Адвокатське об'єднання "FTLegal"

23/06/2023

✅Пред`явлення кредитором до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для нарахування процентів за підвищеною ставкою, передбаченою договором, з посиланням на ст. 625 ЦК України, оскільки такі проценти є підвищеними процентами основного зобов`язання, фактично - договірні проценти за "неправомірне користування". Натомість основне зобов`язання з нарахування будь-яких договірних процентів припиняється саме пред`явленням кредитором до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту
🔥Постанова КГС ВС від 15.06.2023 № 908/2187/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111610932

22/06/2023

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111569737

21/06/2023

Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КЦС ВС за квітень 2023 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, звернено увагу на те, що якщо договір позики укладено на невизначений строк, а строк виконання зобов’язання повернути позику визначено моментом пред’явлення вимоги, то початок перебігу позовної давності щодо повернення основної суми позики починається не з дати укладення договору позики, а з дати невиконання пред’явленої позикодавцем вимоги про її повернення;

✅у спорах, що виникають із недоговірних зобов’язань, зазначено, що відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними;

✅у справах, що виникають із трудових правовідносин, акцентовано, що звільнення посадової особи, яка відповідальна за реалізацію антикорупційної програми підприємства (Уповноважений), без отримання згоди або всупереч обґрунтованій відмові НАЗК в наданні згоди на звільнення такої особи є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 64 Закону України «Про запобігання корупції»;

✅у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, у тому числі коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, а також звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури;

✅у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, указано, що спадковий договір є нерозривно пов’язаним із його сторонами, тому ініціювати розірвання його в суді можуть лише відчужувач або набувач. Інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору. Якщо витрати, пов’язані з неналежним виконанням обов’язків набувачем за спадковим договором, понесли інші особи, зокрема спадкоємці, то в них виникає право вимагати стягнення понесених витрат від набувача у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави;

✅у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що особа не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду, оцінку обґрунтованості якої надає суд під час її розгляду. Учасник справи розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд і з метою захисту своїх прав може звернутися до суду з новим позовом, що є його правом, гарантованим ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

20/06/2023

✅У разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами
🔥Постанова КЦС ВС від 15.06.2023 № 686/24456/20 (61-11899св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111554021

20/06/2023

18/02/2023

🔥Постанова КЦС ВС від 25.01.2023 № 209/3103/21 (61-9710св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/108790738
👨‍⚖️Суддя-доповідач: Ступак О. В.
✅Подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з ч. 2 ст. 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису ч. 2 ст. 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі

✔️У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі
№ 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) сформульовано висновки про те, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається
у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач
(частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
✔️Подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.
✔️У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника
є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд першої інстанції, вирішуючи спір про стягнення заборгованості з поручителя, виходив із того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом трирічного строку позовної давності.
Водночас апеляційний суд, змінюючи підстави відмови у задоволенні позову, виходив із того, що позовні вимоги є необґрунтованими, а заборгованість перед позивачем не є доведеною належними і допустимими доказами у справі, отже такі вимоги не підлягають задоволенню за безпідставністю, а не у зв`язку
з пропуском строку позовної давності.
Так, апеляційний суд вважав, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами у справі наявну заборгованість за кредитним договором, оскільки розрахунок заборгованості за договором не є первинним банківським документом, а є лише внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, які б дозволили суду перевірити чи надавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, враховуючи відсутність у матеріалах справи виписки з особового рахунку клієнта, яка б підтвердила видачу кредиту. Також не надано жодних відомостей щодо того, чи звертався банк із позовом або з досудовою вимогою про повернення заборгованості до позичальника ОСОБА_2 .
Водночас апеляційний суд не звернув уваги на те, що відсутність у справі, яка переглядається, оригіналів первинних бухгалтерських документів, не є підставою для висновку про невиконання умов договору банком та, як наслідок, неотримання позичальником грошових коштів за кредитним договором.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів
є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки
з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості
ОСОБА_2 та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника.
Також поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилися умови настання строку дострокового повернення кредиту, і такими умовами згідно
з пунктом 7.1 договору є повернення кредиту у повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що останній платіж позичальником здійснено 21 серпня 2014 року.
Отже, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником обов`язків за договором, на підставі пункту 7.1 в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів, сплив строк користування кредитом, тобто 31 грудня 2014 року. Таким чином, відповідно до умов договору змінився строк виконання основного зобов`язання у зв`язку з невиконанням позичальником умов договору.
Пунктом 12 договору поруки передбачено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом п`яти років від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
✔️Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності, тому висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості
є необґрунтованим, у зв`язку із чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права в частині визначення належності доказів, якими може бути підтверджена заборгованість перед банком, а також норм процесуального права
в частині доказування.
Водночас суд касаційної інстанції не може погодитись із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки судом першої інстанції не враховано, що позов пред`явлено до поручителя. Пунктом 12 договору поруки передбачено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
З урахуванням того, що 31 грудня 2014 року настав строк повернення кредиту на підставі пункту 7.1 кредитного договору, тому кредитор мав право ще протягом
5 років чинності поруку задовольнити свої вимоги за рахунок поручителя, тобто звернутись із позовом до поручителя не пізніше 30 грудня 2019 року.
Зі спливом п`яти років з дня настання строку повернення кредиту за кредитним договором порука припинилась, тому кредитор втратив право на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.
Звернення банку до суду з позовом до поручителя 18 серпня 2021 року, тобто після припинення поруки, свідчить про безпідставність вимог кредитора до поручителя. Отже, при вирішені цього спору вимоги кредитора не підлягали задоволенню
у зв`язку з їх безпідставністю, а не у зв`язку із пропуском строку позовної давності.
Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, оскаржувані судові рішення не відповідають правовим висновкам, викладеним
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі
№ 712/8916/17, Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі
№ 910/1580/18, на які посилалася заявник у касаційній скарзі, Верховний Суд зробив висновок, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню
з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку
з його безпідставністю.
✔️Доводи касаційної скарги про те, що перебіг позовної давності переривався сплатою боржником 16 березня 2016 року заборгованості за кредитним договором, Верховний Суд відхиляє, оскільки посилання на переривання позовної давності не має правового значення, адже кредитор на момент звернення до суду втратив право на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя у зв`язку із припиненням поруки.

🇺🇦 #судовапрактика #позовнадавність #кредтніспори #порука

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp

11/02/2023

🔥Постанова КГС ВС від 18.01.2023 № 910/15383/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/108526252
👨‍⚖️Суддя-доповідач: Кібенко О.Р.
✅Листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України

