Адвокатське бюро "Левківський та партнери"

11/05/2022

Підписання Президентом США Джо Байденом закону про так званий ленд-ліз для України.
На фото: перша справа - конгресменка Вікторія Спартс, яка народилася в Носівці, перша в історії США жінка-етнічна українка в Конгресі!

23/02/2022

❗️Перед покупкою варто зробити саме ЦЕ

Щасливий момент, Ви купуєте нерухомість!
На що ж в першу чергу потрібно звернути увагу? На ретельну перевірку документів,

▪️Така процедура називається юридичний супровід угоди з нерухомістю.
Без супроводу Ви ризикуєте втратити:
- час;
- гроші ;
- нерви ;
- репутацію;
- нерухомість.
▪️Тому, щоб убезпечити себе, наполегливо рекомендую, щоб поруч була присутня незалежна людина, яка зможе перечитати документи на предмет того, щоб до них не включили зайві пункти, перевірити повноваження всіх підписантів і вчинити інші дії, необхідні для угоди 📑🙇🏻

▪️Щоб не помилитися з вибором юриста, який якісно здійснить таку перевірку, слід звернути увагу на такі критерії:
- досвід (юристи, які мають великий досвід захисту довірителів у судових спорах не з чуток знають хитрощі продавців, поширені шахрайські схеми та судову практику з багатьох спірних питань, що дозволяє виявляти приховані ризики угод);⚖️👌🏻
- договір з юристом (у договорі мають бути обов'язки юриста, докладний перелік послуг, чітко визначена вартість, порядок та термін оплати);📝
- «чистота» та сумлінність (щоб уберегти себе від безлічі шахраїв-“юристів”, які отримують передоплату від клієнтів, а через 2 дні офіс закритий, телефони недоступні, сайт заблокований)🚫🤭

13/02/2021

🔸Одним з найважливіших складових успіху є безпека справи та бізнесу.💰🚨🔒В умовах часто змінюваного законодавства, нестабільної політичної, економічної та епідеміологічної ситуації на сьогоднішній день не можливо без висококваліфікованої професійної правової допомоги.🕵🏻‍♂️
🔸Основною діяльністю бюро є забезпечення здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі.⚖️👩🏻‍⚖️👨🏻‍⚖️
🔸При цьому відповідна діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності і конфіденційності, які гарантуються ст. 131-2 Конституції України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
🔸Адвокатське бюро «Левківський та партнери» надає питанню захисту клієнтів першочергове значення та гарантує надання правової допомоги якісно, професійно з дотриманням адвокатської етики та збереженням таємниці.💯💯💯

08/12/2020

⚖️КРОК 1️⃣
Платник отримав квитанцію №1 про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК), яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Зміст причини зупинення реєстрації ПН/РК розкриває сутність ризику операції відповідно до затверджених критеріїв оцінки ступеня ризиків.

⚖️КРОК 2️⃣
Платник ПДВ подає (протягом 365 календарних днів) в електронному вигляді одночасно:
👉 Таблицю даних платника податку на додану вартість (додаток до постанови КМУ від 11.12.2019 №1165)
(далі – Таблиця);
👉 Пояснення у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених ПН/РК (далі – Повідомлення);
👉 до Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків у форматі PDF**

**👆Примітка👆: Повний перелік документів, що можуть подаватись для розблокування податкових накладних,
вказаний в постанові Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року №1165.
‼️❗УВАГА❗‼️
1️⃣. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (відповідно до постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 року).
2️⃣. Термін подання Таблиці та Повідомлення не повинен перевищувати 365 календарних днів з дня що настає за
датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування відповідно до Наказу Міністерства Фінансів №520 від 12.12.2019 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
3️⃣.На будь-якому етапі оскарження платник податку на додану вартість має право звернутись до суду при цьому
строк оскарження буде загальний 1095 днів.

⚖️КРОК 3️⃣
Платник має право за власним бажанням надати до контролюючого органу разом з Таблицею та Повідомленням інші документи, що підтверджують здійснення платником операцій в певному сегменті ринку та суттєво розкривають сутність операції, яка на постійній основі постачання (виготовлення) здійснюється платником.

