24/07/2026
🗂️Усиновлення дитини: покроковий алгоритм
Усиновлення — одна з найвідповідальніших категорій сімейних справ. Для майбутніх батьків це виважене та надзвичайно важливе рішення, яке потребує усвідомленої підготовки. Для дитини — це початок нового життя в сім'ї.
Водночас сама процедура усиновлення є багатоетапною та має низку особливостей, передбачених законом.
🤔Щоб допомогти розібратися в цій процедурі, наш адвокат Валентина Куреза підготувала покроковий алгоритм усиновлення, який допоможе зрозуміти основні етапи цього процесу.
❓Хто може бути усиновлювачем?
Усиновлювачем може бути дієздатна особа, якій виповнився 21 рік (якщо усиновлювач є родичем дитини, то можна усиновлювати з 18 років).
Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною повинна становити не менше 15 років.
Закон встановлює коло осіб, які не можуть усиновити дитину. До них, зокрема, належать недієздатні особи, особи, позбавлені батьківських прав (якщо ці права не поновлено), особи, які перебувають на обліку або лікуванні з приводу алкоголізму чи наркоманії, не мають постійного місця проживання або постійного доходу, а також особи, які мають непогашену чи незняту судимість за злочини, перелік яких визначений законом.
❓З чого почати?
Перший крок — звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання.
Саме цей орган:
• приймає документи кандидатів в усиновлювачі;
• перевіряє їх;
• проводить обстеження житлово-побутових умов;
• складає відповідний акт;
• направляє кандидатів на навчання (крім випадків, коли закон звільняє від його проходження);
• готує висновок про можливість бути усиновлювачем;
• ставить кандидатів на облік.
Без цього етапу звернутися до суду неможливо.
❓Чи всі проходять навчання?
Ні. Від проходження спеціальної підготовки звільняються, зокрема:
• один із подружжя, який усиновлює дитину другого з подружжя;
• родичі дитини, які бажають її усиновити.
В інших випадках кандидати проходять підготовку, організовану службою у справах дітей відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення.
❓Підбір дитини
Після отримання позитивного висновку кандидатам надається можливість ознайомитися з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені.
Після цього служба у справах дітей видає направлення для знайомства з дитиною. Кандидати спілкуються з дитиною, знайомляться з її станом здоров'я, особливостями розвитку та встановлюють особистий контакт.
❓Хто може бути усиновлений?
За загальним правилом усиновленою може бути дитина, тобто особа до 18 років. У виняткових випадках суд може дозволити усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. Це передбачено статтею 208 Сімейного кодексу України.
Усиновленими можуть бути:
• діти-сироти — діти, в яких померли або загинули обоє батьків чи єдиний із батьків;
• діти, позбавлені батьківського піклування — зокрема, якщо батьків позбавлено батьківських прав, визнано безвісно відсутніми або недієздатними, оголошено померлими, вони відбувають покарання, перебувають у полоні, розшукуються як зниклі безвісти, а також в інших випадках, коли дитина фактично залишилася без батьківського піклування;
• діти, батьки яких надали вільну та безумовну згоду на усиновлення, засвідчену нотаріусом;
• дитина одного з подружжя, яку бажає усиновити другий із подружжя.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути передані на усиновлення після надання їм відповідного статусу та взяття на облік дітей, які можуть бути усиновлені. Самого факту, що дитина залишилася без батьків під час війни, недостатньо: спочатку компетентні органи повинні з’ясувати обставини, знайти батьків або родичів та оформити документи, що підтверджують підстави для усиновлення.
Усиновлення дитини другим із подружжя здійснюється без попереднього взяття такої дитини на облік дітей, які можуть бути усиновлені.
Під час воєнного стану усиновлення українських дітей іноземцями допускається лише у визначених випадках: якщо іноземець є родичем дитини або якщо дитина є братом чи сестрою дитини, раніше усиновленої цією сім’єю.
❓Чия згода потрібна?
За загальним правилом усиновлення здійснюється за вільною та безумовною згодою батьків дитини. Проте стаття 219 Сімейного кодексу визначає випадки, коли така згода не потрібна, якщо батьки:
• невідомі;
• визнані безвісно відсутніми;
• визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав;
• понад шість місяців без поважних причин не проживають із дитиною, не беруть участі в її вихованні та не утримують її;
• не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я протягом двох місяців після народження і щодо неї складено відповідний акт.
❓Чи запитують думку самої дитини?
Так. Але закон не встановлює конкретного віку, з якого дитина повинна надати згоду на усиновлення.
Суд з'ясовує думку дитини тоді, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може усвідомлено висловити свою позицію.
Перед цим дитині обов'язково роз'яснюють правові наслідки усиновлення.
Водночас згода дитини не потрібна, якщо через вік або стан здоров'я вона не усвідомлює факту усиновлення або вже проживає в сім'ї усиновлювачів і сприймає їх як своїх батьків.
👨⚖️Судовий розгляд
Усиновлення здійснюється виключно за рішенням суду.
Справа розглядається в порядку окремого провадження.
До суду подається заява про усиновлення, а не позов.
Заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання (перебування) дитини.
❓Хто бере участь у справі?
Заявником є особа або подружжя, які бажають усиновити дитину.
Обов'язковим учасником справи є орган опіки та піклування, який подає до суду письмовий висновок щодо доцільності усиновлення та його відповідності інтересам дитини.
Залежно від обставин справи суд також залучає:
• дитину;
• одного або обох батьків;
• опікуна чи піклувальника;
• заклад, у якому перебуває дитина;
Важливо. Якщо дитина має братів, сестер, дідуся, бабусю чи інших близьких родичів, права яких можуть бути порушені внаслідок усиновлення, вони мають брати участь у справі як заінтересовані особи. Це пов'язано з тим, що стаття 232 Сімейного кодексу України надає їм право звернутися до суду із заявою про збереження правового зв'язку та сімейних відносин із дитиною. Саме тому під час підготовки справи суд повинен вирішити питання про залучення таких осіб до участі у справі, щоб забезпечити їм можливість реалізувати це право.
❓Що перевіряє суд?
Суд не обмежується перевіркою документів.
Він оцінює:
• стан здоров'я кандидатів;
• сімейний стан;
• матеріальне становище;
• житлові умови;
• мотиви усиновлення;
• взаємини між кандидатом і дитиною;
• висновок органу опіки та піклування;
• ставлення дитини до майбутнього усиновлення;
• усі інші обставини, які мають значення для ухвалення рішення.
Головне питання, на яке відповідає суд: чи відповідає усиновлення найкращим інтересам дитини.
❓Коли усиновлення вважається завершеним?
Усиновлення виникає з дня набрання законної сили рішенням суду.
Після цього орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить зміни до актового запису про народження дитини та видає нове свідоцтво про народження.
З цього моменту між усиновлювачем і дитиною виникають такі самі права та обов'язки, як між біологічними батьками та дітьми, а особисті та майнові права й обов'язки між дитиною та її біологічними батьками, як правило, припиняються, якщо інше не передбачено Сімейним кодексом України.
❗️Зверніть увагу. Справи про усиновлення розглядаються судом у закритому судовому засіданні. Це передбачено статтею 314 Цивільного процесуального кодексу України та спрямовано на забезпечення таємниці усиновлення, яка охороняється законом. Закритий розгляд покликаний захистити право дитини та усиновлювачів на приватне життя і не допустити розголошення відомостей про усиновлення.
✍️Матеріал підготувала адвокат Валентина Куреза
