Адвокатське бюро Леонтенко & Партнери

  • Home
  • Ukraine
  • Dnipro
  • Адвокатське бюро Леонтенко & Партнери

Адвокатське бюро Леонтенко & Партнери Юридичні послуги в Дніпрі. Практична спеціалізація го?

Правове забезпечення ведення бізнесу
Досвід надання юридичних послуг - з 1999 року.
Практична спеціалізація - господарське, податкове, цивільне право, а також інші галузі права, пов'язані з господарською діяльністю.
У господарській діяльності без допомоги досвідченого юриста важко враховувати можливі ризики і приймати, в зв'язку з цим, правильні рішення.
Постійний моніторинг змін в законодавстві т

а практиці його застосування, а також розуміння суті бізнес-процесів кожного з клієнтів, напрацьований досвід і не стандартний підхід до рішень виникаючих питань, дозволяють кваліфіковано забезпечувати безпеку ведення бізнесу, якісний захист прав і законних інтересів клієнтів, тим самим підтверджуючи свою ефективність і професійну компетентність.

Адвокатське бюро "ЛЕОНТЕНКО & ПАРТНЕРИ" запрошує до співпраці підприємців і керівників підприємств.
Адвокатське бюро забезпечить юридичний супровід договірної роботи, допоможе уникнути фатальних помилок під час комунікації з контролюючими та правоохоронними органами, а також захистить Ваші інтереси під час проведення перевірок бізнесу, в т.ч. при проведенні обшуків та інших процесуальних дій правоохоронних органів.

23/08/2023

20 червня 2023 року Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію щодо можливості отримання у власність земельної ділянки колишнім членом фермерського господарства.
Зокрема, Велика Палата ВС зазначила, що член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у розмірі земельної частки (паю). Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства (Справа № 633/408/18

23/06/2023

Кот открыл глаза пожарнику/пожарному/поджарнику/человеку :)

23/06/2023

Гарного вам дня, друзі!😽

27/01/2022

Доброго дня, друзі.
Є нова і дуже цікава правова позиція Верховного Суду яка викладена у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 916/161/20, суть якої полягає в тому, що організаційно-правова форма Приватне підприємство не є окремою формою, а відноситься до Товариств.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання. Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (частина перша статті 113 ГК).
Частиною першою статті 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності і характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.
Отже, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.
Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, У ЗВ`ЯЗКУ ІЗ ЧИМ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО Є ТОВАРИСТВОМ, ОСКІЛЬКИ ВОНО МАЄ ХОЧА Б ОДНОГО УЧАСНИКА.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.
ВИСНОВКИ: встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об'єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію».

13/08/2021

Доброго дня, друзі!
Процитую фрагмент дуже цікавого судового рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2021 року щодо незаконності дій поліції у взаємовідносинах із водіями (справа № 136/651/21).
Це потрібно прочитати в оригіналі:
«В той же час Інструкція не надає право працівникам поліції примушувати особу вчиняти будь-які дії як то витягувати руки, плювати на землю. Ознаки сп`яніння поліцейськими мають виявлятися під час спілкування з водієм, виходячи з його поведінки.
Вимога ж поліцейського "здійснити плювок слини з ротової порожнини з метою виявлення її сухості", взагалі не узгоджується з жодною із ознак сп`яніння і інакше як принизливе та упереджене ставлення до позивача її суд розцінити не може.
Крім того, Пунктами 6-8 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).
Це означає, що лише у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий може бути проведений у найближчому закладі охорони здоров`я.
Поведінка працівників патрульної поліції свідчить про те, що всі їхні дії були вчинені через упереджене до позивача ставлення: вони одразу вказували на те, що позивачу доведеться поїхати до закладу охорони здоров`я, потім вимагали вчиняти не передбачені чинним законодавством дії, а врешті-решт не провели жодного огляду позивача на стан сп`яніння, в тому числі з використанням технічних засобів.
При цьому колегія суддів, не заперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння, вважає за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.
Працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані наркотичного сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи поїхати до найближчого лікувального закладу.
Лише за наявності об`єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський спочатку має запропонувати особі пройти медичний огляд на стан сп`яніння (втому числі наркотичного) за допомогою технічних засобів, і лише потім визначатися щодо необхідності огляду лікарем».

15/07/2021

Доброго дня, друзі!
Хочу звернути Вашу увагу на одну з основних засад податкового законодавства - принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Отже, мова йде не лише про загальнообов'язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов'язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов'язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Дякую за увагу.
У разі виникнення проблем із податковими органами – звертайтесь за консультацією.

14/06/2021

Доброго дня друзі!
31 травня відбувся круглий стіл «Власність подружжя на частку у статутному капіталі ТОВ: проблемні питання та шляхи їх вирішення при поділі майна подружжя», організований Національною асоціацією адвокатів України за ініціативи комітетів з сімейного права, з цивільного права та процесу, з господарського права та процесу НААУ, а також Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, на якому суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак поділилася практикою Верховного Суду щодо права власності подружжя на частку у статутному капіталі ТОВ.
Предмет дискусії Ольга Ступак проілюструвала такими висновками Верховного Суду:
- якщо один із подружжя, будучи учасником господарського товариства, вносить до статутного капіталу майно, яке є спільною власністю подружжя, то в іншого з подружжя виникає право вимоги виплати компенсації ½ від вартості частки майна товариства відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді (постанова ВС від 11 грудня 2019 року у справі № 638/19826/15-ц,);
- відчуження частки корпоративних прав одним із подружжя під час розгляду справи судом не позбавляє права іншого з подружжя претендувати на компенсацію ½ від вартості частки майна товариства відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді цього товариства (постанова Великої Палати ВС від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц; постанова ВС від 11 березня 2020 року у справі № 161/19023/17);
- майно фізичної особи – підприємця може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним із подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним із подружжя (постанова ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 279/6459/14);
Від себе хочу додати, що наведені суддею висновки свідчать про усталену практику Верховного Суду при вирішенні справ про розділ майна приватного підприємця, а також у спорах про поділ частки у статутному капіталі товариства.
За отриманням більш детальної інформації звертайтесь до нашого Адвокатського бюро.

08/06/2021

Доброго дня, друзі!
Орендна плата за землю – дуже болісна тема для багатьох підприємців.
Хто в темі той знає, що розмір орендної плати безпосередньо залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Розуміючі це, місцеві органи влади регулярно затверджують збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що змушує вносити відповідні зміни до договорів оренди про збільшення розміру орендної плати.
Проте, в тих випадках, коли орендар не погоджувався із внесенням таких змін, місцеві органи влади звертались до суду, і якщо вимоги про зміни в розмірі орендної плати судом визнавалась обґрунтованим, то такі зміни до договорів оренди здійснювались на підставі судового рішення.
Такий судовий розгляд, як правило, займав тривалий час – декілька місяців. Проте самим неприємним моментом було те, що у разі ухвалення рішення на користь органу місцевої влади, зміни до договору починали діяти не з моменту набрання рішенням суду законної сили, а значно раніше – ще з моменту ухвалення органом влади змін до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Як наслідок у підприємця, який наважився відстоювати свої права в суді та програв його, виникав багатомісячний борг, який значно ускладнював його діяльність.
У зв’язку із наведеним не кожний підприємець наважувався відстоювати свої права в суді.
Проте, таку судову практику нарешті змінено.
16 лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду роз’яснила, що за відсутності волевиявлення орендаря щодо внесення змін до договору оренди землі і якщо такий договір був змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (пункти 54, 57 постанови у справі №921/530/18).
Таким чином, якщо орендар не погоджується із новим розміром орендної плати, орган місцевої влади має звернутися до суду та довести обґрунтованість своїх вимог. В свою чергу орендар, навіть у разі програшу, має сплачувати нову орендну плата тільки з моменту набрання рішення суду законної сили.
Зазначена обставина надає можливість підприємцям безпечно відстоювати свою правоту в суді у спорах щодо правомірності збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та змін в розмірі орендної плати.

02/06/2021

Доброго дня, друзі.
Ця інформацію буде цікава водіям та автовласникам.
Загальновідомим є факт, що пішоходи не завжди дотримуються Правил дорожнього руху і, як наслідок, за їх вини трапляються дорожньо-транспортні пригоди в яких самі пішоходи отримують тілесні ушкодження.
Багато хто з водіїв сподівається: якщо з їх боку не допущено порушень ПДД та відсутня їх вина у ДТП, то їм нічого не загрожує.
Проте це не зовсім так.
Зауважу, що в даному пості мова йде не про кримінальне переслідування, а про майнову відповідальність автовласників які не мають діючого страхового полісу Автоцивілки.
Так ось, Верховний Суд у своїй постанові № 450/4163/18 від 21 квітня 2021 року в черговий раз зазначив, що у випадку ДТП за вини потерпілого пішохода чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності власника транспортного засобу.
А якщо ж груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то це може бути лише підставою для зменшення розміру відшкодування, але не підставою відмови у її відшкодуванні.
Сподіваюсь, що дана інформація змінить відношення водіїв до наявності діючого страхового полісу Автоцивілки.

Address

Любарского, 36/73
Dnipro

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 17:00

Telephone

+380503219444

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Адвокатське бюро Леонтенко & Партнери posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Адвокатське бюро Леонтенко & Партнери:

Shortcuts

Share

Category