Syrota Dzis Melnyk & Partners

Home
Ukraine
Kyiv
Syrota Dzis Melnyk & Partners

SDM Partners law firm provides the whole package of legal services for doing business in Ukraine. SDM Partners is located in Kyiv.

SDM Partners is established and carries on its business in full accordance with international standards for rendering legal services. We provide the whole package of legal services required for doing business in Ukraine. The firm’s personnel are represented by highly qualified experts in law having a solid and successful professional experience with international law firms and multinational compan

ies. Each of our lawyers is an expert specializing in one or several fields of law and having a large and successful law practice. Many of our key lawyers are working together for more than 10 years. That’s why our client can be sure that they are served by the company at the same quality level as it would be with top international law firms. At the same time we’ve established an expanded and reliable regional partners’ network to provide our client with qualified legal services in any region throughout Ukraine. Moreover, as a local counsel SDM Partners cooperates with numerous law firms in CIS countries, Western Europe and the USA. We are different from those firms which struggle for unlimited number of clients ignoring their available resources. The firm’ main objective is to provide legal services at the premium quality level and promptly react to the requirements of our customers. Being our client means to be absolutely sure that all your tasks will be performed at a high quality level and in the shortest possible time. Among the SDM Partners’ key clients, who have already appreciated the advantages of our services, are foreign and international companies, their representatives and subsidiaries in Ukraine, international organizations, foreign private investors, as well as major Ukrainian financial and industrial groups. The law firm’ activity is based on the principle of priority of business objectives and customer’s demands. The SDM Partners’ client shall never hear any “NO” as to the possibility of his projects’ implementation or task performance. The client goes to us to get a beneficial result, and we endeavour best efforts to succeed in it. Our pro's can always find an optimal, legal and secure way to achieve the goal. In addition to our legal service quality advantages, SDM Partners applies reasonable rates and flexible modes of payment granting special discounts. Our hourly rates are absolutely competitive for this market segment and provided service quality. At the client’s demand, we are ready to propose fixed budgets for our job rating and estimation of maximum price for our services within certain projects. Our client should always be able to estimate his budget for legal services and this budget should be acceptable for him. Our team would be pleased to provide you with all needed legal aid in Ukraine and establish long and successful cooperation with you.

22/05/2026

➡️ Продовжуємо огляд Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. Цього тижня говоримо про питання, на якому загалом тримається увесь документ: як держава формує, координує та оцінює власну антикорупційну політику.Це питання про те, наскільки можна довіряти самому інституційному середовищу, в якому реалізуються реформи.

Проблема №1️⃣. Закони без даних

Рішення ключових суб'єктів у сфері антикорупційної політики (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президента) нерідко ухвалюються без належного аналітичного підґрунтя. Зокрема, за результатами моніторингу законопроєктів, головним комітетом з підготовки яких було визначено Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики у IX скликанні, з 22 прийнятих законів лише у 4 випадках (18%) пояснювальні записки містили хоча б якісь статистичні дані.

Законодавчі ініціативи щодо виключення норми про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування (питання зі значним суспільним резонансом) жодна з них не спирається на дані про реальну поширеність таких випадків і негативні наслідки застосування цього інструменту.

Стратегія передбачає забезпечення збору, узагальнення та візуалізації загальнодержавної статистичної інформації, розширення соціологічних вимірювань, зокрема щодо найбільш уражених корупцією сфер, а також формування та оновлення переліку таких сфер відповідно до методології НАЗК. Окремо, запровадження системного аналізу відповідності антикорупційного законодавства актам ЄС та стану виконання міжнародних рекомендацій.

Проблема №2️⃣. Програма є, а виконання – немає

Державна антикорупційна програма на 2023–2025 роки охоплює 73 проблеми, 271 очікуваний стратегічний результат і 1 146 заходів, розподілених між 115 виконавцями. Понад 63 % усіх заходів покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК і 10 ключових міністерств. При цьому фактичні темпи реалізації суттєво відстають від запланованих починаючи з IV кварталу: рівень невиконання заходів станом на 31.12.2024 становив 16 %, на 31.03.2025 — 13 %, на 30.06.2025 — знову 16 %. За розрахунками НАЗК, загальний рівень невиконання заходів ДАП станом на кінець 2026 року може сягнути 30 %.

