SD Legal Law Firm

17/03/2025

Як не втратити гроші, надані продавцю майна ДО угоди?

💡Уявіть ситуацію: Ви знайшли ідеальний об’єкт нерухомості, перевірили його «чистоту» і готові купувати. Але є нюанс: продавцю потрібно підготувати документи та об’єкт для продажу, а коштів для цього немає. Ви радо погоджуєтеся допомогти фінансово, адже бачите себе щасливим власником бажаної нерухомості і вже будуєте плани щодо її прибуткового використання.

❗Ризик: Якщо передати гроші продавцю без належного документального оформлення, а угода зрештою не відбудеться, повернути їх може бути проблематично. То ж який варіант обрати, щоб убезпечити свої інтереси?

Що точно не підходить?

Зазвичай у цих випадках ріелтори рекомендують покупцю сплатити аванс або передати завдаток. Але ці інструменти не в повній мірі відповідають Вашій меті і ось чому:

❌ Аванс – це попередній платіж, що оплачується покупцем на користь продавця за договором купівлі-продажу. Якщо ж угода не відбудеться, продавець має повернути аванс покупцю, але немає жодних гарантій, що продавець його поверне без зволікань.

❌ Завдаток – більш удосконалений інструмент, що дає певний захист покупцю, оскільки передбачає повернення подвійної суми, якщо угода зривається з вини продавця. Проте, якщо угода не відбудеться з об’єктивних причин (наприклад, раптово з’являться юридичні перешкоди), можуть виникнути спори щодо повернення подвійної суми.

Крім цього, аванс і завдаток застосовуються саме як частина плати за майно, а не як спосіб фінансування витрат продавця на підготовку до угоди. До того ж, без укладеного попереднього або основного договору такі платежі можуть бути юридично некоректними або недостатньо захищеними.

Отже, як вийти із ситуації?

✅ Договір позики. Покупець передає продавцю гроші в борг із чіткими умовами повернення. Якщо угода не відбудеться – продавець повертає суму в зазначений термін. Важливо: письмовий договір + розписка.

✅ Попередній договір купівлі-продажу. Фіксує намір сторін укласти угоду та може передбачати передачу коштів для підготовки документів. Це дозволяє узгодити відповідальність сторін і строки оформлення.

✅ Договір про відшкодування витрат. Покупець фінансує витрати продавця на підготовку документів. Якщо угода не відбудеться – продавець зобов’язується повернути кошти або компенсувати їх іншим способом.

📌 Головне правило – усе має бути оформлено письмово, чітко і без юридичних прогалин.

⚖ Щоб уникнути ризиків, звертайтеся до юристів! Ми допоможемо розробити договірну конструкцію, яка буде відповідати Вашим справжнім намірам та захистить Ваші інтереси

Ваші гроші мають працювати на Вас, а не зникати безслідно! Звертайтеся до SD Legal Law Firm зараз – і ми гарантуємо Вам юридично бездоганну угоду без ризиків і непорозумінь.

#юридичнапідтримка #нерухомість #безпечнаугода #фінансування #завдаток #аванс #договірпозики #юристзнерухомості #захистправ #юридичнафірма #довірсяпрофесіоналам

10/03/2025

🏠🏢 Купуєте нерухомість? Переконайтеся, що вона не принесе Вам проблем!

Уявіть: Ви нарешті знайшли ідеальний об’єкт, підписали угоду… а потім дізналися, що він під арештом, у заставі або на нього претендують кредитори попереднього власника.

❌ Судові спори, борги, незаконні перепланування, податкові пастки – усе це може стати реальністю, якщо не перевірити нерухомість перед покупкою.

✅ Як уникнути ризиків? Ось 5 ключових моментів, які потрібно перевірити перед угодою:

🔹 Законність власності. Чи справді продавець є єдиним законним власником? Випадки шахрайства, подвійного продажу та підроблених документів трапляються частіше, ніж здається.

🔹 Арешти та борги. Нерухомість може бути під арештом або в заставі. Якщо не перевірити ці нюанси, проблеми попереднього власника можуть стати Вашими.

🔹 Перепланування та будівельні ризики. Незаконні зміни у приміщенні, порушення будівельних норм та відсутність дозвільної документації на будівництво можуть призвести до штрафів або навіть до примусового знесення частини чи всього об’єкта.

🔹 Приховані ризики користування. Що, якщо після покупки Ви не зможете користуватися нерухомістю через наявність орендарів, які не збираються виселятися, або інших осіб, що мають права на об’єкт?

🔹 Податкові наслідки. Неправильно оформлена угода може стати причиною значних податкових нарахувань, штрафів або навіть судових позовів.

