What are the opening hours?

Monday 08:30 - 18:30 Tuesday 08:30 - 18:30 Wednesday 08:30 - 18:30 Thursday 08:30 - 18:30 Friday 08:30 - 18:30

ЮА "Абсолют", Катеринославський бульвар, 2, ТДК "Босфор", офіс 610, Dnipro (2026)

22/09/2026

Чоловіки 23–24 років опинилися у правовій «сірій зоні».

До 25 років вони залишаються призовниками. За загальним правилом, такі особи не підлягають мобілізації, але водночас не можуть бути заброньовані як військовозобов’язані працівники критично важливих підприємств.

Після 25-річчя статус змінюється, однак дані в реєстрі «Оберіг» та Резерв+ можуть оновлюватися із затримкою. У цей проміжок роботодавець намагається оформити бронювання, а ТЦК уже може проводити мобілізаційні заходи.

Судова практика демонструє реальні наслідки.

У справі № 140/5117/26 працівника без належних підстав внесли до «Оберегу» зі статусом «резервіст». Після досягнення 25 років роботодавець не зміг його забронювати через «Дію». Суд зобов’язав ТЦК виправити статус, а також вилучити пов’язані записи про порушення військового обліку та «розшук».

У справі № 520/10537/25 через невідповідність даних різних ТЦК у Резерв+ відображалося порушення військового обліку. Суд зобов’язав актуалізувати інформацію в реєстрі.

Ще один приклад — справа № 500/2499/26. Учитель подав документи на відстрочку через ЦНАП, але того ж дня його направили на ВЛК і мобілізували. Суд скасував наказ про мобілізацію.

Окрема проблема стосується чоловіків 23–24 років. Після 22 років припиняє діяти відповідний віковий виняток для перетину кордону. Водночас сам вік 23 чи 24 роки ще не робить чоловіка військовозобов’язаним, а забронювати призовника критично важливе підприємство не може.

За даними «Судово-юридичної газети», Мінекономіки підтвердило: бронювання призовників законодавством не передбачене.

Отже, працівник може бути необхідним підприємству, але механізму його завчасного бронювання немає.

Потрібні зрозуміла процедура зміни статусу та оперативне виправлення помилок в «Оберезі», які блокують бронювання.

📌 Джерело: «Судово-юридична газета».

21/09/2026

Адміністративний штраф потрібно сплатити у встановлений законом строк. Якщо цього не зробити, постанову можуть передати на примусове виконання, а сума стягнення зросте.

За загальним правилом статті 307 КУпАП штраф потрібно сплатити не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення постанови. Якщо постанову оскаржували, строк обчислюється з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Для окремих видів правопорушень закон встановлює спеціальні строки, тому важливо перевіряти правила саме для конкретного штрафу.

Що буде після прострочення?

Якщо штраф не сплачено вчасно, постанову можуть передати до державної виконавчої служби. Тоді стягнення відбувається вже в межах виконавчого провадження.

Стаття 308 КУпАП передбачає, що при примусовому виконанні стягується подвійний розмір штрафу. Наприклад, штраф у 1000 грн може перетворитися на 2000 грн.

Крім того, можуть додаватися передбачені законом витрати, а при виконанні рішення державним виконавцем — виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, якщо немає законних підстав для його несправляння.

Чи можуть арештувати банківський рахунок?

Так. У межах виконавчого провадження державний виконавець може звертати стягнення на кошти та майно боржника, а також накладати арешт на кошти на банківських рахунках. Стягнення у передбачених законом випадках може звертатися і на доходи.

Тому невеликий штраф, який людина просто проігнорувала, згодом може призвести до обмеження доступу до коштів на рахунку.

Якщо штраф уже передали виконавцю, варто перевірити номер провадження, суму боргу, постанову про його відкриття, наявність виконавчого збору та арешту коштів. Якщо штраф уже сплачений — зберегти квитанцію та повідомити про це виконавця.

