Tytych & Partners Attorney corporation

31/01/2026

Стаття 3. Засади діяльності прокуратури

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;

6) політичної нейтральності прокуратури

19/01/2026

Ілюстрація розуміння КПК України начальником управління СБУ

02/01/2026

https://www.facebook.com/tytych/posts/pfbid0AeXCYsKVJd835bcAb5jNGv5ZX6iCjyP61k8rvZcVvrzYuoXJ21gaQjEBzti3EYeHl?__cft__[0]=AZZTl6mJpC256L1qYus7gdF7SQyZ6lKR1Thxvrag6lva6E2zo_FRMn8EaeIBTJzi8wmnSguDFUj7l6R7IXWlm8fvfNhPtSYAKBtn6AuCNPen59sPrlv_ACPDTik9FVkL_oZEEkvBX1C8WYNeOfSsxCb-LrbTi3OfV5FNWnph4wdmfiiTgD6PemyW1BLFYpQV-hM&__tn__=%2CO%2CP-R

Для ефективного захисту прав військовослужбовців доцільно створити військові суди – суддя ВП ВС Олег Ткачук

Україна потребує якнайшвидшого створення органів військової юстиції, насамперед військових судів, які забезпечать захист прав військовослужбовців, ветеранів війни та їхніх родин.

Таку думку висловив суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук під час експертного обговорення моделі запровадження в Україні військової юстиції, організованого Дослідницькою службою Верховної Ради України.

За словами судді, у новітній історії світу немає прикладів, щоб держава, яка перебуває у стані повномасштабної війни, не мала органів військової юстиції. Специфіка війни вимагає створення спеціалізованої військової правоохоронної системи, яка б дозволила забезпечити правопорядок у Збройних Силах та ефективний і швидкий захист прав військовослужбовців. Конституція України у ст. 55 гарантує кожному, що його права і свободи у разі потреби будуть захищені судом. Разом з тим ця конституційна гарантія в умовах повномасштабної російської агресії зіткнулася з перешкодами. Адже для того, щоб звернутися до цивільного суду, військовослужбовцю потрібно виконати ряд таких умов, які під час війни виконати не реально. Наприклад, полишити місце служби і поїхати за сотні кілометрів від лінії фронту до діючого суду. Саме тому потрібно максимально оперативно вирішити питання створення військових судів, які повинні здійснювати правосуддя в максимально наближених до лінії фронту місцях. За потреби – безпосередньо у військових частинах. Такі суди мають формуватися у складі судів загальної юрисдикції за єдиними для всіх правилами і принципами добору кадрів. Також мають забезпечуватися всі конституційні і процесуальні гарантії судових процесів військових судів.

«В Україні тепер близько мільйона військовослужбовців, функціонує масштабна військова економіка, задіяні десятки цивільних інституцій, підпорядкованих військовим цілям. Тисячі нормативних актів у військовій сфері, особливості військового права, умови військової служби та специфіка війни вимагають спеціальних знань і фахівців, які повинні негайно вирішувати проблеми, конфлікти і спори, пов’язані з призовом на військову службу та її проходженням, захистом прав військовослужбовців, ветеранів війни, членів їхніх сімей. Військовослужбовець має бути впевнений, що його особисті права, а в разі його загибелі – права його родини будуть справедливо захищені державним судом не у віддаленій перспективі, а швидко і належним чином, наголосив Олег Ткачук.

Суддя переконаний, що створення військової юстиції слід розпочинати саме зі створення військових судів, адже саме суди є ключовою інституцією в захисті прав особи у той спосіб, який дозволяє запобігати майбутнім порушенням.

«Для цього достатньо створити кілька окружних військових судів, один військовий апеляційний суд та Військову палату у складі Верховного Суду, які й забезпечуватимуть компетентний і негайний захист прав військовослужбовців та членів їхніх сімей», – пояснив суддя.

Запровадження військових судів у судову систему має здійснюватися в повній відповідності з Конституцією України і чинними законами України.

Суди можуть бути сформовані за рахунок наявних кадрів діючої армії та суддів, що мають військовий досвід. Базою для дислокації військових судів можуть стати приміщення колишніх військових судів. Матеріально-технічне забезпечення можливе за рахунок майна судів, які призупинили діяльність через бойові дії.

