Адвокат Kustov&partners, адвокатское бюро

05/06/2026

⚖️ Адвокатське бюро Kustov&partners — надійний правовий захист для кожного

Потрібна кваліфікована юридична допомога? Ми допоможемо захистити ваші права, знайти оптимальне рішення та відстояти ваші інтереси в будь-якій правовій ситуації.

✅ Консультації адвоката
✅ Представництво в судах усіх інстанцій
✅ Цивільні, сімейні, спадкові та трудові спори
✅ Справи по заборгованості заробітної плати, пенсійні справи.
✅ Супровід бізнесу та господарських спорів
✅ Підготовка позовів, договорів, скарг та інших юридичних документів

Ми працюємо на результат, дотримуючись принципів професійності, конфіденційності та відповідальності.

⚖️ Адвокатське бюро Kustov&partners
Ваші права під надійним захистом.

📞 Телефон для консультацій: 067 568 55 17

📩 Звертайтеся — знайдемо рішення навіть у найскладнішій ситуації.

#адвокат #юрист #юридичніпослуги #адвокатськебюро #правовадопомога #захистправ #судовийзахист #консультаціяадвоката #Україна

26/05/2026

Справа № 204/4373/26
Провадження № 2/204/3461/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого – судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» до про стягнення заборгованості по внескам та обов’язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, інфляційних витрат та 3% річних,-
ВСТАНОВИВ:
17 квітня 2026 року позивач - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з на користь Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2026 року у сумі 13 620,24грн., інфляційні витрати та 3% річних у сумі 2 407,54 грн., а також судові витрати у розмірі 3 328, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що 15 лютого 2021 року було проведено державну реєстрацію об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178», про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис № 1002241020000096908. 23 січня 2021 року протоколом № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 178, було прийнято рішення про затвердження внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,72 грн. за м2. Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 178» діє на підставі Статуту, затвердженого Рішенням Загальних зборів ОСББ від 23 січня 2021 року. Відповідачу належить на праві приватної власності квартира розташована за адресою: м. Дніпро вул. Робоча,178, квартира 19, загальною площею 56,3 м2, житловою площею 30,0 м2. Загальна заборгованість відповідача за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2026 року складає 13 620,24 грн. Згідно із п.9 ч.3 ст.175 ЦІК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи складають витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката (гонорар) у розмірі 3 500,00 грн., та судового збору у розмірі 3 338,00. У зв’язку з цим, позивач – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» вимушений звернутися до суду для стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку.
Ухвалою суду від 20 квітня 2025 року було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З відповіді № 2748829 від 18 травня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А. зареєстрованого в реєстрі за № 888 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 56,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178, кв., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 365105312101 (а.с. 46).
Судом встановлено, що 26 вересня 1986 року народження, з 14 березня 2003 року зареєстрований за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178, кв. ____, що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру № 2624823 від 20 квітня 2026 року (а.с. 41).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ (надалі – Закон № 2866), об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно ч. 11 ст. 6 Закону № 2866 установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Так, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 15 лютого 2021 року, ідентифікаційний код юридичної особи – 44044136, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (а.с. 14).
Протоколом № 1 від 23 січня 2021 року установчих зборів Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» було затверджено Статут Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» (а.с. 16-20).
Згідно з п. 1 розділу І вказаного Статуту, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 178, що розташований за місцезнаходженням: вул. Робоча, буд. 178, м. Дніпро, відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно п. 1 розділу ІІ даного Статуту метою створення Об’єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов’язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2866 органами управління об'єднання є загальні збори об’єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Положеннями ч. 9 ст. 10 Закону № 2866 передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Частиною 20 вказаної статті визначено, що до компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2866 об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Протоколом № 1 установчих зборів співвласників ОСББ «Робоча 178» за місцезнаходженням вул. Робоча, буд. 178, м. Дніпро від 23 січня 2021 року було затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку ОСББ «Робоча 178» у розмірі 6,72 грн. за кв.м. загальної площі квартири або нежитлового приміщення (а.с. 15).
Відповідно до п. 2 розділу V Статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» співвласник квартири, серед іншого, зобов’язаний виконувати обов’язки, передбачені цим Статутом, виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їхніх повноважень.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники зобов’язані: виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 2866 співвласник зобов’язаний: виконувати обов’язки, передбачені статутом об’єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов’язки перед об’єднанням.
Статтею 13 Закону № 2866 передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об’єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що відповідач зобов’язаний здійснювати витрати на управління багатоквартирним будинком, сплачувати кошти на утримання будинку та прибудинкової території у розмірах, визначених загальними зборами Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178».
За період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2026 року включно відповідач має заборгованість перед позивачем зі сплати внесків на утримання будинку у загальному розмірі 13 620,34 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по квартирі ____, буд. 178, по вул. Робоча, м. Дніпро, станом на 31 березня 2026 року (а.с.23-24).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наведеного у позовній заяві розрахунку заборгованості інфляційних нарахувань та 3% річних вбачається, що за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2026 року сума інфляційний витрат та 3% річних становлять 2 407,54 грн. (а.с. 10-13).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання плати по внескам на утримання будинку, яке підлягає судовому захисту.
Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати внесків та платежів співвласників об’єднання за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2026 року у загальному розмірі 16 027,78 грн. (13 620,24 грн. + 2 407,54 грн. = 16 027,78 грн.), а отже позовні вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Кустов С.В., що підтверджується договором про надання правничої (правової) допомоги від 13 квітня 2026 року № 13/04/26 (а.с. 31-36) та ордером на надання правничої допомоги від 13 квітня 2026 року, серія АЕ №1475576 (а.с. 27).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
14 квітня 2026 року між позивачем як клієнтом та адвокатом Кустовим С.В. було підписано Акт прийому-передачі виконаних послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги № 13/04/26 від 13 квітня 2026 року на суму 3 000,00 грн. (а.с. 38).
Отже, суд вважає встановленим, що позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Кустова С.В., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 3 000,00 грн. є об’єктивною та розумною, та відповідає змісту та обсягу виконаної адвокатом роботи.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
На підставі ст.ст. 15, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, Закону України «Про Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» до про стягнення заборгованості по внескам та обов’язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, інфляційних витрат та 3% річних – задовольнити.
Стягнути з , народження (місце реєстрації: 49047, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178, кв. , РНОКПП: 3168012998), на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» (місцезнаходження: (ЄДРПОУ – 44044136, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178) заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2026 року у розмірі 13 620,24 грн. (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень, 24 копійки), інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 2 407,54 грн. (дві тисячі чотириста сім гривень, 54 копійки).
Стягнути з народження (місце реєстрації: 49047, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178, кв. , РНОКПП: ), на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 178» (місцезнаходження: (ЄДРПОУ 44044136, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178) судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень, 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез

26/05/2026

28/03/2026

17/04/2025
Примусове стягнення коштів з боржника - державного підприємства

Верховний суд: особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника - державного підприємства

14 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 927/966/23 (ЄДРСРУ № 126569307) досліджував питання щодо виконання судового рішення в якому боржником є державне підприємство.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі за термінологією цього Закону «державне підприємство»), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства .

У статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

(!!!) Так, частиною другою статті 4 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Згідно з пунктами 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

- стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

- законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17 зроблено висновок, що обставини, передбачені частинами другою та третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

ВАЖЛИВО: Відтак, лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто після закінчення цього строку, рішення суду повинно виконуватися згідно з частинами другою та третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Навіть за умов розповсюдження мораторію, передбаченого пунктом 51 розділу 3 «Перехідні та прикінцеві положення» Закону від 23.02.2012 № 4442-VI на зобов`язання, що були предметом спору у даній справі, вказане не звільняє державного виконавця від необхідності вчинення дій (застосування механізмів), передбачених статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 200/7261/13-ц викладено такі висновки: « 35. Порядок виконання рішень визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

36. За правилами пункту 3 Порядку виконання рішень рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

37. За положеннями зазначеного Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган ДКС України надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган ДКС України може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

38. Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що ДКС України не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду».

ВИСНОВОК: Проаналізувавши вищезазначені положення законодавства можна зробити висновок, що виконання судового рішення, в якому боржником є державне підприємство (установа, організація) або юридична особа, здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».