⚖️КРОК 4️⃣
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

⚖️КРОК 5️⃣
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації ПН/РК платник податку подає (має право) скаргу на таке рішення:
👉до комісії центрального рівня;
👉до суду.
Помилки, допущені при подачі пояснень та скарг на рішення про блокування реєстрації податкових накладних, в суді 👉виправити вже неможливо. Тому перед складанням пояснень або скарг до податкового органу наші фахівці, що практикують в даній сфері права, завжди проводять опрацювання можливих прихованих податкових ризиків у договорах і документах та здійснюють розблокування податкових накладних на всіх стадіях.

Для уникнення помилок і подальшого позитивного вирішення питання по розблокуванню податкових накладних звертайтесь за номером
телефону: + 38 (044) 33 775 33 ☎️
Або за електронною поштою: [email protected]📨

23/11/2020

Володимир Зеленський підписав закон про адміністративну відповідальність за перебування у громадських закладах і транспорті без засобів захисту

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 1000-IX, який Верховна Рада ухвалила 6 листопада 2020 року.

Документ доповнює статтю 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною другою, яка передбачає накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перебування у громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без надягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, зокрема виготовлених самостійно.

Закон має на меті запобігання поширенню коронавірусної хвороби серед громадян України. Документ сприятиме підвищенню соціальної відповідальності громадян і захисту їхнього здоров'я та життя, а також зменшенню кількості випадків зараження коронавірусною хворобою, що допоможе запобігти неконтрольованому зростанню кількості хворих на COVID-19 та перевантаженню медичних закладів.

Джерело: https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-pidpisav-zakon-pro-administrativnu-vidpo-65145?fbclid=IwAR1KryAbz0mcP-9Li3XfPeIHRbfnp5Zq4NOj0qj1BMzpipHoKrchYGyE9zM

30/10/2020

У разі відчуження спільного сумісного майна, наприклад машини, без згоди одного з подружжя той з них, що таку згоду не надавав, має право на стягнення з відчужувача грошової компенсації

Фабула судового акту: У постанові, яка пропонується до уваги, Касаційним цивільним судом висловлено позицію, яка відповідає усталеній практиці розгляду сімейних спорів щодо поділу майна подружжя, але ж як то кажуть: «Повторенье – мать ученья».

В даній справі жінка звернулась до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що нею та її чоловіком під час шлюбу було придбано автомобіль.

Однак, у подальшому даний автомобіль чоловіком без її згоди було продано, а тому позивач вважала, що їй та відповідачу належало по 1/2 частини кожному автомобіля, якій є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; у порядку поділу спільного майна подружжя автомобіля, стягнути з відповідача на її користь грошові кошти як компенсацію вартості 1/2 частини у спільному майні подружжя.

Судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд позов було задоволено.

Своє рішення суди мотивували тим, що автомобіль, яким чоловік розпорядився на власний розсуд без згоди дружини, придбаний під час шлюбу сторін, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивач має право на отримання грошової компенсації вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

Відповідачем на вказані рішення судів було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що позивач не довела, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та відчужений без її згоди, а також тим, що позивач не порушувала питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля.

Однак Касаційний цивільний суд із такими доводами не погодився.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що за положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Одночасно згідно презумпції, визначеної ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Одночасно договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (ч. 4 ст. 65 СК України).

Отже сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Виходячи із матеріалів справи автомобіль, який є предметом спору, є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його без згоди позивача як іншого із подружжя, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

Посилання на рішення суду: https://opendatabot.ua/court/92065790-b2ebe1cd88b959ec2be5cea4ffbdc1c0

Джерело: https://protocol.ua/ua/vs_ktss_u_razi_3/

08/10/2020

07/10/2020

КАС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ВІДМОВИ У ПРОВЕДЕННІ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ В РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ У ДЕНЬ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Позивач оскаржувала постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги дорожніх знаків 4.10. «Круговий рух», 1.4.1. «Напрямку руху», та порушення вимоги пункту 33 ПДР.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Під час апеляційного провадження особа направила до суду апеляційної інстанції клопотання про забезпечення можливості проведення судового засідання у цій справі (без зазначення дати такого) в режимі відеоконференції, у зв`язку з віддаленістю її проживання та утримання нею двох малолітніх дітей, які часто хворіють.

