Рада прокурорів України, вУлица Різницька, 13/15, Kyiv (2026)

18/09/2020

Чергова спроба дискримінації інтересів працівників прокуратури або як не платити прокурорам зарплату по Закону

Рада прокурорів України звернулась до комітетів Верховної Ради України з пропозицією внести поправки до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020) та виключити з його змісту абзац 7 статті 7: «працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 — 1000 гривень».
У Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020), яким пропонується установити у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2189 гривень, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 - 1000 гривень.
Запропонований прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1000 грн. є порушенням гарантій незалежності прокурора у ефективному судовому захисті прав громадян, здійснений з недотриманням чинного законодавства та є явною дискримінацією за професійною ознакою.

Порушення гарантій незалежності прокурорів допущено з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про прокуратуру», незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, тощо.
Статтею 87 Закону України «Про прокуратуру» встановлено особливості забезпечення функціонування прокуратури, які полягають у тому, що держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів. Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури.
Конституційний Суд України у рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування органів прокуратури, робота якої тісно пов’язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту. Потреба у належному матеріальному забезпеченні прокурорів випливає з характеру покладених на них службових обов’язків у зв’язку з виконанням ними функцій держави є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.
У пояснювальному меморандумі Ради Європи до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя Rec (2000) 19, ухвалених 06.10.2000, зазначено та фактично прирівняно важливість існування та роботи прокуратури до суддівської роботи, а саме «статус прокурорів і рівень їх заробітної плати та пенсії - повинні брати до уваги досягнення визначеного балансу між членами судової і прокурорської служб, тому що обидві служби, незважаючи на різноманітну природу їхніх посадових обов’язків, відіграють важливу роль у системі кримінального судочинства. Матеріальні умови служби сприяють підтримці важливості і гідності установи. Поліпшення становища прокурорів повинно стримувати тенденцію їхнього переходу на посади в приватному секторі».
Вимоги забезпечення принципів незалежності прокурора визначені Висновком № 12 (2009) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) та Висновком № 4 (2009) Консультативної ради європейських прокурорів (КРЄП) щодо взаємовідносин між суддями та прокурорами у демократичному суспільстві, відповідно до пункту 8 яких, "для забезпечення незалежного статусу прокурорів необхідним є дотримання деяких мінімальних вимог, зокрема: щоб їх умови оплати праці забезпечувалися гарантіями, передбаченими законом". Крім того, пункт 37 зазначених висновків підкреслює особливість: «Дотримання вищезазначених принципів означає, що статус прокурорів гарантується законом на найвищому можливому рівні так само, як і суддів. Близькість і взаємодоповнюючий характер завдань суддів і прокурорів створює подібні вимоги та гарантії щодо їх статусу та умов служби, а саме щодо працевлаштування, навчання, просування по службі, дисципліни, переведення (яке здійснюється тільки відповідно до закону або за їх згодою), винагороди, припинення функцій і свободи створення професійних асоціацій» (Декларація, пункт 8).
Отже, незалежність прокурорів не є прерогативою або наданим привілеєм, а є гарантією справедливого, неупередженого та ефективного здійснення ними своїх повноважень (своєї діяльності).

Запропонований прожитковий мінімум для прокурорів є явною дискримінацією за професійною ознакою.
Так, відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи.
У пояснювальній записці до законопроєкту реєстр. № 4000 від 14.09.2020 посилання на проведену відповідну експертизу та обґрунтованість визначеної суми для прокурорів окружних прокуратур відсутнє, що може свідчити про недотримання Законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Таким чином, прожитковий мінімум встановлюється для чотирьох груп населення після проведення відповідних розрахунків та не може визначатись за ознакою займаної посади і бути удвічі нижчим від прожиткового мінімуму, установленого для інших працездатних осіб.

Запропонований проєктом Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік зменшений удвічі рівень прожиткового мінімуму для прокурорів окружних прокуратур нівелює очікувані результати реформи органів прокуратури та не відповідає засадам верховенства права.
Стаття 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У доповіді «Верховенство права», схваленої Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року, обов’язковим елементом поняття "верховенство права" визначено юридичну визначеність, що «також означає, що держава загалом повинна дотримуватись взятих на себе певних зобов’язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки» (поняття «законних очікувань»). Юридична визначеність є ключовою у розумінні верховенства права; держава зобов’язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми мають бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правовідносин.

16/07/2020

Розглянуто повідомлення Волобуєва Б.С. та Жернового А.М. про загрозу незалежності прокурорів

Радою прокурорів України розглянуто повідомлення прокурорів Волобуєва Б.С. та Жернового А.М. щодо загрози їхньої незалежності як прокурорів у кримінальному провадженні.
З матеріалів звернення та виступів прокурорів на засіданні Ради прокурорів з’ясовано, що прокурор Жерновий А.М. у кримінальному провадженні, кваліфікованому за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підприємства з передачею його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для його збереження та збереження його економічної цінності.
Як пояснили прокурори, з часу задоволення клопотання та ухвалення рішення слідчим суддею за висловлену у процесуальний спосіб позицію у справі вони систематично піддаються критиці, зміст якої виходить за межі обґрунтованої та прийнятної, містить прямі образливі висловлювання і твердження про вчинення ними злочинів.
Встановлено, що, використовуючи способи масового поширення інформації, зацікавлені особи стверджують про змову прокурорів Жернового А.М. і Волобуєва Б.С. вчинити злочин проти підприємства, висловлюють звинувачення на адресу прокурорів у вчиненні неправомірних дій.
На думку вказаних прокурорів, зазначені дії та висловлювання можуть вплинути на успішність результатів атестації.
Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Законом України «Про прокуратуру» визначено, що одним із складових чинників забезпечення гарантій незалежності прокурора є заборона незаконного впливу, тиску чи втручання в здійснення його повноважень.
Частиною 5 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їхні посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядає слідчий суддя місцевого суду.
З огляду на викладене, втручання в професійну діяльність прокурора, пов’язану зі здійсненням ним своїх повноважень в межах кримінального провадження, є неприпустимим.

Викликають занепокоєння обставини, пов’язані із розповсюдженням недостовірної чи непідтвердженої інформації стосовно прокурорів з метою незаконного на них впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора.

Рада прокурорів закликає суб’єктів, перелічених у ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру», до безумовного дотримання принципів незалежності прокурора та утримуватися від впливу у будь-якій формі на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.

Прокурору Сумської області запропоновано інформувати суспільство щодо дотримання прокурорами в кримінальному провадженні норм процесуального законодавства під час досудового розслідування.

05/06/2020

Щодо виконання рішення Конституційного Суду України
від 26 березня 2020 року № 6-р(ІІ)2020

Великою палатою Конституційного Суду України 26 березня 2020 року прийнято рішення № 6-р(ІІ)2020, яким визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів.
Конституційний Суд України дійшов до висновку, що наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора, що у свою чергу спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.
Відтак, починаючи із 26 березня 2020 року заробітна плата прокурорів повинна регулюватись виключно на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Разом з тим, Департаментом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Офісу Генерального прокурора повідомлено Раду прокурорів України про те, що оплата праці відповідно до норм статті 81 Закону України «Про прокуратуру» має формуватись лише для прокурорів, які займають посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах. Враховуючи те, що обласні та окружні прокуратури не розпочали роботу, на них продовжують поширюватись норми постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Зазначені висновки структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора Рада прокурорів України вважає помилковими та недопустимими, оскільки формальна невідповідність у статті 81 Закону України «Про прокуратуру» назв посад не може бути підставою для невиконання рішення Конституційного Суду України, яким однозначно констатовано, що регулювання оплати праці прокурорів будь-якого органу прокуратури неможливо здійснювати постановою Уряду.
Більше того, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», до дня початку роботи обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Відтак, такий підхід Департаменту стосовно прокурорів регіональних та місцевих прокуратур є дискримінаційним та порушує права прокурорів на забезпечення належних умов праці, створює передумови для посягань на їх незалежність. Крім того, коли прокурори усіх рівнів виконують рівноцінну роботу щодо реалізації встановлених Конституцією та законами України повноважень, але отримують різну заробітну плату, це негативно впливає на атмосферу в колективах, позначається на взаємовідносинах між прокурорами.
Рада прокурорів України вкотре хоче наголосити, що відповідно до статті 150-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, Рада прокурорів України звернулась до Генерального прокурора з проханням переглянути позиції профільного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора і відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» установити посадові оклади прокурорів місцевих та регіональних прокуратур на рівні окружних та обласних прокуратур та вжити заходів для неухильного виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р(ІІ)2020.

