Syrota Dzis Melnyk & Partners

Home
Ukraine
Kyiv
Syrota Dzis Melnyk & Partners

Call Directions Website Contact the practice

SDM Partners law firm provides the whole package of legal services for doing business in Ukraine. SDM Partners is located in Kyiv.

SDM Partners is established and carries on its business in full accordance with international standards for rendering legal services. We provide the whole package of legal services required for doing business in Ukraine. The firm’s personnel are represented by highly qualified experts in law having a solid and successful professional experience with international law firms and multinational companies. Each of our lawyers is an expert specializing in one or several fields of law and having a large and successful law practice. Many of our key lawyers are working together for more than 10 years. That’s why our client can be sure that they are served by the company at the same quality level as it would be with top international law firms. At the same time we’ve established an expanded and reliable regional partners’ network to provide our client with qualified legal services in any region throughout Ukraine. Moreover, as a local counsel SDM Partners cooperates with numerous law firms in CIS countries, Western Europe and the USA. We are different from those firms which struggle for unlimited number of clients ignoring their available resources. The firm’ main objective is to provide legal services at the premium quality level and promptly react to the requirements of our customers. Being our client means to be absolutely sure that all your tasks will be performed at a high quality level and in the shortest possible time. Among the SDM Partners’ key clients, who have already appreciated the advantages of our services, are foreign and international companies, their representatives and subsidiaries in Ukraine, international organizations, foreign private investors, as well as major Ukrainian financial and industrial groups. The law firm’ activity is based on the principle of priority of business objectives and customer’s demands. The SDM Partners’ client shall never hear any “NO” as to the possibility of his projects’ implementation or task performance. The client goes to us to get a beneficial result, and we endeavour best efforts to succeed in it. Our pro's can always find an optimal, legal and secure way to achieve the goal. In addition to our legal service quality advantages, SDM Partners applies reasonable rates and flexible modes of payment granting special discounts. Our hourly rates are absolutely competitive for this market segment and provided service quality. At the client’s demand, we are ready to propose fixed budgets for our job rating and estimation of maximum price for our services within certain projects. Our client should always be able to estimate his budget for legal services and this budget should be acceptable for him. Our team would be pleased to provide you with all needed legal aid in Ukraine and establish long and successful cooperation with you.

24/09/2026

Syrota Dzis Melnyk & Partners — стратегічний партнер Третього стипендіального конкурсу імені академіка Василя Яковича Тація

Цього тижня в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрогонагородили лауреатів Третього стипендіального конкурсу імені академіка Василя Яковича Тація. Від Syrota Dzis Melnyk & Partners на церемонії був Andrii Poleshko, старший юрист і керівник комерційної практики фірми.

Цього року на конкурс надіслали 252 роботи. Це рекорд: учасників майже вдвічі більше, ніж у двох попередніх конкурсах. 147 робіт відповідали формальним вимогам і темі конкурсу та пройшли перевірку на академічну доброчесність. Серед авторів були студенти з усіх регіонів України та з шести країн Європи.

Вітаємо лауреатів! Дякуємо Асоціації випускників НЮУ імені Ярослава Мудрого за ініціативу, а ректору Анатолію Гетьману, проректорам Юрію Пономаренку та Олексію Нестеровичу за організацію церемонії.

Наша команда постійно підтримує молодих правників. Щороку ми проводимо власний конкурс студентських есе, і вже з 1 жовтня розпочнеться приймання робіт на новий конкурс.

22/09/2026

Україна створює нову правову інфраструктуру для залучення довгострокового капіталу. Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 15172 «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям».
Документ наближає українське регулювання до Регламенту ЄС № 2017/2402 та Директиви ЄС № 2019/2162. Для іноземних інвесторів це означає появу в Україні знайомих європейському ринку фінансових інструментів і зрозумілішої моделі розподілу ризиків.

Сек’юритизація дозволяє об’єднати кредити або інші фінансові активи в окремий пул і залучити під нього фінансування. Інвестор купує цінні папери, виплати за якими залежать від надходжень за такими активами.
Облігації з покриттям передбачають подвійний механізм захисту: інвестор має право вимоги як до емітента, так і до відокремленого пулу високоякісних активів. Склад, ліквідність і достатність покриття мають контролюватися протягом усього строку обігу облігацій.

Що це означає для іноземного інвестора
✔️Нові способи входу на український ринок. Інвестувати можна буде не лише безпосередньо в українські компанії або державні цінні папери, а й у структуровані інструменти, забезпечені визначеними пулами активів.

