Law Firm Spektrum of Law

Call Directions Website Contact the practice

Law Firm Spektrum of Law Завжди на захисті ваших прав та законних інтересів�
І?

Нарешті, те що роками спілка адвокатів намагалася довести судам підтримав Конституційний Суд України
10/09/2026

Нарешті, те що роками спілка адвокатів намагалася довести судам підтримав Конституційний Суд України

𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
⚖️Конституційний Суд України: за оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення судовий збір не справляється

Другий сенат #КСУ 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).

Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.

❗️ Суд установив, що Закон України „Про судовий збір“ не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.

📑Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.

Суд підкреслив, що визначення об’єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.

📑 Проаналізувавши структуру та зміст Закону України „Про судовий збір“, Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов’язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

▪️ Суд звернув увагу на те, що обов’язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
👉Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов’язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.

❗️ Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

▪️ Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
____________
Constitutional Court of Ukraine: No Court Fee Is Payable for Challenging Rulings Imposing Administrative Penalties

https://lnk.ua/gjWoHSlq1

18/07/2026

Власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування НЕ потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна, — Велика Палата Верховного Суду.

⚖️ Постанова ВП ВС ⬇️
https://t.me/Lawyer_Igor_Lutsenko/1219

25/06/2026

👨‍⚖️Знятий чи виключений за станом здоров’я:
позиція Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалив рішення в спорі про виключення з військового обліку за станом здоров’я, яке має значення для подальшого розгляду подібних справ.

🔎Проаналізував Постанова наш адвокат Микола Михальчук.

👉Історія справи:
У тимчасовому посвідченні Позивача міститься запис: «Знятий з військового обліку згідно ст. 37 п. 6, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 4.04.2006 р., такий запис скріплений печаткою та підписом начальника РВК.
Сформувавши електронний ВОД «Резерв+» Позивач виявив, що він має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку у РТЦК та СП.
Вважаючи себе невійськовозобов’язаним та виключеним з військового обліку, Позивач звернувся до суду з позовом щодо зобов’язання РТЦК та СП внести вірну інформацію до Реєстру про його непридатність до військової служби за станом здоров’я та виключення з військового обліку.
Суди першої та апеляційної інстанції відмовили повністю в задоволені позовних вимог, обгрунтовуючи, що у паперовому військово-обліковому документі Позивача наявне формулювання «знятий з військового обліку», а тому відсутні підстави вважати позивача таким, що був виключений з військового обліку та втратив статус військовозобов`язаного, а тому його перебування на військовому обліку є правомірним.

Не погодившись з такими рішеннями позивач звернувся до Верховного суду.

👨‍⚖️Верховний суд зробив такі висновки:
“Формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису. Суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього, оскільки такі облікові дії мають різні правові наслідки.

У цій справі у військово-обліковому документі позивача зазначено про його зняття з військового обліку, однак одночасно наведено посилання, яке, за своїм змістом, може вказувати на пункт 3 частини шостої статті 37 Закону, тобто на норму, яка регулює виключення з військового обліку.
Таке поєднання відомостей є взаємовиключним, оскільки одна частина запису вказує на зняття з військового обліку, тоді як наведена правова підстава свідчить про виключення з нього. Відтак зазначений запис містить внутрішню невідповідність, яка потребує з`ясування його дійсного змісту та правової підстави внесення.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у військово-обліковому документі позивача одночасно формулювання про його «зняття» з військового обліку та посилання на правову норму, яка стосується виключення з військового обліку, фактично надали перевагу лише словесному формулюванню запису та дійшли висновку, що позивач був саме знятий, а не виключений з військового обліку.

Такий підхід судів є помилковим. Встановивши вказану невідповідність, суди повинні були з`ясувати, яка саме облікова дія фактично була вчинена щодо позивача та які обставини стали підставою для її вчинення. Отже, для правильного вирішення спору необхідно було встановити, чи відповідали встановлені щодо позивача обставини підставам для зняття з військового обліку, чи, навпаки, підставам для виключення з нього, а також чи відповідає зміст спірного запису тій нормі закону, на яку в ньому зроблено посилання.

У зв`язку з цим суди мали дослідити не лише текст запису у тимчасовому посвідченні, а й інші докази, які могли б підтвердити дійсну правову та фактичну підставу зміни облікового статусу позивача, зокрема матеріали військового обліку, документи, на підставі яких було внесено спірний запис, а також відомості щодо причин такого запису.

Натомість суди попередніх інстанцій, визнавши визначальним саме формулювання «знятий з військового обліку», фактично залишили поза оцінкою правову підставу, зазначену у цьому ж документі, та не з`ясували, чи відповідає використане формулювання тій нормі закону, на яку посилається відповідний запис.
За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач є саме знятим, а не виключеним з військового обліку, є передчасним, оскільки зроблений без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що встановлення зазначених обставин має ключове значення для правильного вирішення цього спору, оскільки саме від цього залежить висновок про наявність або відсутність у позивача статусу військовозобов`язаного, а відповідно - про правомірність відображення у відповідних реєстрах відомостей про його перебування на військовому обліку.

При цьому суди попередніх інстанцій зосередили свою увагу переважно на тлумаченні різниці між правовим регулюванням зняття з військового обліку та виключення з нього. Однак у межах цієї справи саме по собі розмежування зазначених понять не є спірним, оскільки і позивач, і відповідач фактично виходять із того, що зняття та виключення з військового обліку є різними обліковими діями, які мають різні правові наслідки.

❗Ключовим у цій справі є встановлення того, яка саме облікова дія була вчинена щодо позивача: зняття з військового обліку чи виключення з нього, а також яка фактична та правова підстава зумовила внесення відповідного запису до його тимчасового посвідчення.”

👨‍⚖️У зв’язку з цим Верховний суд скасував рішення першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Тепер суди має розібратись, що ж насправді зробив військкомат - зняв з обліку чи виключив. А для цього вже доведеться досліджувати наявну додаткову документацію, крім військово-облікового документа.

🤔В даній справі Верховний Суд все ще прямо не зазначив, що запис “визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку” свідчить про необхідність внесення відповідного запису в реєстр. Однак, непрозоро на це натякає 👌

Специфіка даної справи - суперечності в записах “знятий з обліку” з одночасним посиланням на підставу для виключення.

❗Наполягаємо на тому, що у випадках, коли таких суперечностей немає, немає і необхідності досліджувати в суді медичні документи, а сам по собі військово-обліковий документ з відповідними записами вже є достатнім доказом для задоволення позову, якщо відповідач не надав обгрунтоване спростування.

🔎З повним текстом рішення можна ознайомитись за посиланням
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137242413

✍️Матеріал підготував адвокат Микола Михальчук

23/06/2026

⚖️ ПОМИЛКОВО ПЕРЕКАЗАЛИ ГРОШІ: ЧИ МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ДАНІ ОТРИМУВАЧА ЧЕРЕЗ СУД?

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 757/40704/25 дійшов висновку, що саме по собі звернення до суду із заявою про розкриття банківської таємниці для встановлення особи отримувача помилково переказаних коштів не свідчить автоматично про наявність спору про право.

📌 ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заявник звернувся до суду із заявою про розкриття АТ КБ «ПриватБанк» інформації, яка становить банківську таємницю.

Він пояснив, що 10 травня 2024 року під час оплати товарів та послуг через застосунок «Приват24» помилково переказав 38 997 грн на іншу банківську картку.

Після здійснення переказу у застосунку відобразилися лише прізвище, ім’я та по батькові отримувача коштів. Інших даних власника рахунку заявник не мав.

За словами заявника:

• кошти йому не повернули;

• будь-яких правовідносин із отримувачем платежу він не мав;

• інформація про власника рахунку необхідна для звернення з вимогою про повернення безпідставно набутих коштів.

Представник заявника направив до банку адвокатський запит, однак банк відмовив у наданні інформації, пославшись на режим банківської таємниці.

⚖️ РІШЕННЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Печерський районний суд міста Києва відмовив у відкритті провадження.

Київський апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Суди виходили з того, що заявник фактично намагається отримати докази для подальшого позову про стягнення безпідставно набутих коштів, а тому між сторонами існує спір про право.

⚖️ ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд не погодився з такими висновками та зазначив:

✔️ ЦПК України прямо передбачає можливість розгляду справ про розкриття банківської таємниці в порядку окремого провадження;

✔️ сама наявність потенційного майбутнього спору не означає автоматичної наявності спору про право;

✔️ суд не повинен відмовляти у відкритті провадження лише через можливість подальшого подання позову.

📍 ВАЖЛИВИЙ ВИСНОВОК

Верховний Суд підкреслив, що:

• заявник просив не забезпечити докази, а отримати інформацію, без якої він фактично не може реалізувати право на звернення до суду;

• без даних про особу отримувача коштів неможливо належним чином оформити майбутній позов;

• питання про наявність підстав для розкриття банківської таємниці має вирішуватися під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження.

Суд також звернув увагу, що заява не містила вимог до банку як до відповідача чи заінтересованої особи, а була спрямована виключно на ідентифікацію отримувача коштів.

📌 РІШЕННЯ СУДУ

Верховний Суд:

✔️ задовольнив касаційну скаргу;

✔️ скасував ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року;

✔️ скасував постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року;

✔️ направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Водночас Верховний Суд не зобов’язував банк розкривати банківську таємницю, а лише зазначив, що сама заява підлягає судовому розгляду.

📍 ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Це рішення має важливе практичне значення для осіб, які помилково переказали кошти та не можуть встановити особу отримувача.

Верховний Суд фактично підтвердив, що:

• звернення до суду з вимогою про розкриття банківської таємниці може бути самостійним способом захисту права;

• така заява не є автоматично спором про право;

• суди не повинні формально відмовляти у відкритті провадження лише через можливість майбутнього позову.

Такий підхід забезпечує реальний доступ особи до правосуддя та можливість ефективного захисту своїх майнових прав.

✍️Автор: Черепов Владислав

Address

вУлица Мала Житомирська, 20 А
Kyiv
01001

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Law Firm Spektrum of Law posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Law Firm Spektrum of Law:

Shortcuts

Share