🔍 Як купити нерухомість без ризику?

Необхідно провести юридичну перевірку об’єкту ДО його покупки. Це займає всього кілька днів, зате гарантує Вам спокій, безпеку та впевненість у правильності угоди.

📩 Напишіть нам прямо зараз! Ми підкажемо, які документи необхідно перевірити саме у Вашій ситуації.

#юридичнапідтримка #нерухомість #перевірканерухомості #безпечнаугода #бізнес #інвестиції #захистррав #юридичнафірма #довірсяпрофесіоналам

06/03/2025

💥 Через зміну підходу Верховного Суду власники нерухомості, придбаної у державних акціонерних товариствах, ризикують втратити своє майно без компенсації. Це вже не теоретична загроза — прокурори активно ініціюють судові позови на підставі нової правової позиції.

🤔 Що змінилося?

У постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 ВП ВС дійшла висновку: "державне майно, передане до статутного капіталу акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі, до моменту завершення приватизації залишається державною власністю".

Простими словами, Верховний Суд вирішив, що державне майно, внесене до статутних капіталів державних АТ, не належало самим товариствам. Відповідно, вони не мали права його продавати.

⁉️ Що це означає для власників?

Це рішення ставить під сумнів законність продажу такого майна. Держава через суди намагається повернути його собі, навіть якщо новий власник придбав його добросовісно і з дотриманням усіх процедур. Суди вже ухвалюють рішення про вилучення нерухомості без виплати компенсацій.

👉 Як це відбувається на практиці?

❌ Прокурор подає позов про витребування майна.
❌ Суд перевіряє, чи було воно продане за згодою держави.
❌ Якщо такої згоди не було — майно вилучається.
❌ У більшості випадків суди стають на бік держави, навіть якщо власник діяв добросовісно.

🤷‍♂️ Що робити, щоб не втратити майно?

Не варто чекати, поки проблема торкнеться вас безпосередньо. Вже зараз потрібно діяти:

✅ Крок 1: Перевірте правоустановчі документи на нерухомість.
✅ Крок 2: Дослідіть ланцюг переходу права власності (від державного АТ до Вас).
✅ Крок 3: Оцініть ризик втрати майна.
✅ Крок 4: За необхідності — розробіть і реалізуйте заходи захисту.

Ці дії можна виконати самостійно, але без досвіду провести повний правовий аналіз складно. Щоб зменшити ризики та підготувати ефективну стратегію захисту, варто звернутися до професійного юриста.

Як ми можемо допомогти?

Юристи SD Legal Law Firm спеціалізуються на захисті майнових прав та вже успішно працюють із подібними справами. Ми детально аналізуємо ситуацію, визначаємо ризики та пропонуємо ефективні механізми захисту.

Запишіться на безкоштовну консультацію вже сьогодні!
☎️+380 (67) 515-37-28
☎️+380 (50) 412-77-74
📧 [email protected]

Не відкладайте питання, яке може коштувати вам майна!

#РизикиВласності #ПравоВласності #ДержавнеМайно #Нерухомість #ЗахистМайна #Юрист #ЮридичнаДопомога #ЮридичніПослуги #ЮридичнаФірма #ДовірсяПрофесіоналам

23/12/2024

Юридична фірма SD Legal Law Firm успішно захистила інтереси відомого імпортера вантажних автомобілів та запасних частин до них у спорі з митницею про застосування пільгових (преференційних) ставок ввізного мита.

Спір виник у зв’язку з відмовою митниці здійснити митне оформлення запасних частин, що походять з країн Євросоюзу та ввозяться імпортером на митну територію України в спеціальному преференційному митному режимі, установленому Угодою про асоціацію між Україною та ЄС і Регіональною конвенцією про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. В результаті імпортер був змушений здійснити митне оформлення товарів за повними ставками ввізного мита.

Проаналізувавши надані відмови, юристи SD Legal Law Firm дійшли висновку, що рішення митниці не відповідають вимогам законодавства, адже підставою для їх прийняття стали не норми вказаних міжнародних договорів, а ‼️ відомості Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, який ведеться митницею і доступ до якого закритий для сторонніх споживачів, зокрема, для декларантів. У зв’язку із вказаним імпортером було ухвалено рішення оскаржити отримані картки відмови митниці до суду.

