Law association «Letrado»

25/02/2026

🚛 Перевезення пального та ризик конфіскації. Віталій Білокур, адвокат та керівник податкової практики, про головні пастки для «неплатників акцизу».

Багато підприємців помилково вважають, що правила моніторингу їх не стосуються, якщо вони транспортують пальне для власних потреб (наприклад, заправлення генераторів чи своєї с/г техніки), або що «зараз воєнний стан – процедура спрощена». Така ілюзія може мати серйозні наслідки, включно з конфіскацією транспорту.

У новому матеріалі-доповненні до нашої попередньої публікації розглядаємо:

🔹 Хибне трактування п. 69.4 підрозд. 10 розд. XX ПК України, що нібито дозволяє переміщення лише за наявності ТТН. Пояснюємо, чому ця норма діє лише для розпорядників акцизних складів.

🔹 Заявка № 188 та хто зобов’язаний її подавати. Розмежовуємо обов’язки платників та неплатників акцизу.

🔹 Ризик ст. 228-1 КУпАП та ст. 204 ККУ. Чим загрожує відсутність Заявки в системі (від штрафів до конфіскації транспортного засобу та пального).

👇 Повне роз’яснення за посиланням:

🔗 https://letrado.ua/insights/zayavka-na-peremishchennya-palnoho

#акциз #Пальне #ДПСУ

28/01/2026

⚖️ «Схеми» на дронах та позови на 14,5 млн грн: як ми захистили бізнес!

Керівний партнер @Микола Хахула та партнер Євгеній Даниленко завершили колективний захист групи підприємців (ритейл-сегмент техніки) від безпідставних вимог фігурантки справи, відомої як «піраміда дронів».

💸 Організатори ошукали українців на понад 45 млн грн. Сценарій був цинічним: кошти збирали під обіцянки «дешевих Мавіків» та прямих поставок, купували невеликі партії товару у постачальників, а потім зникали з грошима замовників. Деталі історії легко знайти в мережі, зокрема на «УП».

Ключова фігурантка, яка наразі перебуває під вартою (після екстрадиції з ОАЕ), подала низку позовів до постачальників з вимогою компенсувати збитки за начебто непоставлений товар. Якщо просто: «Ми заплатили, а товар не отримали. Поверніть гроші».

Ми розуміли: на терезах не лише гроші, а й прецедент. Один програш міг стати «козирем» для шахраїв у кримінальному процесі.

🛡️ У господарських судах ми покроково зруйнували позицію опонентів. 8 окремих справ та понад 40 засідань. У підсумку — 8:0 на користь бізнесу, усі безпідставні вимоги анульовано!

Ми довели, що дрони не «зникли в повітрі». Товар був офіційно переданий представнику замовниці, який діяв на підставі нотаріальної довіреності. Це й стало ключовим доказом. Закон чіткий: отримав представник — отже, отримав власник. Суди також врахували контекст кримінального провадження щодо шахрайства позивачки.

На жаль, навіть на допомозі фронту дехто будує схеми. Але перекласти відповідальність за власні махінації на сумлінний бізнес ми не дозволили 🤝

#ЗахистБізнесу #СудоваПрактика #ПірамідаДронів

24/12/2025

✨ Вітаємо з Різдвом! Святвечір – дарує надію та оновлення, попри все.

І навіть в темряві ми навчились цінувати найцінніше – родину, близьких та справжнє партнерство🤝.

Нехай сяйво Різдвяної зорі 🌟 принесе здобутки у ваших справах та добробут у домівках!

Щасливого Різдва та Нового року!

З ❤️‍ та повагою,
команда Letrado

16/12/2025

🛡️ Захистили постачальника Міноборони! Керівний партнер Микола Хахула та партнер Євгеній Даниленко відстояли інтереси іноземного постачальника озброєння у митному спорі.

Митниця ініціювала звинувачення у контрабанді через технічну помилку в інвойсі, що загрожувало конфіскацією важливої для ЗСУ продукції вартістю понад 66 млн гривень та накладенням 100% штрафу.

Наші ключові доводи, підтверджені судом:

1. Передача ризиків: постачальник передав продукцію та всі пов'язані ризики ще на території Польщі (відповідно до умов контракту).
2. Відповідальності: клієнт не був суб'єктом, відповідальним за подальше митне оформлення товару на українській території.
3. Відсутність умислу: доведено, що невірні дані були внесені директором ненавмисно, що виключає наявність ознак контрабанди.

У підсумку, суд підтримав нашу позицію та визнав відсутність правопорушення у діях директора. Це розблокувало товар та дозволить передати партію Міністерству оборони для використання ЗСУ за призначенням.

🔗 Деталі: https://letrado.ua/firm/cases/130
Ознайомитися з рішенням можна за номером: № 760/24576/25.

#МитніСпори #ЗахистБізнесу

11/12/2025

⚖️ Сторона захисту має повне право на отримання доказів поза процедурою міжнародного співробітництва! Таку позицію обґрунтовує партнер та к.ю.н. Євгеній Даниленко у своїй новій аналітичній статті.

Нещодавно, в кримінальному процесі ми зіткнулися з колізією: суд відмовив у прийнятті доказу, отриманого із-за кордону через адвокатський запит. На думку слідчого судді, допустимим є лише доказ, одержаний через органи досудового розслідування в межах процедури міжнародного співробітництва, передбаченої КПК.

У матеріалі Євгеній розглянув аргументи «за» і «проти» такої позиції та доводить, що самостійне одержання доказів адвокатом через запити є законним та допустимим.

Наша позиція чітка – таке хибне трактування КПК суттєво звужує можливості сторони захисту та не відповідає чинному законодавству! Відсутність прямого регулювання в Кодексі не може бути підставою для обмеження конституційного права на захист та повноважень адвоката діяти за межами України.

Повний аналіз аргументів та обґрунтування за посиланням у коментарях 👇

13/11/2025

⛽️ Перевозите пальне для власних потреб? Основні податкові правила для бізнесу, що не має статусу розпорядника акцизного складу.

Адвокат Віталій Білокур розглянув ключові поняття та підготував Чек-лист для відповідальних осіб, як не допустити порушень та уникнути податкових ризиків:

- Граничні ліміти та обсяги разового перевезення.
- Чому навіть орендований транспорт має бути облікований.
- Порядок складення та чинність Заявки № 188.

Зберігайте статтю та діліться з колегами:

Перевезення пального для власних потреб. Чек-лист для бізнесу без акцизного складу. Аналіз ПК України, лімітів зберігання (до 200 куб. м) та Заявки № 188.

25/10/2025

🐾 Сусіди «розводять» собак чи котів, постійний шум та антисанітарний стан у під'їзді. Знайомо?

Адвокат Ігор Кузик розглянув правові аспекти ситуації, а також інструменти для усунення порушень і притягнення недобросовісних власників домашніх тварин до відповідальності.

Деталі: 👉 letrado.ua/i/tvaryny-shum

Проблема порушення правил проживання в багатоквартирних будинках через недобросовісне утримання домашніх тварин (зокрема, розведення собак та котів) є…

24/08/2025

Команда Letrado вітає з 34-ю річницею Незалежності! 🇺🇦

Сьогодні ми вшановуємо незламність українського народу, який 34 роки відстоює своє право на волю та свободу. Це свято символізує нашу силу та єдність. 💙💛

Нехай наша держава міцніє, а принципи верховенства права завжди будуть надійним фундаментом для її процвітання.

Все буде Україна!

#ДеньНезалежності

16/08/2025

🏛️ Суттєва перемога у податковому спорі на 18,4 млн грн! Керівник практики податкових спорів Віталій Білокур успішно захистив інтереси ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ», що працює у сфері АЗС, та домігся скасування податкових повідомлень-рішень на значну суму — 18,4 млн грн.

Київська ДПС, провівши у 2023 році перевірку, висунула підприємству низку претензій: від заниження податків на прибуток та ПДВ до несвоєчасної сплати зобов’язань.

Однак ми представили в суді обґрунтовану правову позицію та довели безпідставність звинувачень. Суд повністю задовольнив позов та підтвердив, що викладені в акті перевірки порушення є необґрунтованими, скасувавши податкові повідомлення-рішення.

Вкотре захистили бізнес від тиску фіскалів. Потрібна фахова допомога у складних податкових спорах? 👉 Звертайтесь до Letrado!

Ознайомитися з рішенням можна за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/129416157 (справа № 320/37652/24)

#Податкова #ЗахистБізнесу

31/07/2025

Експертний захист: Успішне звільнення клієнта з-під варти!

Команді Letrado вдалося домогтися звільнення клієнта з-під варти безпосередньо в залі суду та відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У межах справи щодо можливих зловживань з бюджетними коштами, адвокат Віталій Білокур, демонструючи глибоке розуміння кримінального процесу, довів суду безпідставність підозри за ч. 5 ст. 191 КК України. Та у ході розгляду повністю спростував заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У підсумку суд замінив тримання під вартою на нічний домашній арешт (з 23:00 до 07:00).

Це рішення демонструє важливість кваліфікації команди та обраної стратегії захисту, і є прикладом ефективного забезпечення прав особи під час обрання запобіжного заходу.

Наша експертиза — ваша перевага.

15/07/2025

🆙Консультація № 80.

🆗 Запит клієнта: Чи можливо перевести мобілізованих працівників з одного підприємства на інше відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України?

✅ Відповідь: Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 5 статті 36 КЗпП, передбачено, що підставами припинення трудового договору переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Відтак, переведення працівника за його згодою на інше підприємство є підставою для припинення трудового договору.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX визначено особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Отже, за приписами, ст. 119 КЗпП роботодавець має зберігати за мобілізованим працівником місце роботи та посаду, в то час як КЗпП та Законом № 2136 прямо не заборонено переведення працівника, якого мобілізовано на інше підприємство за його згодою.

Таким чином, оскільки згідно вищевказаних приписів чинного законодавства на мобілізованого працівника поширюються гарантії збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також того, що таке переведення здійснюється лише за згодою працівника то роботодавець немає права з власної ініціативи звільнити такого працівника шляхом його переведення на інше підприємство, тобто без його згоди.

Тому, для припинення трудового договору в порядку переведення, працівник повинен звернутися до підприємства, на яке бажає перевестися із відповідним листом-проханням на працевлаштуванням на відповідну вакансію. У разі погодження цього питання підприємство, на яке бажає перевестися працівник повинно подати відповідний лист-запит роботодавцю, на якому працівник працює, з проханням звільнити його на підставі переведення згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП.

У листі-запиті потрібно вказати термін, у який просять звільнити працівника. Це підтверджує зобов’язання прийняти працівника на роботу у вказаний термін.

У разі згоди роботодавця, на якому працює працівник, на припинення з ним трудового договору за пунктом 5 статті 36 КЗпП на підставі переведення, працівнику необхідно подати заяву з проханням звільнити його. Прийняття на іншу роботу також здійснюється на підставі заяви працівника з проханням прийняти його на роботу в порядку переведення. Припинення трудового договору і прийняття на роботу повинні бути оформлені наказами роботодавців про звільнення працівника з попереднього місця роботи та про прийняття його на нове місце роботи в порядку переведення з посиланням на пункт 5 статті 36 КЗпП у погоджений сторонами строк. Відповідно до частини другої статті 47 КЗпП, на вимогу працівника йому надається копія наказу про звільнення. В трудовій книжці працівника записи про звільнення та прийняття на нову посаду через переведення повинні відповідати формулюванням наказів.

Таким чином, гарантія збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку мобілізованого працівника, поширюється на неможливість звільнення останнього саме за ініціативою роботодавця, в той час, як за бажанням працівника (його згодою) це можливо, оскільки не забороняється чинним законодавством України. У разі переведення фактично відбувається звільнення працівника з попереднього місця роботи, а для для переведення працівника на інше підприємство потрібна його згода та погодження між роботодавцями.

30/05/2025

🆙Консультація № 79: Що означає прийняття закону № 2970-IX (угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки)?

🆗 Запит клієнта: Що означає прийняття закону № 2970-IX ?

✅ Відповідь: З набранням чинності цим Законом (а він набрав чинності ще 28.04.2023) Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі - Угода). Ця Угода передбачає впровадження Загального стандарту звітності (CRS), що передбачає передачу в автоматичному режимі фінансовими установами даних про рахунки фізичних та юридичних осіб податковим органами країн-членам Угоди.

При цьому є ряд особливостей щодо рахунків, про які може передаватись інформація та щодо використання такої інформації.

По-перше, якщо фінансова установа не вирішить іншого по відношенню до всіх рахунків Підзвітної Організації (будь-якої юрособи, а також корпорації, трасту чи фонду, окрім державних та міжнародних установ, фінансових установ та корпорацій, чиї акції котируються на біржах), то рахунки Підзвітних Організацій, залишок на яких не перевищують 250 000 доларів США або відповідний еквівалент, не будуть передаватись в рамках автоматичного обміну іншим державам. Тобто, якщо банк не вирішить по-іншому, то дані про закордонні рахунки юросіб, на яких менше 250 000 дол. США (в еквіваленті) автоматично податкова не отримає.

По-друге, рахунки фізичних осіб, на яких розміщено понад 1 млн. доларів США або відповідний еквівалент, вважаються високоризикованими і підлягають поглибленому моніторингу (про їх власників фінустанова має зібрати та передати більше інформації). Однак і по тим рахункам фізосіб, на яких менше вказаної суми, інформація в рамках CRS передаватись буде. Але відповідно до п. 53-1.4. Перехідних положень Податкового кодексу України податкова не зможе використати інформацію про рахунки фізичної особи - громадянина України, якщо загальна сума на цих рахунках не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану, для визначення суми податкових зобов'язань відповідної фізичної особи.

Тобто, в період воєнного стану інформацію про рахунки громадян України податкова зможе отримувати, але якщо загальна сума коштів на цих рахунках у однієї фізособи буде менше еквіваленту 250 000 доларів США не може бути податковою використана.

По-третє, лише цього року, у 2025 році українська податкова отримає інформацію про рахунки з незначними сумами. У 2024 році (десь у вересні) податкова отримувала лише інформацію про високоризикові рахунки (на яких більше еквіваленту 1 млн. доларів США).
Таким чином, якщо у Вас, як фізичної особи, є закордонні рахунки, то орієнтовно у вересні податкова зможе отримати інформацію про залишок коштів на них станом на 01.01.2025. Але якщо на них менше 250 000 доларів США (чи відповідного еквіваленту), то цю інформацію податкова не може використовувати для податкових донарахувань. Також, якщо банк не вирішить інакше, податкова не зможе побачити інформацію про рахунки Вашої закордонної компанії , якщо на них менше 250 000 доларів США. Якщо ж більше - буде бачити. Тому бажано на одному закордонному рахунку (а краще -в одному банку) не тримати більше 250 000 доларів США (чи еквівалент), щоб податкова не звертала уваги на такий рахунок або взагалі не мала до нього доступу.