Kotova and Рartners, AA

Directions Website

Kotova and Рartners, AA Адвокатське об’єднання «Котова і Партнери» захистить Ваші законні права та інтереси!

Підвищуємо кваліфікацію)
08/11/2025

Підвищуємо кваліфікацію)

11/10/2025

Шкода за втрачене майно, вилучене як речовий доказ у кримінальному провадженні, підлягає відшкодуванню власнику з Державного бюджету України – КЦС ВС

У разі неповернення в повному обсязі вилучених як речові докази грошових коштів унаслідок порушення правил їх зберігання, що призвело до їх втрати, власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України. При цьому держава виступає відповідачем через відповідні органи державної влади, а кошти підлягають стягненню безпосередньо з Державного бюджету України, без зазначення в резолютивній частині рішення суду відомостей про суб'єкта виконання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, позивачка звернулася з позовом, зокрема, до ГУ НП в Одеській області з вимогою стягнути з Державного бюджету України на свою користь майнову та моральну шкоду, посилаючись на те, що під час обшуку у 2017 році було вилучено долари США, які належали її спадкодавцю. Після скасування арешту та ухвали суду про повернення цього майна органи досудового розслідування повернули лише частину грошей, тоді як решта коштів залишилася неповерненою, частина з них була визнана підробленою і вилучена з обігу. Позивачка вважала, що невиконання судового рішення та бездіяльність правоохоронних органів призвели до завдання їй майнової і моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що грошові кошти, вилучені як речові докази, всупереч закону у встановлений законодавством 3-денний строк не були передані на зберігання, а тому вимоги позивачки в частині відшкодування їй завданої майнової шкоди в заявленому розмірі підлягають задоволенню. Крім того, враховуючи значний розмір майнової шкоди, тривалий час, протягом якого не виконувалась ухвала про скасування арешту на майно і повернення грошових коштів, суд вважав доведеним факт завдання позивачці моральної шкоди в заявленому розмірі та вважав такий розмір справедливим. При цьому присуджені позивачці грошові кошти суд ухвалив стягнути з рахунків ГУ НП в Одеській області.

Переглядаючи оскаржувані відповідачем судові рішення, КЦС ВС зазначив, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивачка має право на відшкодування майнової шкоди за вилучене під час обшуку майно, оскільки вилучені грошові кошти в іноземній валюті не в повному обсязі були повернуті внаслідок порушення правил зберігання такого майна та його подальшого зникнення.

КЦС ВС погодився з висновками судів про наявність підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди в заявленому нею розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов’язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Разом з тим КЦС ВС дійшов висновку про наявність підстав для зміни порядку стягнення коштів на відшкодування шкоди, оскільки суди попередніх інстанцій, незважаючи на те, що позивачка просила стягнути суми коштів з Державного бюджету України, стягнув їх з рахунків ГУ НП в Одеській області як розпорядника (одержувача) бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі ст. 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов’язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Суд касаційної інстанції зазначив, що у разі втрати чи неповернення стороною кримінального провадження вилученого майна, що було визнане речовим доказом, відшкодування завданої шкоди здійснюється безпосередньо з Державного бюджету України, а не з рахунків окремого органу державної влади.

Постанова КЦС ВС від 13 серпня 2025 року у справі № 521/8236/23 (провадження № 61-638св25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/129553851.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

17/09/2025

☝️Державна служба України з безпеки на транспорті нагадує, що з 24 вересня 2025 року перевізники, які здійснюють нерегулярні перевезення пасажирів, повинні будуть вносити дані про поїздку до ЄКІС Укртрансбезпеки.

⚠️ Якщо перевізник не вніс дані про нерегулярний рейс та виїхав на маршрут, у такому випадку таке перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватися відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень. Таким чином під час перевірки інспектор Укртрансбезпеки буде вважати, що перевізник здійснює регулярні перевезення без відповідних документів (вичерпний перелік, яких затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 16 квітня 2025 року № 703), за що передбачена відповідальність:

▪️ 17 000 грн — внутрішні перевезення.

❗️Важливо!
Здійснювати нерегулярні пасажирські перевезення, згідно автотранспортного законодавства, можна двічі на тиждень одним й тим самим транспортним засобом. Вносити інформацію про більшу кількість таких перевезень — система не дозволить.

🖇Відео воркшопу «Зміни до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту: нові вимоги для нерегулярних перевезень пасажирів» за покликанням https://youtu.be/7NA4nfzytOQ?si=GxnMsz4Tw93Rebyg

👮‍♀️👮‍♂️Укртрансбезпека бажає вам вдалих рейсів та успішного ведення бізнесу!

Telegram https://t.me/ukrtransbezpeka
Сайт https://dsbt.gov.ua/uk
Чат-бот https://t.me/UkrTransBezpekaBot
WhatsApp http://surl.li/rxcahi
YouTube https://youtube.com/?si=NfXJVDdK0kGpSQbL

25/07/2025
15/07/2025

Законопроєктна творчість від нардепа Сергія Демченка - затримання адвоката виключно за згодою ВРП | ADVOKAT POST | НОВИНИ

Kotova and Рartners, AA незважаючи на тиск правоохоронних органів і відкрите небажання повертати кошти,  #захистили зако...
09/07/2025

Kotova and Рartners, AA незважаючи на тиск правоохоронних органів і відкрите небажання повертати кошти, #захистили законні інтереси клієнта, довели добросовісність набуття вилученого майна, #скасували #арешт, тричі довели підстави для відмов у повторних клопотаннях прокурора про арешт майна і через півроку активної роботи Kotova and Рartners, AA домоглися виконання рішення💪.

10/04/2025

Пропонуємо ознайомитись з презентацією - Правові позиції Верховного Суду щодо доказів у кримінальних провадженнях - https://tinyurl.com/2vcas2vt

Олександра Яновська, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

17/03/2025

Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення – КАС ВС

Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом військовослужбовця до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов’язання прийняти рішення про звільнення зі служби.

Позивач, звертаючись до суду першої інстанції за захистом своїх прав, їх порушення пов’язував з недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправними дії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації і зобов’язав військову частину звільнити його з військової служби, що, на думку судів обох інстанцій, є належним відновленням порушених прав позивача.

Однак Верховний Суд наголосив, що відновлення порушеного права повинне відбуватися в межах спірних правовідносин за участю їх учасників. Водночас зобов’язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки й позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

У спірних правовідносинах порушеним було право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації. Обраний же позивачем спосіб захисту порушеного права, який надалі застосували суди обох інстанцій за наслідками розгляду справи, – звільнення з військової служби – є неефективним, адже не вирішує правомірності акта, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу. Такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права, тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.

Сам факт непроходження медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124951202.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Address

Євгена Сверстюка 23
Kyiv

Opening Hours

Monday 10:00 - 17:00
Tuesday 10:00 - 17:00
Wednesday 10:00 - 17:00
Thursday 10:00 - 17:00
Friday 10:00 - 16:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Kotova and Рartners, AA posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share