Юридическая компания

01/09/2019

01/09/2019

Процедура усиновлення дитини: правові нюанси

Хто може стати усиновлювачем (основні правила)?
В Україні в ролі усиновлювачів можуть виступати особи, встановлені статтею 211 Сімейного кодексу:

повнолітні дієздатні особи (не молодше 21 року)
особи, які старше усиновленої дитини не менш ніж на 15 років
подружжя, один із подружжя за згодою другого на усиновлення, а також одинокі особи
Іноземні громадяни можуть почати процедуру усиновлення дитини в Україні (adoption of a child in Ukraine) за умови перебування в шлюбі. Виняток становлять випадки, коли усиновлювачем дитини виступає його родич — іноземець.

Хто має переважне право на усиновлення дитини?
Часом виникають труднощі з усиновленням дитини. Бувають випадки, коли відразу кілька осіб виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину. У такій ситуації в дію вступає стаття 213 СК, згідно з якою пріоритетне право на усиновлення дитини мають:

громадяни України
сім’я в якій виховується дитина
особи, які перебувають у шлюбі (подружжя)
родичі дитини (незалежно від місця їх проживання)
чоловік матері дитини або нова дружина батька дітей
особи, які всиновлюють кількох дітей, які є братами, сестрами
Процедура усиновлення дитини дружини починається з перевірки чоловіка (майбутнього батька) на відповідність встановленим для усиновителя правилам і обмеженням. Попередньо, таку перевірку можна провести самостійно. Далі потрібно отримати дозвіл на усиновлення — краще оформити його у нотаріуса, але можна і в суді. Юридична перспектива процедури усиновлення дитини вітчимом багато в чому залежить від позиції біологічного батька і позбавлення його батьківських прав.

Хто не може усиновити дитину, які обмеження?
Основною метою усиновлення є створення оптимальних умов для виховання, а також фізичного, психічного, духовного і соціального розвитку дітей. Тому законодавством пред’являється ряд вимог до особистості кандидата в усиновлювачі. Зокрема, згідно зі статтею 212 СКУ, усиновлювачами не можуть виступати наступні категорії осіб:

не мають громадянства
не дотримуються інтересів дитини
зловживають алкоголем або наркотичними засобами
не мають постійного місця проживання та стабільного доходу
обмежені в дієздатності або визнані недієздатними
страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ України
позбавлені батьківських прав (якщо ці права не були поновлені)
за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду
перебувають на обліку (лікуванні) в психоневрологічному або наркологічному диспансері
були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, щодо якої з їхньої вини усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу)
Крім того, відповідно до чинного законодавства України, усиновлювачами не можуть бути одностатеві пари; іноземці, які не перебувають у шлюбі (якщо вони не є родичами дітей); громадяни, встановлені п. 10 ч. 1 ст. 212 СК, а також особи, які перебувають у шлюбі з чоловіком (жінкою), які відповідно до п. 3-6, 8, 10 ч. 1 ст. 212 СКУ не можуть бути усиновлювачами.

Яких дітей можна усиновити в Україні?
Відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, проведення процедури усиновлення можливе лише щодо дитини, яка перебуває на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, в службі у справах дітей. Згідно п. 4 цього Порядку, усиновленню підлягають:

діти сироти
діти, позбавлені батьківського піклування
діти, батьки яких дали згоду на усиновлення
З якого віку може бути усиновлена дитина?
Виходячи з норм сімейного законодавства України усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. У виняткових випадках (за рішенням суду) може бути усиновлений і повнолітній, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (ч. 2 ст. 208 СК). При цьому, при розгляді справи судом, враховується сімейний стан усиновлювача, зокрема наявність або відсутність у нього власних дітей та інші обставини.

Чи потрібна згода дитини на усиновлення?
Для забезпечення інтересів і дотримання прав дитини на проведення усиновлення необхідно отримати її згоду (ст. 12 Конвенції про права дитини), форма якої повинна відповідати її віку та стану здоров’я. При цьому, дитиною має бути дана згоду не в цілому на усиновлення, а на усиновлення конкретною особою, з якою дитина спілкувалася, кому довіряє, симпатизує і знайшла спільну мову. У випадках, коли дитина не досягла такого віку та рівня розвитку, при яких може висловити своє ставлення до усиновлення, її згода не потрібна.

Чи потрібна згода батьків на усиновлення дитини?
Усиновлення дитини здійснюється за добровільної згоди його біологічних батьків. Рішення повинно бути усвідомленим і не переслідувати корисливих мотивів (плата за згоду на усиновлення дитини не припустима). Згода батьків оформляється в письмовому вигляді і засвідчується нотаріусом. У статті 219 Сімейного кодексу перераховані підстави, які допускають проведення усиновлення без згоди батьків. Дозвіл не вимагається, якщо вони:

невідомі
позбавлені батьківських прав
визнані недієздатними або безвісно відсутніми
протягом 2 місяців після народження дитини не забрали її і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст. 135 СКУ
більше 6 місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють батьківської уваги і турботи
Яка процедура усиновлення в Україні (покрокова)?
Процес усиновлення дитини в Україні можна умовно розділити на кілька етапів, кожен з яких має свої індивідуальні особливості і може супроводжуватися низкою труднощів. Проте, на шляху до материнства (батьківства) все ж доведеться пройти ряд обов’язкових дій, які повинні бути здійснені з боку потенційних усиновителів. Допомогти в оформленні усиновлення може наведена нижче покрокова інструкція по даній процедурі.

Крок 1. Починати процес потрібно зі звернення до служби у справах дітей за місцем проживання і отримання статусу кандидата в усиновлювачі. Перший крок до усиновлення — подача письмової заяви потенційних батьків і пакету документів для усиновлення (удочеріння):

копія паспорта
копія свідоцтва про шлюб
довідка про наявність чи відсутність судимості
висновок про стан здоров’я кожного заявника
нотаріально завірена письмова згода другого з подружжя на усиновлення
довідка про заробітну плату (за останні шість місяців) або декларація про доходи
документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням
Крок 2. Протягом 10 робочих днів з моменту подачі заяви, служба у справах дітей проводить ретельну перевірку документів, складає акт обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків, проводить з ними бесіду і з’ясовує мотиви усиновлення, а також ставлення до виховання дітей. Після прийняття рішення заявникам видається висновок разом з документами на усиновлення дитини, на підставі яких вони можуть звертатися в службу у справах дітей в будь-якій області України для встановлення контакту з дитиною. При цьому варто пам’ятати, що термін дії документів про усиновлення складає один рік з дня їх видачі.

Крок 3. Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з даними дітей, які можуть бути усиновлені та подальше особисте знайомство з дитиною. Кандидати у усиновителі, окрім спілкування з дітьми, мають право ознайомитися з документами, що містяться в особовій справі дитини, її медичною картою, історією життя, особливостями її розвитку, поведінки, навичками і рисами характеру.

Крок 4. Звернення до служби у справах дітей за місцем перебування дитини і подача заяви про бажання усиновити її. Заява складається державною мовою, із зазначенням П.І.Б., місця проживання усиновителів, а також прізвища, імені, по батькові, віку і місця знаходження дитини.

Крок 5. Розгляд службою у справах дітей заяви кандидатів в усиновлювачі та винесення висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Цей висновок видається усиновлювачам під розписку і є підставою для звернення до суду.

Що враховується судом при прийнятті рішення про усиновлення?
При розгляді справ про усиновлення (удочеріння) дітей в Україні, суд, в першу чергу, повинен виходити з інтересів дитини, тому детально вивчаються всі обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров’я та матеріальне становище усиновителя, його сімейний стан та умови проживання , ставлення до виховання дитини; мотиви усиновлення. Крім того, береться до уваги особистість дитини і стан її здоров’я, відносини з потенційним усиновлювачем.

Скільки коштує усиновлення дитини в Україні в 2018 році?
В Україні процедура усиновлення дітей є безкоштовною. Єдиним обов’язковим офіційним платежем є судовий збір за подачу заяви, який стягується відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Як усиновити дитину дружини (чоловіка)?
В першу чергу, при бажанні законного чоловіка усиновити (удочерити) дітей дружини або чоловіка від першого шлюбу, необхідно звернутися в службу у справах дітей та отримати висновок про доцільність усиновлення. Перелік документів, які вимагаються для отримання рішення, наведено нижче:

заява кандидата в усиновлювачі + копія паспорта
довідка про заробітну плату або декларація про доходи
заява другого з подружжя і згода дітей (з 10 років)
довідка з поліклініки про стан здоров’я дитини
документ, що підтверджує право власності на житло
медичний висновок про стан здоров’я усиновителя
довідка про те, що усиновитель не позбавлений батьківських прав
копія свідоцтва про народження дітей
довідка про реєстрацію місця проживання (раніше — довідка про склад сім’ї)
довідка про несудимість усиновителя
копія свідоцтва про одруження
Крім того, до перерахованого вище списку слід додати один із таких документів: нотаріально завірена згода біологічних батька або матері на усиновлення дитини, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним або копія свідоцтва про смерть батька (матері), рішення суду про визнання безвісно відсутнім або померлим.

Копії документів надаються разом з оригіналами. Термін видачі рішення служби у справах дітей становить 10 днів з моменту звернення. За надання висновку соцслужби про доцільність усиновлення дитини дружини (або чоловіка) плата не стягується.

Зібравши всі необхідні документи, усиновителю необхідно звернутися із заявою про усиновлення до суду, за місцем проживання дитини. Крім основних вимог, заява також може містити клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

01/09/2019

ДОКУМЕНТЫ ДЛЯ ВЫЕЗДА ЗА ГРАНИЦУ С РЕБЁНКОМ

01/09/2019

ЗАЯВЛЕНИЕ О ВЫДАЧЕ СУДЕБНОГО ПРИКАЗА НА АЛИМЕНТЫ

В связи с кардинальными изменениями в разделе алиментов появился существенно новый порядок их взыскания.

Теперь на законодательном уровне закреплена возможность получить уже сразу приказ суда.

Преимуществами такой процедуры является ее скорость.

А также, сам приказ, который выдает судья, можно предъявить к исполнению вплоть до достижения ребенком совершеннолетия. К тому же, должник в исполнительном производстве не сможет его обжаловать.

Но нужно понимать, что взыскать алименты именно таким путем можно только при отсутствии дополнительных споров между сторонами.

И только 2-мя способами, а именно, в твердой денежной сумме от минимального прожиточного минимума на ребенка - 50%, или в фиксированной ставке от дохода должника, которая определяется от количества детей (на одного - ¼, на двух - ⅓, на троих и больше - ½ ).

Правильно поданное заявление минимизирует шанс его возвращения судом. Поэтому, важно знать, какие именно нужны реквизиты, документы для подтверждения того или иного обстоятельства и как его правильно оформить.

Во-первых, как и в любом другом документе, нужно указать точные, правильные и наиболее полные данные о заявителе и должнике.

Такими является вся информация, которая идентифицирует личность человека: ФИО, адрес места проживания, паспортные данные или ИНН.

В случае, если паспортные данные должника неизвестны, вы не имеете права подать такое заявление и получить судебный приказ в исполнительном производстве.

То же самое касается информации о местопребывании должника.

Так как, в случае, если суд, по поступившим к нему данным не сможет установить, где находится должник, судья откажет в открытии производства, и соответственно в выдаче самого приказа.

Поэтому, если не уверены в правильности данных, лучше обращаться с исковым заявлением.

Во-вторых, подробное изложение обстоятельств в заявлении также поможет вам получить приказ от суда.

Особое внимание нужно уделить документам, которые прилагаются к заявлению в суд.

Так как они являются единственными доказательствами того или иного факта.

После принятия заявления судья рассматривает его без уведомления сторон и без их присутствия.

Обязательно нужно приложить копии паспортов обеих сторон, их ИНН, свидетельство и браке и о разводе, если таковое имеется, свидетельство о рождении ребенка, справка о подтверждении проживания ребенка с матерью и другие документы, например, справка о доходах и т.д.

Весь пакет документов необходимо подавать в двух экземплярах. Судья, вместе с выданным приказом, отправляет заявление с приложенными документами должнику.

По материалам https://profit-consul.com.ua

01/09/2019

ШТРАФ ПРИ НАРУШЕНИИ ПРАВИЛ НА ДОРОГЕ.
КАК ОСПОРИТЬ ШТРАФ ПОЛИЦИИ В УКРАИНЕ.

Законодательством Украины предусмотрено, что любой штраф есть возможным оспорить. Штраф это санкция за определенное правонарушение. В данном случае за нарушения на дороге.
Оспорить штраф можно обратившись в суд.
В соответствии со статьей 222 КуоАП: Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
В данном случае необходимым является сам факт правонарушения, ведь только в таком случае, нужно платить штраф, иначе никаких действий предполагать не нужно. Главным критерием при рассмотрении данного дела является наличие правонарушения, с которым согласен водитель.

СРОК ОПЛАТЫ ШТРАФОВ. КАКОЙ СРОК ОПЛАТЫ ШТРАФОВ. КАКИЕ СТРОКИ ОБЖАЛОВАНИЯ ШТРАФОВ. СРОК ОБЖАЛОВАНИЯ ШТРАФОВ.
В законодательстве предусмотрен пятнадцатидневный срок для уплаты штрафа. В случае неуплаты, начисляется пеня. Такие правила установлены и прописаны в КуоАП Украины.
Кроме того, постановление будет передано в исполнительную службу которая дополнительно насчитает исполнительный сбор и затраты на ведения исполнительного производства.

Если водитель не согласен уплачивать штраф, а так же подает в суд, в таком случае срок выполнения правил уплаты останавливается до вынесения решения судом.

КАК ОБЖАЛОВАТЬ ШТРАФ. КАК ОБРАЩАТЬСЯ В СУД.
Для того, что бы обратиться с суд, обжаловать решение б уплате штрафа, необходимо в течении десяти дней обратиться с административным иском в суд.
Обжаловать штраф можно по месту проживания истца.
Главным правилом при подаче документов в суд, является соблюдение сроков обжалования и аргументированные доказательства отсутствия вины. Так как , после пропуска десяти дней, будет считаться пропущенный процессуальный срок.
Если у Вас возникли вопросы или сомнения о поводу штрафа, не знаете как обжаловать, наша команда знаем как решить эту проблему. Мы найдем выход из самой сложной ситуации.

По материалам dmlawyer.top

31/08/2019

Интересы ребенка имеют определяющее значение при решении спора о месте проживания ребенка: ВС / КЦС.
Окончание эры матриархата в делах об определении места жительства ребенка.

Тривалий час судовій практиці була притаманна, як висловився суддя Європейського Суду з прав людини Карло Ранзоні, «презумпція на користь матері» в справах щодо догляду за дитиною. Національні суди завжди виходили з того, що дитина повинна жити з матір'ю. Зазначене могло бути спростоване лише у випадках, де існували «виняткові обставини». З урахуванням зазначеного українські суди при вирішенні питань щодо визначення місця проживання дитини обмежувались лише встановленням наявності чи відсутності таких «виключних обставин», не досліджуючи при цьому наявність усіх інших непередбачуваних обставин, які могли б стосуватися вирішення спірного питання.

Натомість у міжнародному праві завжди застосовується принцип «найкращих інтересів дитини», тобто у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. Європейський Суд неодноразово повторював, що батьки повинні мати рівні права у спорах про утримання дітей, а найкращі інтереси дитини, залежно від їх характеру та серйозності, можуть перевищувати інтереси батьків.

Сучасна судова практика при вирішенні справ, зокрема, про визначення місця проживання дитини нарешті починає керуватися, перш за все, інтересами дитини та навіть враховувати побажання самої дитини. Наприклад, у справі №215/4452/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що проживання неповнолітнього сина з батьком буде відповідати найкращому забезпеченню його інтересів. Судами першої та апеляційної інстанцій, з висновками яких погодився Верховний Суд, було встановлено, що батько користується у неповнолітнього сина повагою та авторитетом. Судами також було враховано, що хлопчик виявив прихильність до батька, пояснивши, що мати він любить, проте бажає проживати з батьком, дослухається його думки.

Зазначена справа цікава саме тим, що при визначенні місця проживання дитини судами було враховано, перш за все, побажання дитини проживати разом батьком, навіть з урахуванням того, що як батько, так і мати дитини належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, позитивно характеризуються в побуті та на роботі, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами.

31/08/2019

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 3. Сім'я

1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

3. Права члена сім'ї має одинока особа.

4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

31/08/2019

Когда несовершеннолетние, имеют право жениться: важное разъяснение.

Право на одруження українці отримують з 18 років, але є деякі нюанси.

Право на створення сім'ї мають особи, які досягли шлюбного віку, тобто 18-річчя. Це вік, коли люди досягають соціальної, фізичної та психічної зрілості. Чоловіки та жінки мають однакове право на шлюб, без будь-яких обмежень щодо раси, національності чи віросповідання. Про це йдеться в Декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році.
Обов’язковою вимогою для вступу до шлюбу є вільне волевиявлення жінки і чоловіка на реєстрацію шлюбу без будь-якого насильства, тиску чи погроз з боку родичів.
Якщо бажання одружитись приходить до неповнолітнього, то таке право йому надає суд, який розглядає справу за місцем проживання заявника. Заява буде задоволена, якщо це відповідатиме інтересам неповнолітнього, а суд отримає вагомі на те докази. Найчастіше такими доказами є вагітність жінки, народження у пари дитини чи фактичне проживання чоловіка і жінки. Варто зауважити, що батьки неповнолітнього, хоч і є зацікавленими особами у справі, проте їх згода чи заперечення не матимуть вирішального значення у суді.
Кожен випадок, де до суду звертаються з проханням про зниження шлюбного віку є індивідуальним і детально розглядатиметься суддею. Наголошуємо, що суд розглядає право на одруження неповнолітнього саме з конкретною особою, а не взагалі будь з ким. Подавати заяву за надання судом права на шлюб має особа, яка досягла 16 років.