✔️Щодо допустимості доказів
29. ТОВ "Юнайтед Енерджі" у касаційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції встановив обставину підписання НЕК "Укренерго" рахунків-фактур від 20.08.2020 №736/А, від 20.08.2020 №749/А, Акту прийому-передачі послуг від 30.09.2020 у вигляді електронного документу за відсутності жодного допустимого доказу, що свідчить про таке підписання: як оригіналів цих документів, так і обов`язкових реквізитів електронного документа, зокрема, електронного підпису (що є порушенням ч.1 ст.7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг").
30. Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника, зважаючи на таке.
31. Відомості в електронній формі фактично є електронними доказами.
32. Відповідно до ч.1 ст.96 ГПК електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
✔️33. На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом (п.77 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).
34. У ч.2 ст.96 ГПК передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У ч. 3 зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
35. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини 5, 6 ст. 96 ГПК).
✔️36. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу. Відтак Закон не вимагає на копіях електронного цифрового підпису.
✔️37. Листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17).
✔️38. Обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов`язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні. Відповідно до статей 3, 5, 8 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи вже давно стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (п.84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).
39. Загальні вимоги до документів, якими обмінюються сторони у спірних відносинах, визначені укладеним ними Договором, Порядком розподілу та Правилами управління.
40. Розділ Х Порядку розподілу встановлює вимоги до виставлення рахунків та оплати. Разом з тим, з п.4 постанови НКРЕКП від 03.04.2020 №763 (якою затверджено Порядок розподілу та Правила управління) передбачено, що розд. Х Порядку розподілу набирає чинності через 6 місяців з дня набрання чинності цією постановою (тобто через 6 місяців з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП - 08.04.2020). Тому, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, вказаний розділ набрав чинності лише 08.10.2020 - після виникнення спірних відносин.
41. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що розрахунки за РПС здійснюються на підставі виставлених виконавцем рахунків, що оприлюднюються через інтерфейс користувача аукціонної платформи або надіслання на електронну пошту або особисто вручаються під підпис уповноваженій особі учасника розподілення в аукціонному офісі (у разі застосування резервного механізму).
42. Відповідно до п.1.5 Договору стосовно повідомлень замовника, належним вважається повідомлення, розміщене / направлене замовником за допомогою доступних каналів зв`язку (через аукціонну платформу за умови її функціонування у звичайному режимі, а в разі використання резервного механізму - за допомогою електронної пошти або факсимільним зв`язком) за реквізитами, що розміщені на аукціонній платформі та/або опубліковані на офіційному веб-сайті виконавця.
43. За умовами пункту 11.2.2 Порядку розподілу, якщо в цьому Порядку не визначено інше, аукціонний офіс і зареєстровані учасники повинні обмінюватися всіма повідомленнями та іншими сповіщеннями у письмовій формі шляхом їх надсилання через аукціонну платформу та/або на електронну адресу, а якщо це неможливо - за номером факсу представника іншої сторони, зазначеним у договорі про доступ або повідомленим зареєстрованим учасником.
44. Суди попередніх інстанцій встановили, що рахунки від 20.08.2020 №736/А на суму 4 137 868,80 грн (з ПДВ) та №749/А на суму 5 107 536,00 грн (з ПДВ) на оплату доступу до пропускної спроможності за результатами місячного аукціону на вересень 2020 року оприлюднені НЕК "Укренерго" 20.08.2020 через інтерфейс користувача аукціонної платформи.
45. Додатково зазначені рахунки позивач надіслав 20.08.2020 о 19:24 год. на електронні адреси уповноважених осіб ТОВ "Юнайтед Енерджі", зокрема: Свириденко Світлани Сергіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Авіженіс Леони Альбертівни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Суди встановили, що ідентифікаційні дані зазначених осіб, адреси їх електронної пошти та наявність у них повноважень на вчинення від імені відповідача правочинів щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України вказані у виданих відповідачем довіреностях від 27.08.2019 №27/08-6 і від 20.05.2020 №20/05-4, а також анкетах учасника від 16.09.2019 №16/09-2 та від 24.04.2020 №24/04-4 (копії яких наявні у матеріалах справи).