Ухвалою апеляційного адміністративного суду було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання позивачки з тих підстав, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, а не його обов`язком. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідності участі позивачки в судовому засіданні в режимі відеоконференції немає.

У той же день суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засідання за відсутності позивачки та її представника.

Касаційний адміністративний суд погодився з доводами касаційної скарги, що клопотання позивачки від 11.11.2016 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було розглянуто судом апеляційної інстанцію лише 21.12.2016, що не відповідало вимогам закону (статті 122-1 КАС України), яким визначено порядок реалізації учасником судового процесу наданого йому процесуального права участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також суд касаційної інстанції дійшов висновку, що розгляд клопотання апелянта про її участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції в день проведення такого судового засідання, не повідомлення вчасно останньої про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цього клопотання, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки позивачка мала правомірні сподівання, що вона зможе прийняти участь у судовому засіданні у у режимі відеоконференції (про що просила у клопотанні) (постанова від 24.09.2020 у справі № 161/16812/15-а).

Посилання на рішення суду: http://reyestr.court.gov.ua/Review/91752833

Джерело: https://ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/kas-vyslovyvsya-shchodo-vidmovy-u-provedenni-sudovogo-zasidannya-v-rezhymi-videokonferentsiyi-u-den-/

Під час апеляційного провадження особа направила до суду апеляційної інстанції клопотання про забезпечення можливості проведення судового засідання в режимі ві...

05/10/2020

Звільнено від сплати пенсійного збору осіб, які купляють житло за чергою

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23 вересня 2020 р. № 866.

Новими підпунктами «в» і «г» п. 15-2 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740, визначено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

«…в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 р.);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Новим абзацом п. 15-3 встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп. «в» і «г» п. 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Також внесено зміни до додатку 4 до Порядку.

Джерело:

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів го...

03/10/2020

Застосування при нападі до потерпілого газу дратівливої дії повинно кваліфікуватись як розбій лише у разі заподіяння тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та здоров’я потерпілого

Фабула судового акту: Диспозицією статті 187 Кримінального кодексу України передбачено кримінальне покарання за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

При цьому законодавцем у вказаній нормі не вказано яке ж саме насильство повинно визнаватись таким, що є небезпечним для життя чи здоров’я.

Проте, стала судова практика, зокрема положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», небезпечним для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Нібито все зрозуміло та просто. Однак у справі, рішення у якій пропонується до уваги, виявилось, що суди по різному трактують ці положення, що тягне за собою невірну кваліфікацію дій винних осіб.

У даній справі органом досудового розслідування особі було інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Однак, під час судового розгляду прокурором обвинувачення було змінено та дії засудженого перекваліфіковано на ч. 2 ст. 186 КК України.

Апеляційним судом вказаний вирок було скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд під час якого прокурором знов було змінено обвинувачення на ч. 1 ст. 187 КК України.

За результатами розгляду судом дії засудженого вже самостійно перекваліфіковано на ч. 2 ст. 186 КК України і апеляційний суд залишив вказане рішення без зміни.

За вироком суду винну особу засуджено за те, що остання перебуваючи в під`їзді будинку, застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, а саме розпиливши в обличчя потерпілої сльозогінний газ із невстановленого газового балона, тим самим дезорієнтувавши жінку, вирвав з її рук сумку з майном потерпілої, заподіявши тим самим потерпілій матеріальної шкоди.

На зазначені рішення прокурором було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано незаконною перекваліфікацією дій засудженого.

