Адвокат Тарас Підодвірний

Адвокат Тарас Підодвірний скасування виконавчих написів нотаріусів;
сімейні спори;
кредитні спори;
спори ЖКП.

Дорогі учасники!
Сторінка створена для людей, яким необхідна юридична допомога.
Надаємо юридичну допомогу з наступних напрямків: кредитні спори, пенсійне право, сімейне право, трудове право та спори, що виникають з питань надання ЖКП.
Послуги надаються по всій території України.
У групі Ви можете поставити питання, що вас цікавлять та отримати безкоштовну консультацію. Безкоштовна консультація, мається на увазі, інформація на питання яке не потребує додаткового вивчення та ознайомлення із документами

У випадку, коли необхідно провести аналіз документів, надати оцінку обставинам справи більш детально або необхідне складання любого род документів, Ви маєте змогу звернутись за юридичною допомогою за наступними контактами: Viber\Telegram - 0970448903, email - [email protected], або заповнивши відповідну форуму на сайті https://www.lawyer-ti.com/

Отже, районний суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» і стягнув з клієнтки 77 932 ...
21/09/2026

Отже, районний суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» і стягнув з клієнтки 77 932 грн — 16 500 грн тіла і 61 432 грн відсотків.

В апеляційній скарзі я зосередився на двох речах: чи доведено, що клієнтка підписала договір, і чи доведено, що вона отримала гроші.
Апеляційний суд погодився з обома аргументами. Рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач стверджував, що договір підписаний одноразовим ідентифікатором «XBVN-2687». Єдиний документ, який це нібито підтверджував, — довідка щодо дій позичальника, складена самим первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

В апеляційній скарзі я вказав: цей документ є одностороннім і не може вважатися належним доказом того, що ідентифікатор отримала та використала саме відповідачка. Позивач зобов'язаний довести послідовність дій: надіслання коду на контакт відповідачки, його отримання та введення нею. Жодного з цих доказів у справі немає.
Апеляційний суд підтримав цю позицію, посилаючись на практику Верховного Суду — зокрема ключову постанову КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19: обов'язок ідентифікації підписанта лежить на позивачеві. Без цього довідка кредитора — не доказ.

Позивач надав платіжне доручення без відмітки банку та виписку з особового рахунку, складену самим ТОВ «Юніт Капітал».
Апеляційний суд констатував: ані перший, ані другий документ не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Платіжне доручення без банківської відмітки — це розпорядження на переказ, а не підтвердження його здійснення. Виписка, складена самим позивачем, — похідний документ, а не первинний.
Номер картки в матеріалах справи — лише маскований. Встановити, чи належить вона відповідачці, — неможливо.
Апеляційний суд зафіксував ще один наслідок: оскільки не доведено ні укладення договору, ні видачі грошей — первісне зобов'язання, права за яким передавались у ланцюжку факторингу, відсутнє. Відступлення права вимоги є похідним від основного зобов'язання. Немає зобов'язання — немає і права вимоги у ТОВ «Юніт Капітал».

Рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову на 77 932,80 грн відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» зобов'язане сплатити клієнтці 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Тож, довідка кредитора про власні дії і платіжне доручення без банківської відмітки — це не доказова база. Це її імітація. Апеляційний суд цю різницю побачив.

Вітаю клієнтку з повною перемогою)))

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось, чи є підстави для апеляції.

Отже, «Факторинг Партнерс» пред'явив позов на 68 850 грн одразу за трьома кредитними договорами від різних МФО.Районний ...
21/09/2026

Отже, «Факторинг Партнерс» пред'явив позов на 68 850 грн одразу за трьома кредитними договорами від різних МФО.

Районний суд прийняв загальний пакет документів без заперечень і задовольнив позов повністю.

В апеляційній скарзі я наполіг на тому, що кожен договір потрібно перевіряти окремо — і що за одним із них доказів видачі коштів просто немає. Апеляційний суд погодився.

Заборгованість скорочено до 27 069 грн. Вимоги за третім кредитом — на 41 781 грн — скасовано повністю.

Три кредити — три різних кредитори: «Інкасо Фінанс», «Мілоан» і «Слон Кредит». За двома першими позивач надав довідки про перерахування коштів та договори з фіксацією ідентифікаторів підписання. За третім — кредитним договором «Слон Кредит» від 02.12.2020 на 36 875 грн — жодного доказу того, що кошти реально перераховані позичальнику, у матеріалах справи не було.

Апеляційний суд застосував базовий принцип: зобов'язання повернути кредит виникає у позичальника лише з моменту фактичного отримання коштів. Без доказу перерахування — немає підстав для стягнення. 41 781 грн за цим договором відхилено повністю.
Загальні вимоги позивача зменшено на 41 781,46 грн — за рахунок повного відхилення вимог за договором «Слон Кредит», за яким відсутні докази фактичного перерахування коштів. Разом стягнуто 27 069 грн замість 68 850,46 грн.
Загальна економія клієнтки: понад 44 000 грн.

Ця справа показує: навіть коли два з трьох кредитів підтверджені — третій, за яким немає доказів видачі грошей, не може бути стягнутий. Позивач розраховував, що суд прийме загальний пакет документів за всіма трьома договорами разом. Апеляція перевірила кожен окремо — і знайшла той, за яким доказова база відсутня.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось, які у вашій справі є підстави для захисту.

Отже, Деал Фінанс Груп подав позов на 26 000 грн: 6 500 грн тіла і 19 500 грн відсотків за кредитом від жовтня 2022 року...
16/09/2026

Отже, Деал Фінанс Груп подав позов на 26 000 грн: 6 500 грн тіла і 19 500 грн відсотків за кредитом від жовтня 2022 року строком на 30 днів.

У відзиві я поставив під сумнів і договір, і факт отримання коштів, і законність відсотків.
Договір визнано укладеним: ідентифікатор підписання зафіксований, реєстрація в системі кредитора підтверджена. Тут суд застосував усталену практику.
Факт отримання коштів — суд ще до судового засідання витребував виписку з «Універсал Банку». Відповідь прийшла однозначна: картка емітована на ім'я відповідача, 18 жовтня 2022 року на неї зараховано 6 500 грн. Первинний банківський документ — аргумент, якому складно щось протиставити.
В той же час, договір чітко визначає: строк кредитування — 30 днів, до 17 листопада 2022 року. Пролонгація можлива, але лише за ініціативою позичальника шляхом підписання додаткової угоди одноразовим ідентифікатором.
Жодних доказів того, що відповідач ініціював продовження або підписував додаткові угоди, — у матеріалах справи немає. Натомість позивач нарахував відсотки аж до березня 2026 року — понад три роки після закінчення строку договору.
У відзиві я вказав: право нараховувати відсотки припиняється після спливу строку кредитування. Великa Палата Верховного Суду сформулювала це давно і незмінно підтримує. Без підписаної пролонгації — відсотки лише за 30 днів.
У підсумку: загальні вимоги позивача зменшено на 17 550 грн — виключно за рахунок відсотків, нарахованих поза межами строку кредитування. Тіло кредиту 6 500 грн стягнуто повністю, відсотки — лише за погоджені 30 днів у розмірі 1 950 грн. Разом стягнуто 8 450 грн замість заявлених 26 000 грн.

Ця справа — приклад того, що навіть коли договір і отримання коштів доведені, залишається поле для захисту. Відсотки за три роки понаднормового нарахування — це не борг, це зловживання нормою.
Я сформулював аргумент у відзиві, суд його прийняв. Різниця між 26 000 і 8 450 грн — це різниця між «позивач вирішив нарахувати» і «позивач має право нарахувати».

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту.

Отже, УКР КРЕДИТ ФІНАНС подав позов на 43 227 грн: 8 350 грн тіла, 28 832 грн відсотків, 4 650 грн за ст. 625 ЦК і ще 1 ...
16/09/2026

Отже, УКР КРЕДИТ ФІНАНС подав позов на 43 227 грн: 8 350 грн тіла, 28 832 грн відсотків, 4 650 грн за ст. 625 ЦК і ще 1 395 грн комісії.

Я акцентував позицію захисту навколо питання: а що саме позивач надав як доказ видачі кредиту? І коли розклав це по поличках — стало очевидно, що відповідь на це питання у матеріалах справи просто немає.
У задоволенні позову відмовлено повністю.

До матеріалів справи долучено три документи про видачу коштів:
-Лист від «ПриватБанку» — підтверджує перерахування коштів через систему «ЛікПей» на певну картку. Але вказана інформація не містить жодних доказів того, що ця картка належить відповідачу.
-Квитанції від 23 грудня 2024 і 1 січня 2025 року — не містять підпису уповноваженої особи. Суд констатував: такий документ не може підтверджувати здійснення банківської операції.
-Довідка про перерахування кредиту — складена директором самого ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Суд відхилив її з формулюванням, яке варто запам'ятати: документ, складений особою, яка має безпосередній інтерес у вирішенні справи, — не є первинним доказом.
Жодного банківського документа — виписки з рахунку, платіжного доручення з підписом і реквізитами — до справи не долучено.

Позиція суду: Зобов'язання позичальника повернути кредит виникає не з моменту підписання договору, а з моменту фактичного отримання коштів. Без первинного документа про їх передачу — немає підстав для стягнення.
Суд також нагадав: позивач — професійний учасник ринку кредитних послуг, до якого висуваються вищі вимоги, ніж до звичайного споживача. Всі сумніви тлумачаться на користь слабшої сторони.
Договір між сторонами суд визнав укладеним — ідентифікатор підписання зафіксований, персональні дані збігаються. Але укладення договору і факт передачі грошей — різні речі. Перше є, другого немає.
УКР КРЕДИТ ФІНАНС — позивач, з яким я багато разів мав справу. Їхня системна проблема: замість банківської виписки — або лист платіжного посередника без ідентифікації картки, або довідка власного виготовлення. У відзиві я розглянув кожен наданий ними документ і показав, чому жоден з них не є належним доказом передачі коштів. Суд погодився і відмовив у позові повністю.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Отже, у липні до мене звернувся клієнт —ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подала позов н...
15/09/2026

Отже, у липні до мене звернувся клієнт —ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подала позов на 19 300 грн: 5 000 грн тіла кредиту, 6 300 грн комісії за обслуговування і 8 000 грн неустойки.

Відзив я побудував на одному питанні: є доказ того, що гроші перераховані — але чи є доказ того, що вони потрапили саме до відповідача?
До матеріалів справи долучено платіжне доручення від 24 березня 2025 року: переказ 5 000 грн на картку № ******. Документ є. Транзакція відбулась.
Але суд поставив закономірне питання: а кому належить ця картка? Чи пов'язана вона з відповідачем взагалі?
Відповіді немає. У матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про власника картки. Позивач не подав жодного клопотання про витребування цих відомостей від банку. Маска номера картки — це не ідентифікація отримувача.
Суд сформулював висновок коротко: позивач не довів, що кредитні кошти були перераховані саме відповідачу або на рахунок, вказаний позичальником. Платіжне доручення — підтверджує транзакцію, але не встановлює особу отримувача.
Комісія і неустойка — навіть не розглядались
Суд відмовив у позові ще на стадії підтвердження факту видачі кредиту — до питання про комісію 6 300 грн і неустойку 8 000 грн навіть не дійшов. Без доведеного основного зобов'язання всі похідні вимоги відпадають автоматично.

Вітаю клієнта з перемогою)))

Платіжне доручення — не те саме, що підтвердження отримання. Перше фіксує ініціювання переказу; друге встановлює, хто є кінцевим отримувачем коштів. МФО і колектори нерідко плутають ці дві речі в позовних матеріалах — або свідомо розраховують, що суд не буде розбиратись.
Цього разу розібрався. І без жодного клопотання з мого боку — достатньо було чітко поставити питання у відзиві.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Отже, у лютому 2026 року Єврокредит подав позов на 127 084 грн за кредитом МегаБанку 2020 року. Із цієї суми 37 026 грн ...
14/09/2026

Отже, у лютому 2026 року Єврокредит подав позов на 127 084 грн за кредитом МегаБанку 2020 року. Із цієї суми 37 026 грн — тіло кредиту, 16 929 грн — відсотки і 73 128 грн — комісія за обслуговування. Борг двічі перепродали: спочатку до «ФК Мустанг Фінанс», потім до позивача.

У відзиві я наполіг на двох аргументах. Обидва спрацювали.
Стягнуто лише 37 026 грн — тіло кредиту. Відсотки і комісія відпали повністю.

Клієнт є військовослужбовцем, призваним на службу під час мобілізації. Це підтверджено посвідченням військовослужбовця і довідкою від військової частини.
Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» прямий: на весь час служби не нараховуються ані відсотки за кредитом, ані штрафні санкції. Без жодних винятків.
Позивач нарахував 16 929 грн відсотків — не знаючи або не бажаючи враховувати статус клієнта. Суд застосував норму закону. 16 929 грн — не стягнуто.

73 128 грн — це щомісячна комісія за обслуговування кредиту, яка нараховувалась протягом кількох років. Більше ніж удвічі більша за саму суму кредиту.
Я вказав суду: обслуговування кредиту — це обов'язок банку, а не послуга, яку він надає позичальнику. Брати за це окрему плату — незаконно. Умова договору про комісію є нікчемною відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» і «Про споживче кредитування».
73 128 грн комісії — не стягнуто.

Ця справа базується на двох речах, які не пов'язані між собою, але однаково важливі.
Перша — статус військовослужбовця. Він захищає від відсотків автоматично, але тільки якщо про нього заявити і підтвердити документально. Я це зробив.
Друга — нікчемна комісія. 73 128 грн — це не борг, це незаконна плата за обслуговування, яку банк роками включав у рахунки, розраховуючи, що ніхто не заперечить. Я заперечив.
Разом ці два аргументи зменшили основну вимогу позивача з 127 084 до 37 026 грн., Судовий збір з 2 662 грн до 1300, Витрати на адвоката позивача з 11 200 грн до 3 000 грн. Різниця — 99 620 грн.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Отже, «Деал Фінанс Груп» подав позов на 21 816 грн: 7 600 грн тіла кредиту і ще 14 216 грн відсотків за 30-денним кредит...
14/09/2026

Отже, «Деал Фінанс Груп» подав позов на 21 816 грн: 7 600 грн тіла кредиту і ще 14 216 грн відсотків за 30-денним кредитом від листопада 2021 року.

У поясненнях я поставив під сумнів і договір, і факт отримання коштів, і розмір відсотків.
Суд задовольнив позов частково. Договір визнано укладеним, отримання коштів — підтвердженим банківською випискою з «Універсал Банку». Але відсотки суд перерахував.
Стягнуто 9 188 грн замість 21 816 грн.

Чому відсотки зменшились у 9 разів:
Позивач нарахував 14 216 грн відсотків — але не пояснив, за який саме період і за якою ставкою. Натомість у договорі та в підписаній клієнтом таблиці обчислення загальної вартості кредиту чітко зазначено: відсотки за 30 днів становлять 1 588,02 грн, загальна вартість кредиту — 9 188,02 грн.

Суд звернув увагу: право нараховувати договірні відсотки припиняється після спливу строку кредитування. Договір не містить автоматичної пролонгації. Додаткових угод про продовження строку — не надано. Нового графіка погашення — також немає.
Відсотки поза межами 30 днів — безпідставні. Стягнуто лише ті, що погоджені в договорі: 1 588,02 грн.

Бонус: витрати на адвоката позивача зменшено з 4 500 до 2 000 грн

Окремо — клієнт є особою з інвалідністю II групи і звільнений від сплати судового збору. Суд врахував це при розподілі витрат.

Ця справа — про те, що відсотки в розрахунку позивача і відсотки, на які він має право, — не завжди одне й те саме. Я вказав на це у поясненнях і навів позицію Верховного Суду. Суд перерахував самостійно. Різниця між тим, що вимагав позивач, і тим, що він отримав, — 12 628 грн.

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратись, які є у Вашій справі підстави для захисту.

Отже, у лютому до мене звернулась клієнтка — КОЛЛЕКТ ЦЕНТР подав позов на 39 599 грн за кредитом «Служби миттєвого креди...
11/09/2026

Отже, у лютому до мене звернулась клієнтка — КОЛЛЕКТ ЦЕНТР подав позов на 39 599 грн за кредитом «Служби миттєвого кредитування» 2020 року: 4 900 грн тіла і ще 34 699 грн відсотків.

У відзиві я поставив під сумнів і факт укладення договору, і факт отримання коштів. Суд витребував від банку і від платіжної компанії всі необхідні документи. Відповідь виявилась вирішальною.
В підсумку - у задоволенні позову відмовлено повністю.

У відзиві я звернув увагу суду: лист від платіжної компанії «Вей фор пей» не містить жодної інформації про особу отримувача. ПІБ, ІПН, ідентифікація — нічого. Встановити, кому саме перераховані гроші, із цього документа неможливо.
Суд витребував від ПриватБанку інформацію про власника картки. Відповідь прийшла однозначна: картка емітована на ім'я іншої людини, не відповідачки.
Гроші пішли — але не до моєї клієнтки.

Суд застосував правову позицію Верховного Суду: якщо кредитні кошти перераховані на картку, яка не належить відповідачу, договір не відповідає вимогам Закону «Про електронну комерцію» щодо ідентифікації сторони правочину.
Позикодавець перераховує кошти на номер картки, вказаний у заявці, — без перевірки того, кому ця картка належить. Але в суді це не звільняє позивача від обов'язку довести, що саме відповідачка отримала гроші. Цього зробити не вийшло — навпаки, банківська довідка підтвердила протилежне.
Суд констатував: позивач не довів надання кредитних коштів відповідачці, розмір і наявність заборгованості — і відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Тож, витребування від банку інформації про власника картки — не формальність і не затягування процесу. Це конкретний інструмент, який може повністю змінити результат.
Саме цей крок у відзиві і ухвала суду про витребування доказів привели до відповіді, яку позивач явно не очікував: гроші отримала інша людина. Після цього позов розсипався.

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту

Отже, цього разу позов на 40 108 грн: 20 000 грн тіла і 20 108 грн відсотків за кредитом, виданим у січні 2020 року стро...
10/09/2026

Отже, цього разу позов на 40 108 грн: 20 000 грн тіла і 20 108 грн відсотків за кредитом, виданим у січні 2020 року строком на 7 днів. З урахуванням пролонгацій — на 30 днів.

Кредит з урахуванням усіх пролонгацій діяв до 29 лютого 2020 року. Станом на цю дату заборгованість становила 19 999,85 грн тіла і 8 014,75 грн відсотків.
Позивач натомість нарахував відсотки аж до серпня 2023 року — понад три роки після закінчення строку кредитування. Загальна сума відсотків у вимозі: 20 108 грн.

Я вказав на позицію Великої Палати Верховного Суду, яка давно і чітко сформульована: право нараховувати договірні відсотки припиняється після спливу строку кредитування. Після цього можлива лише відповідальність за прострочення у порядку ст. 625 ЦК — але позивач таких вимог до суду не заявляв.
Сам договір підтвердив цю позицію: п. 4.3 прямо зазначає, що відсотки після закінчення строку є процентами в розумінні ст. 625 ЦК — але позивач чомусь вимагав їх як звичайні договірні відсотки, а не як відповідальність. Суд цю підміну помітив.
Після закінчення строку кредитування клієнтка сплатила ще 10 705 грн. Суд зарахував ці платежі на погашення наявної заборгованості за тілом і відсотками.

Законна заборгованість: 19 999,85 + 8 014,75 = 27 014,60 грн. Мінус сплачене після строку: 10 705 грн. Залишок: 17 309 грн — і лише він підлягає стягненню.

Таким чином загальні початкові вимоги позивача вдалося зменшити на 28291 грн)))

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією

Отже, звернувся до мене клієнт, який як пізніше виявилось, вже самостійно подав відзив.У відзиві він особисто написав, щ...
09/09/2026

Отже, звернувся до мене клієнт, який як пізніше виявилось, вже самостійно подав відзив.
У відзиві він особисто написав, що визнає борг і готовий сплатити певну суму. Я у відповіді на відзив та додаткових поясненнях пішов далі і поставив під сумнів сам факт укладення договору.

Суд вибрав середню позицію.

«Деал Фінанс Груп» нарахував відсотки за ставкою 2,5% на день протягом 120 днів — тобто далеко поза межами 30-денного строку кредитування.
Обґрунтування: договір передбачав можливість пролонгації, а правила надання позики (розміщені на сайті) — автоматичне продовження строку.
Суд ці аргументи відхилив. По-перше, правила на сайті не підписані відповідачем і не є частиною договору — немає доказів, що саме ця версія правил існувала на момент отримання кредиту. По-друге, сам договір не передбачає автоматичної пролонгації: вона відбувається лише за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди, підписаної одноразовим ідентифікатором. Жодної такої угоди позивач до суду не надав.

Позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила: право нараховувати відсотки припиняється після спливу строку кредитування. Нараховувати їх далі можна лише якщо пролонгація оформлена і доведена.
Отже: 8 900 грн × 2,5% × 30 днів = 6 675 грн — і лише ця сума підлягає стягненню як відсотки.

Я у запереченнях поставив під сумнів факт укладення договору і отримання коштів. Але суд застосував принцип заборони суперечливої поведінки: сам відповідач у власноручному відзиві визнав борг і просив задовольнити позов частково.
Це урок про послідовність позиції: що клієнт написав у відзиві особисто — це теж доказ, і суд його враховує.
Тож, будь ласка, не треба так робити))) не подавайте самостійно відзив, коли плануєте або вже звернулись за юридичною допомогою)))

Таким чином загальні початкові вимоги позивача вдалося зменшити на 24022 грн.

Відсотки нараховані поза межами строку кредитування — це прийом, який зустрічається у багатьох МФО. Вони посилаються на «правила» зі свого сайту або на умови пролонгації — але не надають підписаної додаткової угоди. Без неї суд не має підстав виходити за межі 30 днів.

Ця справа також нагадує про важливість послідовності: позиція клієнта і позиція його представника мають бути узгоджені від самого початку.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Address

Dnipro
49000

Opening Hours

Monday 09:00 - 21:00
Tuesday 10:00 - 21:00
Wednesday 10:00 - 21:00
Thursday 10:00 - 21:00
Friday 10:00 - 19:00
Saturday 11:00 - 19:00

Telephone

+380970448903

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Адвокат Тарас Підодвірний posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Адвокат Тарас Підодвірний:

Shortcuts

Share

Category