46. Також суди попередніх інстанцій встановили, що скановані копії актів приймання-передачі послуг із забезпечення доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України через міждержавні перетини на вересень 2020 року, складених та підписаних уповноваженим представником НЕК "Укренерго" 30.09.2020, були 07.10.2020 направлені на електронні адреси уповноважених представників відповідача (зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для підписання. У наведеному листі позивач просив відповідача підписати акти та повернути примірник НЕК "Укренерго" не пізніше 15.10.2020. Крім того, позивач вказав, що оригінали актів можна буде отримати після закінчення карантину, зокрема, у працівників відділу організації аукціонів з розподілу пропускної спроможності.
47. При цьому ані Закон "Про ринок електричної енергії", ані Правила управління і Порядок розподілу, ні Договір прямо не містять вимогу щодо підписання виставлених рахунків і актів за допомогою електронного цифрового підпису. Натомість зазначені акти та договір визначають спосіб обміну такими документами, через інтерфейс користувача аукціонної платформи або шляхом відправлення повідомлення на офіційні електронні адреси (надані зареєстрованим учасником в анкетах, зазначені на офіційному веб-сайті аукціонного офісу), який, як встановили суди попередніх інстанцій, був дотриманий сторонами.
48. Верховний Суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.7 ЦК цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
49. Відповідні відносини між НЕК "Укренерго" та ТОВ "Юнайтед Енерджі" щодо надання ТОВ "Юнайтед Енерджі" доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України тривали принаймні з вересня 2019 року (тобто рік до моменту виникнення спірної ситуації). Договір, яким сторони керувались при обміні документами (в тому числі рахунками на оплату та актами), був затверджений НЕК "Укренерго" як оператором системи передачі у листопаді 2019 року. Це свідчить про те, що порядок направлення таких документів, а також їх форма (зокрема, відправлення позивачем скан-копій рахунків на оплату на електронні адреси представників ТОВ "Юнайтед Енерджі", вказані в виданих ним довіреностях, направлення скан-копії акту та наступна передача його оригіналу) були прийнятними у відносинах сторін.
✔️50. При цьому відповідач не навів доводів про те, що у попередній період - до моменту виникнення спірних відносин НЕК "Укренерго" надсилала йому рахунки та акти підписані електронним підписом, або, що зазвичай надавались оригінали документів, і що саме цього разу направлення скан-копій на електронні адреси не відповідало формі документів / способу їх обміну, прийнятої зазвичай сторонами. Також ТОВ "Юнайтед Енерджі" не навело достатніх доводів на підтвердження сумнівів щодо того, що відсутність електронного підпису на рахунках на акті у цьому конкретному випадку вплинуло на справжність документів чи іншим чином на зміст відносин сторін.
51. Таким чином, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника у цій частині.
Щодо відхилення клопотання про витребування доказів
52. ТОВ "Юнайтед Енерджі" у касаційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, необхідних для встановлення обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи (посилається на п.3 ч.3 ст310 ГПК). Стверджує, що відповідач повідомив суд, що його представник подавав адвокатський запит для отримання такої інформації і доказів; оскільки відповідь на адвокатський запит не була отримана, виникла необхідність у витребуванні доказів.
53. Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.12.2021 це клопотання залишив без задоволення.
54. Рішення суду мотивоване ч.3 ст.80 ГПК. Також суд першої інстанції зазначив, що це клопотання надійшло до суду безпосередньо до початку призначеного підготовчого засідання 14.12.2021, тобто зі спливом більше двох місяців з моменту відкриття провадження у справі та після закінчення встановленого строку на подання НЕК "Укренерго" відзиву на позовну заяву. У той же час, ТОВ "Юнайтед Енерджі" в установленому законом порядку не обґрунтувало неможливості подання вищевказаних клопотань у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.
55. Стаття 80 ГПК визначає порядок подання доказів у справі.
56. Зокрема, відповідно до ч.3 ст.80 ГПК відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
57. Згідно з ч.4 ст.80 ГПК якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
58. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив: "керуючись ч.4 ст.80 ГПК України відповідач повідомляє про докази, що будуть додатково подані у зв`язку із поданими адвокатськими запитами, відповіді на які ще не надійшли".
59. До відзиву надані копії адвокатських запитів від 03.11.2021, адресовані АТ "АКБ "Конкорд" (на надання копії банківської гарантії) та НЕК "Укренерго" (на надання інформації про те, кому розподіллено на черговому аукціоні за вересень 2020 ФПП, про правову природу послуги, яку НЕК "Укренерго" надала ТОВ "Юнайтед Енерджі" на підставі Акту від 30.09.2020).
60. Тобто у самому відзиві відповідач не навів інформації про докази, які не могли бути подані вчасно. При цьому саме по собі надання копій адвокатських запитів не є наданням такої інформації, оскільки ці запити стосуються надання різних документів і відомостей, відповідач повинен зазначити суду, які саме він має намір використовувати як докази у справі. Крім того, надання таких запитів фактично є виконанням вимоги ч.4 ст.80 ГПК про надання доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
