24/01/2024
Вже більше 18 років я працюю в юридичній сфері. За цей час я прийняла участь у сотнях шлюборозлучних процесів і помітила, що всі розлучення все ж мають деякі спільні риси та динаміку.
Стадія 1️⃣ Один з подружжя приймає тверде рішення про необхідність розлучення. Як правило, 90% чоловіків та жінок (других з подружжя) - не згодні з таким рішенням. Якщо ж згода є взаємною і у подружжя немає дітей - питання дуже швидко врегульовується через органи РАГСУ. Якщо згоди немає та/або є діти - обовʼязковим є звернення до суду.
Стадія 2️⃣ Це період з моменту подачі подружжям спільної заяви про розірвання шлюбу або позову. Сторона, яка ініціює розлучення - часто сумнівається у правильності свого рішення (особливо, якщо в сімʼї є спільні діти). Інша сторона, в більшості випадків, намагається знайти шляхи для примирення. Для справедливості варто відзначити, що приблизно 30-35% моїх клієнтів на цій стадії змінювали своє рішення на користь збереження сімʼї. Щоправда, 70-80% ініціаторів розлучення через деякий час все-одно приходили до рішення про необхідність розлучення і цей процес логічно ним завершувався.
Стадія 3️⃣ Вона може розвиватись паралельно зі стадією #2 і стосується питання поділу спільного сумісного майна. Як правило, один з подружжя вважає, що він працював більше, аніж інший. В подальшому це виражається у відповідних позовах, які можуть тривати роками. Мій рекорд в цій категорії справ - 7 років. Характерним в цій ситуації є те, що в результаті судового розгляду справи сторони можуть витратити значно більші кошти, аніж отримають за рішенням суду. Крім того, як показує практика, рішення суду про визначення часток у майні не вирішує саму проблему - сторонам все-одно доведеться в подальшому домовлятись. Саме тому я завжди закликаю своїх клієнтів до мирного врегулювання такого роду спорів.
Стадія 4️⃣ Питання спільного виховання дітей. І це питання може також обговорюватись паралельно з іншими. І в цьому аспекті я завжди закликаю своїх клієнтів в першу чергу враховувати інтереси дітей і не вплутувати їх у конфлікт. Діти не повинні в жодному разі бути інструментом для зʼясування стосунків.
Безсумнівно, що кожна окрема ситуація потребує вироблення окремої тактики та стратегії, проте я дуже сподіваюсь, що все ж в майбутньому ми прийдемо до того, що більшість розлучень відбуватимуться шляхом підписання угод та збереженням стосунків.
