУ клієнта в ордері на надання правничої допомоги як додатковий ідентифіка...
03/10/2024

#Адвокат може вказати #РНОКПП або код #ЄДРПОУ клієнта в ордері на надання правничої допомоги як додатковий ідентифікатор, якщо вважає це необхідним. Але як обов'язковий реквізит ордеру - надмірний формалізм. #Рада #адвокатів України відповіла на пропозицію уточнити форму #ордеру, зазначивши, що РНОКПП або код ЄДРПОУ можуть бути додані за бажанням адвоката для ідентифікації клієнта, однак така ідентифікація не є обов'язковою.

#ВАШЕправоМатиПРАВО

pilot.in.ua

під тихе шоркання капців
15/08/2023

під тихе шоркання капців

Особи можуть виступати в ролі таємних агентів тільки після того, як вони повідомили компетентні органи про конкретне злочинне діяння, яке ймовірно буде вчинено.

Судове рішення від 06 жовтня 2021 року, справа №335/1916/16-к: https://zakon.cc/court/document/read/100214803_899ab6fe

"Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ фізичні особи можуть виступати в ролі таємних агентів тільки після того, як вони повідомили компетентні органи про конкретне злочинне діяння, яке ймовірно буде вчинено. Залучення фізичної особи для давання хабаря правоохоронними органами можливе тільки тоді, коли є конкретні об`єктивні відомості про те, що особа, стосовно якої здійснюються оперативно-розшукові заходи, схильна вчинити такий злочин (див. рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року у справі «Ваньян проти Росії» № 53203/99, § 45-50). При цьому висновок про наявність підбурювання суд може зробити навіть у тому випадку, коли дії щодо підбурювання не були інтенсивними або наполегливими.

В контексті приписів ст. 92 КПК саме стороні обвинувачення потрібно довести, що ніякого підбурювання не було.

Водночас, суд встановив, що ОСОБА_5 08 вересня 2015 року звернувся до Управління СБУ у Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину. Заяву було написана ще до першої зустрічі та до спілкування зі ОСОБА_1 . На час написання заяви ОСОБА_5 не був знайомий із виправданим. Суд також встановив, що свідок ОСОБА_5 був ініціатором усіх зустрічей зі ОСОБА_1 , грошові кошти вважав за необхідне надати ОСОБА_1 під будь-яким приводом. Суд обґрунтовано врахував показання ОСОБА_5 , який, крім іншого, пояснив, що він з дитинства співпрацює із правоохоронними органами та неодноразово виступав як особа, яка надає неправомірну винагороду під керівництвом правоохоронних органів. Придбавати частку у статутному товаристві ТОВ «Компанія «Альока» він не збирався.

Зазначене вище, з урахуванням інших встановлених обставин, суд обґрунтовано поклав у підґрунтя висновку про те, що відносно виправданого мала місце провокація, без яких-небудь ознак того, що діяння було би скоєно без такого провокування. Отже, суд дійшов переконливого висновку про наявність ознак провокації та відсутність належних підстав для проведення оперативно-розшукових дій (див. рішення ЄСПЛ у справі «Баннікова проти Росії» від 4 листопада 2010 року, № 18757/06, § 37, 38)."

Отримайте доступ до судової практики на сайті https://zakon.cc та на iOS: https://apps.apple.com/ua/app/id1352345440

Підписуйтесь на нас у Telegram: http://t.me/sinkoapps
Instagram: https://www.instagram.com/sinkoapps/

Приєднуйтесь до нашої групи: https://www.facebook.com/groups/novykodeksy

#таємний #агент #злочинне #діяння #кку #верховнийсуд #верховний #суд #Україна

03/01/2023

Втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння як підстава для закриття кримінального провадження: набув чинності Закон про внесення змін
29 грудня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX.

Закон прийнято на виконання Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2022 року № 3-р(II)/2022, згідно з яким пункт 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України:
1. Статтю 132 після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:
«Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З моменту втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення, передбачених пунктами 3-4-1, 8, 9 частини другої статті 131 цього Кодексу, припиняє свою дію. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених пунктами 3-4-1, 6-9 частини другої статті 131 цього Кодексу, не допускається, якщо під час кримінального провадження втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, крім випадків накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів».
2. Виключено пункт 4 частини першої статті 284 (кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою). Натомість підставою для закриття кримінального провадження визнається втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа. Також унеможливлено закриття кримінального провадження за цією підставою у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. За таких обставин кримінальне провадження буде продовжуватися в загальному порядку, передбаченому КПК України.
3. Кодекс доповнено новою главою 36-1 «Кримінальне провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність» (статті 479-1 «Особливості закінчення досудового розслідування» та 479-2 «Особливості судового провадження»).

Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України в частині уточнення видів покарань, під час відбування яких щодо засудженого може бути ухвалено рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та звільнення від відбування призначеного покарання. Зокрема, частину першу статті 84-1 Кримінального кодексу України викладено у такій редакції:
«Засуджений, стосовно якого під час відбування покарання у виді виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі уповноваженим органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та який надав письмову згоду на проведення такого обміну, звільняється судом від відбування призначеного покарання».

Ознайомитися із Законом: https://cutt.ly/M2emFsp

16/10/2022

🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 № 385/321/20 (61-9916сво21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/106533153
👨‍⚖️Суддя-доповідач: Погрібний С. О.
✅Добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його і прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій

✔️Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері позивача ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй земельну частку (пай) на території АДРЕСА_1, площею 3, 00 умовних кадастрових гектари, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай).
Відповідно до довідки АДРЕСА_1 від 29 січня 2020 року № 98 та витягу з погосподарської книги ОСОБА_6 на час смерті проживала на АДРЕСА_1 разом із синами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та співмешканцем ОСОБА_5
ОСОБА_4 (син ОСОБА_6 і брат позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 15 лютого 2012 року за реєстровим № 165 отримав в Гайворонській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_3 земельну частку (пай). На підставі цього свідоцтва видано розпорядження Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15 лютого 2012 року
№ 105-р про передачу в натурі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення та 01 червня 2012 року Відділ Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області видав державний акт на право власності на земельну ділянку і провів державну реєстрацію землі.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі заповіту, складеного ОСОБА_5 і посвідченого 19 вересня 2012 року Бандурівською сільською радою за реєстровим № 213, його спадкоємцем є ОСОБА_2 .
Позивач 28 січня 2020 року звернувся до Гайворонської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .
✔️Право, застосоване судом
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню як положення ЦК Української РСР, які були чинними на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , щодо кола спадкоємців та порядку прийняття спадщини, так і положення ЦК України, чинні на момент видачі ОСОБА_5 оспорюваного свідоцтва про право на спадщину, щодо способу захисту, застосованого судом.
Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Згідно з частиною першою статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК Української РСР).
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частини перша, друга статті 549 ЦК Української РСР).
Спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася за правилами ЦК Української РСР, а тому коло спадкоємців визначається за законом, чинним на момент відкриття спадщини, тож до спірних правовідносин застосовуються ЦК Української РСР щодо кола спадкоємців.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголошує на тому, що наступні зміни у законодавстві не впливають на коло спадкоємців, а тому ОСОБА_5 за встановлених фактичних обставин (враховуючи, що не був чоловіком спадкодавця ОСОБА_3 ) не мав права претендувати на спадщину, а нотаріус, відповідно, не мав права видавати оспорюване свідоцтво ОСОБА_5 . Видача свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_5 підтверджує факт порушення ним прав ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги після смерті матері ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 561 ЦК Української РСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що зі спливом шести місяців з дня відкриття спадщини спадкоємець, діючи розумно, обачливо і добросовісно, має отримати свідоцтво про право на спадщину.
Обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно встановлено і у статті 1297 ЦК України.
Правових наслідків невиконання такого обов`язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено. Водночас, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, але не отримав свідоцтва про право на спадщину, не має можливості розпоряджатися таким майном, оскільки у нього немає правовстановлюючого документа на спадкування нерухомого майна.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1301 ЦК України).
У ЦК України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину.Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).
У постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
✔️Щодо правових висновків Верховного Суду про застосування позовної давності до позову про оспорювання свідоцтва
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
У частині першій статті 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2019 року у
справі № 522/19610/15-ц (провадження № 61-35779св18), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 332/4629/15 (провадження № 61-15451св18), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2021 року у справі № 441/688/18 (провадження № 61-2912св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 711/4004/19 (провадження № 61-2485св21) викладено правові висновки, відповідно до яких до правовідносин у справах за позовом спадкоємця, який прийняв спадщину, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним застосовується трирічний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, який розпочинає свій відлік з моменту видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Момент, з якого особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, пов`язується з датою видачі нотаріусом відповідного свідоцтва.
Водночас у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2020 року у справі № 396/2046/18 (провадження № 61-13411св19), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 584/639/19 (провадження
№ 61-10930св20), суд касаційної інстанції дійшов висновків, що цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутися до суду за захистом свого права, а тому підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин немає.
Такі висновки колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду та Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Об`єднана палата вважає за обґрунтоване переглянути, відступивши від них в врахуванням такого.
Щодо визначення початку перебігу позовної давності
Перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.
Насамперед, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є об`єктивні обставини - самий факт порушення права, а із встановленням моменту порушення права позивача підлягають встановленню суб`єктивні обставини - момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду визнає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що поданий позов про визнання свідоцтва про право на спадщину від 15 лютого 2012 року недійсним за своєю правовою природою є негаторним і на нього не поширюється позовна давність, оскільки самий факт видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно, право на яке має інший спадкоємець, підтверджує порушення прав та інтересів цього спадкоємця, саме тому перебіг позовної давності потрібно пов`язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців, а у разі якщо спадкоємець, права та інтереси якого порушені видачею такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються його права, йому стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов`язувати саме з таким моментом.
Факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та невизначення законодавцем строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не може доводити, що у такого спадкоємця не виникло право на позов, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину (на все спадкове майно) іншому із спадкоємців або особі, яка не мала права на спадкування, перешкоджає завершенню оформлення своїх спадкових прав другому із спадкоємців (єдиному спадкоємцю), який не отримав свідоцтва про право на спадщину, а отже свідчить про виникнення у цього спадкоємця права на позов у матеріально-правовому аспекті.
Видача свідоцтва про право на спадщину (на все спадкове майно) одному із спадкоємців унеможливлює завершення оформлення своїх спадкових прав іншим із спадкоємців.
Варто враховувати, що строк реалізації спадкоємцем спадкових прав - отримання свідоцтва про право на спадщину та строк захисту порушених прав спадкоємця - оспорення свідоцтва про право на спадщину, виданого іншому спадкоємцеві на все спадкове майно або особі, яка не є спадкоємцем, є різними строками і не є взаємозалежними. Перший строк законодавцем не обмежений і спадкоємець вправі на власний розсуд реалізувати таке право, водночас строк захисту порушеного права обмежений законодавцем у три роки з моменту порушення такого права, чи з моменту, коли особі стало чи мало стати відомо про порушення такого права, та може бути поновлений лише у разі доведення поважності причин його пропуску. Необмеження спадкоємця у строках оформлення своїх спадкових прав не має наслідком необмеження такої особи у строках захисту порушених спадкових прав.
Щодо вимог, на які позовна давність не поширюється
Положеннями глави 19 ЦК України встановлено загальне правило про поширення позовної давності на всі цивільно-правові вимоги, окрім тих, що як виняток зазначені у статті 268 ЦК України.
Так, у частині першій статті 268 ЦК України законодавець визначив, на які позовні вимоги не поширюється позовна давність. У частині другій статті 268 ЦК України закріплено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Серед переліку вимог, на які відповідно до закону позовна давність не поширюється, не згадуються вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Опосередковано межі застосування позовної давності визначаються з урахуванням сутності пред`явленої вимоги. Так, у пункті 96 постанови від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.
Надаючи оцінку сутності заявленої вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду враховує, що негаторний позов - це позов власника, який фактично володіє майном, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Натомість видача відповідачеві свідоцтва про право на спадщину не є таким порушенням, що не пов`язане із позбавленням володіння, оскільки факт видачі свідоцтва про право на спадщину (на все спадкове майно) та реєстрація права власності на спадкове майно за одним із спадкоємців створює ситуацію, за якої другий із спадкоємців позбавляється права на спадщину в цілому та не може оформити своє право зокрема.
При цьому, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18)).
Оспорювання свідоцтва відбувається за волею відповідної особи, законодавець не передбачив конструкцію нікчемності свідоцтва, а тому на таку вимогу має поширюватися позовна давність. Тобто правова природа вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину не виключає застосування до неї позовної давності. По своїй суті вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину не може бути ототожнена та/або кваліфікована як негаторний позов.
Об`єднана палата звертає увагу, що за своєю правовою природою вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним є самостійним способом захисту прав та/інтересів, передбаченим статтею 1301 ЦК України.
Щодо наявності підстав для відступу від правових висновків, викладених колегіями суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
✔️З огляду на викладене Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що існують підстави для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду про те, що цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, який прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутися до суду за захистом свого права, а тому немає підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин.
✔️✔️Об`єднана палата наголошує на тому, що початок перебігу позовної давності за позовами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину пов`язується з тим моментом, коли спадкоємець дізнався або за усіма об`єктивними обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права. У визначенні початкового моменту позовної давності суд повинен виходити з таких критеріїв оцінки поведінки позивача, як добросовісність, розумність та справедливість, закріплених у статті 3 ЦК України, що відповідним чином висуває до кожного учасника цивільних відносин вимоги до обрання поведінки, яка має відповідати поведінці умовного доброго господаря та дбайливого власника. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його і прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій.
✔️Щодо суті спору
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що оскаржене свідоцтво про право на спадщину порушує права позивача як спадкоємця першої черги, проте позовна вимога про визнання його недійсним не підлягає застосуванню у зв`язку зі спливом позовної давності.
Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що поданий позов є негаторним і на нього не поширюється позовна давність.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління майном, проте не оформив свідоцтво про право на спадщину, а видача свідоцтва на ім`я ОСОБА_5 позбавляє його права оформити належним чином свої спадкові права.
Враховуючи, що відповідач погодилася з висновками судів про те, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, фактично вступивши в управління майном, не оскаржила рішення судів в частині таких висновків, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині не перевіряються Верховним Судом на предмет правильності застосування норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.
В оцінці дотримання судами першої та апеляційної інстанцій правил про позовну давність до вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду врахував, що позивач мав довідатися про порушення свого права оскарженим свідоцтвом про право на спадщину протягом розумного строку після моменту його видачі.
Суд першої інстанції надав оцінку доводам позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, не встановивши поважності причин такого тривалого пропуску. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд помилково вважав, що позивач звернувся до суду з негаторним позовом, а тому позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.
Враховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку, що на вимогу про оспорювання свідоцтва про право на спадщину поширюється позовна давність, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, оскільки позивач не довів, що звернувся до суду у межах позовної давності з моменту, коли йому з об`єктивних причин могло бути відомо про порушення його спадкових прав. Поважність причин пропуску позовної давності позивач також не довів.

🇺🇦 #судовапрактика #спадковіспори #споризправавласності #позовнадавність #визнаннянедійснимсвідоцтвапроправонаспадщину

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Дроздович та Партнери Attorneys at Law Kyiv Ukraine posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Дроздович та Партнери Attorneys at Law Kyiv Ukraine:

Share