61. Також Верховний Суд звертає увагу, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК).
62. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК).
✔️63. З наведеного вбачається, що будь-які докази, які особа подає до суду та / або про витребування яких звертається в порядку ст.80 ГПК, повинні безпосередньо стосуватись суті спору, а також підтверджувати обставини, на які вона посилається в обґрунтування своєї позиції, чи спростовувати обставини, про які зазначає інша сторона / інший учасник справи.
64. Суд першої інстанції встановив, що зазначені відповідачем у клопотанні про витребування доказів документи та інформація не є такими, що стосуються обставин, які мають значення для вирішення справи.
65. Так, суд першої інстанції зазначив, що наявність чи відсутність у позивача можливості у позасудовому порядку стягнути заявлену суму грошових коштів, що є предметом спору, в тому числі за рахунок банківської гарантії, причини використання чи невикористання ним свого права на стягнення штрафу за несвоєчасну сплату спірних послуг за рахунок такої банківської гарантії, а також інформація про конкретних осіб, яким було розподілено ФПП за результатами місячного аукціону на вересень 2020 року, що не був наданий ТОВ "Юнайтед Енерджі", безпосередньо не входять до предмета доказування у цій справі. Суд також взяв до уваги пояснення позивача у підготовчому засіданні 14.12.2021 про те, що НЕК "Укренерго" не зверталася до АТ "АКБ "Конкорд" з вимогою про стягнення суми банківської гарантії, що додатково свідчить про необґрунтованість клопотання.
66. Верховний Суд погоджується з цим висновком суду першої інстанції, оскільки ані відомості про сплату штрафу за несвоєчасну сплату спірних послуг за рахунок такої банківської гарантії, ані про осіб, яким було розподілено ФПП за результатами місячного аукціону на вересень 2020 року, не стосуються суті цього спору.
67. Як правильно зазначив скаржник, за загальним правилом, чинне законодавство передбачає оплату замовником саме наданих йому послуг (ст.903 ЦК), тому замовник не повинен оплачувати ті послуги, які надавались не йому, а іншій особі. Однак спірний Договір передбачає надання НЕК "Укренерго" саме права доступу до пропускної спроможності в обсязі, який попередньо визначається самим ТОВ "Юнайтед Енерджі" (резервування доступу до пропускної потужності).
68. Розділ 5 Договору "Вартість доступу, приймання-передача прав доступу та порядок розрахунків" (зокрема, п.5.10) передбачає оплату замовником саме резерву пропускної потужності. Це означає, що замовник фактично зобов`язаний сплачувати НЕК "Укренерго" вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
✔️69. Оплата за послуги резервування, бронювання широко застосовуються у цивільно-правових договірних відносинах (бронювання готелю, оплата пакету доступу до інтернету тощо). Некористування відповідною послугою не впливає на зобов`язання щодо її оплати. Така практика поширена й у паливно-енергетичній галузі (див. mutatis mutandis постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наведений від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, п.8.19).
70. При цьому ТОВ "Юнайтед Енерджі", зазначаючи, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, необхідних для встановлення обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, не навів інших доводів про те, які обставини справи не могли бути встановлені у зв`язку з ненаданням копії банківської гарантії, а також, чому обставини справи щодо переможця на аукціоні по розподілу ФПП на вересень 2020 року мають важливе значення для вирішення цієї справи.
71. У зв`язку з цим Верховний відхиляє цей довід скаржника.
Щодо оцінки доказів
72. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки кожному доказу (групі доказів), наданих позивачем, щодо їх відповідності критеріям належності, допустимості та достатності; на невідповідність наданих позивачем доказів вимогам чинного процесуального законодавства, ТОВ "Юнайтед Енерджі" неодноразово наголошувало, зокрема, у письмових поясненнях від 11.01.2022 б/н, від 27.01.2022 б/н (не посилається на жодну норму ст.310 ГПК).
73. Водночас відповідно до ч.1 ст.86 ГПК, на порушення якої посилається скаржник, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
74. Недослідження судом доказів є підставою касаційного оскарження.
75. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
76. Однак у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження ТОВ "Юнайтед Енерджі" визначило п.4 ч.2 ст.287 та пункти 3, 4. ч.3 ст.310 ГПК. Скаржник не посилався на пункти 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК. Також скаржник не навів жодної постанови Верховного Суду, яку на його думку, суд апеляційної інстанції не врахував, чи від якої необхідно було б відступити. Також скаржник не зазначив жодного питання, щодо якого необхідно було б сформувати Висновок Верховного Суду.

🇺🇦 #судовапрактика #договірніспори #електроннідокази #витребуваннядоказів #резервування

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp