Офіс земельного права

Call Directions

Офіс земельного права Офіс земельного права об'єднує експертов у галузі зем

13/10/2026

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
(постанова від 02.09.2026 р. у справі N 924/776/25)
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що орендодавець надав орендарю земельну ділянку саме для ведення фермерського господарства, а не з метою подальшого передання орендарем такої земельної ділянки в суборенду іншим особам, які не мають права на користування землями державної (комунальної) власності поза конкурсною процедурою. При цьому наявність у договорі оренди умови про право на передачу земельної ділянки в суборенду не змінює цільове призначення такої земельної ділянки і не звільняє орендаря від обов'язку її використання за визначеним призначенням (створення та ведення фермерського господарства).

Оскільки метою договору було подальше створення фермерського господарства як суб'єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб'єкту земельної ділянки, тому використання землі всупереч такому цільовому призначенню є істотним порушенням легітимної мети договору, на яку орендодавець розраховував при укладенні договору.

07/10/2026

ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ПОСАДОВОЇ ОСОБИ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКІВ ДАВНОСТІ БЕЗ УХВАЛЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИРОКУ НЕ АНУЛЮЄ ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ

Державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності на землю, а не підставою його виникнення, якою, зокрема, може бути рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність. Відсутність належного судового рішення про незаконність набуття права власності або недійсність відповідної підстави його виникнення є перешкодою для відмови власнику в захисті права на земельну ділянку

12 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання знести металеву конструкцію споруди теплиці і господарської будівлі та зобов'язання не чинити перешкоди при відновленні межі на місці металевої конструкції.
На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є власником земельної ділянки на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 11.03.99, а відповідач як суміжний землекористувач самочинно збудував споруди, які накладаються на його ділянку.
Суд першої інстанції позов задовольнив, встановив, що теплиця та цегляний сарай відповідача є самочинним будівництвом і частково розташовані на земельній ділянці позивача, чим порушують його право користування землею.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд посилався на ухвалу суду від 09.02.2024 у кримінальній справі N 307/94/19, якою колишнього голову селищної ради було звільнено від кримінальної відповідальності за підроблення державних актів у зв'язку із закінченням строків давності. На цій підставі апеляційний суд вважав, що позивач набув право власності неправомірно і не має права вимагати знесення споруд.
ВС не погодився з такими висновками апеляційного суду, постанову скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, доки незаконність його набуття не встановлена судом. У цивільному праві оспорювання державного акта про право власності на землю відбувається шляхом подання позову про визнання його недійсним за ініціативою заінтересованої особи.
Закриття кримінального провадження щодо посадової особи у зв'язку із закінченням строків давності без ухвалення обвинувального вироку та за відсутності судового рішення про визнання недійсним рішення ради чи державного акта не анулює право власності позивача та не доводить неправомірність його набуття.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи місцевим судом. Оскільки рішення місцевого суду було ухвалено у 2021 році, а ухвала у кримінальній справі постановлена лише у 2024 році, апеляційний суд безпідставно взяв до уваги документ, якого не існувало на момент розгляду справи судом першої інстанції.
Будь-яке будівництво на чужій земельній ділянці без згоди її власника розглядається як самочинне і дає власникові землі право вимагати його знесення та відновлення стану ділянки на підставі статей 376 та 391 ЦК України.

Детальніше з текстом постанови ВС від 12 серпня 2026 року у справі N 307/3365/18 (провадження №61-15357св25) можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/139146681.

07/10/2026

САМОЧИННЕ БУДІВНИЦТВО: ЗНЕСЕННЯ НАВІТЬ ПІСЛЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА НАСТУПНОГО ВІДЧУЖЕННЯ

Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник землі (зокрема територіальна громада) заперечує проти такого будівництва на своїй ділянці, належним способом усунення порушень є саме знесення самочинно збудованого об'єкта за рахунок особи, яка його здійснила. При вирішенні такого спору суди повинні ретельно оцінювати добросовісність усіх наступних набувачів майна, зокрема їхню обізнаність про судові спори щодо спірного об'єкта

05 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ТОВ "Зевс-2021", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності.
На обґрунтування заявлених вимог міська рада зазначала, що спірна нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності, яка не передавалася у власність чи користування для її будівництва. Дозвільні документи на будівництво та введення об'єкта в експлуатацію відсутні. Право власності на будівлю спочатку було зареєстровано за ОСОБА_2, надалі об'єкт передано до статутного капіталу ТОВ "Зевс-2021", а у 2022 році відчужено ОСОБА_1. При цьому ТОВ "Зевс-2021" було стороною попереднього судового спору, ініційованого міською радою щодо цього ж об'єкта. На думку позивача, право власності на самочинне будівництво було неправомірно зареєстровано, чим порушено права територіальної громади міста Дніпро.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, у задоволенні позову відмовив, мотивуючи тим, що право власності на спірний об'єкт було зареєстровано, а на момент його придбання ОСОБА_1 будівля перебувала у приватній власності ТОВ "Зевс-2021".
ВС не погодився з такими висновками апеляційного суду, постанову скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Державна реєстрація права власності є лише одним із юридичних фактів у юридичному складі виникнення права, але сама по собі не має самостійного значення та не змінює правового режиму майна як самочинного будівництва (ч. 2 ст. 376 ЦК України). Вона не позбавляє власника земельної ділянки права на захист у порядку ст. 376 ЦК України.
Якщо власник земельної ділянки (територіальна громада) заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво або набула його, та вимагає демонтажу, належним і єдиним ефективним способом усунення порушень є саме знесення об'єкта за ч. 4 ст. 376 ЦК України.
Висновки судів про добросовісність ТОВ "Зевс-2021" та ОСОБА_1 є передчасними, адже товариство було співвідповідачем у первісній судовій справі N 205/213/22 про знесення цього ж майна, знало про спір і під час його розгляду відчужило майно ОСОБА_1.
Крім того, підлягали оцінці дії ОСОБА_1 під час набуття спірного об'єкта з урахуванням норм ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України щодо правового зв'язку права на нерухоме майно з правами на земельну ділянку.
Таким чином, суди попередніх інстанцій передчасно відмовили в позові, зосередившись на факті державної реєстрації права власності та не врахувавши, що така реєстрація не легітимізує самочинне будівництво й не позбавляє власника земельної ділянки права вимагати усунення порушення шляхом знесення об'єкта. Для правильного вирішення спору необхідно також встановити та оцінити добросовісність наступних набувачів і їхню обізнаність про судові спори щодо спірного майна.

Детальніше з текстом постанови ВС від 05 серпня 2026 року у справі N 205/10470/23 (провадження №61-3133св25) можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/138787671.

07/10/2026

ПРАВО НА ЗЕМЕЛЬНУ ЧАСТКУ (ПАЙ) - БЕЗ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

До позовів про визнання права на земельну частку (пай) осіб, які були членами КСП на момент отримання державного акта на право колективної власності на землю та включені до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до такого акта, але не отримали сертифікат на право на земельну частку (пай), позовна давність не застосовується. Такий позов спрямований на підтвердження вже існуючого права, а не на захист порушеного права

05 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай).
На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на момент отримання КСП "Лозуватка" державного акта на право колективної власності на землю він був членом КСП та був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), однак сертифікат на пай йому не видавався.
Суди розглядали справу неодноразово.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач довів факт наявності у нього права на отримання земельної ділянки при паюванні КСП, на момент розпаювання якого він був його членом та був включений до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю. Водночас суди вважали, що порушене право позивача не підлягає судовому захисту через пропуск позовної давності.
ВС не погодився з висновками судів, судові рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив з огляду на таке.
Право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю; перебування особи в списку членів КСП на час передання акта; включення особи до списку громадян, доданого до державного акта. Член КСП, внесений до цього списку, набуває право на земельну частку з дня видання акта.
Сертифікат є основним, але не єдиним документом, що посвідчує право на пай. Неотримання сертифіката не спростовує і не припиняє права особи, а лише ускладнює його реалізацію, залишаючи спосіб захисту шляхом звернення до суду з позовом про визнання права.
Слід розмежовувати позови про визнання права для захисту у разі його порушення чи оспорення та позови для підтвердження вже наявного права у разі невидачі документа. Позов особи, включеної до списку громадян, доданого до державного акта, спрямований на підтвердження її наявного права на земельну частку (пай), у зв'язку з чим позовна давність до таких правовідносин не застосовується.
У цій справі ОСОБА_1 був членом КСП "Лозуватка" та був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), під N 11. Отже, його право на земельну частку (пай) виникло з моменту отримання КСП державного акта на право колективної власності на землю.
Таким чином, суди правильно встановили наявність у позивача права на земельну частку (пай), проте помилково відмовили в його визнанні з підстав пропуску позовної давності.
Детальніше з текстом постанови ВС від 05 серпня 2026 року у справі №190/391/22 (провадження N 61-14789св24) можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/138787673.

06/10/2026

Аграрії заплатили Державному земельному банку за рік користування землею наперед, а згодом отримали вимогу доплатити. Чи можна збільшувати плату за вже оплачений ...

05/10/2026

Земельні, аграрні та екологічні складові стійкості і відновлення України: правові, публічно-управлінські й економічні виміри
Відеозапис круглого столу, Ужгород, 02.10.2026
https://www.youtube.com/live/zGhUIOa0o6k?si=xZPL17hfYca378dS

24/09/2026

17 вересня на Платформі «Сільський розвиток: земельні відносини» Вс...

21/09/2026

#Розслідування за 18 Вересня 2026 в 17:30. Автор: Дар'я Тимошкова — Дізнайтеся подробиці на сайті Центр журналістських розслідувань «Сила правди»

19/09/2026

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
(постанова від 15.12.2021 р. у справі N 918/303/21)
Аналіз норм ЦК та ЗК України не дає підстав для висновку про те, що з позовною вимогою про встановлення земельного сервітуту не може звернутись власник (користувач) земельної ділянки з метою врегулювання відносин між ним та особами, які фактично здійснюють користування земельною ділянкою на підставі закону або фактичних відносин, що склались.

Зокрема, статтею 98 ЗК України визначається суб'єктний склад сервітутних відносин: власник або землекористувач земельної ділянки чи інша заінтересована особа. При цьому зазначення про те, що здійснюватиметься користування чужою земельною ділянкою (ділянками) визначає предмет правовідносин, а не є обмеженням щодо кола суб'єктів.

Стаття 99 ЗК України, закріплюючи невичерпний перелік земельних сервітутів, також наголошує, що їх встановлення можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи. Водночас жодних вказівок на те, що з відповідною вимогою не можуть звертатись власники (користувачі) земельних ділянок, що будуть обтяжені сервітутом, у цій статті також немає.

Таким чином, вирішуючи поставлене перед КГС ВС питання, чи може титульний власник (користувач) земельної ділянки звернутись до суду за встановленням земельного сервітуту для інших осіб, колегія суддів з урахуванням наведених приписів законодавства дійшла висновку про те, що власник (користувач) земельної ділянки має такі самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як й інша особа, яка потребує використання його земельної ділянки, у разі дотримання інших умов, передбачених законодавством, та з огляду на конкретні обставини, які спонукали його до такого звернення.

Потреба в заявленні такого позову саме власником (користувачем) земельної ділянки може бути викликана, зокрема, необхідністю врегулювання використання його земельної ділянки, яке фактично склалось між сторонами, забезпечення такого користування в найменш обтяжливий для нього спосіб, компенсації витрат та збитків тощо.

(Верховний Суд, Огляд судової практики Верховного Суду у справах щодо речових прав на чуже майно в земельних відносинах, зокрема земельного сервітуту (актуальна практика) рішення за 2018 рік - серпень 2026 року)

19/09/2026

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
(постанова від 09.12.2025 р. у справі N 902/1224/24)
Будівництво нежитлової будівлі без отримання містобудівних документів на земельних ділянках, наданих за договором земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд, є самочинним. Власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у користуванні шляхом знесення такого об'єкта, якщо забудовник порушив цільове призначення землекористування та умови договору сервітуту, оскільки такі види самочинного будівництва не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови (частина четверта статті 376 ЦК України).

(Верховний Суд, Огляд судової практики Верховного Суду у справах щодо речових прав на чуже майно в земельних відносинах, зокрема земельного сервітуту (актуальна практика) рішення за 2018 рік - серпень 2026 року)

Address

вУлица Саксаганського, 101
Kyiv
04070

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 16:30

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Офіс земельного права posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share