Krolevetskyi & Partners Law Firm

28/04/2026

☁️ Передати оборонну технологію через email або Google Drive, і це вже може вважатися експортом, що потребує дозволу держави.

Цей інсайт прозвучав під час однієї з дискусій на III Інвестиційному форумі Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association.

Роман Тулін, керуючий партнер АО «Кролевецький і Партнери», відвідав форум, де обговорювали інвестиції, відновлення економіки та трансформацію оборонної індустрії України.

Найбільше уваги привернула сесія про інтеграцію України до європейського оборонно-промислового простору.

🎯 Ділимося ключовими тезами:

▪️представники ВРУ та Держекспортконтролю підтримують підхід G2G (government-to-government) як базову модель для експорту оборонних технологій;
▪️в Україні технології проходять реальне бойове випробування за участі бізнесу, військових і держави - це формує їхню стратегічну цінність;
▪️держава визнає необхідність більш гнучких підходів і розглядає можливі зміни у процедурах Держекспортконтролю та доступі до фінансування, проте рішення ще не ухвалені;
▪️бізнес очікує більшої свободи у залученні приватного та міжнародного капіталу, оскільки державних ресурсів недостатньо для темпів розвитку галузі;
▪️вивезення технологій на міжнародні виставки потребує дозволів Держекспортконтролю;
▪️«бездотична передача» технологій (email, хмарні сервіси) також підпадає під експортний контроль.

24/04/2026

Кримінальне провадження = кінець бізнесу

🔎 Розберемо детальніше щоб діяти без паніки.

Уявіть типову ситуацію: за державим контрактом постачальник прострочив поставку або виникли сумніви стосовно обгрунтованості вартості ціни ваших товарів чи послуг.

Розпочалося розслідування. Слідчий не оцінює обґрунтованість претензії: відповідно до КПК України, будь-яка заява протягом 24 годин реєструється і має бути перевірена слідчим шляхом. І провадження вже вважається відкритим — не потрібно ні доказів, ні серйозні підстави.

⚖️ Це системна особливість кримінального процесу. Механізм автоматичної реєстрації часто використовується як інструмент тиску у комерційних конфліктах між конкурентами чи з боку інших зацікавлених субєктів.

Водночас важливо розуміти: відкриття кримінального провадження саме по собі не означає доведення вини.

📊 За офіційною статистикою 2025 року проти бізнесу було зареєстровано більше як 25 тисяч проваджень. З яких до суду, згідно офіційної інформації БЕБ, передано 904 кримінальні провадження (приблизно 3%). При цьому значний масив справ припиняється або роками перебуває на етапі досудового розслідування.

Однак, операційні ризики для бізнесу виникають задовго до прийняття остаточного рішення: арешт рахунків, блокування реєстрації податкових накладних, вилучення майна і репутаційні наслідки у банках та серед партнерів.

Провадження не зупиняє бізнес автоматично, його зупиняє невизначеність та страх, які виникають внаслідок взаємодії з правоохоронцями.

👉 У таких ситуаціях реагувати треба активно, зазвичай ваші перші дії і здатні допомогти вийти з кризової ситуації максимально швидко і ефективно.

21/04/2026

⚡️ Уряд ухвалив важливе рішення, відтепер в Україні діє офіційна політика захисту інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Встановлено чіткі правила між державою та виробниками: хто є власником технології, як її можна використовувати, як розподіляються права.

Єдині правила для всіх учасників оборонного ринку прискорюють впровадження технологій у виробництво – це чіткий сигнал: інновації потрібно не лише створювати, а й юридично захищати вже сьогодні.

📌 Як це працює?

До нас звернувся керівник компанії, яка входить до оборонно-промислового комплексу. Підприємство розробило унікальний продукт, однак юридичного захисту розробка не мала. З працівниками підписували типові договори про конфіденційність, які по факту не створювали жодних правових обмежень. Ситуація загострилась, коли один зі співробітників виробництва звільнився і відкрито заявив про намір виготовляти аналогічний продукт у конкурента.

Що ми зробили 👇

Паралельно запустили два процеси: ініціювали патентування виробу та розробили повноцінний NDA, що зберігає чинність після розірвання трудових відносин. Колишній співробітник договір підписав. Питання нерозголошення закрито і наш клієнт захищений. Наступним кроком буде патентування.

⚖️ Ми радимо закріплювати права на інтелектуальну власність на етапі оформлення трудових відносин – це мінімізує правові ризики та унеможливлює претензії третіх осіб у майбутньому.

15/04/2026

Оборонно-промисловий комплекс в Україні стрімко масштабується. Від 70 підприємств у 2022 році – до понад 900 сьогодні.

Динаміка на фронті, обумовлює нову логіку прийняття власниками бізнесу в сфері ОПК прийняття одночасно оперативних та
стійких організаційних рішень.

Підприємець одразу потрапляє туди, де помилки коштують дорого: структура партнерства, захист технологій, правильна модель діяльності, приціл на міжнародні угоди.

Кейс із нашої практики 👇

До нас звернулися двоє засновників із проєктом реалізації виробництва оборонної продукції.

Стартові умови:
- структурування бізнесу між співзасновниками;
- система стримувань та противаг;
- юридична організація виробництва та циклу розвитку: R&D, виробництво, перспектива участі в міжнародній співпраці;
- патентування та захист інтелектуальних прав.

У результаті клієнти отримали не просто зареєстровану компанію, а систему рішень, яка не сиплеться на перших етапах росту 💪

10/04/2026

📌 До 30 квітня потрібно подати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК)

З нашої практики, ризики у КІК-звітності рідко пов’язані з неподанням – частіше це неправильне визначення статусу, помилки в розрахунках або формальний підхід. Тому ми працюємо з нею як з повноцінним юридично-податковим кейсом.

Якщо ви зараз у процесі підготовки, зверніть увагу на кілька моментів:

🕵️ Чи взагалі є обов’язок звітування

Для цього:
• визначаємо, чи є статус контролюючої особи
• аналізуємо всю структуру (включаючи трасти, фонди, партнерства)
• перевіряємо виконання попередніх обов’язків (повідомлення, зміни структури)

🏦 Фінансова частина

• працюємо з реальною фінансовою моделлю КІК
• розраховуємо скоригований прибуток
• перевіряємо можливість звільнення від оподаткування

📑 Підготовка звіту

Щоб уникнути типових помилок на цьому етапі:
• обираємо формат (повний або скорочений)
• коректно формуємо дані і додатки
• уважно перевіряємо деталі

Саме такі неточності найчастіше стають причиною запитів від податкової.

🔎 Декларація і податкові наслідки

КІК впливає на загальну податкову картину, тому:
• інтегруємо її у декларацію
• коректно відображаємо зобов’язання
• за потреби аналізуємо варіанти оптимізації

Наша команда готова оперативно підключитися на будь-якому з етапів або закрити процес повністю: від аудиту до подачі ⚡️

08/04/2026

ДПС заходить точково: позапланові перевірки під конкретні кейси

Найчастіші підстави:

🔺розрахунки з нерезидентами
🔺від’ємний ПДВ або бюджетне відшкодування понад 100 тис грн
🔺знищені чи пошкоджені активи

Щодо розрахунків з нерезидентами 👇

Як це виглядає на практиці: ви працюєте з нерезидентом, але оплата не надходить у межах 180 днів.

Далі ланцюг простий:
банк фіксує порушення → передає інформацію → податкова надсилає запит і може призначити позапланову перевірку → нараховується ЗЕД-пеня 0,3% за кожен день прострочення.

Податкова дивиться не на сам факт неплатежу, а на те, чи ви щось робите з цим боргом.

Що реально знижує ризики:
▫️запуск стягнення (суд/арбітраж)
▫️фіксація форс-мажору
▫️реструктуризація боргу (порука, відступлення, залік)
▫️повернення товару або коштів
▫️звернення до Мінекономіки щодо продовження строків для окремих видів контрактів
▫️страхування ризиків неплатежів через Експортно-кредитне агентство.

📌Найризиковіші кейси:

1. Заплатили, але митниця не оформила
Якщо митниця відмовила, для валютного контролю операція “не відбулась”. Строки далі йдуть, і ви вже в зоні ризику.
Що робити: швидко виправити проблему або повернути гроші/товар.

2. Нерезидент збанкрутував
Це не означає, що про борг можна забути. Якщо нічого не робити – для податкової це порушення.
Що робити: заявляти вимоги і запускати стягнення.

Тобто робимо висновок, що очікування тут погана стратегія. І одна дія «на випередження» до закінчення 180-го дня часто вирішує більше, ніж пояснення після перевірки.

06/04/2026

Чи можливо підняти ліміт бронювання з 50% до 100%?