Справа розглядалася судами першої та апеляційної інстанції понад два роки. В результаті суди підтримали позицію імпортера та визнали, що 👉 інформація з Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, не може бути підставою для призупинення або відмови надання преференційного режиму для товарів європейського походження. При цьому було наголошено, що митний орган країни імпортера має право призупинити надання преференційного режиму для товарів лише після звернення до митного органу країни експортера із запитом про проведення перевірки походження товарів в порядку, визначеному Угодою про асоціацію між Україною та ЄС і Регіональною конвенцією про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Отже, завдяки виваженій, послідовній та аргументованій правовій позиції команди SD Legal Law Firm яка була повністю підтримана судами двох інстанцій, Клієнт не лише відновив status quo у відносинах з митницею, а й отримав право на відшкодування надміру сплачених митних платежів при митному оформленні товарів, що мають преференційне європейське походження.

Над проектом працював адвокат, керуючий партнер SD Legal Law Firm Serhii Korniienko

26/07/2023

⚖️Команда SD Legal допомогла Клієнту уникнути судового спору з податковим органом

Клієнт звернувся до SD Legal із запитом про правовий супровід позапланової податкової перевірки, в ході якої досліджувалося питання про законність застосування пільгової ставки оподаткування при виплаті нерезиденту процентів за користування наданою ним позикою. Складність ситуації полягала в тому, що позика нерезидента була забезпечена урядовою гарантією країни, резидентом якої є позикодавець, і податківці трактували це таким чином, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходів із України в цьому випадку є не позикодавець, а саме особа-нерезидент, яка надала таку гарантію. У зв’язку із цим контролюючий орган вважав безпідставним застосування пільгової (нульової) ставки податку з доходів нерезидента, які виплачувалися Клієнтом позикодавцю за договором позики.

Розібравшись із ситуацією та детально дослідивши суть вказаної операції, юристи SD Legal запропонували ефективну позицію захисту та підготували обґрунтовані письмові пояснення на спростування безпідставних висновків податківців. В результаті позапланова перевірка закінчилася оформленням довідки, якою контролюючий орган підтвердив абсолютну законність здійснених Клієнтом операцій та відсутність в його діях будь-яких порушень податкового законодавства.

☝️Цей кейс є яскравим підтвердженням того, що для ефективного вирішення будь-яких спірних питань з податковим органом необхідно залучати досвідчених експертів вже на початковому етапі. В такому разі у платника податків є всі шанси довести податківцям хибність їх позиції ще під час проведення перевірки та уникнути тривалих і дорогих судових процесів з оскарження рішень податкового органу про донарахування податкових зобов’язань.

30/06/2023

📣Від завтра в Україні завершується дія карантину та надзвичайного стану, які було запроваджено в березні 2020 року у зв’язку із COVID-19. Про це повідомив Прем’єр-Міністр України на засіданні Уряду 27 червня 2023 року.

Які наслідки для бізнесу буде мати завершення карантину?

Передусім, із закінченням карантину припиняється дія постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, якою затверджений перелік товарів, лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, що звільняються від сплати ПДВ та ввізного митних при їх імпорті та поставках на митній території України. Відтак, вже з 1 липня перестають діяти податкові пільги для вказаних операцій. Ввізне мито та ПДВ повертається також і до операцій із ввезення на митну територію України генераторів та інших товарів для енергозабезпечення населення, щодо яких суб’єкти господарювання до 01.04.2023 здійснили попередню оплату (повністю або частково).

Окрім цього, із завершенням карантину припиняється можливість надання карантинних відпусток працівникам без обмеження строку їх дій, а надані на цій підставі відпустки закінчуються 30.06.2023. У зв’язку із цим роботодавцям варто переоформити карантинні відпустки, надані працівникам, на відпустки без збереження плати, що надаються на період воєнного часу, або повернути до роботи працівників, які перебувають у карантинних відпустках.

Що ж до мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення строків нарахування, декларування та сплати податків і зборів, встановленого п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період карантину, то завершення карантину формально означає припинення вказаного мораторію. Однак, це не буде мати жодного впливу на бізнес, оскільки вказана норма з 27.05.2022 і на період дії воєнного стану не діє, а питання звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків під час дії воєнного стану регулюються нормами п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

22/06/2023

З початком повномасштабного вторгнення військ рф на територію України НБУ заборонив українському бізнесу обслуговувати позики/кредити, залучені ними від нерезидентів в іноземній валюті, що фактично зупинило іноземне фінансування українського бізнесу.

В подальшому, регулятор поступово послаблював вказані обмеження. Спочатку дозволив бізнесу здійснювати виплату нерезидентам процентів в іноземній валюті по залученим від них кредитам, щоправда, за умови виконання певних критеріїв. Нещодавно дозволив навіть повертати залучені від нерезидентів кредити, однак тільки ті, які гарантовані міжнародною фінансовою організацією або фінустановою, серед власників якої є іноземна держава.

