29/06/2023
Оскільки автомобіль позивачу від відповідача переданий не був, то за встановлених обставин справи і відсутності посилання сторін на те, що умовами договору був передбачений інший момент переходу права власності на спірний автомобіль, суди зробили обґрунтований висновок про те, що позивач не набув права власності на спірний автомобіль. Як наслідок, немає підстав для задоволення позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.
ПОСТАНОВА СПРАВА № 761/22937/18 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-4932СВ22 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).
…
У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що:
«положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
при відмові в задоволенні позовної вимоги про витребування автомобіля із чужого незаконного володіння суди вважали, що: ОСОБА_1 не надано доказів (розрахункового документа), який посвідчує факт купівлі спірного транспортного засобу та здійснення фінансової операції (сплати коштів) в сумі 2 000 000 грн; будь-яких доказів, що кошти від реалізації спірного автомобіля надійшли до товариства, матеріали справи не містять; визначених законодавцем обов`язкових дій по внесенню інформації про здійснення реалізації транспортного засобу до електронного реєстру ТОВ «Спецавтогруп» здійснено не було, відмітка касира про передачу коштів у довідці - рахунку відсутня, автомобіль позивачу передано не було, відмітка про оцінку транспортного засобу відсутня; позивачем та її представником не спростовано встановлених судом обставин про відсутність у базі даних «НАІС ГСЦ МВС України» відомостей щодо набуття позивачем у власність спірного автомобіля за вказаною довідкою-рахунком; спірний автомобіль позивачу від ТОВ «ВТП «Укртара» переданий не був, відповідно позивач не здійснювала реєстрацію придбаного транспортного засобу у встановленому законом порядку;
суди не звернули увагу, що: автомобіль є рухомою річчю; за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна;
суди не врахували, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ; правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей;
суди встановили, що спірний автомобіль позивачу від ТОВ «ВТП «Укртара» переданий не був. За встановлених обставин справи, і відсутності посилання сторін на те, що умовами договору був передбачений інший момент переходу права власності на спірний автомобіль, суди зробили обґрунтований висновок про те, що позивач не набула права власності на спірний автомобіль. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Як наслідок відсутні підстави для задоволення позовув частині витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом з тим, суди помилково вважали що перехід права власності залежить, зокрема, і від реєстрації, від здійснення оплати. Тому судові рішення в частині відмови в задоволенні цієї позовної вимоги належить змінити в мотивувальній частині.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (с...
