B.Point Lawyers

25/09/2021

Непоодинокою є ситуація, коли власники бізнесу змушені "дотувати" власні підприємства, надаючи їм поворотну фінансову допомогу. Яка роками не повертається.

Складнощі виникли, коли було запроваджено необхідність дисконтування довгострокової фін.допомоги.

Виходом із ситуації могло бути рішення про збільшення статутного капіталу із подальшим зарахуванням зустрічних однорідних вимог. І наразі наша гіпотеза легалізована.
Нещодавно набув чинності закон, яким ст. 18 Закону "Про ТОВ та ТДВ" доповнено новою частиною 5, якою прямо передбачено, що додаткові вклади до статутного капіталу можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою.

Позитивним є також те, що з 2016 року Верховним Судом України сформульована правова позиція, підтримана у 2018 році Верховним Судом, відповідно до якої:
"Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо)".
https://cutt.ly/jEb5X8P

На наше переконання вищевказаний інструмент може слугувати дієвим алгоритмом для "згортання" зобов'язань ТОВ, що виникли із договорів про надання фінансової допомоги, наданої учасниками.

28/01/2021

Хто знає що означає слово "одночасно"?

Отже, ті з нас, хто цікавиться процедурою банкрутства, знають, що 17.10.2020 року набрав чинності цікавий Закон № 686-IX, яким зокрема передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 📍арбітражним керуючим призначається кандидатура, запропонована ініціюючим кредитором.📍

Зрозуміло, що спокуса скористатися таким "вікном можливостей" виникла у багатьох осіб.
І ось починаючи із третьої декади жовтня в судах регулярно має місце ситуація, коли надходить по кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство одного і того ж боржника. Бо ж кожному цікаво запропонувати свою кандидатуру розпорядника майна! 👤

І отут найцікавіше, адже відповідно до ч. 4 ст. 39 КУПБ:
"У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею".

Власне - на цьому завершується нормативно-правове регулювання ситуації як бути у випадках надходження кількох заяв ініціюючих кредиторів.

В одних випадках суди тлумачать вищевказану четверту частину так, що:
1) заяви ініціюючих кредиторів розглядаються в порядку черговості їх надходження;
2) у разі визнання обґрунтованою заяви того кредитора, який першим встиг подати заяву, провадження у справі відкривається, призначається розпорядником запропонована таким кредитором кандидатура;
3) заяви інших кредиторів - повертаються з підстав, передбачених ст. 37 КУПБ: стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство.
Відповідно - кандидатури розпорядника майна, запропоновані тими ініціюючими кредиторами, заяви яких зареєстровані пізніше, не розглядаються.
Така позиція міститься в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 року у справах № 904/5858/20 та № 904/5865/20.
Цікавим є також те, що апеляційний суд, погодившись, що вимоги другого ініціюючого кредитора підлягають спільному розгляду із "первинним" ініціюючим кредитором, не включив відповідні вимоги до резолютивних частин ухвал від 10.11.2020 року, зобов'язавши суд першої інстанції розглянути в поярдку, передбаченому ст. 47 КУПБ (постанови від 26 та 28 січня 2021 року).
З нетерпінням чекаємо повні тексти постанов Центрального апеляційного господарського суду.

Однак на наш погляд, дійсно мудро вчинив Господарський суд Львівської області, постановляючи ухвалу від 28.12.2020 рок у справі № 914/2578/20 (номер судового рішення у ЄДРСР 93960851), якою:
* розглянуто заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Регіон”, подані трьома різними ініціюючими кредиторами в період часу з 05.10.2020 року по 16.12.2020 року;
* вимоги всіх трьох кредиторів визнані;
* досліджені і проаналізовані кандидатури, запропоновані кожним із ініціюючих кредиторів + кандидатури, визначені автоматизованою системою до 17 жовтня.

Так Львівський суд зазначив наступне:
“Ініціюючі кредитори це кредитори, які безпосередньо звертаються до суду з заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство.
📍Оскільки до дня підготовчого засідання у справі №914/2578/20 про банкрутство ТОВ «Регіон», крім заяви Зовнішньоекономічного підприємства Азовімпекс у формі ТОВ про відкриття провадження у справі, надійшли також заяви ПрАТ «Укренерготранс» та ТОВ «ФК «Делоріан», то всі вони є ініціюючими кредиторами та користуються рівними правами.📍
Враховуючи те, що у справі декілька ініціюючих кредиторів і вони подали різні кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна, а також те, що до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, 📍визначення кандидатури для виконання обов’язків розпорядника майна боржника здійснюється господарським судом із застосуванням судового розсуду".📍
Ця ухвала також оскаржена до апеляційного суду, але, треба розуміти, з мотивів призначення "не того" арбітражного керуючого.