Якщо штраф не оскаржується, найпростіший спосіб уникнути додаткових витрат — сплатити його у встановлений законом строк.

15/09/2026

Фраза «їзда без прав» охоплює кілька різних ситуацій, і відповідальність за них суттєво відрізняється.

🔹 Є посвідчення, але водій не може його пред’явити
Якщо право керування є, але під час перевірки немає необхідних документів або їх не пред’явлено, штраф становить 425 грн. Це не те саме, що керування без права.

🔹 Водій взагалі не має права керування
Якщо людина не отримувала посвідчення відповідної категорії або не має потрібної категорії, штраф — 3400 грн. Такий самий штраф передбачений за передачу керування автомобілем особі без відповідного права.

Наявність посвідчення не означає автоматичного права керувати будь-яким транспортом. Наприклад, якщо у посвідченні є обмеження на керування лише авто з автоматичною коробкою, їзда на механіці може розцінюватися як керування без відповідного права.

🔹 Водій позбавлений права керування
Якщо людину вже позбавили права керування, але вона продовжує їздити, штраф становить 20 400 грн.

🔹 Повторне порушення протягом року
Наслідки ще серйозніші: 40 800 грн штрафу, позбавлення права керування на 5–7 років, а в передбачених законом випадках — оплатне вилучення автомобіля. Це вирішує суд.

🚗 Чи заберуть автомобіль на штрафмайданчик?

Не автоматично. Сам факт керування без відповідного права ще не означає, що авто обов’язково евакуюють.

Поліція може тимчасово затримати транспортний засіб, зокрема заблокувати його або доставити на спеціальний майданчик. Але евакуація допускається за визначених законом підстав, зокрема якщо залишення авто суттєво перешкоджає руху або створює загрозу безпеці.

Якщо порушення можна усунути максимально швидко, тимчасове затримання автомобіля не проводиться.

⚖️ Хто накладає штраф?

Частини 1, 2 та 4 статті 126 КУпАП розглядає поліція. Справи за частинами 3 та 5 — суд.

Постанову поліцейського можна оскаржити, як правило, протягом 10 днів з дня її винесення.

Тож «їзда без прав» — це не одна конкретна ситуація. Різниця між відсутністю документа, відсутністю права керування та керуванням після позбавлення прав може коштувати водієві від 425 до 40 800 грн.

14/09/2026

В Україні досі поширене уявлення: якщо подзвонити на 103, бригада зобов’язана приїхати за будь-яких обставин. Насправді екстрена медична допомога має чітко визначені завдання, а під час війни враховується ще й безпека самих медиків.

Диспетчер спочатку з’ясовує, що сталося, де перебуває пацієнт і наскільки небезпечний його стан. Від цього залежить категорія виклику та швидкість реагування.

Для критичних станів норматив прибуття становить до 10 хвилин, для екстрених, але не критичних, — до 20 хвилин. Водночас це не абсолютна гарантія: дорожня ситуація, погода, сезонні фактори, епідемії та інші обставини можуть впливати на час доїзду.

Не кожен дзвінок на 103 є екстреним викликом. Виміряти тиск, зробити планову ін’єкцію, перев’язку, виписати рецепт чи довідку — не завдання бригади ЕМД. Якщо стан людини не становить безпосередньої загрози життю, диспетчер може порадити звернутися до сімейного лікаря або скористатися іншою медичною допомогою.

Окреме питання — повітряні тривоги та обстріли.

Сама повітряна тривога не означає припинення роботи «швидкої». Медики продовжують виїжджати, зокрема на місця ворожих атак. Але вони мають право на безпечні умови праці. Якщо в районі виклику триває обстріл, бойові дії або існує інша реальна загроза життю бригади, виїзд може бути тимчасово відтермінований. Це не відмова від допомоги, а очікування моменту, коли до пацієнта можна буде дістатися без невиправданого ризику.

Водночас безпідставно ігнорувати виклик медик не може. За ненадання допомоги хворому без поважних причин закон передбачає кримінальну відповідальність. Якщо ж затримка пов’язана з реальною небезпекою, ситуація оцінюється з урахуванням конкретних обставин.

Відповідальність є і для громадян. Завідомо неправдивий виклик «швидкої» карається штрафом. А водії зобов’язані пропускати автомобілі ЕМД з увімкненими спеціальними сигналами. Перешкоджання їхньому руху також може мати адміністративні наслідки.

11/09/2026

За роки повномасштабної війни бізнес навчився працювати під час повітряних тривог. І сьогодні сам факт оголошення тривоги не завжди означає, що підприємство має негайно припинити роботу.

Але є принциповий момент: дозвіл бізнесу працювати не означає дозвіл роботодавцю ігнорувати безпеку працівників.

КЗпП зобов’язує роботодавця забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці. А стаття 153 прямо передбачає, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, яка становить явну небезпеку для його життя чи здоров’я.

Працівник, своєю чергою, має право відмовитися від виконання роботи, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. Про це потрібно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.

Тому важливо розрізняти дві ситуації.

🔹 Підприємство працює під час тривоги, але має укриття та зрозумілий алгоритм дій.
У такому випадку сама по собі робота під час тривоги не означає порушення закону.

🔹 Керівник забороняє працівникам залишити робоче місце та пройти в укриття, хоча існує очевидна небезпека.
Тут уже виникають серйозні питання щодо дотримання вимог охорони праці.

Причому правила поведінки під час тривоги не повинні вигадуватися керівником «на ходу». На підприємстві заздалегідь має бути визначено, що роблять працівники та відвідувачі після сигналу небезпеки, де розташоване укриття і яким маршрутом до нього прямувати.

Це особливо актуально після зміни правил оповіщення про повітряні загрози. Нові правила передбачають два рівні небезпеки — жовтий та червоний.

Підприємство за певних умов може продовжувати роботу, зокрема якщо для працівників і відвідувачів передбачене тимчасове або постійне укриття.

Але тут важливо не переплутати дві речі:

можливість працювати під час повітряної загрози ≠ право забороняти людині рятуватися від небезпеки.

Внутрішні правила підприємства не можуть скасовувати вимоги законодавства про охорону праці.

Тож якщо під час тривоги керівник вимагає залишатися на робочому місці, незважаючи на очевидну загрозу життю чи здоров’ю, така ситуація може суперечити трудовому законодавству.

Безпека працівника — не «перерва в роботі». Це обов’язок роботодавця.

10/09/2026

Верховний Суд передав на розгляд Великої Палати справу № 361/2231/25, яка може вплинути на подальшу судову практику у справах про ДТП, вчинені водіями у стані сп’яніння.

📌 Що сталося?

26 жовтня 2024 року водій Kia Soul у стані алкогольного сп’яніння рухався дорогою «Київ — Суми — Юнаківка». Він не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості.

Автомобіль виїхав на узбіччя, з’їхав у кювет і перекинувся. Пасажир отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості — зокрема переломи третього та четвертого ребер.

Дії водія кваліфікували за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Однак водій та потерпілий уклали угоду про примирення. Суд її затвердив і призначив водієві штраф у 17 тисяч гривень. При цьому його не позбавили права керувати транспортними засобами.

Прокурор із таким рішенням не погодився та звернувся до Верховного Суду.

⚖️ У чому проблема?

На думку прокурора, справа не могла завершитися лише примиренням із потерпілим. Адже п’яне водіння створює небезпеку не тільки для конкретної людини, яка постраждала в ДТП, а й для невизначеного кола учасників дорожнього руху.

Колегія Касаційного кримінального суду погодилася, що тут є питання, яке потребує нового правового висновку.

Раніше Верховний Суд допускав укладення угод про примирення у подібних справах. Тепер же ККС вважає, що цей підхід може потребувати перегляду.

Окремо суд поставив питання про те, чи має прокурор право оскаржувати вирок, ухвалений на підставі угоди, якщо її умови суперечать вимогам КК або КПК.

Наприклад, якщо суд призначив покарання, м’якше за передбачене законом, без достатніх підстав для застосування ст. 69 КК України.

🔎 Що далі?

27 серпня 2026 року Касаційний кримінальний суд передав провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Саме вона має визначити, чи допустиме примирення у таких справах та в яких межах прокурор може оскаржувати вироки, ухвалені на підставі угод.

Її висновок може стати орієнтиром для судів під час розгляду аналогічних кримінальних проваджень.

08/09/2026

Міністерство оборони пояснило: окремого нормативного акта, який визначав би чіткий алгоритм дій груп оповіщення ТЦК та СП під час сигналу «Повітряна тривога», наразі немає.

Водночас Міноборони наголосило на важливих моментах:

🔹 пріоритет під час повітряної тривоги — захист життя та здоров’я людей;

🔹 представники ТЦК не мають повноважень зупиняти, утримувати чи затримувати громадян у публічних місцях під час тривоги;

🔹 вони також не можуть перешкоджати людині прямувати до укриття;

🔹 водночас законодавство не містить окремої норми, яка зобов’язує представників ТЦК автоматично припиняти оповіщення або перевірку військово-облікових документів одразу після оголошення тривоги.

Таким чином, ситуація не зводиться до простого правила «тривога = ТЦК зобов’язані припинити роботу». Дії військовослужбовців мають здійснюватися з урахуванням законодавства у сфері цивільного захисту, військової служби та мобілізації, але без порушення права людини на безпеку.

📌 Головний висновок: представники ТЦК не можуть заважати людині пройти до укриття або утримувати її під час повітряної тривоги.

Джерело: відповідь Міністерства оборони голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

07/09/2026

Втрата закордонного паспорта напередодні повернення додому — ситуація неприємна, але це не означає, що доведеться залишатися за кордоном до виготовлення нового документа.

Що робити? 👇

🔹 1. Зверніться до місцевої поліції.
Зафіксуйте факт втрати паспорта та отримайте документ, який підтверджує ваше звернення.

🔹 2. Зверніться до українського посольства або консульства.
Там можуть оформити посвідчення особи на повернення в Україну. Воно підтверджує особу та громадянство України й дає право на в’їзд до України.

🔹 3. Зверніть увагу на строк дії.
Посвідчення оформлюється на період, необхідний для повернення в Україну, але його строк дії не може перевищувати 30 днів.

🔹 4. Якщо поспішати не потрібно — можна оформити новий паспорт.
Це можна зробити через українську дипломатичну установу або закордонний підрозділ ДП «Документ».

📱 А чи допоможе «Дія»?

Якщо паспорт був у застосунку, інформація з нього може допомогти під час встановлення особи. Але важливо: цифровий паспорт у «Дії» не замінює посвідчення особи на повернення в Україну і сам по собі не є підставою для перетину кордону в такій ситуації.

💡 Порада перед поїздкою:
зробіть фото або копії паспортів усіх членів сім’ї та збережіть їх не лише в телефоні, а й у захищеному хмарному сховищі. Окремо варто зберегти копії свідоцтв про народження дітей.

Це не замінює оригінали документів, але може значно полегшити їх відновлення та встановлення особи у разі втрати.

Зберігайте цей допис — нехай краще не знадобиться, але така інформація точно не буде зайвою. 🇺🇦

02/09/2026

МОЗ винесло на громадське обговорення проєкт змін до Типового договору про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій. Документ посилює вимоги до лікарень, які отримують фінансування від НСЗУ.

Одна з ключових новацій — ефективне використання КТ та МРТ у кластерних і надкластерних лікарнях. Для них пропонується встановити мінімальне завантаження обладнання — не менше 80% його технічної спроможності.

Якщо електронні дані свідчать, що потреба пацієнтів перевищує можливості обладнання, лікарня не повинна штучно стримувати чергу або направляти людей до приватних центрів, якщо може провести обстеження сама.

Це не означає цілодобову роботу томографа. Йдеться про виконання договірних показників з урахуванням реальної потреби та технічних можливостей.

За невиконання вимог НСЗУ зможе призупинити оплату за відповідний звітний період.

Не менш важлива зміна стосується медичних виробів. Проєкт передбачає, що лікарня має безоплатно забезпечувати пацієнта всіма виробами, необхідними для медичної допомоги в межах відповідної послуги.

Тобто ситуація «операція безкоштовна, але купіть самі необхідний виріб» не повинна бути нормою.

Водночас пацієнт може добровільно обрати дорожчий виріб із додатковими характеристиками. Але такий вибір має бути добровільним, а виріб — офіційно облікованим і перебувати на відповідальному зберіганні закладу.

Відмова від дорожчого варіанта не може бути підставою для відмови в лікуванні, зменшення його обсягу, погіршення якості чи відтермінування операції.

Окремо врегульовується використання власних медичних виробів пацієнта — милиць, ортезів, крісел колісних, глюкометрів, інсулінових помп тощо. Якщо це безпечно, лікарня має дозволити їх використання та зафіксувати факт у медичній документації.

Логіка змін проста: якщо держава оплачує медичну послугу, лікарня має забезпечити ресурс для її надання, а проблеми із закупівлями не повинні перекладатися на пацієнта.

Проєкт та супровідні матеріали оприлюднені МОЗ для громадського обговорення. Пропозиції та зауваження можна подати протягом 30 днів із дня офіційного оприлюднення.

01/09/2026

20 серпня 2026 року Верховний Суд розглянув справу № 500/2534/23 щодо зняття військовозобов’язаного з військового обліку у зв’язку з виїздом на постійне проживання до Канади.

Позивач отримав рішення ДМС про оформлення документів для виїзду на ПМП до Канади та звернувся до ТЦК із заявою про зняття з військового обліку. ТЦК відмовив, після чого чоловік оскаржив бездіяльність у суді.

ВС підтримав позицію судів попередніх інстанцій.

🔹 Що зазначив Суд?

За пунктом 2 частини п’ятої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» однією з підстав для зняття з військового обліку є вибуття громадянина за межі України на строк більше трьох місяців.

При цьому перелік підстав для зняття є вичерпним.

Тому оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон або сам намір виїхати не є самостійною підставою для зняття з військового обліку.

У справі позивач мав рішення ДМС щодо оформлення виїзду до Канади, однак це рішення не створювало автоматичного права на зняття з військового обліку.

ВС також розмежував зняття та виключення з військового обліку.

📌 При знятті особа не втрачає статусу військовозобов’язаного та за певних умов може бути знову взята на військовий облік.

📌 При виключенні особа втрачає статус військовозобов’язаного, а підстави для цього є іншими.

Окремо Суд врахував дію воєнного стану та мобілізації. У цей період законодавство передбачає обмеження щодо зміни місця проживання та виїзду за межі України для військовозобов’язаних.

Висновок: саме оформлення ПМП за кордоном не дає автоматичного права на зняття з військового обліку. У цій справі ВС виходив із того, що відповідна підстава виникає у разі фактичного вибуття за межі України на строк понад три місяці, а не лише оформлення документів на ПМП.

ЮА "Абсолют"

22/09/2026

21/09/2026

15/09/2026

14/09/2026

11/09/2026

10/09/2026

08/09/2026

07/09/2026

02/09/2026

01/09/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request

Monday	08:30 - 18:30
Tuesday	08:30 - 18:30
Wednesday	08:30 - 18:30
Thursday	08:30 - 18:30
Friday	08:30 - 18:30