Офіс земельного права

Офіс земельного права Офіс земельного права об'єднує експертов у галузі зем

13/02/2026

ПРО ХЛІБ ТА ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК

Ми не знаємо, йдеться в наведеній нижче ІПК про "Київхліб" чи про іншу компанію. Втім, це для наших коментарів неістотно. Істотно інше:
📍Товариство тривалий час (хлібозаводів у нас давненько не будували) володіє нерухомістю і не оформляє права на землю. Дуже цікаво, як до цього ставляться в Київраді?
📍Податківці вкотре в своїх консультаціях з подібних питань посилаються на статтю 211 ЗК України, яка не може бути застосована для притягнення до відповідальності платника податків, адже він не є особою, яка здійснює державну реєстрацію земельних ділянок.
📍Помилковим є і посилання на статті 1166, 1167 ЦК України. Судовою практику давно сформовано сталий механізм відшкодування із застосуванням статті 1212 ЦК України. Але в ДПС України схоже цим не цікавляться.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 09.02.2026 р. N 722/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ [...] (далі - Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що є великим платником податків, основний вид господарської діяльності 10.71 - "Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання" КВЕД ДК 009:2010. У власності Товариства перебувають нежитлові (виробничі) приміщення (далі - Приміщення), які розташовані на території м. Києва. Право власності або право оренди на земельну ділянку (далі - Ділянка), на якій розташовані Приміщення, не оформлено, договір оренди Ділянки відсутній.
Відповідно до вимог земельного законодавства, у зв'язку з володінням Приміщеннями Товариством здійснюється фактичне користування Ділянкою.
Товариство, без надання інформації щодо вжитих заходів стосовно оформлення землевпорядної документації на Ділянку та її сформованості як об'єкту цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс), посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз'яснення з наступних питань:
1. Чи виникає у Товариства обов'язок з нарахування та сплати земельного податку або орендної плати за Ділянку у разу відсутності оформленого та зареєстрованого права власності або договору оренди на Ділянку;
2. Чи виникає обов'язок з плати за землю з моменту фактичного користування Ділянкою, чи такий обов'язок виникає виключно з дати державної реєстрації відповідного права відповідно до вимог земельного законодавства;
3. Чи є факт володіння Приміщеннями, розташованими на Ділянці, підставою для визнання Товариства платником плати за землю і нарахування податкових зобов'язань з плати за землю;
4. Чи має право Товариство у 2024 - 2026 роках застосувати пільгу зі сплати земельного податку відповідно до рішення органу місцевого самоврядування у частині фактичного використання Ділянки для власної виробничої діяльності, з урахуванням того, що право власності або право оренди на Ділянку не оформлено.
Рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільги зі сплати земельного податку Товариством до звернення не надано.
Питання 1 - 3.
Принцип платності використання землі в Україні, передбачений статтею 206 Земельного кодексу, реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункти 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, пункт 269.1 статті 269 Кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункти "а", "б" пункту 286.1 статті 286 Кодексу), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Кодексу).
Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (статті 125, 126 Земельного кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Кодексу).
Земельним законодавством визначено порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), право власності на які набули окремі суб'єкти цивільних відносин.
Зокрема, відповідно до частини сьомої статті 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.
Якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 Земельного кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому Земельним кодексом (абзаци перший, другий частини одинадцятої ст. 120 Земельного кодексу).
Згідно з реєстраційними даними у Товариства на праві власності перебувають Приміщення (комплекси нежитлових виробничих приміщень та будівель), тому Товариство зобов'язане у порядку і строки, встановлені статтею 120 Земельного кодексу, звернутися до Київської міської ради щодо передачі йому у власність або у користування Ділянку.
Враховуючи те, що Товариство не зареєструвало право власності або право користування Ділянкою, то Товариство не може вважатися платником плати за землю у розумінні статті 269 Кодексу до моменту виникнення відповідного речового права на Ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, у порядку визначеному законом.
Проте земельним законодавством передбачена відповідальність за ухилення осіб від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них (пункт "ї" частини першої статті 211 Земельного кодексу).
Оскільки контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (стаття 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), то органи місцевого самоврядування, які реалізують свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташовані земельні ділянки, що використовуються без правовстановлюючих документів, керуючись нормами статей 377, 1214 Цивільного кодексу України, статей 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, мають право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (статті 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування ними, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Така орендна плата за фактичне користування Ділянкою без укладеного договору оренди землі не є податковим платежем і не регулюється Кодексом.
З огляду на викладене, Товариству доцільно звернутися до Київської міської ради щодо врегулювання питання плати за землекористування до оформлення речового права на Ділянку.
Питання 4.
Застосування пільги зі сплати земельного податку передбачено виключно для платників земельного податку.
Враховуючи те, що на дату звернення державна реєстрація речового права Товариства на Ділянку не оформлена, то у Товариства відсутні підстави для застосування пільги зі сплати земельного податку, встановленою рішенням органу місцевого самоврядування, за фактичне використання Ділянки для здійснення власної виробничої діяльності.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
____________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