Посилаючись на позицію експертів Науково-консультативної ради при Верховному Суді, Олег Ткачук зазначив, що за умови ухвалення парламентом необхідного закону військові суди можуть бути створені протягом кількох місяців без значних фінансових витрат.

Окремо суддя висловився щодо кадрового забезпечення військових судів. За його словами, в умовах дефіциту суддів та надмірного навантаження на чинну судову систему недоцільно просто «додавати» військову спеціалізацію до вже існуючих судів.

«В Україні функціонують заклади юридичної освіти з факультетами військового права. Крім того, у Збройних Силах нині проходять службу понад 50 суддів і близько 500 працівників апаратів судів, а також прокурори й адвокати. Саме ці фахівці можуть сформувати ядро майбутньої системи військової юстиції», – резюмував суддя Великої Палати ВС.

07/12/2025

Гурт dakhabrakha заспівав колискову для українських дітей, викрадених Росією.

Над відео працювала режисерка та членкиня правління Товариства Рафаеля Лемкіна Ganka Tretyak та фронтмен гурту Марко Галаневич.

Колискову записали біля Софії Київської та на тлі монументальної інсталяції Black Cloud, яка цьогоріч представляла Україну на Burning Man.

Образ Чорної хмари став символом загрози, що нависає над дитинством; Софія Київська — символом історичної тяглості й колективної пам’яті; а музика ДахиБрахи — голосом тих, хто не може себе захистити.

Станом на листопад 2025 року є близько 20000 звернень про викрадення чи примусову депортацію дітей. Частину незаконно всиновили в РФ, інші перебувають у 43 «перевиховних» таборах.

Депортація дітей — це не просто воєнний злочин. Конвенція ООН про геноцид прямо визначає насильницьке вивезення дітей однієї групи до іншої як один із геноцидальних актів.

Росія має повернути викрадених дітей до їхніх сімей і понести відповідальність.

07/05/2025

Russia’s looting of cultural property after the annexation of Crimea in 2014, the absorption of Ukrainian museum collections since the invasion in 2022, and the destruction of Ukrainian cultural sites, documented by UNESCO
Since February 2022, the looting has intensified across newly occupied territories. Hundreds of thousands of Ukrainian cultural objects have been removed to Crimea or Russia. In Kherson, curators linked to pro-Kremlin historical societies, working under FSB supervision, guided Russian forces in looting the Oleksii Shovkunenko Museum and the Museum of Local History—over 13,000 objects were stolen. In Mariupol, the Russian military seized major works by Aristarkh Kuindzhi and Ivan Aivazovsky. The Scythian Gold collection from Melitopol’s Museum of Local History simply vanished. It is therefore urgent to take concrete measures now: exclude Russia and Russian museum staff involved in the looting of Ukrainian collections from the International Council of Museums (ICOM)
Tytych & Partners AC, as an institutional member of ICOM, participates in the legal process of holding ICOM Russia and its members accountable for violations of the Code of Ethics that sets industry standards for participating museums.
Among the group of arts professionals, the senior partner of Tytych & Partners AC signed an open letter published in Le Monde.
Vitaliy Tytych commented to ARTnews “We consider two options — negotiation or a court trial by initiating legal proceedings in a French court, where the ICOM is headquartered. We want to force the ICOM to begin negotiations, or at least to answer the specific questions we asked ICOM’s executive board three years ago. At this stage, the primary task will be to compel the committee's governing bodies to react, discuss this matter, and provide their official response to these blatant and demonstrable violations of the organization's Statute.

Позбавити Росію як країну-агресора членства у Міжнародній раді музеїв (ICOM) і тим самим змусити цю організацію виконувати власний Етичний кодекс — петицію з цими вимогами ініціювала французька громадська організація “Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!” (“За Україну, за їхню та нашу свободу!”).

На запрошення ініціаторів співзасновниця Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак і керівник юридичного відділу ICOM Ukraine, голова ГО “Товариство Рафаеля Лемкіна” Vitaliy Tytych брали участь в обговореннях, що передували оприлюдненню петиції, яку опублікувала газета “Le Monde”.

💭“Росія та співробітники російських музеїв, причетні до розграбування українських колекцій на окупованих територіях, мають бути виключені з Міжнародної ради музеїв (ICOM). Стаття 7.2 Етичного кодексу ІКОМ чітко зазначає: «Музейна політика повинна враховувати міжнародне законодавство, яке слугує стандартом для тлумачення Етичного кодексу ІCОМ».

❗️Підтримка в рамках ІCОМ установ та осіб, причетних до руйнування, розграбування та фальсифікації культурної спадщини, є грубим порушенням цих принципів. Виключення Росії з ІCОМ — це найменше, чого можна очікувати від інституції, що діє за французьким законодавством і присвячена захисту культурної спадщини та застосуванню етичних стандартів у міжнародному музейному співробітництві. Численні національні комітети вже зверталися з проханням про таку санкцію, але поки що безрезультатно. Чи доведеться звертатися до французьких судів, щоб змусили ІCОМ дотримуватися власних правил?, — йдеться у петиції, яку ініціювали громадські активісти у Франції.

👇🏻Закликаємо долучатися до підписання петиції про позбавлення Росії членства в Міжнародній раді музеїв. Посилання на петицію — у коментарях.

23/04/2025

Legal evaluation of the potential outcomes of finalizing a "minerals agreement"

18/04/2025

Керівний партнер АО Vitaliy Tytych відповів на питання щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації осіб, які мають статус підозрюваного/обвинуваченого у кримінальному провадженні, включно щодо можливості уникнення таким особам кримінальної відповідальності на прикладі «кейсу» конкретної особи (посилання у першрму коментарі)
Фабула кейсу: Особа обвинувачується в тяжкому корупційному злочині, триває судовий розгляд (стадія судові дебати). Захист подає клопотання про зупинення судового розгляду оскільки обвинувачений «мобілізований». На підтвердження факту надають довідку про проходження служби у військовій частині А0139 — інженерно-саперна рота 101-ї окремої бригади охорони Генштабу ЗСУ.
Ця подія викликає суспільний резонанс - ЗМІ та активні громадяни у соцмережах публікують матеріали негативного характеру щодо обвинуваченого, логічно припускаючи що він таким способом намагається уникнути кримінальної відповідальності. Припущення обґрунтовані тим що він та його захист раніше намірено “затягував розгляд газової справи раніше, не дивно, що він обрав саме такий спосіб уникнення відповідальності. Адже в разі зупинення провадження щодо мобілізованого обвинуваченого строки давності продовжують спливати”.
Після суспільного розголосу командир бригади, де проходив службу обвинувачений “скасовує наказ про мобілізацію і називає його протиправним”
Таке «скасування наказу» викликає ще біліший резонанс у суспільстві – ЗМІ коментують його як унікальний прецедент звільнення з військової служби.
Що не так з суспільним розумінням і коментарями ЗМІ.
Нижче короткий Legal opinion на основі релевантного законодавства щодо двох важливих моментів які залишаються поза увагою :
1. Чи може бути звільнена особа з військової служби під час мобілізації шляхом скасування наказу командира військової частини (в/ч) про зарахування особи до штату в/ч
2. Чи є мобілізація обвинуваченого однозначною підставою для зупинення судового розгляду, з наслідками спливу строку притягнення
Disclaimer АО не є учасником кримінального провадження у цьому кейсі. Висновки зроблені на основі відкритої інформації
1. Законом України „ Про військовий обов’язок і військову службу“ встановлено військовий обов’язок, який поширюється на всіх громадян України.
Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Норми зазначених нормативних актів не містять підстав не бути мобілізованими для чоловіків, які мають статус обвинуваченого у кримінальному провадженні
Загальним порядком встановлено: Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування (За виключенням ГУР та СБУ - призов здійснюють командири військових частин)
Під час мобілізації громадяни - резервісти та військовозобов’язані (крім ГУР/СБУ) викликаються і зобов’язані з’явитися: до ТЦК зазначені у повістках для документального оформлення призову на військову службу з подальшим відправлення вже призваних громадян до місць проходження військової служби - у відповідні військові частини.
Щодо процедури призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації Велика Палата Верховного Суду виснувала що вона є незворотною.
Причому визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи
Тобто, наказ про призов на військову службу та відповідне мобілізаційне розпорядження видає начальник ТЦК а не командир в/ч. Навіть встановлення судом факту порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до необхідності звільнення такого незаконно мобілізованого.
Висновок: «скасування» наказу командира в/ч про зарахування обвинуваченого у штат в/ч не може мати наслідком його демобілізацію. Обвинувачений має бути направлений до ТЦК, отримати нове мобілізаційне розпорядження та направлений у інший підрозділ ЗСУ.
2. Порядок і наслідки зупинення судового провадження визначені статтею 335 КПК - якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до звільнення з військової служби. Стаття не містить імперативної вимоги зупинити провадження у разі настання зазначених в ній обставин і має розглядатися судом у загальному контексті справи з обов’язковим врахуванням усіх загальних статей КПК особливо тих, які визначають базові положення процесуального закону - завдання кримінального провадженн (ст.2). Норма статті 335 КПК обов’язково застосовується у взаємо зв’язку зі ст.ст. 318, 322 які встановлюють вимоги до строків судового розгляду.
Зокрема з цього приводу Верховний Суд виснував: Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Висновок: Мобілізований обвинувачений може приймати участь у судовому розгляді відповідно його немає потреби зупиняти.👇
https://youtu.be/F6L0acRwTdw?si=v-TwdTHEuhhgmL35

08/11/2024

The destruction of Ukrainian national identity is a strategic goal of Russia's aggression, with culture being a direct target. For the first time since WWII, cultural sites are not collateral damage but deliberate military objectives. Ukrainians understand that holding Russia accountable for genocide hinges on the protection of their culture.
That's why safeguarding cultural heritage has become a direct mission of Ukraine's Defense Forces. Ukrainian military forces use the DELTA situational awareness system, an advanced and secure digital mapping tool designed to provide Ukrainian defenders with real-time, verified information about enemy positions for effective planning and operations. Ukrainians understand that holding Russia accountable for genocide hinges on the protection of their culture, writesVitaliy Tytych

17/10/2024

Just got about fifty Pro Bono clients 💪

Маємо важливу новину!

Товариство Рафаеля Лемкіна підписало Меморандум про співпрацю з Асоціацією українських музеїв. Ця співпраця спрямована на захист нашої культурної спадщини та підтримку музейних працівників, що постраждали внаслідок російської агресії.

❗️Чому це важливо?
З початком війни Росія цілеспрямовано нищить українську культуру. Для нас збереження цих об’єктів — це не тільки про захист нашої історії, а й боротьба за українську ідентичність під час геноцидальної війни Росії.

🌟 Що передбачає співпраця?
✅Юридична підтримка музеїв та їхніх працівників: Ми надаватимемо консультації та допомогу pro bono щодо правових питань збереження культурних цінностей у період збройного конфлікту.
✅Правове представництво: Ми будемо представляти інтереси потерпілих у кримінальних справах щодо знищення українських культурних пам’яток.
✅Спільні рішення: Разом з Асоціацією українських музеїв ми розроблятимемо системні рішення для захисту нашої спадщини та участі у міжнародних процесах.
✅Культурні кампанії: Через спільні комунікаційні та просвітницькі кампанії ми привертатимемо увагу світової спільноти до системних злочинів Росії проти української культури.

🔔 Що далі?
Підписання цього Меморандуму — лише початок нашого шляху! Ми спільно працюватимемо, щоб зберегти українську культурну спадщину, підвищити міжнародну обізнаність про злочини проти нашої культури та добитися покарання Росії за геноцид на культурній основі.

На фото виконавча директорка Товариства Рафаеля Лемкіна Halia Chyzhyk та співзасновниця Асоціація українських музеїв / Ukrainian Museum Association Мілена Чорна.

#ФондВідродження

15/09/2024

Сriminal lawyer's reflection on International "law"

Чому міжнародне право складно застосувати на практиці? Що таке культурний геноцид? Якими мають бути справедливість і репарації для українців після завершення російсько-української війни?

На ці та інші питання відповідає герой нового випуску з циклу інтерв’ю «Війна пам’яті» — Віталій Титич — адвокат родичів Небесної сотні, керівний партнер адвокатського обʼєднання «Віталій Титич і партнери» та засновник ГО «Товариство Рафаеля Лемкіна», що прагне домогтися покарання за геноцид та нищення культурних пам’яток, підтримати постраждалих і запобігти таким злочинам у майбутньому.

— Ви один із засновників Товариства Рафаеля Лемкіна, автора терміну «геноцид». Україна теж є жертвою геноциду. Як ми можемо працювати з цим сьогодні?

—Українське суспільство, яке ми зараз маємо, — це постгеноцидне суспільство. [...] Україна, [її] етнічна нація, пережила геноциди, [що тривали] понад 300 років. Вона виявилась сильнішою за жахливі практики, які не мають аналогів протягом розвитку цивілізації, крім, можливо, Голокосту. Зараз ми формуємо політичну націю разом з етнічними групами, які історично мешкали на наших територіях.

— Що таке перехідне правосуддя? І що чекає українське суспільство [в майбутньому]?

— Перехідне правосуддя — це про справедливість. Основним компонентом якого є розслідування: встановлення фактичних обставин. На підставі цих доказів має бути досягнутий другий критерій перехідного правосуддя — покарання осіб, винних у вчиненні правопорушень.

— На міжнародному рівні відсутні будь-які механізми, які забезпечують виконання [права], навіть не покарання. Із цим ми стикаємося під час цієї агресії. Важливо згадати, що вона почалася не 2022-го, а десять років тому. Відсутність реакції та реагування відповідно до норм міжнародного права з боку світової спільноти призвели до ескалації збройного конфлікту.
Непокаране зло множиться і, грубо кажучи, нагліє. Ми чітко бачимо це на своєму прикладі.

Це цитати Віталія Титича — адвоката родичів Небесної сотні та засновника ГО «Товариство Рафаеля Лемкіна», що прагне домогтися покарання за геноцид.

Повне інтерв’ю «Про (не)покаране зло, міжнародне право і репарації» дивіться на ютуб-каналі Ukraїner Q, а текстову версію читайте на нашому сайті.

30/08/2024

English below ⬇️

🇺🇦 У ніч на 24 серпня в Гуляйполі Запорізької області російські окупанти знищили краєзнавчий музей. Будівля спалахнула внаслідок влучання снаряда та вигоріла вщент.

🔷 Експозиція музею становить 9 розділів, а фонди — 18 тисяч експонатів. Найбільшим і найповнішим розділом є колекція музею присвячена періоду визвольної боротьби 1918–1920 рр. Експозиція цього періоду висвітлює революційний шлях ватажка визвольної боротьби на півдні України (1918–1921 рр.) — Нестора Махна.

🔶 Експонати на час повномасштабного вторгнення були евакуйовані. До 24 серпня в будівлю Гуляйпільського музею було три влучання.

🔷 Громадська організація Гуляйпільські старожитності зазначає, що будівлю збудували в 1901 році як банк Товариства взаємного кредиту. У 1920-х у ній розміщувалося Управління єврейського колонізаційного товариства, у 1930-х будівлю використовували як поліклініку, а в часи німецької окупації 1942—1943 років - як церкву. Будинок культури й музей облаштували вже в повоєнний період. Будівля збереглася до наших днів (до повномасштабного вторгнення Росії) у своєму первісному вигляді. .

❗️ Це черговий український музей, зруйнований російськими окупантами.
____________________________________________

🇺🇦 On the night of August 24, Russian occupants destroyed the local history museum in Gulyaypole, Zaporizhzhia region. The building caught fire as a result of a shell hit and burned to the ground.

🔷 The museum's exposition includes 9 sections and 18 thousand exhibits. The largest and most complete section is the museum's collection dedicated to the period of the Ukrainian Revolution of 1918-1920. The exposition of this period highlights the revolutionary path of Nestor Makhno, the leader of the insurgency in southern Ukraine (1918-1921).

🔶 The exhibits were evacuated during the full-scale invasion. Before August 24, the building of the local history museum in Gulyaypole was hit three times by shells.

🔷 The NGO “Gulyaypole Antiquities” notes that the building was constructed in 1901 as a bank of the Mutual Credit Society. In the 1920s, it housed the Office of the Jewish Colonization Society, in the 1930s it was a polyclinic, and during the German occupation of 1942-1943 it was a church. The house of culture and the museum were organized in the postwar period. The building has survived to this day (before Russia's full-scale invasion) in its original form.

❗️ This is another Ukrainian museum destroyed by the Russian occupiers.

31/07/2024

«Українські юристи та культурні дієвці об’єдналися в громадську спілку Товариство Рафаеля Лемкіна для того, щоб змусити Росію заплатити за століття геноциду українців та покарати організаторів цього злочину. Зокрема, через участь у кримінальних процесах на стороні музеїв, їхніх працівників або інших культурних інституцій, які постраждали від російської агресії».
Товариство створено з метою об’єднання та координації діяльності інституцій та фахівців, що провадять правозахисну і експертну діяльність в сфері охорони культурної спадщини, задля захисту жертв злочинів проти культури, запобігання злочину культурного геноциду і покарання за нього. Організаційне завдання – створити юридичну рамку /платформу для об’єднання інституцій та громадських ініціатив, які поділяють ідеї з наукового спадку Рафаеля Лемкіна, та прагнуть їх реалізувати, зокрема у міжнародних судах. НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та Адвокатське об’єднання, як член International Council of Museums - ICOM, виступили інституційними засновниками Товариства, разом з юридичною секцією UKRAINE відповідатиме за організацію та координацію правової допомоги потерпілим – музейникам та музейним інституціям. Зокрема, шляхом безпосередньої участі у кримінальних провадженнях як законних представників потерпілих, правники Товариства мають завданням:
забезпечити проведення незалежного та всебічного розслідування злочинів, щодо знищення та/або присвоєння культурної власності України; притягнення до відповідальності осіб, причетних до таких злочинів; сприяти імплементації цілісного інтегрованого підходу до розслідування та переслідування злочинів проти культури України; супроводження досудового слідства з метою дотримання необхідного організаційно-технічного, професійного рівня та процесуальних дій компетентних органів у досудовому розслідуванні та на судовому слідстві; залучення міжнародних правових механізмів для притягнення до відповідальності осіб, причетних до дій, наслідком яких є знищення та/або спотворення культурної спадщини України (культурного геноциду). Загальна оцінка ситуації зі злочинами рсн на культурному грунті, основних проблем та напрямків їх вирішення викладені у статті.
Запрошуємо колег - юристів, які поділять наше бачення та бажають Pro bono publico реалізувати свій інтелектуальний потенціал у сфері міжнародного кримінального права, долучатися до роботи.

Чи вчиняє Росія геноцид в Україні? Так, напевне, кожен українець, який прокинувся через чергову повітряну тривогу, ствердно відповість на це запитання.

Однак, зовнішні спостерігачі за перебігом подій в Україні та, зокрема, експерти з міжнародного права заявляють, що "не все так однозначно".

Свою позицію вони не аргументують. Натомість такі тези породили наратив, що довести злочин геноциду — важко, неможливо, нереально, вставте свій синонім.

Ті ж експерти міжнародного права апелюють до фізичного знищення. В Україні ми також часто підхоплюємо цей наратив.

Утім, фізично знищити 40-мільйонну націю неможливо. Якщо ми будемо підтримувати цю риторику, нам навряд вийде домогтися міжнародного визнання та покарати росіян за геноцид.

Росія вчиняє геноцид на культурній основі, який передбачає не фізичне винищення групи, а її ідентичності. Тому росіяни на окупованих територіях насамперед забороняють українську мову, вбивають за українську символіку, знищують культурні пам’ятки, розкрадають музеї тощо.

Vitaliy Tytych, голова правління Товариства Лемкіна, у колонці для УП написав про:

✔️те, чому теза "складно довести геноцид" не має жодного наукового підґрунтя;
що потрібно для доведення злочину геноциду з юридичної точки зору;

✔️чому важливо повернутися до доробку Рафаеля Лемкіна;

✔️чому потрібно боротися за доведення геноциду, а не звести все до воєнних злочинів.

#ФондВідродження