✔️Зрозуміліша правова конструкція. Орієнтація на законодавство ЄС має спростити юридичну оцінку транзакцій для європейських банків, фондів та інших інституційних інвесторів.

✔️Посилений захист прав кредиторів. Відокремлення активів покриття, контроль за їхньою якістю, вимоги до ліквідності та розкриття інформації мають зменшити ризик втрати інвестором доступу до забезпечення у разі фінансових проблем емітента.

✔️Більше прозорості. Законодавство встановлює вимоги до учасників сек’юритизації, структури транзакцій, звітності та розкриття інформації, а також передбачає державний нагляд і санкції за порушення.

✔️Доступ до фінансування відновлення. Нові інструменти можуть використовуватися для залучення капіталу в іпотечне кредитування, житлове будівництво, інфраструктурні та інші довгострокові проєкти.

Водночас ухвалення законопроєкту саме по собі не усуває всіх ризиків. Перед інвестуванням необхідно буде аналізувати фінальний опублікований текст закону, якість активів у конкретному пулі, структуру транзакції, статус емітента та інших учасників, порядок обслуговування активів, податкові наслідки, валютні обмеження, санкційні ризики й механізми примусового виконання.

Практичний запуск ринку також залежатиме від внесення пов’язаних змін до Цивільного та Податкового кодексів, Кодексу України з процедур банкрутства, а також від ухвалення підзаконних актів регуляторів.

Отже, нове законодавство відкриває для іноземних інвесторів додатковий канал доступу до українського ринку капіталу. Проте реальний рівень захисту інвестицій визначатиметься не лише законом, а й деталями кожної транзакції та ефективністю правозастосування.

18/09/2026

Мінекономіки оприлюднило концепцію державного механізму покриття воєнних збитків бізнесу. Адміністратором програми стане Експортно-кредитне агентство, запуск планують на січень 2027 року.

Фонд покриває перший шар збитку до $10 млн на одну юридичну особу. Ризики понад цю суму залишаються приватним страховикам і міжнародним перестраховикам. Капіталізація: $1 млрд державних коштів та $2–3 млрд, які планують залучити від міжнародних донорів. Внесок бізнесу становить 2% від суми передбаченого покриття. Франшизи на першому етапі не передбачено, строк виплати — 30 днів із можливим продовженням до 60. Покриття поширюється на переробну й добувну промисловість, агросектор, транспорт, енергетику, охорону здоров'я та торгівлю.

Питання, які іноземному інвестору варто опрацювати до запуску
1. Ліміт застосовується до юридичної особи, а не до групи компаній. Для холдингу з кількома українськими активами доступний обсяг покриття залежатиме від того, як розподілені активи між юрособами.
2. Вигодонабувачем виступатиме українська компанія. Збитки, що виникають на рівні іноземного акціонера, — знецінення корпоративних прав, недоотриманий прибуток — механізм не охоплює.
3. Суброгація залишається неврегульованою. Концепція не дає відповіді, до кого переходить вимога до держави-агресора після виплати з фонду і як це вплине на паралельні інструменти: заяву до Реєстру збитків (RD4U), майбутню компенсаційну комісію, позов на підставі двостороннього договору про захист інвестицій.
4. Співвідношення з чинним покриттям. Інвестори, які вже мають поліси war risk від MIGA, DFC, національних ЕКА чи приватного ринку, зіткнуться з питанням подвійного страхування та розподілу відповідальності між страховиками.
5. Доказова база. Поняття прямих і опосередкованих пошкоджень потребує визначення в підзаконному акті. Тридцятиденний строк відлічуватиметься від подання повного пакета документів, тому порядок фіксації збитку доцільно погодити заздалегідь.
6. Валютний аспект. Виплата в гривні за чинних обмежень НБУ вимагає окремого планування для інвестора, який розраховує на репатріацію коштів.

Нормативний акт, який визначить критерії доступу, перелік винятків і процедуру врегулювання, ще не ухвалено. Поки триває розробка, бізнес має можливість донести свою позицію до регулятора.

Syrota Dzis Melnyk & Partners консультує іноземних інвесторів щодо структурування присутності в Україні та захисту інвестицій.

15/09/2026

1 жовтня в Торгово-промислова палата України / Ukrainian CCI пройде круглий стіл «Майбутнє охорони здоров’я України: виклики, рівні правила та діалог держави і бізнесу». Syrota Dzis Melnyk & Partners підтримує захід як юридичний партнер.