Отже, чекаємо цікавих позицій Верховного Суду щодо правил застосування ч. 4 ст. 39 КУПБ. 🍿

А як ви вважаєте: який метод тлумачення "одночасності" розгляду має право на існування?

21/01/2021

Наскільки уважно ми зазвичай перевіряємо оформлені на пошті описи вкладення до листів, якими відправляємо процесуальним опонентам позовні заяви та інші заяви по суті справи? 📨
А от суди вміють їх аналізувати прискіпливо. 🧐

Цікавий висновок 20.12.2020 року сформулював Верховний Суд у справі № 916/2110/20:
"3.3. ...
Відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк
опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису,
розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового
відправлення, другий видається відправникові. 📍 На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен
зазначити номер поштового відправлення.📍
З наведеного убачається, що звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують
відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів 📍 листом з описом вкладення, який має містити
номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне
надсилання позовної заяви та документів іншій стороні📍".

А далі ще цікавіше!

"3.4. ... залишаючи позовну заяву АТ "Одесаобленерго" без руху, Господарський суд Одеської області вказав на
те, що опис вкладення від 21.07.2020 не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з
відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу.
У свою чергу, повертаючи позовну заяву, як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд наголосили на тому, що доданий у
подальшому до заяви про залучення доказів опис вкладення від 21.07.2020 не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної
заяви з доданими до неї документами, оскільки 📍 цей опис є тотожним опису вкладення від 21.07.2020, який був доданий до позовної заяви,
з дописаним на ньому номером поштового відправлення, 📍 однак встановити, ким та яким чином було дописано номер поштового
відправлення на даному описі вкладення, не можливо.
Верховний Суд зауважує, що оскільки позивачем додано опис вкладення у цінний лист, який не відповідає вимогам пункту 61 Правил,
суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, що він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надсилання копії
позовної заяви відповідачу. Тобто, без виконання усіх вимог щодо порядку надсилання позовної заяви, Господарський суд Одеської
області був позбавлений можливості визнати належним надіслання відповідної копії заяви відповідачу.
Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, на що вірно звернув
увагу апеляційний господарський суд, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у
справі № 910/9962/16".

Колеги, а як у вас: заповнюють працівники пошти номер поштових відправлень на описах вкладення?
Бо ми, якщо чесно, самостійно це робимо...
Тільки ж не виказуйте нас!!! 🤫🙄

Посилання на першоджерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93783784

20/01/2021

Друзі, як ви вважаєте, яка категорія "сімейних спорів" є найбільш цікавою?
На наше переконання - пов'язані із питаннями поділу спільного сумісного майна, особливо якщо це - частка у статутному капіталі ТОВ, яке володіє спокусливими активами.

Так, до теперішнього часу ідея визнати недійсним договір купівлі-продажу частки бентежить уяву співвітчизників та їхніх адвокатів з мотивів відсутності (або ще цікавіше - скасування/відкликання) згоди другого із подружжя.

Примітним є те, що Верховний Суд тоді ще України, у далекому 2007 році на Пленумі сформулював правову позицію, відповідно до якої частка у статутному капіталі господарського товариства не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Цю позицію регулярно підтверджують касаційні суди (постанови від 03.07.2013 року у справі №6-61цс13, від 10.10.2018 року у справі № 569/6236/16-ц та від 12.11.2019 року у справі № 918/598/18).

Замість висновків:
• конструкція із наданням згоди заздалегідь, яка за кілька днів до дати договору купівлі-продажу раптово (!) відкликається - є не надто працездатною, якщо бажаєте "ламати" договір, треба вигадувати щось цікавіше;
• отримувати згоду другого із подружжя - не обов'язково, але покупцю частки буде спокійніше, якщо відповідний документ зберігатиметься у його архіві.

А вам цікаві "сімейні спори"? Які їх категорії захоплюють вашу увагу?

P.S. А тим часом колеги пишуть, що народ починає ділити в судах акаунти в Інстаграм. Тож чекаємо на яскраву практику.

20/07/2020

Чи допускається виключення учасника ТОВ, який прострочив внесення додаткового вкладу до статутного капіталу?

