28/01/2021
Хто знає що означає слово "одночасно"?
Отже, ті з нас, хто цікавиться процедурою банкрутства, знають, що 17.10.2020 року набрав чинності цікавий Закон № 686-IX, яким зокрема передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 📍арбітражним керуючим призначається кандидатура, запропонована ініціюючим кредитором.📍
Зрозуміло, що спокуса скористатися таким "вікном можливостей" виникла у багатьох осіб.
І ось починаючи із третьої декади жовтня в судах регулярно має місце ситуація, коли надходить по кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство одного і того ж боржника. Бо ж кожному цікаво запропонувати свою кандидатуру розпорядника майна! 👤
І отут найцікавіше, адже відповідно до ч. 4 ст. 39 КУПБ:
"У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею".
Власне - на цьому завершується нормативно-правове регулювання ситуації як бути у випадках надходження кількох заяв ініціюючих кредиторів.
В одних випадках суди тлумачать вищевказану четверту частину так, що:
1) заяви ініціюючих кредиторів розглядаються в порядку черговості їх надходження;
2) у разі визнання обґрунтованою заяви того кредитора, який першим встиг подати заяву, провадження у справі відкривається, призначається розпорядником запропонована таким кредитором кандидатура;
3) заяви інших кредиторів - повертаються з підстав, передбачених ст. 37 КУПБ: стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство.
Відповідно - кандидатури розпорядника майна, запропоновані тими ініціюючими кредиторами, заяви яких зареєстровані пізніше, не розглядаються.
Така позиція міститься в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 року у справах № 904/5858/20 та № 904/5865/20.
Цікавим є також те, що апеляційний суд, погодившись, що вимоги другого ініціюючого кредитора підлягають спільному розгляду із "первинним" ініціюючим кредитором, не включив відповідні вимоги до резолютивних частин ухвал від 10.11.2020 року, зобов'язавши суд першої інстанції розглянути в поярдку, передбаченому ст. 47 КУПБ (постанови від 26 та 28 січня 2021 року).
З нетерпінням чекаємо повні тексти постанов Центрального апеляційного господарського суду.
Однак на наш погляд, дійсно мудро вчинив Господарський суд Львівської області, постановляючи ухвалу від 28.12.2020 рок у справі № 914/2578/20 (номер судового рішення у ЄДРСР 93960851), якою:
* розглянуто заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Регіон”, подані трьома різними ініціюючими кредиторами в період часу з 05.10.2020 року по 16.12.2020 року;
* вимоги всіх трьох кредиторів визнані;
* досліджені і проаналізовані кандидатури, запропоновані кожним із ініціюючих кредиторів + кандидатури, визначені автоматизованою системою до 17 жовтня.
Так Львівський суд зазначив наступне:
“Ініціюючі кредитори це кредитори, які безпосередньо звертаються до суду з заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство.
📍Оскільки до дня підготовчого засідання у справі №914/2578/20 про банкрутство ТОВ «Регіон», крім заяви Зовнішньоекономічного підприємства Азовімпекс у формі ТОВ про відкриття провадження у справі, надійшли також заяви ПрАТ «Укренерготранс» та ТОВ «ФК «Делоріан», то всі вони є ініціюючими кредиторами та користуються рівними правами.📍
Враховуючи те, що у справі декілька ініціюючих кредиторів і вони подали різні кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна, а також те, що до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, 📍визначення кандидатури для виконання обов’язків розпорядника майна боржника здійснюється господарським судом із застосуванням судового розсуду".📍
Ця ухвала також оскаржена до апеляційного суду, але, треба розуміти, з мотивів призначення "не того" арбітражного керуючого.
Отже, чекаємо цікавих позицій Верховного Суду щодо правил застосування ч. 4 ст. 39 КУПБ. 🍿
А як ви вважаєте: який метод тлумачення "одночасності" розгляду має право на існування?