І ось вчора, 21.06.2023, набула чинності постанова Правління НБУ № 77, якою скасовано заборону на виплату українськими компаніями коштів в іноземній валюті на користь нерезидентів з метою виконання зобов’язань за укладеними з ними кредитними договорами або договорами позики. Однак, таку заборону скасовано не для всіх подібних операцій, оскільки здійснення валютних платежів на користь нерезидентів дозволяється тільки при одночасному дотриманні наступних умов:

✅ позика/кредит зарахована на поточний рахунок українського позичальника після 20.06.2023;
✅ розмір процентної ставки за кредитом/позикою, що залучені від нерезидента (з урахуванням усіх комісій, зборів та платежів, пов’язаних з обслуговуванням кредиту/позики), не може перевищувати 12% річних;
✅ протягом перших трьох років з дати одержання кредиту/позики (повністю або першої його/її частини) позичальник-резидент повинен здійснювати погашення отриманого кредиту/позики або виплачувати проценти по ньому виключно за рахунок власних коштів в іноземній валюті (тобто купувати валюту для здійснення зазначених валютних операцій не дозволяється).

Відтак, з огляду на вказані критерії, можливість обслуговування кредиту/позики від нерезидента в іноземній валюті отримають лише ті українські компанії, що мають надходження в іноземній валюті. Решта ж бізнесу, який працює виключно на український ринок та не отримує надходжень в іноземній валюті, такої можливості, на жаль, не отримає, принаймні, зараз.

01/05/2023

📣Нагадуємо, що від сьогодні в Україні діють нові заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оновлені реєстраційні заяви в форматі Excel 👉: https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-9981

#реєстрація #ЄДР

Заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця (форма 1), діє з 01 травня 2023 року

06/04/2023

‼️ 28.03.2023 набули чинності зміни до законодавства у сфері користування надрами, які покликані сприяти залученню інвестицій у галузь за рахунок створення прозорої, простої та зрозумілої системи користування надрами і зменшення надмірного державного впливу на галузь. Серед найбільш суттєвих змін в регулюванні цих відносин можна назвати:

✔️ Надання надрокористувачам права продавати повністю або частково належні їм права на користування надрами, вносити їх як вклад до статутного капіталу юридичних осіб або як вклад у спільну діяльність.

✔️ Створення єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами, що буде включати відомості з відповідних державних реєстрів, картографічну та іншу геологічну інформацію, зокрема, інформацію про межі земельних ділянок, межі розвіданих ділянок надр, дані про запаси, контури підрахунку запасів, контури спецдозволів тощо. Доступ до цієї електронної системи буде відкритим та безкоштовним.

✔️ Заміна геологічного вивчення «комплексним» спецдозволом, що дозволяє надрокористувачу поєднувати роботи з розвідки корисних копалин та їх видобутком.

✔️ Закріплення на рівні закону порядку та вичерпного переліку підстав для отримання спецдозволу на користування надрами без проведення аукціону, умов і порядку продовження строку дії та внесення змін до спецдозволів, а також визначення вичерпного переліку підстав для їх зупинення або анулювання.

✔️ Запровадження єдиного граничного строку для ухвалення дозвільним органом рішення про надання або відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, про продовження строку дії та внесення змін до спецдозволу.

✔️ Скорочення переліку документів, що подаються для отримання спецдозволу на користування надрами.

✔️ Скасування ряду «зайвих» вимог у сфері користування надрами, зокрема, щодо отримання гірничого відводу для усіх об’єктів, крім шахт та рудників, та введення у дію Держгеонадрами протоколів експертизи ДКЗ України.

✔️ Унормування питання внесення змін до угод про користування надрами та визначення виключного переліку підстав для продовження установленого цими угодами граничного строку виконання робіт на ділянці надр.

✔️ Заборона продовжувати строк дії «комплексного» спецдозволу та спецдозволу на видобуток у випадку, якщо надрокористувач за таким спецдозволом видобув менше 1% обсягу балансових запасів.

✔️ Заборона надавати надра у користування юридичним та фізичним особам держави-агресора або юридичним особам, у яких істотну участь мають вказані особи.

Наскільки вказані зміни здатні досягнути своєї мети покаже час, але спроба держави реформувати одну із ключових галузей вітчизняної економіки та спростити надскладний процес надання надр у користування є позитивним сигналом як для потенційних інвесторів в українські надра, так і для існуючих надрокористувачів.

