22/05/2026
➡️ Продовжуємо огляд Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. Цього тижня говоримо про питання, на якому загалом тримається увесь документ: як держава формує, координує та оцінює власну антикорупційну політику.Це питання про те, наскільки можна довіряти самому інституційному середовищу, в якому реалізуються реформи.
Проблема №1️⃣. Закони без даних
Рішення ключових суб'єктів у сфері антикорупційної політики (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президента) нерідко ухвалюються без належного аналітичного підґрунтя. Зокрема, за результатами моніторингу законопроєктів, головним комітетом з підготовки яких було визначено Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики у IX скликанні, з 22 прийнятих законів лише у 4 випадках (18%) пояснювальні записки містили хоча б якісь статистичні дані.
Законодавчі ініціативи щодо виключення норми про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування (питання зі значним суспільним резонансом) жодна з них не спирається на дані про реальну поширеність таких випадків і негативні наслідки застосування цього інструменту.
Стратегія передбачає забезпечення збору, узагальнення та візуалізації загальнодержавної статистичної інформації, розширення соціологічних вимірювань, зокрема щодо найбільш уражених корупцією сфер, а також формування та оновлення переліку таких сфер відповідно до методології НАЗК. Окремо, запровадження системного аналізу відповідності антикорупційного законодавства актам ЄС та стану виконання міжнародних рекомендацій.
Проблема №2️⃣. Програма є, а виконання – немає
Державна антикорупційна програма на 2023–2025 роки охоплює 73 проблеми, 271 очікуваний стратегічний результат і 1 146 заходів, розподілених між 115 виконавцями. Понад 63 % усіх заходів покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК і 10 ключових міністерств. При цьому фактичні темпи реалізації суттєво відстають від запланованих починаючи з IV кварталу: рівень невиконання заходів станом на 31.12.2024 становив 16 %, на 31.03.2025 — 13 %, на 30.06.2025 — знову 16 %. За розрахунками НАЗК, загальний рівень невиконання заходів ДАП станом на кінець 2026 року може сягнути 30 %.
Причина – відсутній ефективний правовий механізм реагування на порушення, а для установ-виконавців недостатньо стимулів працювати над запланованими заходами, включно зі своєчасними наслідками за низьку ефективність. Це констатує і Єврокомісія, яка визначила «відсутність політичної волі та відповідальності» між установами як одну з причин незадовільної картини.
Стратегія передбачає впровадження інструментів заохочення виконавців до своєчасної реалізації заходів, посилення координаційної ролі НАЗК, а також законодавче закріплення права НАЗК вносити приписи з вимогою забезпечення належного виконання заходів ДАП.
Проблема №3️⃣. Моніторинг на папері
Навіть наявна система моніторингу працює із суттєвими збоями. Станом на 30.06.2024 своєчасно до НАЗК не були подані повідомлення майже щодо половини заходів, які потребували обов'язкового інформування — 49,7 %. Станом на 16.07.2025 за підсумками II кварталу інформація щодо 112 заходів (20%) взагалі була відсутня, зокрема щодо 21 заходу, що мали бути завершені до 30.06.2025.
Поширеними є випадки подання неповних або необ'єктивних даних, наприклад, повідомлення не відповідають змісту заходу або індикатору його виконання.
Стратегія передбачає постійне вдосконалення Інформаційної системи моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (ІСМ ДАП), забезпечення своєчасного подання виконавцями повної та об'єктивної інформації, а також щорічну оцінку ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та ДАП з публікацією результатів.
Проблема №4️⃣. Стратегії без пам'яті та без аналізу
Концептуальний підхід до розробки антикорупційних стратегій в Україні тривалий час не ґрунтувався на глибокому аналізі попереднього досвіду, соціологічних та статистичних даних, реальної ситуації з корупцією. Понад 23 роки незалежності (1991–2013) антикорупційна політика України за оцінкою НАЗК не відповідала абсолютній більшості стандартів, зобов'язань і рекомендацій міжнародно-правового характеру.
Картина кардинально змінилася лише в останні роки. За результатами оцінки 2024 року в межах п'ятого раунду моніторингу СПД ОЄСР, актуалізованої станом на 1 липня 2025 року, Сфера 1 «Антикорупційна політика» вперше отримала 91,9 бала зі 100 можливих. Водночас Стратегія відверто визнає, досягти постійної відповідності міжнародним стандартам, а не лише її фіксації в конкретний момент часу – завдання складніше, ніж здобути високу оцінку. Саме тому новий цикл стратегічного планування передбачає підготовку Дорожньої карти розробки Антикорупційної стратегії та ДАП на 2031–2035 роки з глибоким аналітичним підґрунтям та широкими громадськими обговореннями.
Ми в Syrota Dzis Melnyk & Partners звертаємо увагу клієнтів на два практичні аспекти:
1. Для міжнародних донорів і партнерів, які оцінюють надійність антикорупційних зобов'язань України, описані проблеми з виконанням ДАП та якістю моніторингу є важливим контекстом: формальна наявність стратегічних документів і навіть висока оцінка за міжнародними індексами не гарантує реалізації конкретних заходів на рівні окремих міністерств.
2. Для компаній, що планують довгострокову присутність на українському ринку або участь у проєктах відновлення, показовим є сам факт того, що Стратегія 2026–2030 визнає системні недоліки координації та звітності, і пропонує конкретні механізми їх усунення. Це свідчить про готовність до інституційної самооцінки, що є важливим індикатором у рамках комплаєнс due diligence.
Пишіть, які теми є найбільш актуальними для вас, розглянемо також.