27/01/2026

21 січня у Львівській торгово-промисловій палаті відбувся семінар «Земля-2026. Актуальні питання земельних правовідносин», організований спільно Львівською торгово...

05/01/2026

У Кропивницькому обласний окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Олександрійської міської ради, яка не винесла на сесію питання про від...

01/01/2026

Повернення земель і нерухомості з державної та комунальної власності конфліктує із захистом добросовісних набувачів. Коли починається давність, хто доводить нед....

27/12/2025

ЗАХИСТ ПРАВ ДОБРОСОВІСНИХ НАБУВАЧІВ У ПРАКТИЦІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

🇺🇦Постанова СП КГС ВС від 18.09.2025 у справі N 922/82/20
Добросовісність та недобросовісність характеризують насамперед ступінь обізнаності набувача про правомірність набуття майна в особи, яка немає права на його відчуження. Водночас такі категорії, як "добросовісність", яка належить до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), а також недобросовісність не можуть тлумачитися або застосовуватися формально, ґрунтуватися на припущеннях.
Добросовісність набувача презумується, тобто набувач буде вважатися добросовісним доки не буде доведено протилежне. Добросовісність дій набувача визначається судом у кожному конкретному випадку.

🇺🇦Постанова ВП ВС від 18.01.2023 у справі N 488/2807/17
Можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1 - 3 частини першої статті 388 ЦК України). Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).
Постанова ВП ВС від 18.01.2023 у справі N 488/2807/17
Вирішуючи питання про витребування земельної ділянки, суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності, насамперед, володільця цього майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків. Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі N 688/2908/16-ц (пункти 37, 38), від 6 липня 2022 року у справі N 914/2618/16 (пункт 52), від 20 липня 2022 року у справі N 923/196/20 (пункт 40)).
🇺🇦Постанова ВП ВС від 20.06.2023 у справі N 633/408/18
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛу справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07), пункт 45).
🇺🇦Постанова КГС ВС від 11.03.2025 у справі N 922/647/22
Добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.
Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.
Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
🇺🇦Постанова КГС ВС від 16.04.2025 у справі N 910/17006/23
Особа може бути визнана добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений за відсутності у продавця права на відчуження.
Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.
Набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, в якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння Набувач є недобросовісним, якщо річ набута ним злочинним шляхом.
Таким чином, власник майна не може витребувати його з незаконного володіння іншої особи за сукупності трьох умов:
а) набувач має бути добросовісним набувачем - він не повинен знати, що купує майно не у власника;
б) майно має бути отримане за відплатним договором;
в) власник має втратити володіння цим майном з власної волі.
🇺🇦Постанова КГС ВС від 11.11.2025 у справі N 918/265/25
У цій справі предметом позову Прокурора була вимога до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження державним майном. Звертаючись до суду Прокурор, посилався на положення статті 391 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що відповідач є недобросовісним набувачем, оскільки спірне нерухоме майно є протирадіаційним укриттям, належить до об'єктів критичної інфраструктури, а тому не може перебувати у приватній власності в силу закону, а саме: частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Як зазначив суд апеляційної інстанції, в цьому випадку Прокурор, який діє в інтересах держави в особі відповідного органу, наполягав на продовженні розгляду саме негаторного позову, посилаючись при цьому на неможливість застосування статті 388 Цивільного кодексу України, оскільки, за твердженням Прокурора, спірне майно належить до критичної інфраструктури, та дослідження / встановлення таких обставин, належність обґрунтування (в тому числі правового) суд має виконати в процедурі розгляду справи по суті. Суд апеляційної інстанції виснував, що відмова Прокурора від зміни предмета позову у зв'язку зі зміною законодавчого регулювання спірних правовідносин, що призвела до неефективності раніше обраного способу захисту, може бути підставою для відмови в позові за результатом розгляду справи по суті, а не для залишення позовної заяви без руху і в подальшому - без розгляду на стадії підготовчого провадження.
Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що застосування судом першої інстанції до позову Прокурора частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України в частині зобов'язання надання доказів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, є помилковим.
🇺🇦Рішення ЄСПЛ щодо захисту права власності
Справа "Кривенький проти України", заява N 43768/07, рішення від 16.02.2017
Справа "ТОВ "Одеська бутербродна компанія" проти України", заява N 59414/15, рішення від 12.12.2024
Справа "Дроздик і Мікула проти України", заяви N 27849/15 та N 33358/15, рішення від 24.10.2024
Справа "Кулик проти України", заява N 40214/16, рішення від 09.05.2025 (ухвалене 03.04.2025)
Справа "ПП "Маркеттранс" проти України ", заява N 16989/15, рішення від 26.06.2025

Суддя Касаційного
господарського суду у складі
Верховного Суду,
кандидат юридичних наук
Юрій ЧУМАК

Недобросовісність може бути встановлена лише судом, і поки така обставина не встановлена судовим рішенням, яке набуло за...
23/12/2025

Недобросовісність може бути встановлена лише судом, і поки така обставина не встановлена судовим рішенням, яке набуло законної сили, констатація цього факту у позовній заяві буде суперечити встановленій у ст. 12 ЦК презумпції та верховенству праву.

Зміни до Цивільного кодексу, внесені Законом № 4292-ІХ, посилили захист добросовісного набувача землі, змінивши правила позовної давності та витребування майна. Але...

«У спорах про строки оренди вирішальним є не «скільки років написали», а від якої події закон дозволяє вести відлік певн...
19/12/2025

«У спорах про строки оренди вирішальним є не «скільки років написали», а від якої події закон дозволяє вести відлік певного періоду укладення договору»

Оренда землі залишається базовим механізмом використання сільгоспземель в Україні. При цьому строки дії договорів, що визначають інвестиційну привабливість об’....

Доцільно внести зміни до Податкового кодексу та передбачити податкові пільги для сільськогосподарських земель, використа...
18/12/2025

Доцільно внести зміни до Податкового кодексу та передбачити податкові пільги для сільськогосподарських земель, використання яких здійснюється з обмеженнями, встановленими вимогами щодо збереження територій Смарагдової мережі.

В межах Бернської конвенції Україна зобовʼязалася підтримувати міжнародний інструмент охорони біорізноманіття під назвою «Смарагдова мережа». На папері все виг....

Захід відбувся 17 грудня 2025 року.
17/12/2025

Захід відбувся 17 грудня 2025 року.

🗓 17 грудня 2025 року о 12:00📍 Онлайн (трансляція на YouTube та Facebook-сторінці НААУ)🎙 Організатор: Комітет НААУ з питань аграрного, земельного та довкі...

«Сьогоднішня модель співвідношення прав на землю та нерухомість, хоча й спирається на імперативний принцип єдності їхньо...
17/12/2025

«Сьогоднішня модель співвідношення прав на землю та нерухомість, хоча й спирається на імперативний принцип єдності їхньої юридичної долі, не гарантує автоматичного успіху в кожному спорі», - адвокат О. Янушевський

Одним із найконфліктніших питань у земельних спорах залишається просте на перший погляд запитання: що переходить до набувача разом із будівлею – лише стіни чи й з....

Відмова від речових прав на землю вимагає не тільки знання норм ЦК і ЗК, а й уважної перевірки повноважень суб’єктів, іс...
16/12/2025

Відмова від речових прав на землю вимагає не тільки знання норм ЦК і ЗК, а й уважної перевірки повноважень суб’єктів, історії користування та договірних умов.

Однією з підстав для припинення речового права є відмова від нього. Цивільний кодекс згадує цю підставу для припинення і власності (ст. 346), і володіння (ст. 399), і серв...

Address

вУлица Саксаганського, 101
Kyiv
04070

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 16:30

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Офіс земельного права posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share