Оцінюючи вказані доводи Касаційний кримінальний суд у своїй постанові зазначив, що застосування до потерпілого без його згоди отруйних чи сильнодіючих речовин (газів) з метою заволодіння його майном потрібно розглядати як насильство і залежно від того, було воно небезпечним для життя або здоров`я чи не було, кваліфікувати такі дії за ч. 2 ст. 186 КК України або за відповідною частиною ст. 187 КК України.

При цьому використання газового балончика при заволодінні чужим майном створює склад розбійного нападу не в будь-якому випадку, а лише тоді, коли таке застосування газової речовини або погроза її застосування під час вчинення злочину було чи могло бути небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Однак згідно матеріалів справи судова-медична експертиза на предмет з’ясування тяжкості тілесних ушкоджень спричинених потерпілій не проводилась, а тому стороною обвинувачення не було доведено належними та допустимими доказами, що застосування засудженим до потерпілої сльозогінного газу було чи могло бути небезпечним для її життя чи здоров`я.

Отже дії винної особи вірно кваліфіковано як грабіж.

Посилання на рішення суду: https://opendatabot.ua/court/91680793-b5eb3d2d6a46e006e7b67094425212c6

Джерело: https://protocol.ua/ru/vs_kks_zastosuvannya/

01/10/2020

Правовий цейтнот! Невирішена проблема з заповітами, посвідченими на території ОРДЛО

Фабула судового акту: Дане рішення є яскравим прикладом того, як суди замість того щоб вирішити проблему навпаки поглиблюють її заганяючи людину у глухий кут та фактично позбавляють права поновити свої права.

У даній справі особа звернулась до суду із позовом про визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Позов було вмотивовано тим, що померла бабуся позивача проживала у м. Донецьку. Після окупації на території міста були відсутні нотаріуси які б посвідчили заповіт відповідно до норм українського законодавства, а померла не могла за станом здоров`я виїхати за межі тимчасово окупованої території, заповіт було посвідчено нотаріусом на окупованій території, відповідно до якого померла діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та керуючи ними, на випадок своєї смерті заповіла йому спірну квартиру.

Однак нотаріусом на території, підконтрольній владі України йому було відмовлено у зв`язку з тим, що заповіт був складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд у позові було відмовлено.

На вказані рішення позивачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, у тому числі у сукупності з показами свідків, та просив застосувати «намібійські винятки», сформульовані у практиці Міжнародного суду ООН, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Однак, Касаційний цивільний суд визнав названі доводи необґрунтованими та навів наступне обґрунтування своєї позиції.

За положеннями ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

При цьому згідно ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За нормами ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже заповіт, який на думку позивача є підставою для набуття права власності на майно померлої є недійсним і не створює правових наслідків, тобто є нікчемним, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно за цим заповітом.

Посилання на рішення суду: https://opendatabot.ua/court/91260421-b420c82be5488f8a3e84ecf875aa9e8d

Джерело: https://protocol.ua/ru/vs_ktss_pravoviy/

30/09/2020

За вбивство собаки – кримінальна відповідальність

Фабула судового акту: Для деяких людей життя тварини нічого не варте. Але ж такі люди мабуть не знають або не розуміють, що за такі дії на них чекає кримінальна відповідальність.

У даній справі два чоловіки, один з яких зайшов в гості до іншого зі своїм собакою, випивали та один з них від випитої оковитої заснув прямо за столом.

Вочевидь, що пиятика тривала досить великий час адже нещасний собака не втримався та «наробив» у кімнаті господаря квартири.

Розлючений хазяїн квартири намагався розбудити свого приятеля по чарці, але ж алкогольний сон того був надто міцний як мабуть та горілка, яку вони пили.

Розлютившись і на собаку і на її хазяїна господар квартири взяв ніж та просто зарізав нещасну тварину.

Такі дії чоловіка органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 299 КК України.

При цьому вбивця собаки повністю визнав свою вину та був засуджений до 1 року позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік.

Посилання на рішення суду: https://opendatabot.ua/court/91420868-6273c3c5b836fac8550a3a42c43662e5

Джерело: https://protocol.ua/ru/sud_za_vbivstvo/