Для отримання додаткової інформації з приводу нового регулювання у сфері користування надрами Ви можете звертатися до Керуючого партнера Serhii Korniienko

07/11/2022

Керуючий партнер SD Legal Law Firm Serhii Korniienko долучився до юридичного марафону "Новели воєнного часу", проведеного минулого тижня Академия консалтингового бизнеса. В своїй доповіді Serhii Korniienko розповів про те, як змінився механізм звільнення працівників після 24 лютого 2022 року та які обмеження прав працівників було запроваджено на час воєнного стану, а також надав відповіді на найбільш актуальні питання аудиторії.

👉Для тих, хто не зміг долучитися до марафону, запис етеру тут:

ЮРИДИЧНИЙ МАРАФОН "НОВЕЛИ ВОЄННОГО ЧАСУ" #курсидляюристів #семінаридляюристів🎁СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ ДЛЯ УЧАСНИКІВ ЕФІРУ 👉 https:/...

03/11/2022

Сьогодні о 16:00 год. в рамках юридичного марафону "Новели воєнного часу", організованого Академия консалтингового бизнеса, розпочнеться дискусія на тему "Трудові відносини в умовах воєнного стану" за участі Керуючого партнера SD Legal Law Firm Serhii Korniienko.

В ході дискусії ми обговоримо такі питання:

✅ Механізми звільнення під час війни.
✅ Працевлаштування ВПО (внутрішньо переміщених осіб).
✅ Обмеження прав працівників на період воєнного стану.
✅ Скорочення, звільнення, зупинення (у випадку якщо
людина померла) договору під час війни.

☝️ Участь у марафоні безкоштовна, то ж долучайтеся до нашої дискусії.
Буде цікаво і корисно!

Реєстрація на захід за посиланням: https://leeloo.bca.education/mv69fr

💙💛 В рамках безкоштовного юридичного марафону “Новели воєнного часу” пройде дискусійна сесія на тему "Трудові відносини в умовах воєнного стану"

Дата проведення - 3 листопада о 16.00

На сесії обговоримо важливі і нагальні питання, зокрема:
- Механізми звільнення під час війни;
- Працевлаштування ВПО (внутрішньо переміщених осіб);
- Обмеження прав працівників на період воєнного стану;
- Скорочення, звільнення, зупинення (у випадку якщо людина померла) договору під час війни.

Спікери:
- Артем Гончаренко - адвокат АО «АФ «Грамацький і Партнери»
- Сергій Корнієнко - керуючий партнер SD Legal Law Firm.

Приєднуйтесь, буде цікаво та корисно 🤗

Щоб зареєструватись пишіть "➕" у коментарях та перевіряйте Дірект

04/10/2022

Під час воєнного стану в 🇺🇦 вимоги щодо розкриття юридичними особами інформації про КБВ та структуру власності вже набули певних особливостей. Натомість, держава продовжує удосконалювати регулювання цих правовідносин, а підтвердженням цьому є Закон України № 2571-ІХ від 06.09.2022, текст якого опублікований в газеті «Голос України» за 29 вересня. І хоча цей закон набуде чинності лише наприкінці року, а частина його положень – після закінчення/скасування воєнного стану в Україні, ми рекомендуємо бізнесу вже зараз ознайомитися з його положеннями і ось чому.

👉 Новим законом запроваджено відповідальність для засновників юридичної особи (юридичних та фізичних осіб) та осіб, що здійснюють вирішальний вплив на їх діяльність, за неподання на запит юридичної особи у встановлений строк інформації, що необхідна для подання/актуалізації інформації про КБВ та структуру власності;

👉 Максимальний розмір штрафу, який може бути застосований до юридичної особи та її засновників за порушення порядку повідомлення про КБВ та структуру власності, збільшено з 51 000 грн. до 340 000 грн.;

👉 Скасовано вимогу щодо щорічного підтвердження юридичними особами інформації про КБВ та структуру власності;

👉 Допускається засвідчення копії документа, що посвідчує особу КБВ та підтверджує її громадянство (підданство), кваліфікованим електронним підписом (наразі такі копії документів мають біти завірені лише нотаріально);

👉 Розширено перелік юридичних осіб, від яких не вимагається подання інформації про КБВ та структуру власності, до яких тепер належать і публічні компанії, що відповідають певним критеріям, визначеним законом;

👉 Скорочено перелік реєстраційних дій, під час здійснення яких вимагається надання інформації про КБВ;

👉 Змінено граничний строк інформування про КБВ та структуру власності для юридичних осіб, які не подали таку інформацію до 11 липня 2022 року.

Більш детальну інформацію з приводу нових вимог до розкриття інформації про КБВ та структуру власності юридичної особи, а також їх вплив саме на бізнес Вашої компанії, можна отримати у адвокатів SD Legal Law Firm за телефоном 050-412-77-74 або електронною поштою [email protected].