Одне з найчастіших питань від клієнтів. Розбираємо, коли це реально 👇

Постанова №76 передбачає таку можливість, якщо одночасно виконуються три умови:

🔺 підприємство має статус критично важливого
🔺 фактично працює на території активних бойових або можливих бойових дій
🔺 ця територія входить до офіційного переліку, для якого не визначена дата завершення бойових дій

Йдеться про перелік територій, який затверджується Міністерством розвитку громад та територій України і регулярно оновлюється. Сьогодні до нього входять окремі громади Харківської, Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької, Сумської, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Чернігівської областей.

Але навіть коли всі критерії формально виконані, цього часом буває недостатньо, адже підвищення ліміту потрібно правильно обґрунтовувати.

🎯 Фактично заявникові треба показати уповноваженому органу, що без повного складу працівників підприємство не може працювати: через безперервний процес, контрактні зобов’язання, навантаження або специфіку діяльності (енергетика, логістика, оборонка).

Рішення щодо збільшення ліміту приймає військова адміністрація або інший уповноважений орган – фактично за процедурою, подібною до отримання статусу критично важливого підприємства.

На практиці це займає час і потребує підготовки документів.

Але запевняємо – це цілком робочий механізм.

✅ За останні два місяці ми супроводили три кейси, де підприємствам підняли ліміт до 100% з оформленням відповідних рішень органів влади.

Якщо у вас стоїть питання підвищення ліміту, краще одразу оцінити, чи є підстави і як правильно зайти в процедуру.

02/04/2026

У компанії обшук: вилучили техніку, документи, телефони.

Формально вже все відбулося, але бізнес опиняється в підвішеному стані.

Чи прийдуть ще раз? Чи можна працювати з контрагентами? Як діяти керівнику?

«Бізнес зупиняє невизначеність» — теза, яку озвучив керуючий партнер Krolevetskyi & Partners Роман Тулін у подкасті «Не встигнути до 30».

Щоб прибрати цю невизначеність і повернути контроль, наша команда працює за SafePath методом — через сценарії та готові рішення.

Наприклад, вилучили фінансову документацію. Ми одразу розкладаємо ситуацію на кілька сценаріїв:

🔸 якщо справа йде до закриття — визначаємо, чого зараз не можна допустити
🔸 якщо з’являються ризики для керівника — готуємо позицію і команду
🔸 якщо тиск іде через банк або контрагентів — вибудовуємо захист і комунікацію

По кожному сценарію формуємо чіткі кроки, відповідальних та строки.

👉 Окремо працюємо з ключовими людьми в бізнесі, щоб у критичний момент не було імпровізації.

У результаті бізнес отримує розуміння ситуації та чіткий план дій, і зберігає контроль над розвитком подій.

27/03/2026

Кейс: як структурувати вхід інвесторів у енергетичний проєкт в Україні 👇

До нас звернувся засновник двох українських енергетичних компаній із проєктом вітрової електростанції.

⚖️ Завдання: структурувати вхід іноземних та українських інвесторів у проєкт і забезпечити баланс інтересів усіх учасників на стартовій стадії.

Наша команда сфокусувалася на початковому етапі створення проєктної компанії, до якої увійшли три інвестори, а також на консультаційному супроводі стадії девелопменту з урахуванням податкових аспектів і вимог національного регулювання.

Фактично, ми допомогли зібрати інвесторів у єдину зрозумілу структуру та зняти ключові питання щодо податків і вимог українського законодавства ще до активної фази реалізації.

✅ Що зробило цей етап можливим:
• вибудувана корпоративна та юридична рамка входу інвесторів у проєкт, яка враховує інтереси сторін;
• консультації щодо податкових наслідків обраної моделі та руху інвестицій;
• пояснення інвесторам особливостей українського регуляторного поля, зокрема в частині дозвільних процедур;
• синхронізація позицій сторін і керування процесом узгодження документів.

✅ Що це дало бізнесу:
• зменшення ризику конфліктів між інвесторами на старті;
• передбачувану модель входу капіталу;
• можливість рухатися далі без затримок на базових юридичних і податкових питаннях.

🎯 Результат: структуровано та погоджено партнерську модель між трьома інвесторами, яка фіксує правила взаємодії сторін і дозволяє команді проєкту перейти до наступних стадій реалізації.

На практиці бачимо, що якщо податкову і регуляторну логіку не зібрати на старті, проєкт починає гальмувати вже на етапі входу інвесторів. Саме тому цей етап часто визначає, чи дійде угода до реалізації.

20/03/2026

Чому бізнес захищати складніше, ніж здається?

Як досвід держслужби стає реальною перевагою у захисті бізнесу 👇

Керуючий партнер Роман Тулін поділився своїм баченням у подкасті Юридична газета.

До переходу у приватну практику Роман працював у прокуратурі, Офісі Генерального прокурора та Міністерстві юстиції. Брав участь у складних справах, зокрема з міжнародним і санкційним компонентом.

У 2025 році він свідомо перейшов у бізнес, і саме цей досвід сьогодні дає глибше розуміння процесів, з якими стикаються клієнти.

Адже ефективний захист починається з розуміння того, як працює система зсередини.

Обговорили:
⚡ що насправді дає досвід держслужби юристу і чому з неї складно виходити
⚡ як змінюється підхід до захисту клієнта після роботи «в системі»
⚡ що бізнес часто не розуміє у взаємодії з правоохоронною системою
⚡ які помилки бізнесу найчастіше ускладнюють захист і чому

І окремо розмовляли про особисте:
про рішення вийти з системи, відповідальність ролі керівника, складність говорити про гроші та будувати команду.

Один із тезисів, який добре передає підхід Романа:

« За що ви найбільше поважаєте сильних людей у бізнесі?
Чесність та відвертість. І не лише в бізнесі.»

Дивіться повний випуск за посиланням 👉

Всі втомилися від «успішного успіху» та глянцевих картинок. У країні, що воює, важить лише реальність. Сьогодні ми говоримо про те, як насправді працює право...

18/03/2026

⚖️ З вересня 2025 року в Україні діє Закон «Про лобіювання». Тепер будь-який вплив бізнесу чи громадськості на рішення держави має чіткі правила: треба реєструватися та подавати звіти. Те, що раніше робили неформально, зараз стає прозорим і контрольованим, а перші звіти подаються у 2026 році.

Закон давно назрів і він потрібний. Але на практиці ми бачимо одну і ту саму ситуацію: компанії, які роками системно працюють з держорганами, не до кінця розуміють, як їхня діяльність кваліфікується за новими правилами.

3️⃣питання, які допоможуть зорієнтуватись:

1. Ви регулярно комунікуєте з держорганами щодо регулювання вашої сфери?
Це вже може мати ознаки лобіювання — навіть якщо ви називаєте це просто GR.

2. Ви залучаєте консультантів або юристів для системної роботи з владою?
Це зона, де можуть виникати вимоги до реєстрації і звітності.

3. Ви готуєте позиційні документи, щоб вплинути на законодавчі рішення?
Це вже структурований вплив, і він підпадає під нові правила.

👉 Якщо хоча б на одне питання відповідь "так", тоді варто розібратися зі своїм статусом щоб розуміти, в якому режимі ви працюєте і як використати новий інструмент правильно.

13/03/2026

Як дані з відкритого порталу стали підставою для митної справи проти бізнесу 👇

Наш клієнт імпортував з Індії партію розчинного порошку цикорію на суму 37 584 USD (понад 1,6 млн грн) на умовах CIF (з доставкою та страхуванням).

Під час митного оформлення Харківська митниця звірила вартість товару з даними індійського митного порталу ICEGATE і зробила висновок, що він нібито мав коштувати майже 1,9 млн грн, а підприємець занизив митну вартість товару.

⚖️ Наша команда Krolevetskyi & Partners Law Firm на чолі з адвокатом Владислав Медвєдєв розібралася в ситуації та звернула увагу суду на ключові помилки митниці:

▪ митниця порівняла різні умови поставки — ціну CIF із ціною FOB (без доставки і страхування), тому висновок про “заниження” був некоректним;

▪ інспектори використали дані відкритого інтернет-порталу, не зробивши офіційного міжнародного запиту до митних органів Індії;

▪ митники самостійно перерахували вартість із рупій у гривню, хоча контракт і розрахунки були в доларах США;

▪ повний пакет документів імпортера та підтвердження продавця про правильність вартості просто проігнорували.

📌 І головне — митниця не довела, що імпортер свідомо подавав недостовірні дані про товар, а без такого умислу притягнути його до відповідальності за ці порушення неможливо.

Результат:

Суд першої інстанції закрив справу і повернув товар клієнту. Апеляційний суд підтримав це рішення.

👉 Цей кейс показує: у митних спорах важливі не припущення, а документи, факти і чітка стратегія захисту.