З набранням чинності "новим" Законом "Про ТОВ та ТДВ" права учасників від безпідставного виключення із товариств посилилися, фактично єдиною підставою для виключення Закон (п.1 ч. 2 ст. 15) називає прострочення внесення вкладу чи його частини.

Багатьом юристам і адвокатам спало на думку, що достатньо "назбирати" 3/4 голосів, ухвалити рішення про збільшення статутного капіталу, а потім виключити учасника, з яким відбувся конфлікт (звісно, за умови хоча б часткової несплати ним коштів).

Однак, насправді все не так просто, оскільки "внесення вкладу" не те ж саме, що й "внесення додаткового вкладу", якому присвячена ст. 18 згаданого вище Закону.

Свою позицію з приводу висловив і Верховний Суд, прийнявши постанову від 18.06.2020 року у справі № 922/1393/19 (№ рішення у ЄДРСР 89957289), де чітко зазначив:
"“… виключення учасника товариства – це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов’язків, є санкцією за невиконання корпоративних обов’язків перед товариством, зокрема обов’язків щодо внесення вкладу до статутного капіталу товариства у визначені законом строки.
На відміну від виходу з товариства виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Крім того Верховний Суд зазначає, що порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів визначений у статті 18 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, відповідно до якої учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
…
Отже за змістом статті 18 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, яка є чинною на даний час, ❗️ ця норма не передбачає такого виду корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов’язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства як виключення учасника з товариства. ❗️ Натомість ця стаття визначає, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів".

А найбільш цікавим у цьому судовому рішенні є той факт, що рішення про збільшення статутного капіталу ухвалювалося ще по "старому" Закону "Про господарські товариства", який передбачав зовсім інший порядок збільшення статутного капіталу, однак виключати "по-новому" все одно не можна.

Отже, виключати учасника ТОВ за прострочення внесення ним ДОДАТКОВОГО вкладу до статутного капіталу не допускається.

Всім бажаємо тільки надійних ділових партнерів!
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89957289

25/05/2020

📢 Отже, з понеділка (01.06.2020 року) впроваджуються нові форми заяв щодо державної реєстрації юр/фіз осіб.

👥 У тому числі та сама форма щодо підтвердження відомостей про КБВ!

🚦 Усі суб'єкти господарювання матимуть строк до кінця літа щоб встигнути підтвердити відомості щодо бенифіціарних власників.

⚡ А інакше: в кращих традиціях вітчизняного державотворення драконівські штрафи.

🖨 І так, всім, хто регулярно заповнює Форми заяв: вони тепер у Екселі! 🤪
Ще є у PDF.
Обіцяють, що будуть зручними ці нові форми.
Детальніше за посиланням:
https://minjust.gov.ua/news/ministry/ministerstvom-yustitsii-ukraini-zatverdjeno-novi-formi-zayav-scho-podayutsya-dlya-derjavnoi-reestratsii

11/01/2020

Верховний Суд: відсутність нормативного регулювання не звільняє суди від обов’язку забезпечувати право на справедливий суд.

Суть справи: до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (скоєння ДТП) притягалася суддя апеляційного суду у відставці.
Потерпілий при апеляційному оскарженні постанови суду 1 інстанції порушив питання про передачу справи на розгляд іншого апеляційного суду, за аналогією, передбаченою ст.ст. 32, 34 КПК України.

ВС відповідне подання апеляційного суду задовольнив, зазначивши:
“9. Суд усвідомлює, що КУпАП не містить аналогічного правила, яке забезпечує безсторонність суду у справі про адміністративне правопорушення. Однак, як зазначав Європейський суд з прав людини при тлумаченні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод існування національної процедури, покликаної гарантувати неупередженість, є необхідною складовою права на справедливий судовий розгляд. Такі правила свідчать про намагання національного законодавця усунути будь-які правомірні сумніви в неупередженості судді і відповідного суду, а також є спробою забезпечити безсторонність, ліквідувавши таким чином причину занепокоєння. Окрім виключення дійсно заангажованого підходу, вони мають на меті усунути будь-яку видимість упередженості і, відповідно, зміцнити довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у громадськості [Micallef v. Malta, no. 17056/06, § 99, 15 January 2008].
10. Суд враховує фундаментальне значення безсторонності суду для права на справедливий судовий розгляд і загальний обов’язок держави вживати всіх необхідних заходів для забезпечення такого права, і не вважає відсутність регулювання в КУпАП питання про передачу справи до іншого суду за наявності розглянутої тут обставини достатньою підставою для відмови учаснику процесу в праві на справедливий суд.
11. Таким чином, враховуючи обставини цієї справи та правове значення, яке надається цим обставинам законом, Суд вважає, що сумніви одного з учасників процесу об’єктивно обґрунтовані, і, таким чином, справа не може бути розглянута Дніпровським апеляційним судом, оскільки вже перед початком апеляційного розгляду зрозуміло, що з погляду правових критеріїв, встановлених національним законом та міжнародними стандартами судочинства, цей суд не буде відповідати об’єктивному критерію безсторонності.
12. Тому в ситуації, що виникла в цій справі, Суд не має іншого способу вирішення, ніж передати справу до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду для забезпечення прав учасників процесу на справедливий судовий розгляд”.