Говоритимуть про те, за якими правилами працюватиме приватна медицина наступного року. Постанова КМУ № 1808 і наказ НСЗУ № 377 створюють різні умови для державних і приватних закладів, а для пацієнта це обертається зникненням безоплатних слотів у зручній лабораторії, попри наявне направлення від сімейного лікаря.

Цьогоріч у цій справі вже подано скаргу до АМКУ, рішення оскаржуються в суді, направлено звернення до Європейської комісії. Правила ПМГ на 2027 рік ще не затверджені, тож у дискусії є практичний сенс: вплинути на них до ухвалення.

Об 11:00 — доповідь Оскара Гаспара, президента European Union of Private Hospitals (UEHP), про європейські моделі поєднання публічного фінансування з приватним наданням послуг.

Реєстрація 09:30, початок о 10:00, формат офлайн з можливістю онлайн-участі для іноземних гостей.
Реєстрація: https://forms.gle/E5pMA7MV9paLzqXCA

09/09/2026

Іноземний інвестор, який заходитиме в український актив у 2027–2028 роках, майже напевно проходитиме окрему безпекову перевірку. Самого механізму ще немає, але зобов'язання його створити вже зафіксоване в переговорах про вступ до ЄС. Для угод, які структурують зараз, це створює цілком практичну проблему.

Що готує ЄС🇪🇺
Регламент (ЄС) 2026/1386 опублікували в Офіційному віснику 26 червня 2026 року. Він замінює правила 2019 року і вперше зобов'язує кожну державу-члена мати національний механізм скринінгу. Застосовувати його держави мають приблизно з середини січня 2028-го.

Обов'язковий мінімум секторів: оборона й товари подвійного призначення, напівпровідники, штучний інтелект, квантові технології, енергетика, транспорт, цифрова інфраструктура, стратегічна сировина, інфраструктура фінансових ринків. Перша фаза розгляду — 45 днів, до рішення угоду закривати не можна, а неповідомлену угоду орган може витребувати згодом. Під перевірку потрапляють і структури, де інвестор заходить через європейську компанію, підконтрольну неєвропейському власнику.

Що є в Україні🇺🇦
Повноцінного режиму скринінгу немає. У профільному комітеті з осені 2025 року лежать два конкурентні проєкти — №14062 і альтернативний №14062-1. Вони розходяться в базовому: який орган ухвалює рішення і за якою логікою окреслюють коло угод.

За Законопроєктом №14062 перевірці підлягають інвестиції в критичну інфраструктуру, видобуток корисних копалин та виробництво товарів військового і подвійного призначення. Пороги набуття 25% участі, права впливу на управління або придбання майна вартістю від 10% активів компанії. Строк розгляду — 90 днів. За обхід процедури — недійсність правочину, зупинення права голосу, заборона виплати дивідендів і штраф до половини суми інвестиції.
Угоду, яку підписують сьогодні, закриватимуть за правилами, яких ще не існує. Строк 90 днів проти європейських 45, широкі формулювання секторів і невизначеність з уповноваженим органом означають, що на етапі due diligence неможливо дати ні прогноз строку входу, ні перелік підстав для відмови. Для інвестора це не питання суворості фільтра, а питання ціни грошей у часі.

Що варто робити вже зараз
▪️Перевіряти цільовий актив за переліком секторів з регламенту ЄС: він ширший за український проєкт і задає напрямок, у який рухатиметься наш закон.
▪️Закладати отримання дозволу в SPA як відкладальну обставину з реалістичним дедлайном і механізмом виходу.
▪️Тримати прозорою і документованою структуру кінцевої власності — розмиті ланцюжки бенефіціарів стануть самостійною підставою для затягування розгляду.
▪️Не розраховувати на європейську проміжну компанію як на спосіб не потрапити під перевірку.
▪️Якщо ви плануєте угоду з іноземним капіталом у чутливому секторі, ці ризики варто закривати на етапі структурування, а не після підписання.

08/09/2026

Верховна Рада України 1 та 2 вересня 2026 року підтримала три законопроєкти, передбачені Планом України в межах програми Ukraine Facility. Вони стосуються державної допомоги, відновлюваної енергетики та прозорості виконання спеціальних обов’язків державними підприємствами.

Два з них парламент ухвалив у другому читанні та в цілому, і саме з ними пов’язане отримання €274 млн. Третій законопроєкт, необхідний для залучення €137 млн, підтримано лише за основу, тож попереду друге читання.