23/04/2020

Рада прокурорів України звернулась до Генерального прокурора з пропозицією відтермінувати звільнення з посад прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію, до початку роботи обласних прокуратур

Радою прокурорів України на засіданні 22 квітня 2020 року в порядку участі у визначенні кадрового забезпечення прокурорів розглянуто питання можливого механізму виконання рішень кадрових комісій з атестації прокурорів регіональних прокуратур про звільнення з посад прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Установлено, що Офісом Генерального прокурора спрямовуються рішення кадрових комісій на адреси керівників прокуратур регіонального рівня для звільнення з посад прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію, та про вжиті відповідні заходи зобов’язано інформувати до 30 квітня 2020 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX підставою звільнення прокурорів зазначеної категорії визначено пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», а саме: ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Згідно з розділом ІІ Закону від 19.09.2019 № 113-IX «Прикінцеві та перехідні положення», до дня початку роботи обласних прокуратур, який визначається рішенням Генерального прокурора, їхні повноваження здійснюють регіональні прокуратури.
Одночасне звільнення значної кількості прокурорів регіональних прокуратур негативно вплине на якість та результативність роботи органів прокуратури в цілому.
Також треба врахувати, що та кількість прокурорів, яка залишиться працювати, об’єктивно не зможе забезпечити виконання функцій, покладених на органи прокуратури, що може призвести до колапсу.
Добір на вакантні посади прокурорів в обласних прокуратурах, після якого відповідні особи певний час мають пройти стажування та отримати практичні навички в здійсненні прокурорської діяльності, докорінно не вирішить зазначеної проблеми.
Зважаючи на викладене, Рада прокурорів України звернулась до Генерального прокурора з пропозицією відтермінувати звільнення з посад прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію, до дня початку роботи обласних прокуратур.

02/04/2020

Голова Ради прокурорів України провів зустріч з керівником координаційного штабу з організації заходів щодо мінімізації ризиків розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19) серед працівників органів прокуратури та членами відповідного штабу.

Обговорено стан імплементації затверджених 24.03.2020 Генеральним прокурором рекомендацій щодо запобігання поширенню серед працівників прокуратури коронавірусної хвороби.

Зважаючи на належну організацію втілення передбачених заходів в Офісі Генерального прокурора, з метою реального забезпечення особистої безпеки прокурорів на місцях, голова Ради прокурорів виступив з пропозицією централізованого запровадження такої роботи у регіональних та місцевих прокуратурах з послідуючим контролем за виконанням відповідальними керівниками органів прокуратури цих заходів.

З інформацією щодо протидії COVID-19 можна ознайомитись на сайті Офісу Генерального прокурора: https://www.gp.gov.ua/ua/covid-19

27/03/2020

Конституційний Суд України прийняв рішення про заробітні плати прокурорів
За ініціативи Ради прокурорів України рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), №6-р/2020 (http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/6p.pdf) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів...
Ще у квітні 2018 року Рада прокурорів України звернулась до народного депутата України VIII скликання державного радника юстиції 3 класу Карпунцова В.В. з проханням звернення суб’єкта права на конституційне подання до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконституційними норми Бюджетного кодексу України, що обмежували нарахування прокурорам заробітної плати за ст. 81 Закону України "Про прокуратуру"
У свою чергу, Карпунцов В.В. повністю підтримав ініціативи органу прокурорського самоврядування, зібрав 50 підписів народних депутатів та виступив уповноваженим представником суб’єкта права на конституційне подання.

23/12/2019

Оприлюднення заяви від імені прокурорського корпусу

Радою прокурорів України розглянуто повідомлення Божка О.С. щодо загрози незалежності працівників органів прокуратури України через заклики у соціальних мережах та Telegram - каналах до вчинення неправомірних дій шляхом висловлення погроз процесуальним керівникам у кримінальних провадженнях.
За результатами розгляду вказаного повідомлення та отриманих усних пояснень Божка О.С. по суті зазначених доводів встановлено, що зазначене має місце, у зв’язку з чим, Рада прокурорів України, як орган прокурорського самоврядування, зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Статтею 27 Конституції України на державу покладається обов’язок захисту життя людини.
Діючим Законом України «Про прокуратуру» (далі – Закон) передбачено, що одним із складових чинників забезпечення гарантій незалежності прокурора є заборона незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення його повноважень.
Частиною 5 статті 16 Закону передбачено, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.
При цьому, діяльність прокурора визначається особливими умовами праці, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, моральних, фахових, етичних та інших якостей.
Дотримуючись вказаних чинників, більшість прокурорських працівників за час роботи в органах прокуратури своєю плідною працею зробили вагомий внесок у розбудову нашої правової держави та зміцнення її законності.
Вказані вимоги до прокурорів та певні службові обмеження повинні компенсуватись державними інституціями шляхом забезпечення прокурорським працівникам комплексу організаційно-правових заходів, які б гарантували їх незалежність під час проходження служби.

21/06/2019

Рада прокурорів України вкотре звертається до органів державної влади з питання визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури
Кабінетом Міністрів України у порушення Закону України "Про прокуратуру" та Конституції України протягом чотирьох років не визначено порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. У зв’язку з цим, органи Пенсійного фонду України відмовляють у задоволенні заяв про проведення перерахунку розміру пенсії пенсіонерам з числа працівників прокуратури.
Рада прокурорів України вирішила звернутись до Президента України щодо сприяння у прийнятті Кабінетом Міністрів України рішення про розроблення і затвердження порядку та умов перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури, а також безпосередньо до Прем’єр-міністра України щодо організації розроблення та прийняття відповідного порядку.

21/06/2019

13 червня 2019 року в Києві відбулася підсумкова конференція з нагоди завершення проекту «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що з 2015 року впроваджувався Радою Європи та фінансувався Урядом Данії (далі – Проект).
Захід об’єднав понад 100 бенефіціарів та партнерів Проекту, серед яких були: Заступниця Міністра юстиції України Іванна Смачило, Заступниця Генерального прокурора України Анжела Стрижевська, Заступник Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Віктор Шемчук, Голова Ради прокурорів України Михайло Місюра, народна депутатка України Олена Сотник, Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Іван Ліщина, Проректор Національної академії прокуратури України (НАПУ) Юрій Севрук та інші.
Конференція дозволила у широкому колі експертів обговорити спільні здобутки Проекту та національних органів влади, а також оцінити прогрес поточного процесу реформування відповідно до загальних і конкретних цілей Проекту. Зокрема, особливу увагу було приділено реформі прокуратури, розвитку системи безоплатної правової допомоги (БПД) та участі громадянського суспільства у відповідних процесах реформи.
Роль проекту Ради Європи Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні у реформі органів прокуратури переоцінити важко. Це тривала робота з реальними результатами. Це зміни з позитивним вектором на майбутнє. Проекти Ради Європи стимулюють до вдосконалення, спрямовують європейським шляхом якісного розвитку.

21/06/2019

Створення єдиних етичних стандартів у сфері правосуддя

Представники Ради прокурорів України взяли участь у Міжнародному судово-правовому форумі, де обговорювались, у тому числі, питання перспективи створення єдиних етичних стандартів для сфери правосуддя.
На виконання спільної резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України, Ради адвокатів України проводиться робота з метою розробки спільних етичних принципів у сфері правосуддя .
Запровадження уніфікованих етичних принципів суб’єктів, що здійснюють правосуддя та забезпечують його здійснення, необхідне, незважаючи на існування у прокуратурі, адвокатурі та суді своїх етичних правил поведінки у професії і суспільстві.
За мету маємо вироблення механізму реагування на порушення судового процесу адвокатами, прокурорами й самими суддями, який дозволить оперативно реагувати й звертатися до дисциплінарних органів з тим, щоб присікати неналежну поведінку і діяльність під час розгляду судових справ. Завдання, які стосуються цих трьох інституцій органів правосуддя спрямовані на розбудову справедливого суду і забезпечення верховенства права.

Громадянами, задіяними у процесах судочинства, оцінюється все, що відбувається в залі судових засідань також з точки зору моральності та етичних норм. І будь-яка неадекватна або ж неправомірна поведінка відповідних представників можуть викликати негативне відношення до судочинства та зіпсувати загальний імідж органів держави.
У судових засіданнях складаються ситуації, перебіг та завершення яких залежать від етичності учасників судового розгляду. Судді, прокурори та адвокати не повинні мати особистого упередженого відношення до інших учасників судочинства та взаємно один стосовно одного. Судова практика має приклади нетактовної поведінки учасників судочинства один стосовно одного.
За таких умов прокурор, суддя не повинен піддаватися на провокацію і не відповідати на випад відповідною грубістю. Усі присутні в суді, мають право на належне ставлення, яке свідчить про повагу до їх людської гідності, прав та основоположних свобод .
Застосування принципів етики в роботі органів сфери правосуддя є засобом забезпечення впевненості та довіри громадськості. Імідж відповідних органів формують, у тому числі, високі цивілізовані етичні відносини, що сприяє ефективності та дієвості роботи органів держави.
Шляхом затвердження спільних та взаємних правил поведінки можливо усунути прогалини у спеціалізованих нормативних актах відповідних інституцій, що регулюють ці питання.
Єдині принципи професійної етики у сфері правосуддя покликані також врегулювати практичні та спеціалізовані прояви неетичних відносин, деякі з яких не визначені й у Кодексі суддівської етики, Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів, Правилах адвокатської етики.
Обговорюючи та вирішуючи питання етичних взаємовідносин, представники органів самоврядування суду, прокуратури та адвокатури не мають обмежуватись та абстрагуватись виключно метою одностороннього захисту інтересів своєї інституції.

У позапроцесуальних відносинах учасники судочинства не мали б принижувати та критикувати у цілому органи сфери правосуддя на основі незгоди з діями чи рішеннями окремого судді, прокурора чи адвоката або окремо взятої справи. Більш того, однією зі складових елементів довіри громадян до прокуратури є прояв поваги з боку органів законодавчої, виконавчої та судової влади, а також рівень довіри безпосередньо до цих органів. Із взаємної поваги до органів системи правосуддя та у відносинах від рівня керівників ми зможемо сформувати високий етичний рівень роботи на місцях.
Ефективними результати нашої роботи будуть у випадку об’єктивного підходу на врегулювання відносин сфери правосуддя як одного інституту. Необхідно реагувати на факти спотворення інформації та штучного створення негативного уявлення суспільства про роботу судової влади чи прокуратури. Взаємодоповнюючий характер функцій суддів і прокурорів це усвідомлення того, що справедливе правосуддя вимагає рівності обвинувачення і захисту, діяльність і поведінка учасників судочинства не повинні залишати сумнівів у їх об’єктивності і неупередженості.

21/06/2019

Організовано опрацювання питання щодо можливості виплати працівникам прокуратури грошової допомоги у разі виходу на пенсію
Чинне законодавство щодо пенсійного забезпечення громадян України передбачає право окремих категорій громадян (працівникам військової прокуратури, військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби та іншим) на виплату їм вихідної допомоги при виході на пенсію у різних розмірах місячних зарплат, а деяким – грошову допомогу в розмірі місячного заробітку за кожен рік роботи.
Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, на відміну від редакції 05.11.1991, вихідна допомога прокурорам у разі виходу на пенсію не передбачається, що порушує гарантії належного соціального забезпечення.
Рада прокурорів вирішила вивчити та звернутися до уповноважених органів влади та наукових установ з питанням проаналізувати, узагальнити законодавство та норми чинного Закону України «Про прокуратуру» щодо його відповідності соціально-правовим гарантіям прокурорів в частині відсутності права отримання грошової допомоги у разі виходу на пенсію.

Рада прокурорів України

18/09/2020

16/07/2020

05/06/2020

23/04/2020

02/04/2020

27/03/2020

23/12/2019

21/06/2019

21/06/2019

21/06/2019

21/06/2019

Address

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share