Джерело: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84449731

18/06/2019

Інформуємо, що за 30 днів набирає чинності Постанова Уряду України, якою будуть в рази збільшені державні збори за реєстрацію торговельних марок.

Для прикладу, якщо на сьогодні збір за подання заявки на ТМ становить 1000 грн., то за місяць він сягне 4000 грн.

Подовження дії свідоцтва на наступні 10 років зараз складає 3000 грн., а буде 12000 грн.

Про всяк випадок нагадаємо, що B.POINT Lawyers із задоволенням працює над питаннями у сфері інтелектуальної власності.

18/06/2019

Юристи компанії B.POINT Lawyers виконували не типове для України доручення клієнта - скласти угоду на статевий акт.

Докладніше про це в сюжеті за посиланням:

Які методи контрацепції застосовувати, кількість актів та коли вступати в інтимні стосунки – це одні з пунктів угоди про згоду на с**с. Вперше її підписано у...

01/06/2019

Мабуть, багато з вас зустрічалися з недобросовісністю забудовників?

Купуєш квартиру, кажуть, що буде і спортивний майданчик, і дитячий садок, і паркомісця. Проходить рік, а замість цього будується нова 25-поверхівка. І справа не тільки в інфраструктурних питаннях, можливо клієнт хотів купити видову квартиру, а виявляється, що купив з видом на інший будинок.

Що в такому випадку робити?

Досі можна було звертатися за захистом прав споживачів у відповідну інспекцію, проте чи є це дієвим механізмом? Абсолютно ні, ми б не рекомендували своїм клієнтам такий шлях захисту. Справа в тому, що мінімальні штрафи зовсім не виправляють ситуацію, забудовники не бояться таких заходів впливу.

Проте, учора з’явилася нова практика з цього питання - Антимонопольний комітет України продовжує застосовувати нові способи захисту конкуренції. Чому саме АМКУ і при чому тут конкуренція? АМКУ вважає, що якщо один забудовник буде обіцяти садок, то це означатиме, що для деяких покупців квартир цей садок може бути визначальним при виборі новобудови. І інший забудовник з аналогічними параметрами не отримає цих клієнтів. Якщо ж зобов'язання першим забудовником не буде виконане, то виявиться, що інший забудовник недоотримав кошти. А це і є порушенням правил добросовісної конкуренції, а не лише прав споживачів.

Зокрема, винесено рішення, яким було оштрафовано “Скайпарк Груп” (м. Київ) за обман покупців при будівництва житла. Обіцяної в рекламі автостоянки біля нового ЖК “Park Land” не буде, адже виявилось, що територія не належить забудовнику.

Таким чином, неправдиві дані стимулювали споживачів до придбання квартир саме в цьому комплексі, і це надавало забудовнику переваги у конкуренції.

А у вас були випадки, коли забудовник не виконував своїх обіцянок з будівництва інфраструктурних об’єктів?

05/03/2019

Про коригування митної вартості товару: нюанси оформлення документів

Вітчизняний бізнес, який здійснює імпортні операції, добре знає бажання митниці знайти будь-які підстави для здійснення коригування митної вартості товару, звичайно ж – у бік її збільшення.

Недаремно адміністративні суди щодня розглядають по кілька справ, пов’язаних із оскарженням підприємствами-імпортерами рішень про коригування митної вартості товару.

Відтак ця публікація покликана допомогти бізнесу обійти “підводні камені” практики застосування митного законодавства.

Перше, на що слід звернути увагу, це належним чином оформлений контракт (договір), а також супутня первинна документація: специфікації, інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження, відомості щодо оплати перевезення та страхування товару.