Прозоріша діяльність державних підприємств

Законопроєкт №12117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків» визначає поняття спеціального обов’язку, запроваджує вимогу вести окремий облік діяльності, пов’язаної з виконанням таких обов’язків, та розкривати інформацію про використання публічних коштів.
Окремий облік дозволяє побачити, скільки насправді коштує виконання покладених на державну компанію соціальних чи інфраструктурних завдань і яку компенсацію вона за це отримує. На такому підході побудований контроль ЄС за фінансуванням державних підприємств, тож ідеться про наближення українських правил до європейських.

Нові можливості для інвестицій у відновлювану енергетику

Законопроєкт №14271 імплементує в українське право норми ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії. Він визначає правовий статус спільнот відновлюваної енергії, запроваджує механізми реалізації спільних проєктів із державами-членами ЄС, а також спрощує та стандартизує дозвільні процедури.
Для інвесторів це передусім зрозуміліші правила входу на ринок і менша регуляторна невизначеність. Ухвалення закону також є однією з умов для відкриття переговорів з ЄС за розділом «Енергетика».

Відновлення контролю за державною допомогою

Законопроєкт №15437 повертає Антимонопольному комітету України повноваження з контролю за наданням державної допомоги, а також обов’язковий моніторинг і звітність, призупинені після початку повномасштабного вторгнення. Особливий режим, зумовлений воєнним станом, зберігатиметься частково.

Державна підтримка бізнесу надаватиметься за прозорішими та передбачуванішими правилами, а її отримання має відповідати вимогам конкурентного законодавства. Компаніям, які претендують на бюджетні кошти, податкові пільги чи державні гарантії, варто заздалегідь перевіряти, чи вписується така підтримка в правила державної допомоги.

Практичний ефект для державних підприємств, інвесторів та одержувачів державної допомоги в першу чергу залежатиме від підзаконних актів і від того, як нові правила застосовуватимуть регулятори.

03/09/2026

Оборонні технологічні компанії посіли чотири з шести місць у рейтингу найбільших публічних інвестиційних угод в Україні за 2026 рік. Тож не має сумнівів, що українська оборонна промисловість довела свою технологічність і здатність швидко адаптуватися та нарощувати виробництво. Після початку повномасштабної війни українські компанії активніше співпрацюють із партнерами з країн НАТО: створюють спільні підприємства, залучають міжнародне фінансування, зокрема за «данською моделлю».

Щоб іноземний капітал приходив системно, самих перспективних технологій і високого попиту недостатньо, потрібне ще передбачуване правове середовище.

Проблема в тому, що чинне регулювання не встигає за темпами розвитку українського ОПК. Бізнес уже працює в умовах міжнародної кооперації, трансферу технологій і спільного виробництва, а законодавство досі не дає однозначної відповіді на низку питань. Кому належатимуть права на технології, створені у спільному підприємстві? Які гарантії матиме іноземний інвестор, якщо державна політика зміниться? Чи зможе виробник вийти на зовнішні ринки, якщо внутрішнє замовлення скоротиться? Як захистити активи та корпоративні права від необґрунтованого втручання?

Поки ці питання лишаються без відповіді, кожен інвестиційний проєкт доводиться вибудовувати через складну індивідуальну юридичну конструкцію. Це підвищує витрати, затягує переговори і знижує інвестиційну привабливість навіть технологічно сильних українських компаній.

Щоб залучити масштабний приватний та іноземний капітал, Україні потрібні:
📍прогнозоване державне оборонне замовлення з довшим горизонтом планування;
📍дієві механізми страхування воєнних і політичних ризиків;
прозорі й зрозумілі правила експорту продукції оборонного призначення;
📍належні гарантії захисту інвестицій, корпоративних прав та інтелектуальної власності;
📍правові механізми для створення спільних підприємств, локалізації виробництва і трансферу технологій;
процесуальні запобіжники від непропорційного тиску на добросовісний бізнес;
📍доступні інструменти довгострокового фінансування.

Технологічно український ОПК готовий стати одним із центрів європейської оборонної індустрії. Але цю перевагу потрібно підкріпити якісною правовою інфраструктурою: капітал приходить туди, де ризики можна не лише оцінити, а й юридично врегулювати.

31/08/2026

Постанова Правління Національний банк України від 25 серпня 2026 року № 96 уточнює порядок проведення виїзних перевірок фінансових компаній, ломбардів та учасників платіжного ринку і застосування заходів впливу.