Причина – відсутній ефективний правовий механізм реагування на порушення, а для установ-виконавців недостатньо стимулів працювати над запланованими заходами, включно зі своєчасними наслідками за низьку ефективність. Це констатує і Єврокомісія, яка визначила «відсутність політичної волі та відповідальності» між установами як одну з причин незадовільної картини.

Стратегія передбачає впровадження інструментів заохочення виконавців до своєчасної реалізації заходів, посилення координаційної ролі НАЗК, а також законодавче закріплення права НАЗК вносити приписи з вимогою забезпечення належного виконання заходів ДАП.

Проблема №3️⃣. Моніторинг на папері

Навіть наявна система моніторингу працює із суттєвими збоями. Станом на 30.06.2024 своєчасно до НАЗК не були подані повідомлення майже щодо половини заходів, які потребували обов'язкового інформування — 49,7 %. Станом на 16.07.2025 за підсумками II кварталу інформація щодо 112 заходів (20%) взагалі була відсутня, зокрема щодо 21 заходу, що мали бути завершені до 30.06.2025.

Поширеними є випадки подання неповних або необ'єктивних даних, наприклад, повідомлення не відповідають змісту заходу або індикатору його виконання.

Стратегія передбачає постійне вдосконалення Інформаційної системи моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (ІСМ ДАП), забезпечення своєчасного подання виконавцями повної та об'єктивної інформації, а також щорічну оцінку ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та ДАП з публікацією результатів.

Проблема №4️⃣. Стратегії без пам'яті та без аналізу

Концептуальний підхід до розробки антикорупційних стратегій в Україні тривалий час не ґрунтувався на глибокому аналізі попереднього досвіду, соціологічних та статистичних даних, реальної ситуації з корупцією. Понад 23 роки незалежності (1991–2013) антикорупційна політика України за оцінкою НАЗК не відповідала абсолютній більшості стандартів, зобов'язань і рекомендацій міжнародно-правового характеру.

Картина кардинально змінилася лише в останні роки. За результатами оцінки 2024 року в межах п'ятого раунду моніторингу СПД ОЄСР, актуалізованої станом на 1 липня 2025 року, Сфера 1 «Антикорупційна політика» вперше отримала 91,9 бала зі 100 можливих. Водночас Стратегія відверто визнає, досягти постійної відповідності міжнародним стандартам, а не лише її фіксації в конкретний момент часу – завдання складніше, ніж здобути високу оцінку. Саме тому новий цикл стратегічного планування передбачає підготовку Дорожньої карти розробки Антикорупційної стратегії та ДАП на 2031–2035 роки з глибоким аналітичним підґрунтям та широкими громадськими обговореннями.

Ми в Syrota Dzis Melnyk & Partners звертаємо увагу клієнтів на два практичні аспекти:

1. Для міжнародних донорів і партнерів, які оцінюють надійність антикорупційних зобов'язань України, описані проблеми з виконанням ДАП та якістю моніторингу є важливим контекстом: формальна наявність стратегічних документів і навіть висока оцінка за міжнародними індексами не гарантує реалізації конкретних заходів на рівні окремих міністерств.
2. Для компаній, що планують довгострокову присутність на українському ринку або участь у проєктах відновлення, показовим є сам факт того, що Стратегія 2026–2030 визнає системні недоліки координації та звітності, і пропонує конкретні механізми їх усунення. Це свідчить про готовність до інституційної самооцінки, що є важливим індикатором у рамках комплаєнс due diligence.

Пишіть, які теми є найбільш актуальними для вас, розглянемо також.

21/05/2026

🇺🇦Сьогодні Україна одягає вишиванку, як символ нашої історії, сили, пам’яті та незламності. Це зв’язок поколінь, мова ідентичності та тихий, але дуже сильний знак: ми пам’ятаємо, хто ми є, за що боремося і яку країну будуємо.

Сильна держава тримається не лише на законах, а й на цінностях. На повазі до свободи, справедливості, прав людини, власної культури та національної гідності.

Бережімо своє. Підтримуймо своїх. І продовжуймо творити сильну українську історію!

З Днем вишиванки!🪡

18/05/2026

Партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners Аронович Феликс та керівниця практики White Collar Crime Наира Агакарян взяли участь у IV White-Collar Crime Forum, організованому видавництвом Юридична практика спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.

Форум охопив ключові питання, які сьогодні визначають кримінально-правовий ландшафт для бізнесу: нові ризики в умовах воєнної економіки, використання кримінальних проваджень як інструменту тиску на підприємницьку діяльність, арешт активів, паралельні кримінальні та господарські спори, а також стандарти доказування й процесуальні гарантії у справах White-Collar Crime.

У Syrota Dzis Melnyk & Partners ці теми є частиною щоденної практики. Ми переконані, розуміння меж управлінського ризику, алгоритмів реагування на обшуки та логіки судового контролю – практична необхідність для будь-якого бізнесу, що працює в Україні сьогодні.

14/05/2026

Продовжуємо огляд Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. Цього тижня — антикорупційні програми та уповноважені підрозділи, тема, яка безпосередньо стосується іноземних компаній, що працюють з українськими державними підприємствами, беруть участь у публічних закупівлях або розглядають партнерство з українським бізнесом.

Проблема №1️⃣. Методологія, яка заважає

Методологія управління корупційними ризиками, затверджена НАЗК, покликана бути практичним інструментом для державних органів. Натомість 70,6 % уповноважених осіб визнають її найскладнішим елементом у реалізації своїх функцій. Документи нерідко створюються для звіту, а не для реального управління ризиками. Антикорупційна програма перетворюється на формальність.

Таким чином, відсутність зручних електронних інструментів і шаблонів ускладнює автоматизацію процесу; надмірна деталізація відволікає від аналітичної роботи; реєстри ризиків у різних органах суттєво різняться за структурою, логікою та рівнем практичної цінності.

Стратегія передбачає спрощення Методології та забезпечення її методичною й інформаційною підтримкою – зокрема створення чек-листів, реєстру типових корупційних ризиків, інформаційних і рекомендаційних матеріалів.

Проблема №2️⃣. Програми без пам'яті

Антикорупційні програми державних органів подаються на погодження до НАЗК, проте значна частина органів розробляє нові документи, фактично ігноруючи результати виконання попередніх. Адже у чинному Порядку погодження відсутня обов'язкова вимога враховувати результати реалізації попередньої програми. Відтак НАЗК позбавлене правової підстави для відмови в погодженні документів, які не відображають попередній досвід.

Паралельно існує проблема надмірного адміністративного навантаження. Так, різниця між редакційними змінами (перейменування посад, структурних підрозділів) та змістовними змінами не закріплена нормативно, тому будь-яка правка потребує повторного погодження.

Стратегія передбачає вдосконалення Порядку подання антикорупційних програм: запровадження можливості внесення редакційних змін без погодження та визначення неврахування результатів реалізації попередньої програми як підстави для відмови у погодженні. Окремо, запровадження системного аналізу стану виконання антикорупційних програм органів державної влади.

Проблема №3️⃣. Оцінювання уповноважених

Система оцінювання ефективності уповноважених осіб зводиться переважно до кількісного підрахунку: кількості заходів, тренінгів, підготовлених документів. Такий підхід унеможливлює визначення реального впливу уповноваженої особи на зміцнення антикорупційної інфраструктури в організації, ані якість запроваджених заходів, ані їхня дієвість, ані вплив на поведінку персоналу не вимірюються.

За даними Порталу доброчесності, у 2023 році оцінку проведено лише щодо 6 звітів, поданих уповноваженими підрозділами. У 2024 році оцінку не проведено жодного разу. Відсутність зворотного зв'язку демотивує уповноважених осіб орієнтуватися на результат і позбавляє НАЗК інструментів для управління ефективністю інституту в цілому.

Стратегія передбачає забезпечення об'єктивного та прозорого оцінювання ефективності діяльності уповноважених підрозділів на основі оновленої методології, що включатиме якісні показники – вплив на управління ризиками, реагування на конфлікти інтересів, здатність організації зменшувати вразливість до корупції.

Проблема №4️⃣. Уповноважені є, але їх немає

Наказ НАЗК № 240/21 встановлює мінімальні вимоги до штатної чисельності уповноважених підрозділів. Наприклад, в органі зі штатом понад 800 осіб має бути щонайменше 5 уповноважених, плюс по одному на кожні 15 підприємств, установ чи організацій у сфері управління. На практиці ці вимоги системно не виконуються.

Дані аналітичного дослідження НАЗК: 11,5 % уповноважених підрозділів укомплектовані менш ніж на 30 %; 13,4 % — менш ніж на 50 %; ще 14,4 % — у межах 50–80 % посад. Лише близько 60 % підрозділів мають штатне забезпечення понад 80 %. Виходить, що один фахівець виконує обсяг роботи кількох осіб, аналіз ризиків поверхневий, а стратегічні напрями (виявлення ризиків, навчання персоналу, побудова доброчесності) залишаються поза увагою.

Паралельно зберігається структурна проблема залежності. Уповноважені підрозділи підпорядковуються керівнику органу, що обмежує їхню інституційну незалежність та здатність реагувати на системні порушення. Стратегія передбачає як забезпечення дотримання вимог до мінімальної штатної чисельності, так і запровадження підходів до посилення інституційної незалежності уповноважених та формування оплати праці з урахуванням підвищеної складності виконуваних функцій.

Проблема №5️⃣. Приватний бізнес, де доброчесність на папері

Стратегія вперше окремо виділяє проблему приватного сектору. Відсутність необхідних знань, навичок та якісних інструментів впровадження доброчесних практик у поєднанні з обмеженими можливостями спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції зумовлюють формальний підхід представників приватного бізнесу до розбудови політик доброчесності та високий рівень ураженості корупцією. Оцінка ОЄСР п'яти найбільших державних підприємств підтвердила наявність формальних механізмів при неналежному рівні їхнього практичного втілення.

Стратегія передбачає підвищення рівня обізнаності та практичних навичок представників приватного бізнесу із впровадження доброчесних практик через просування культури відповідального ведення бізнесу та розробку якісних і доступних інструментів.

Ми в Syrota Dzis Melnyk & Partners звертаємо увагу на два практичні аспекти.

🔹При due diligence українських державних підприємств або компаній з державною участю як потенційних партнерів варто перевіряти не лише наявність антикорупційної програми, а й реальний стан її виконання: чи підрозділ укомплектований, чи проводилося оцінювання, чи враховані результати попередніх програм. Потрібно розуміти, що формальна наявність документа мало що говорить про якість управління комплаєнс-ризиками.
🔹Для іноземних компаній, що беруть участь у публічних закупівлях або розглядають вихід на ринок через партнерство з місцевим бізнесом, слід враховувати, що вимоги до антикорупційних програм учасників закупівель залишаються предметом неоднорідного правозастосування, підходи до оцінки відповідності досі не уніфіковані, що створює операційний ризик при структуруванні тендерних пропозицій.

Наступного тижня чекайте на огляд ще однієї пріоритетної сфери зі Стратегії.

12/05/2026

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань SECO дали старт третьому конкурсу проєктів з відновлення України у співпраці зі швейцарським приватним сектором.

Цього разу фокус програми на підтримці приватного сектору та ринкових рішень. Проєкти можуть охоплювати такі напрями:
✅Будівництво
✅Машинобудування
✅Відновлювана енергетика
✅ Інфраструктура
✅ Промислове виробництво
✅ Агробізнес
✅ІТ та цифровізація

Подати проєктну пропозицію можна виключно через онлайн-портал заявок, доступний на сайті конкурсу: https://www.seco-cooperation.admin.ch/en

11/05/2026

Рік тому Україна та США підписали Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови - URIF. Цей механізм, відомий також як minerals deal, став новим форматом довгострокового економічного партнерства між Україною та США.

За перший рік роботи Фонд уже отримав 282 заявки з понад 15 країн, а понад половина з них від українських компаній. Подати заявку до можна через онлайн-портал Фонду:

https://urifinvest.com/

Але для початку варто:

📍перевірити, чи відповідає проєкт пріоритетам Фонду;
📍 підготувати короткий і зрозумілий опис проєкту;
📍визначити потребу у фінансуванні та очікуваний ефект;
📍зібрати базові корпоративні, фінансові та дозвільні документи;
📍перевірити права на активи, землю, технології чи інтелектуальну власність;
📍 бути готовими до юридичної, фінансової та операційної перевірки.

Саме на цьому етапі роль юристів є особливо важливою. Експерти можуть допомогти структурувати пакет документів, оцінити ризики, перевірити корпоративну структуру, договори, дозволи, ліцензії та підготувати компанію до due diligence.

Для міжнародного інвестора юридична прозорість проєкту є один із ключових критеріїв довіри. Отже якісна правова підготовка може стати конкурентною перевагою для компанії, яка претендує на фінансування.

08/05/2026

🕯️День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – день скорботи за мільйонами загиблих та вдячності тим, хто боровся за свободу, і водночас – нагадування про ціну миру.

Для українців пам’ять про Другу світову війну в реаліях сьогодення має особливо зміст. Ми знаємо, що зло не зникає саме собою, його потрібно зупиняти — силою правди, єдності, стійкості та відповідальності.

Пам’ятаємо всіх, чиє життя забрала війна. Вшановуємо тих, хто наближав перемогу над нацизмом. Дякуємо всім, хто сьогодні захищає Україну, її свободу та право на майбутнє.

Пам’ятаємо. Перемагаємо. Слава Україні!🇺🇦

07/05/2026

Продовжуємо огляд Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. Цього тижня говоримо про будівництво – сферу, де корупційні ризики присутні на кожному етапі, від отримання вихідних даних до введення об'єкта в експлуатацію.

Проблема №1️⃣. Містобудівна документація: застаріла, закрита, небезпечна

Відправна точка будь-якого будівельного проєкту – містобудівна документація. Саме вона визначає, що, де і як можна будувати. Проблема в тому, що значна частина такої документації в Україні є неактуальною або взагалі недоступною публічно. Це створює середовище, в якому будівництво з порушенням вимог законодавства стає можливим, а корупція слугує інструментом «вирішення питань» із документацією.

Стратегія передбачає цифровізацію надання вихідних даних, запровадження адміністративної відповідальності за порушення порядку їх надання, а також повноцінне функціонування електронного Містобудівного кадастру як єдиної публічної платформи для всіх адміністративних послуг у сфері містобудування. Кадастр має містити автоматичну перевірку дотримання процедур розроблення та затвердження містобудівної документації, і автоматично блокувати можливість її затвердження у разі порушень.

Тож до запуску повноцінного кадастру актуальність і відповідність містобудівної документації потрібно перевіряти окремо в рамках due diligence, особливо для об'єктів у прифронтових і постраждалих регіонах.

Проблема №2️⃣. Вихідні дані для проєктування як інструмент зловживань

Отримання вихідних даних на проєктування вважається одним із найбільш корупційно вразливих етапів. Сьогодні містобудівні умови та обмеження видаються лише замовнику будівництва на підставі дозвільного рішення органу. Це означає широкі можливості для зловживань: вимагання, затягування строків, видача умов із порушенням законодавства.

Стратегія передбачає системний перегляд цього підходу: містобудівні умови та обмеження мають перетворитися з індивідуального дозволу на загальнодоступний набір інформації про режим забудови земельної ділянки, що видається на запит будь-якої особи. Паралельно — запровадження IT-інструменту для автоматичного генерування таких умов у режимі реального часу для ділянок, де затверджена містобудівна документація.

До впровадження цих механізмів зберігається ризик оскарження виданих умов або їх зміни внаслідок затвердження нової документації, що критично важливо враховувати при структуруванні будівельних контрактів.

Проблема №3️⃣. Введення в експлуатацію

Неефективне регулювання процесів завершення будівництва, прийняття в експлуатацію та підключення до зовнішніх інженерних мереж, підвищує вартість будівництва і генерує корупційні прояви. Відсутність чітких строків, можливість відмов з надуманих підстав, непрозорий порядок підписання актів готовності, все це перетворює завершальний етап проєкту на джерело додаткових витрат і ризиків.

Стратегія передбачає автоматичне в режимі реального часу прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на підставі підписаного акта готовності після автоматизованого аналізу поданих даних. Встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови, усе, що поза цим переліком, не може бути підставою для залишення документів без розгляду чи повернення.

Окремо врегульовано порядок підписання акта. Він підписується електронним підписом замовника, девелопера, генерального підрядника, осіб авторського та технічного нагляду, інженера-консультанта та органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Проблема №4️⃣. Контроль і нагляд

Недосконала система державного архітектурно-будівельного контролю — ще одне системне джерело корупційних практик. Позапланові перевірки фактично не здійснювалися, а відповідальність за порушення була недостатньою для стримування.

Стратегія передбачає відновлення позапланового державного архітектурно-будівельного контролю із забезпеченням його прозорості через оприлюднення відомостей і документів. Запроваджується систематичний огляд територій, зокрема з використанням дистанційного зондування землі для виявлення об'єктів самочинного будівництва. Також передбачено невідворотність юридичної відповідальності: чіткий перелік порушень, за які настає обов'язкове позбавлення кваліфікаційного сертифіката, і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері містобудівної діяльності.

Проблема №5️⃣. Ціноутворення в будівництві: поле для маніпуляцій

Недоліки технічного регулювання у сфері ціноутворення в будівництві дозволяють штучно завищувати витрати з державного та місцевих бюджетів. Це узгоджується з даними, наведеними в попередньому дописі про відновлення: аналіз понад 600 будівельних тендерів виявив потенційне завищення цін на суму близько 1,9 млрд грн.

Стратегія передбачає прийняття рішень щодо вдосконалення технічного регулювання ціноутворення на основі документів публічної політики з урахуванням вимог acquis ЄС і кращих практик країн Євросоюзу.

Ми в Syrota Dzis Melnyk & Partners звертаємо увагу клієнтів на два практичні аспекти.

🔹При вході в будівельні проєкти в Україні як підрядник, девелопер або інвестор, необхідно окремо верифікувати актуальність містобудівної документації та правову підставу виданих містобудівних умов і обмежень, оскільки автоматичні механізми перевірки ще не запрацювали.
🔹При структуруванні контрактів варто передбачати ризики, пов'язані зі зміною містобудівної документації або умов забудови в процесі реалізації проєкту, особливо для об'єктів у регіонах активного відновлення.
Наступного тижня чекайте огляд ще однієї пріоритетної сфери зі Стратегії. Пишіть, які теми є найбільш актуальними для вас, та слідкуйте за рубрикою.

06/05/2026

📖Ділимося найсвіжішими новинами про оновлення законодавства

⚖ Нові правила корпоративного управління

09 квітня 2026 року у Верховна Рада України було зареєстровано законопроєкт № 15148 та законопроєкт № 15149, що деталізують основні правила корпоративного управління компаніями та наближають українське законодавство до стандартів ЄС.

Зокрема, пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України шляхом доповнення положеннями щодо корпоративного договору. Такі зміни розширять можливість використання цього інструменту для учасників інших організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права, тоді як наразі він доступний переважно для ТОВ, ТДВ та акціонерних товариств.

Крім того, законопроєкти передбачають удосконалення правового регулювання діяльності ТОВ, ТДВ та акціонерних товариств.

Серед основних новацій:
▪️обов’язкове включення до статуту товариств відомостей про місцезнаходження товариства;
▪️запровадження права будь-якого учасника вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів із зазначенням інформації про такого учасника, його частки та змісту пропозицій;
▪️врегулювання участі у загальних зборах через представників, зокрема можливості голосування за вказівками або на власний розсуд.

У сфері державної реєстрації юридичних осіб пропонується розширити відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема щодо осіб, які можуть діяти від імені юридичної особи, обмежень представництва та управителів корпоративними правами.
________

⚖ Запуск ринку сек’юритизації та облігацій з покриттям

13 квітня 2026 року у Верховній Раді України було зареєстровано декілька законопроєктів, які разом закладають правову основу для створення в Україні повноцінного ринку сек’юритизації та облігацій з покриттям.

Ключовий законопроєкт № 15172 «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям» запроваджує інституцію спеціалізованої платформи фінансування та встановлює вичерпний перелік учасників сек’юритизаційних транзакцій, серед яких оригінатор, управитель фінансовими активами, інвестори, адміністратор за випуском, збори власників цінних паперів і агент з верифікації STS-сек’юритизації.

Реалізація положень законопроєкту потребує внесення змін до Податкового кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства та Цивільного кодексу України.

З цією метою було зареєстровано законопроєкт № 15173, законопроєкт № 15174 та законопроєкт № 15175, які відповідно передбачають такі зміни:
▪️оновлення податкового режиму для іпотечних облігацій, зокрема виключення доходів за ними з переліку пасивних та скасування окремих податкових і ПДВ-пільг, а також зміну підходу до захисту іпотечного покриття від податкової застави;
▪️посилення режиму відокремлення активів покриття у процедурах неплатоспроможності, включно з їх виключенням із-під дії мораторію, ліквідаційної маси та закріпленням принципу реального відчуження активів без можливості його оспорювання, а також запровадження інституту спеціального адміністратора;
▪️можливість закріплення у статутних документах фідуціарних обов’язків та особливостей відповідальності посадових осіб перед інвесторами і кредиторами.
_______

⚖ Нові правила управління активами АРМА

10 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 484, якою вносяться зміни до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків.

Зокрема, у Порядку закріплено поділ активів АРМА - Агентство з Розшуку та Менеджменту Активів на прості та складні. Простий актив передається в управління через аукціон, а момент виникнення платіжного обов’язку пов’язаний із розкриттям пропозицій. Складні активи передаються через спеціальний відбір, а платіжний обов’язок виникає після оприлюднення даних про учасника та поданих документів.

Також встановлено нові фінансові умови участі в процедурах:
▪️вхідний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму не повертається у разі відміни або визнання аукціону таким, що не відбувся;
▪️переможець сплачує 30% від очікуваного щомісячного доходу від управління активом (але не більше 5 млн грн) до укладення договору;
▪️частина цих платежів розподіляється між оператором майданчика та адміністратором електронної системи за фіксованими пропорціями;
▪️усі платежі та правила є уніфікованими для всіх електронних майданчиків і не можуть змінюватися операторами самостійно.

Ми будемо уважно стежити за подальшими змінами у цій сфері та інформуватимемо про них у наступних випусках правових новин.

30/04/2026

➡️Продовжуємо огляд Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. Цього тижня говоримо про відновлення – питання, яке стосується майже кожного іноземного інвестора, донора та компанії, що розглядає участь у будівництві й реконструкції в Україні. Загальна потреба у відновленні та відбудові оцінюється Світовим банком майже у 176 млрд дол. США прямих збитків.

То які ж проблеми існують в цьому напрямі і як їх вирішує Стратегія.

Проблема №1️⃣. Відновлення без стратегії

Наявність затвердженого стратегічного документа, що визначає цілі, пріоритети та індикатори – здавалося б, базова умова для будь-якого масштабного процесу. У сфері відновлення України такого документа на державному рівні досі немає. Рахункова палата у двох окремих рішеннях 2024 та 2025 років підтвердила: єдиного юридично затвердженого загальнонаціонального плану відновлення не існує, а відсутність єдиного розуміння самого поняття "відновлення" в законодавстві додатково ускладнює ситуацію.

Стратегія пропонує виправити це через розробку та затвердження концептуальних засад відновлення в інклюзивній міжсекторальній процедурі. Щоб прибрати ризик формування пріоритетів фінансування за відомчою логікою, а не єдиним стратегічним курсом.

Проблема №2️⃣. Рішення без даних

Наступна системна прогалина криється в тому, що управлінські рішення про розподіл коштів ухвалюються без належного аналітичного підґрунтя.

Конкретні приклади зафіксовані відповідними органами.

🔘Відсутня єдина база даних про транспортно-експлуатаційний стан доріг, через що витрати на дорожню інфраструктуру закладаються без об'єктивного обґрунтування.

🔘Немає повних верифікованих даних про житлові потреби ВПО. За даними Мінрозвитку, черга на тимчасове житло становить 23 099 осіб, тоді як Єдина інформаційна база ВПО фіксує 222 093 не закритих житлових потреби.

🔘Рахункова палата зафіксувала завищення цін на будівельні матеріали в кошторисній документації, а аналіз понад 600 будівельних тендерів виявив потенційне завищення цін на загальну суму близько 1,9 млрд грн.

Стратегія передбачає створення належного нормативного підґрунтя для збору, аналізу та обов'язкового використання перевірених даних при плануванні проєктів відновлення, а також запровадження відповідних IT-інструментів. Для тих, хто планує участь у відновленні як підрядник або інвестор, важливо розуміти, що доки ці інструменти не запрацюють, ризик того, що проєктна документація не відповідає реальному стану об'єкта, залишається суттєвим і має бути окремо перевірений при due diligence.

Проблема №3️⃣. Експерименти замість правил

З 2023 року в Україні набула поширення практика так званих «експериментальних проєктів» – механізму, який дозволяє обходити стандартні дозвільні процедури, правила бюджетного фінансування та контролю під час відновлення.

Рахункова палата в рішенні від 03.07.2024 зафіксувала показовий приклад: із 61,9 млрд грн, акумульованих у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році, 56,6 млрд грн розподілено, але фактично використано лише 38,1 млрд. При цьому за висновком Рахункової палати, «за недостатньо прозорими та необґрунтованими процедурами» 30,7 млрд грн було спрямовано на експериментальні проєкти з порушенням закону. Окремий показовий факт, що за два роки реалізації одного з ключових експериментів – відновлення шести населених пунктів, вдалося відновити лише близько 8% від запланованої кількості об'єктів.

Стратегія передбачає чітке законодавче визначення меж допустимого застосування експериментальних проєктів, встановлення незалежного контролю, обов'язкове публічне звітування ініціаторів та оприлюднення результатів аудиту.

Важливо, що поки ці зміни не закріплені, необхідно ретельно перевіряти правову підставу фінансування проєкту та обсяг процедур, від яких він звільнений.

Проблема №4️⃣. Пріоритизація без критеріїв

Навіть якщо кошти є, питання, хто і за якими критеріями вирішує, які проєкти їх отримають, залишається відкритим. Єдиний затверджений механізм стратегічної пріоритизації проєктів відновлення на державному рівні відсутній.
У 2023 році розподіл коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії відбувався без чітких критеріїв пріоритетності, а уніфіковану методику затвердили лише у жовтні 2023 року, вже після того, як кошти були розподілені. Мінфін у своєму звіті також зафіксував системні проблеми при формуванні Єдиного проєктного портфеля на 2025 рік: дисбаланс між секторами, відсутність оцінки реалістичності реалізації проєктів, брак проєктів у критично важливих сферах, зокрема енергетиці. При цьому в секторі «Житло» до портфеля включено 5 програм загальною вартістю понад 234 млрд грн, і жодного конкретного проєкту.

Стратегія пропонує запровадити прозору пріоритизацію публічних інвестиційних проєктів та програм на всіх рівнях з чітко визначеними критеріями та забезпеченням громадського контролю через ЄІСУПІП.

Проблема №5️⃣. Портфель є, а системи немає

Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій на 2026 рік охоплює 149 проєктів і програм загальною орієнтовною вартістю 11,39 трлн грн, з яких 46,4 млрд грн планується залучити від міжнародних фінансових організацій і донорів. При цьому ЄІСУПІП, яка мала б стати цифровою платформою для наскрізного управління цим портфелем, де-факто не функціонує. Замість неї тимчасово використовується система DREAM, яка фіксує лише загальну інформацію про проєкти, без даних про актуальні етапи реалізації, ступінь готовності, рівень профінансованості та результати виконання.

Через це громадськість, контролюючі органи, міжнародні партнери та інвестори не мають можливості відстежувати статус реалізації проєктів у реальному часі. Стратегія передбачає запровадження нормативно-правового регулювання ЄІСУПІП як інтегрованої цифрової платформи з повним циклом даних — від ініціювання проєкту до аудиту результатів.

Ми в Syrota Dzis Melnyk & Partners звертаємо увагу клієнтів на два практичні аспекти.

1. При вході в проєкти відновлення як підрядник або інвестор потрібно окремо верифікувати правову підставу та процедуру відбору проєкту, адже за умов відсутності прозорої пріоритизації та ЄІСУПІП ризики несподіваного скасування фінансування або зміни умов залишаються підвищеними.

2. При проведенні due diligence компаній, що вже реалізують проєкти відновлення, — перевіряти, чи не здійснювалося фінансування в рамках експериментальних проєктів, і яким є обсяг регуляторних вилучень, під якими вони діяли.

Наступного тижня чекайте огляд ще однієї пріоритетної сфери зі Стратегії. Пишіть, які теми є найбільш актуальними для вас та слідкуйте за рубрикою.

Address

72-A, Velyka Vasylkivska Street
Kyiv
03150

Telephone

+380503267710

Website

https://sdm-partners.com/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Syrota Dzis Melnyk & Partners posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Syrota Dzis Melnyk & Partners:

Shortcuts

Want your practice to be the top-listed Law Practice in Kyiv?