Рекомендовано також подбати, щоб в наявності були належним чином оформлені усі додатки, що передбачені договором, навіть якщо вони напряму не стосуються ціни товару. Інколи митники з цих підстав починають наполягати на суперечностях та/або неповноті поданих документів.

Також слід уважно вказувати в первинній документації достовірні посилання на Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), відповідність фактичного способу доставки вантажу зазначеному у договорі буде ретельно перевірятися.

Звичайно, значною мірою якість первинних документів залежатиме від іноземних партнерів, однак є суттєвий момент, який повністю підконтрольний українським підприємцям: правильність написання призначення платежу.

Зазвичай підприємці, які не мають багато досвіду здійснення імпортних операцій, покладаються на поради, надані їхнім обслуговуючим банком, за допомогою якого здійснюється купівля іноземної валюти та її подальше перерахування на рахунок продавця.

Разом із тим, менеджери банків навряд чи мали досвід відстоювання задекларованої вартості товару перед митницею, а відтак їх задовольняє мінімально необхідний пакет документів, покликаний витримати відповідні інструкції, пов’язані зі здійсненням операцій із іноземною валютою.

У зв’язку із цим, банки не наполягають на перекладі інвойсу українською мовою, а підприємці не воліють витрачати “зайві” гроші на оплату послуг перекладача. Як наслідок: у призначенні платежу міститься посилання лише на Контракт (договір) та найменування товару (або навіть без такого).

У такому випадку посадова особа митниці повідомить про неможливість зіставлення відповідного платежу із конкретною партією товару, декларація щодо якого подається імпортером. А це – прямий шлях до коригування митної вартості товару.

А відтак для отримання вантажу необхідно буде сплачувати додаткові платежі до бюджету, а вже потім доводити безпідставність коригування та здійснювати повернення коштів, які щодня потрібні в обігу.

Тому наша порада: обов’язково вказуйте у платіжних дорученнях посилання на інвойс (дата та номер), а також на реквізити зовнішньо-економічного контракту. Завдяки цьому кількість формальних підстав для коригування вартості товару суттєво знизиться.

А ми бажаємо вам тітьки вдалих контрактів і легкого митного оформлення.

Керуючий партнер B.POINT Lawyers
Олексій Садиленко

11/02/2019

Про завищені очікування та недооцінку власних можливостей

Уявіть собі людину, яка написала твір, музику або сценарій для вистави, або зняла якесь цікаве відео. І з часом автор бачить, що його твір використовується іншими особами без його дозволу… Що робити в такому випадку - звертатися до юристів, йти до суду самому або залишити все як є?

Американське кіно переконало нас у тому, що через суд можна отримати мільйонні компенсації за порушення прав інтелектуальної власності. На жаль, в Україні відносно більшості порушень такі правила не діють. Це відбувається з різних причин, і однією з головних є неповага до творчості та нерозуміння того, що деякі люди живуть тільки тим, що творять. Вони не отримують зарплати, в них є лише те, що вони зняли, вигадали та втілили в життя - це і є їхнім єдиним засобом для існування.

Таким чином, просто визнаємо, що достойну компенсацію за порушення авторських прав в Україні є шанс отримати лише тоді, коли “вкрали і використали” дійсно відомий твір, за добровільну передачу в користування / продаж якого в реальному житті можна було б отримати високу винагороду.

Законодавство і судова практика йде до того, що саме автору потрібно доводити розмір такої компенсації. Іноді необхідно проводити експертизу в процесі розгляду справи в суді (20-30 тис. грн.), що також потрібно брати до уваги під час прийняття рішення чи йти до суду. Не слід забувати і про гонорар юристів.

Досвід показує, що виклик порушника на переговори (юридично це звучить “претензійний порядок вирішення спору”) часто дає результати, які не завжди очікуєш отримати навіть при судовому розгляді справи. Задля уникнення репутаційних втрат, порушники можуть йти на діалог, завдяки чому питання може також бути вирішено позитивно для автора.

В підсумку, обрання способу захисту своїх прав - це завжди одне з основних питань, що вирішується після виявлення порушення. Яким саме шляхом йти - залежить від таких факторів, як обсяг порушення, особа порушника (чи можливо з нього щось стягнути взагалі), наявність доказів порушення та їх якість, права на який саме твір порушено.

Однозначним є те, що залишати порушення непоміченим, на нашу думку, найгірше рішення.

Бажаємо Вам творити та отримувати від цього не тільки задоволення, а й гідну винагороду.

Команда B.POINT Lawyers.