23/05/2026
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи⚖️
Вироком Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та обвинуваченими.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2024 року, постановленою суддею, апеляційну скаргу адвоката повернуто останньому.
Обґрунтовуючи своє рішення, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що в тексті вироку не зазначено жодних даних, які би дали змогу під час вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ідентифікувати безіменну особу, про співучасть із якою йдеться у вироку. При цьому, посилаючись на зміст вироку, зауважив, що місцевим судом:
- не встановлено обставин, які би могли свідчити, що умови угод порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, з огляду на те, що їх укладення не має преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб;
- зазначено, що вирок не може бути належним та допустимим доказом винуватості інших осіб у вчиненні будь-якого злочину.
З огляду на зазначене суддя-доповідач суду апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вирок, на який подано апеляційну скаргу, не містить жодних відомостей стосовно іншого обвинуваченого, не порушує її прав та законних інтересів, а тому адвокат, який діє в інтересах останньої, не є особою, яка має право на апеляційне оскарження вироку стосовно обвинувачених у відповідності до вимог статей 393, 394 КПК, що з урахуванням положень, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, свідчить про необхідність повернення його апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року зазначену ухвалу апеляційного суду було скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Скасовуючи вказану вище ухвалу, суд касаційної інстанції вважав, що суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов передчасного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги адвоката на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.
Водночас Верховний Суд уважав такими, що заслуговують на увагу, доводи касаційної скарги адвоката про те, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, порушуючи вимоги КПК, на стадії відкриття апеляційного провадження перевірив доводи апеляційної скарги, незважаючи на те, що така перевірка має здійснюватися під час судового розгляду колегією суддів. Зокрема, колегія суддів суду касаційної інстанції зауважила, що суддя-доповідач, спростовуючи доводи апеляційної скарги адвоката в частині порушення місцевим судом положень ст. 474 КПК, зазначив, що судом першої інстанції перевірено відповідність угоди вимогам закону, установлено, що обвинувачення та правова кваліфікація кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам справи, які підтверджені обвинуваченими, а тому мають місце підстави для застосування угоди про визнання винуватості.
🏛️Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу адвоката на підставі, передбаченій п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, фактично надав оцінку наявній у справі угоді про визнання винуватості, укладеній між прокурором та обвинуваченими, всупереч положенням статей 398-401 КПК, оскільки на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд апеляційної інстанції не може досліджувати матеріали провадження або вчиняти інші дії, передбачені статтями 404, 405 КПК.
Під час повторного надходження кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду його було передано знову тому самому судді, який раніше апеляційну скаргу адвоката повернув. Вказаний суддя призначений як доповідач у судовій справі🤦🏻♂️
🛡️Сумніваючись у неупередженості судді, адвокат заявив йому відвід, в якому, посилаючись на положення ч. 3 ст. 76, ч. 1 ст. 80 КПК, вказував, що у провадженні цим суддею постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка постановою Верховного Суду була скасована.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні заявленого відводу, оскільки, на думку цього суду, відсутні підстави для висновку про повторну участь судді в кримінальному провадженні, яка заборонена ст. 76 КПК. Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою адвоката, перевіривши її на відповідність вимогам КПК, встановив, що вона подана особою, яка не має права на її звернення, а отже підлягає поверненню, у зв`язку із чим, як вказав цей суд, судовий розгляд справи по суті суддею не здійснювався.
👉Однак, на думку Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, належним чином не врахував положень ч. 3 ст. 76 КПК, разом з тим, вказавши про відсутність підстав для висновку про повторну участь судді в кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд справи по суті суддею не здійснювався, не звернув уваги на вказані вище висновки Верховного Суду в тій частині, що, повертаючи апеляційну скаргу адвоката на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, фактично надав оцінку наявній у справі угоді про визнання винуватості, укладеній між прокурором та обвинуваченими, що суперечить положенням статей 398-401 КПК.
👨🏻⚖️🤷🏻♂️Отже, на переконання Верховного Суду, вказане вище свідчить про незаконність складу суду, який розглядав провадження в апеляційному порядку. При цьому така позиція колегії суддів у цілому узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2023 року у справі № 450/1333/16-к (провадження № 51-586 км 21).
Таким чином, враховуючи те, що в цьому кримінальному провадженні має місце істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на думку Верховного Суду, відсутні підстави для надання оцінки доводам касаційної скарги в іншій частині, оскільки прийняття рішення незаконним складом суду є безумовною підставою для його скасування, у зв`язку із чим касаційна скарга адвоката підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції від 27 січня 2025 року відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438, п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, у ході якого потрібно урахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване судове рішення👍
Постанова ККС ВС від 07.05.2026 у справі № 991/8546/23👇