Серед ключових нововведень:
🔹нова підстава для позапланової виїзної перевірки — звернення або доручення державного чи іншого уповноваженого органу у випадках, передбачених законодавством;
🔹можливість включати до звіту про перевірку обставини, не зафіксовані в довідці, якщо вони можуть стати підставою для застосування заходів впливу;
🔹збільшення строку підготовки звіту за результатами виїзної перевірки до 35 робочих днів;
🔹врегулювання порядку перегляду професійного судження під час проведення виїзних перевірок на платіжному ринку;
🔹уточнення процедури відкликання ліцензій у фінансових компаній і ломбардів, якщо їхня ризикова діяльність загрожує інтересам клієнтів або кредиторів;
🔹запровадження порядку застосування нового штрафу до фінансових компаній за порушення вимог щодо суміщення видів діяльності, передбачених Законом України «Про факторинг».

На особливу увагу заслуговує норма, яка дозволяє зазначати у звіті обставини, відсутні в довідці про перевірку. Це розширює доказову та аналітичну основу для подальших рішень НБУ, а отже, вимагає від учасників ринку ретельно аналізувати не лише первинні результати перевірки, а й остаточний звіт регулятора.

Важливо й те, що адміністративні провадження, розпочаті до набрання чинності постановою № 96, завершуватимуться вже з урахуванням внесених змін. Тому нові правила можуть вплинути не лише на майбутні перевірки, а й на процедури, які вже тривають.

А за попереднім due diligence звертайтеся до Syrota Dzis Melnyk & Partners

27/08/2026

Державна служба статистики України затвердив нову квартальну форму № 10-зез «Звіт про іноземні інвестиції». Її застосовуватимуть починаючи зі звіту за І квартал 2027 року. Подають його юридичні особи, філії та постійні представництва іноземних юридичних осіб в Україні не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

До першого звіту ще є час, але обсяг даних, які доведеться зібрати, робить підготовку справою не одного тижня.

Нова форма вимагає розкрити:
▪️внески нерезидентів до статутного капіталу, їх збільшення та зменшення;
▪️частку участі кожного нерезидента, якщо вона становить від 10% до 100%;
▪️нараховані та сплачені нерезидентам дивіденди;
▪️дебіторську і кредиторську заборгованість за операціями з нерезидентами;
▪️переоцінку зобов’язань унаслідок курсових різниць;
▪️внески українського підприємства до статутного капіталу нерезидентів;
▪️участь у статутному капіталі інших підприємств-резидентів.

Ці показники розкидані по різних джерелах: корпоративні документи, бухгалтерський облік, договори з іноземними контрагентами. Дані про структуру власності, рух інвестицій, дивіденди, взаєморозрахунки та заборгованість перед нерезидентами мають збігатися між собою.

Що можна зробити вже зараз:
✔️перевірити, чи належить компанія до кола респондентів нової форми;
✔️звірити корпоративну та бухгалтерську інформацію про внески нерезидентів, розміри їхніх часток і зміни у структурі капіталу;
✔️переглянути договори з іноземними контрагентами та перевірити, чи коректно обліковано взаєморозрахунки, заборгованість і курсові різниці;
✔️призначити відповідальних осіб і налагодити обмін інформацією між юридичним, фінансовим та бухгалтерським підрозділами;
✔️скласти внутрішній календар звітування. Від завершення кварталу до подання звіту минає десять днів, і за цей час показники потрібно зібрати, перевірити та погодити.

Нова форма дозволяє уточнювати, виправляти або вилучати дані за попередні квартали поточного року, проте причину кожної зміни доведеться зазначати окремо, тож непомітно підправити показники згодом не вийде.

25/08/2026

📝Ми підготували чеклист для міжнародних компаній, які розглядають вихід на український ринок. Приводом стала ситуація, яка повторюється. До нас приходять із готовим планом входу, де детально розписана модель продажів і жодним рядком не описано, як прибуток вийде назад. Валютні обмеження зазвичай виявляються тоді, коли гроші вже в країні.

Тому чеклист побудований за логікою реального проєкту, а не за порядком, у якому питання виникають у клієнта. Кілька пунктів у ньому свідомо стоять раніше, ніж заведено.

Окремо зібрали вісім сигналів зупинки: ситуації, у яких загальний документ уже не працює і потрібен аналіз конкретних обставин.

Чеклист безоплатний. Посилання в першому коментарі.⬇️⬇️

Address

72-A, Velyka Vasylkivska Street
Kyiv
03150

Telephone

+380503267710

Website

https://sdm-partners.com/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Syrota Dzis Melnyk & Partners posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Syrota Dzis Melnyk & Partners: