What are the opening hours?

Monday 10:00 - 18:00 Tuesday 10:00 - 18:00 Wednesday 10:00 - 18:00 Thursday 10:00 - 18:00 Friday 10:00 - 18:00

Law business association, AU, Набережно-Хрещатицькая 35В, Kyiv (2026)

22/02/2022

СБУ виявила махінації із касовими апаратами на суму 200 млн грн

В Службі безпеки України повідомили про викриття багатомільйонної схеми ухиляння від сплати податків українським суб'єктом господарювання.

Сума необлікованих операцій зловмисників за останні півтора року становить щонайменше 200 млн грн (за попередніми оцінками,).

Незаконна мінімізаці податків передбачала махінації із касовими апаратами. ІТ-фахівці налаштували їх так, аби вони не відправляли дані про частину проведених операцій до ДПС.

Такі «модифіковані» касові апарати встановили на низці торгівельних центрів, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема алкогольних виробів.

В ході слідства задокументовано факти придбання товарів і отримання чеків від розрахункових операцій, відомості про які ДПС не отримувала. Тож на ці операції не нараховувався акциз.

Водночас дані про реальні обсяги операцій передавали на підконтрольні фігурантам злочинної оборудки сервери на території України та за кордоном.

Під час обшуків на території Київської та Дніпропетровської областей було виявлено і вилучено:

- «модифіковані» касові апарати та сфальсифіковані фіскальні документи;

- комп'ютери та інші матеріали із доказами протиправної діяльності.

Кримінального провадження розпочато за ст. 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку).

18/02/2022

Податкова здійснюватиме перевірку покупців нерухомості

З 5 лютого перевірка покупців нерухомості податковими органами стане обов’язковою. Набув чинності спільний наказ Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 31 січня 2022 р. № 280/5/41. Згідно з ним передбачається податкова перевірка під час проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно. Державна податкова служба перевірятиме відомості про покупця.

Наказом затверджено Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України щодо підтвердження відомостей про фізичну особу під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає:

- механізм інформаційної взаємодії та загальні правила подання суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

- нотаріусами та особами, уповноваженими на прийняття та видачу документів (далі – суб’єкт подання запиту) запитів щодо проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичних осіб даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), сформованих за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав);

- надання Державною податковою службою України відповідей на такі запити.

Запити формуються та подаються на етапі прийняття заяв для проведення реєстраційних дій.

Інформаційна взаємодія здійснюється з використанням інформаційних систем Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України. Перелік відомостей, структура та формат даних, що передаються та приймаються в рамках інформаційної взаємодії, строки їх передання, процедури взаємодії інформаційних систем визначаються Міністерством юстиції України та Державною податковою службою України, оформлюються договорами про інформаційну взаємодію або окремими протоколами, підготовленими відповідно до Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Під час автоматизованого обміну інформацією адміністратори обміну інформацією впроваджують організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації з обмеженим доступом, що передається. Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується суб’єктами подання запиту виключно з метою реалізації ними повноважень, передбачених законодавством, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Відтак:

1)запити на перевірку подаватимуть нотаріуси та державні реєстратори на етапі прийняття заяв для проведення реєстраційних дій;

2)у ДПС для перевірки надаватимуться прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Однак яка саме інформація перевірятиметься податківцями, достовірно не відомо;

3)перевірятиметься відповідність даних фізичних осіб даним Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. Також звірятиметься інформація з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно;

4)відповідь на запит буде містити результат обробки запиту.

Спільний наказ Мін’юсту та Мінфіну від 31 січня 2022 р. № 280/5/41 було офіційно опубліковано 4 лютого в «Офіційному віснику» № 10. Документ набув чинності з 5 лютого.

16/02/2022

Платникам податку на прибуток:
зміни в обліку при наданні безповоротної фінансової допомоги

Закон України від 30.11.2021 № 1914-ІХ розширив перелік осіб, здійснення операцій з якими по наданню їм безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) вимагає від платника податку на прибуток підприємств збільшення фінансового результату до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду на суму такої перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг).

До 1 січня 2022 року п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ охоплював лише дві категорії одержувачів допомоги:

- осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та

- платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розділу XX ПКУ (крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такої операції, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ).

Починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року платники податку на прибуток підприємств зобов'язані також збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої на користь інших платників податку на прибуток підприємств, які є пов’язаними особами (тобто згідно з визначеними ПКУ критеріями «пов'язаності» вважаються пов'язаними особами із платником податку, який надає допомогу) у разі якщо:

- отримувачем фінансової допомоги задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), та

- за умови, що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Отже у разі якщо:

1) отримувачем безповоротної фінансової допомоги є інший платник податку на прибуток – пов’язана особа, і

2) така особа задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), а

3) надавач визнає в бухгалтерському обліку витрати на суму наданої фінансової допомоги у відповідному періоді (тобто виходячи з умов відповідної угоди надавач не очікує повернення коштів чи одержання компенсації за надані товари, роботи, послуги у майбутньому), то
платник податку на прибуток підприємств – надавач допомоги має збільшити фінансовий результат до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду на суму наданої допомоги.

07/02/2022

Чи несе ризики роботодавець, працівник якого задекларував «сіру» зарплату в рамках податкової амністії

Оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агента по утриманню податків і зборів із заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії.

Щодо нормативного обґрунтування:

Відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом восьмим п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Одночасно п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що відомості, які містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозд.

9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

02/02/2022

Законність встановлення спостереження за працівником на робочому місці

Доцільність використання спостереження кожен роботодавець визначає на власний розсуд, як доказ дисциплінарних порушень з боку працівника, для виключення несумлінного виконання службових обов’язків працівником чи неправомірне використання ним майна роботодавця в особистих цілях.

Однак, відповідно до постанови Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.
Відповідно до положень Конституції України:

- ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відеозйомка на робочому місті – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.

Отже, відеозйомка працівника на робочому місці є обробкою персональних даних такого працівника, тобто відомостей про працівника, якого конкретно зображено на відеозйомці.

Тобто, щоб відеозйомка на робочому місці була законною, вона повинна відбуватися за письмовою згодою конкретного працівника, адже в іншому випадку її здійснення незаконне.
Для того, щоб встановити відеонагляд роботодавцю необхідно:

- прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;

- включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;

- у приміщенні, у якому проводиться відеоспостереження, повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;

- працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних, щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників.

Варто зазначити, що приховане відеоспостереження можуть проводити тільки правоохоронні органи, з дозволу суду, оскільки, згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність.

31/01/2022

З 8 січня 2022 р. Дискримінаційна реклама за ознакою статі заборонена в Україні

8 січня 2022 р. набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (надалі – Закон).

Законом удосконалено правове регулювання у галузі реклами щодо протидії дискримінації за ознакою статі, що відповідає зобов’язанням України згідно з Конвенцією ООН з ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок. Протидію дискримінації за ознакою статі передбачено також Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом та іншими міжнародними документами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Зокрема, Стратегією гендерної рівності Ради Європи на 2018—2023 роки та Глобальними цілями сталого розвитку ООН.

Дискримінаційна реклама
Дискримінаційна реклама за ознакою статі закріплює гендерні стереотипи та негативно впливає на свідомість як дорослих споживачів реклами, так і неповнолітніх.

Законом передбачено, що у рекламі забороняється показувати:

- будь-яку перевагу однієї статі над іншою;
- стереотипні ролі чоловіка й жінки;
- насильство за ознакою статі;
- тіло людини лише як сексуальний об’єкт.

Також внесеними змінами до закону «Про рекламу» передбачено визначення понять «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».

- Дискримінаційна реклама – це реклама, яка вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

- Дискримінаційна реклама за ознакою статі містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини, демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) лише як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються продукту.

Таким чином, реклама є дискримінаційною, якщо зображує або описує жінку чи чоловіка як прикрасу чи сексуальний об’єкт, включаючи натяки на статеві стосунки і сексуальність людей, які нічим не пов’язані з рекламованим продуктом і не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо. Відповідальність за дискримінаційну рекламу несе рекламодавець.

Щодо приймання на роботу:

У рекламі про вакансії (приймання на роботу) забороняється:

- пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);

- висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

У разі порушення вимог цієї статті рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (станом на 1 січня 2022 року – 6500 грн).

Також змінами до законодавства передбачено відповідальність за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною 2 статті 26 цього закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим законом повноважень. На рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

28/01/2022

З 1 січня 2022 року адміністративна справа з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України розглядається судом протягом 48 годин

Із 1 січня 2021 року діють податкові зміни, які містить Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11. 2021 р. (надалі – Закон).

Крім податкових змін, Закон включає зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: доповнено ст. 2892 та внесено зміни до ст. 283 і ст. 77, тобто, з 1 січня 2022 року:

- адміністративну справу з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України розглядає суд упродовж 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви;

- апеляційні скарги на судові рішення в таких адміністративних справах можуть бути подані у 10-денний строк із дня їх проголошення;

- суд апеляційної інстанції розглядає справу у 10-денний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

- рішення суду у справах щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України підлягає негайному виконанню.

- суб'єкт владних повноважень, тобто орган Державної податкової служби України, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

25/01/2022

Державна податкова служба України повідомляє, що стягнення податкового боргу тепер може відбутися й без судового рішення

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (надалі – Закон), внесено зміни до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, які дозволяють керівнику контролюючого органу чи його заступнику приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків без звернення до суду.

Застосування позасудової процедури стягнення застосовуватиметься до податкового боргу, що виник в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов’язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Так, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу якщо:

- податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі);

- борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання;

- у разі відсутності чи наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково чи надміру сплачених ним грошових зобов’язань або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тобто, у випадку наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається контролюючим органом в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Однак, стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, здійснюється, як і раніше, на підставі рішення суду.

11/01/2022

Відповідно до прийнятої Кабінетом Міністрів України постанови від 29.12.2021 № 1438 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками» Держгеокадастр розпочав процес реалізації цього пілотного проекту.

На сьогодні адміністратором Державного земельного кадастру ДП «Центр ДЗК» вже розроблено та впроваджено відповідний функціонал програмного забезпечення Державного земельного кадастру, необхідний для запуску пілотного проекту.

Реалізація положень зазначеної постанови Уряду є завершальним і дуже важливим етапом у радикальній дерегуляції земельних відносин і перетворенні Держгеокадастру на сервісну службу, оскільки таким чином недобросовісні чиновники втрачають можливість для зловживань та створення для громадян і бізнесу перешкод у реалізації їх прав на земельні ділянки – це внесення відомостей до Державного земельного кадастру, насамперед, при державній реєстрації земельних ділянок.

Відтепер розробники документації із землеустрою отримують можливість вносити відомості до Державного земельного кадастру самостійно. Одночасно встановлюються відповідні процедурні запобіжники від зловживань – запроваджується добре збалансована система моніторингу за діяльністю сертифікованих інженерів землевпорядників, зокрема: у разі виявлення порушення закону Державний кадастровий реєстратор звертатиметься до Держгеокадастру щодо скасування незаконного рішення інженера-землевпорядника, процедура перевірки обмежена у часі і триватиме 7 днів, протягом якого фіналізувати внесення відомостей до кадастру буде неможливо.

Водночас передбачено, що за відсутності реакції з боку державних органів на звернення Державного кадастрового реєстратора, блокування реєстрації земельної ділянки автоматично зніматиметься.

09/01/2022

Юридична особа - платник єдиного податку може укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за ним, за умови дотримання встановлених вимог та обмежень

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що перелік видів діяльності, якими не мають права займатися платники єдиного податку третьої групи, встановлений пунктом п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), а пунктом 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи.

У контролюючих органах на обліку повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу 2 п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Нормами ПКУ не передбачено обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність.

Отже, юридична особа - платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пп. 291.4, 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ.

06/01/2022

ДПС повідомляє про збільшення ставки податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС (надалі - ДПС) у Київській області повідомляє, що Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» ухвалено розмір мінімальної заробітної плати 6500,0 грн. та прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2481,0 грн.

У зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати зростає розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - оскільки Податковим кодексом передбачена загальна ставка податку не більше, ніж 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то у 2022 році її розмір становитиме 97,50 грн. за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Нагадаємо, що податком на нерухомість обкладається площа, що знаходиться у власності фізичної особи та перевищує для квартири 60,0 кв. м, та 120,0 кв.м для приватного будинку.

04/01/2022

Міністерство оборони України надало пояснення, щодо військового обліку жінок

30 березня 2021 року набрали чинності зміни № 1357-IX до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Зокрема, частина одинадцята статті 1 в редакції Закону визначає, що: «Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних».

17 грудня 2021 року набув чинності розроблений Генеральним штабом ЗС України та затверджений у встановленому порядку наказом Міністерства оборони України Перелік спеціальностей. Він містить 35 фахових напрямків, кожен із яких представляє десятки окремих спеціальностей господарської діяльності. З переліком можна ознайомитись на світлинах у коментарях.

• Що змінилося?

Попередня постанова Кабінету Міністрів від 1994 року, яка затверджувала перелік спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік, застаріла. В ньому містилися спеціальності, які вже давно юридично не існують в України.

Жінки перебували на військовому обліку і раніше, але це стосувалося обмеженого кола професій, як от лікарі, жінки-військовослужбовці запасу. Зміни до закону розширюють можливості щодо взяття на облік жінок інших спеціальностей та професій.
Метою прийняття змін до Закону ставилося удосконалення організаційно-правових засад комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань високопрофесійним особовим складом як у мирний час, так і в особливий період, що дозволить збільшити кількість висококваліфікованих, навчених за відповідними спеціальностями та опанувавши відповідні професії, військовозобов’язаних. Також систему військового обліку та діяльності місцевих органів військового управління буде приведено у відповідність зі стандартами НАТО.

• Чи призиватимуть на військову службу жінок?

Взяття на військовий облік – це не призов на службу. На життя українок ці законодавчі зміни зараз не вплинуть, а до кінця 2022 року може постати необхідність стати на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Протягом 2022 року не варто очікувати якихось проблем. У подальшому за ухилення від військового обліку, як і для чоловіків, після попередження з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, передбачено штрафи.

• За яких обставин призиватимуть жінок на військову службу?

Жінки, що перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути призвані на військову службу та службу у військовому резерві тільки у добровільному порядку (за контрактом).

• Хто серед жінок тепер військовозобов’язаний?

35 фахових напрямків, кожен із яких представляє десятки окремих спеціальностей господарської діяльності.

• Як стати на військовий облік, де, у який строк?

Військовому обліку підлягають усі жінки у віці від 18 до 60 років, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком.
Стати на військовий облік потрібно до кінця 2022 року у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (колишній комісаріат) за місцем реєстрації місця проживання.

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці – досвідом роботи та КВЕДи фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування.
Процес постановки на військовий облік подібний до того, який проходять чоловіки. Коли облік повноцінно запрацює, у мірі потреби жінкам будуть пропонувати брати участь у зборах чи тренуваннях. А при влаштуванні на нову роботу, серед документів треба буде надати й військово-обліковий.

• Як визначити, чи підпадаєте ви під дію нового наказу?

Інформацію можна отримати у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (колишній комісаріат).

• Як діють ці норми при зміні професії, вагітності, вихованні неповнолітніх дітей?

При зміні професії потрібно буде інформувати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, що дозволить краще відслідковувати наявні людські ресурси.
Вагітні жінки та/або з малолітніми дітьми теж беруться на військовий облік. Як і у випадку чоловіків, у ТЦК та СП для жінок враховуватиметься стан здоров’я людини та її сімейні обставини.

• Коли очікувати якісь зміни?

Робота з реалізації наказу спланована до кінця 2022 року. На життя громадян до кінця 2022 року ці норми не вплинуть. Мета – приведення до чинного законодавства країна повинна знати свої резерви, ми повинні бути готовими, бо ситуація зобов’язує.

До кінця 2022 року у Генеральному штабі Збройних Сил України буде проведено аналіз змін кількості військовозобов’язаних-жінок, що перебувають на військовому обліку.

Law business association, AU

22/02/2022

18/02/2022

16/02/2022

07/02/2022

02/02/2022

31/01/2022

28/01/2022

25/01/2022

11/01/2022

09/01/2022

06/01/2022

04/01/2022

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Monday	10:00 - 18:00
Tuesday	10:00 - 18:00
Wednesday	10:00 - 18:00
Thursday	10:00 - 18:00
Friday	10:00 - 18:00