Советы Адвокатов

22/09/2022

#ЗСУмистецтво

Автор: Олег Шупляк

02/03/2021

Народные депутаты в первом чтении одобрили законопроект №3881, который увеличивает минимальный размер алиментов.

23/02/2021

Ви лікар,суб’єкт господарювання.
До вас прийшли з перевіркою?
Що робити?

Останні роки працівниками як контролюючих так і правоохоронних органів здійснюються перевірки суб’єктів господарювання як обгрунтовані так і необгрунтовані. Як зрозуміти лікарю, суб’єкту господарювання, що до нього з’явились перевіряючи особи правомірно?
Розглянемо можливість таких перевірок Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - Держлікслужба) в розрізі роботи медичних закладів або лікарів, які здійснюють свою діяльність як ФОП або юридичні особи.
Потрібно чітко розрізняти такі поняття як державний нагляд (контроль) та державний ринковий нагляд:
• державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом органів державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання (ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»);
• державний ринковий нагляд — діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам (ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Держлікслужба здійснює контроль в двох формах: планові перевірки та позапланові.
Планові перевірки.
Строк перевірки: не більш 10 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – не більш 5-ти робочих днів.

Підстави: річні плани або секторальні плани
Річні плани публікуються на інспекційному порталі в грудні року, що передує року перевірки. Перевірити наявність свого підприємства в планах перевірок можливо за посиланням https://inspections.gov.ua/.
В річних планах перелічені суб’єкти, яких Держлікслужба має право перевірити в у визначені дати та предмет перевірки. Таким чином, якщо ви знайшли своє підприємство (або ФОП) в цьому плані, у вас є можливість спокійно підготуватись до цієї перевірки.
Форма контролю: державний нагляд (контроль), тобто перевіряється суб’єкт.

Секторальні плани державного ринкового нагляду на рік, затверджені Головою Держлікслужби.
Перевірити наявність будь-яких медичних виробів та лікарських засобів в планах перевірок можливо за посиланням
https://www.dls.gov.ua/for_subject/%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0-2/

В Секторальних планах Держлікслужба зазначає лише найменування медичних виробів та лікарських засобів, які вони планують перевірити, АЛЕ не зазначено у кого конкретно буде проведена перевірка. Тобто, знайти своє підприємство в Секторальному плані ви не маєте можливості.
Форма контролю: державний ринковий нагляд, тобто перевіряється продукція.

Які документи треба перевірити у працівника Держлікслужби, який прийшов на планову перевірку? Це:
Направлення на проведення перевірки, в якому повинні бути заповнені всі рядки, а також обов’язково зазначені: дати проведення перевірки; П.І.Б. та посади перевіряючих осіб; назва, код ЄДРПОУ та адреса суб’єкта перевірки, підстава перевірки (річний план, затверджений Наказом № ___ від __.__.____ р.) Таке направлення повинно бути підписано керівником Держлікслужби відповідної області та засвідчено печаткою. Копію Направлення перевіряючи зобов’язані вручити суб’єкту перевірки.
Посвідчення посадової особи Держлікслужби, в якому П.І.Б. повинно співпадати із П.І.Б., зазначеного в Направленні на перевірку; строк дії посвідчення повинен бути актуальним.

Важливо! Ви маєте право не допускати до планової перевірки працівників Держлікслужби в таких випадках:
- якщо особи, які надали своє посвідчення не зазначені в Направленні на перевірку або взагалі не надали посвідчення;
- якщо ви лише надаєте послуги, а не здійснюєте продаж, реалізацію медичних виробів (Відповідно до ч. 5 ст. 2 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням нагляду та контролю такої продукції: послуги та роботи; лікарські засоби та ветеринарні препарати);
- якщо ваш ФОП не зареєстрований як платник ПДВ, його діяльність не віднесена до високого ступеня ризику ( ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Постанова КМУ № 1185 від 02.12.2020 р.), або юридична особа застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, діяльність якого не віднесена до високого ступеня ризику (відповідно до ст.3 ЗУ «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»)
Позапланові перевірки
Строк перевірки: не більш 10 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – не більш 2-ти робочих днів.
Підстави: звернення споживачів такої продукції, органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.
Документи, які перевіряєте у працівника Держлікслужби такі ж самі, як і при плановій перевірці з однією різницею: в графі «тип перевірки» в Направленні на перевірку повинно бути зазначено – «позапланова перевірка».
Обізнаний – значить озброєний!
23.02.2021 р. Адвокат Чумак Олена Василівна

18/01/2021

18/01/2021

Колектори дзвонять. Частина 2

Як захистити себе та своїх близьких перед фінансовими організаціями (банками або колекторами).

1. Направлення в банк або фінансову установу Заяви про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних.
Відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних» ви маєте право написати заяву про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних до директора тієї установи, якій ви заборгували. В такому випадку володілець інформації зобов’язаний припинити обробку персональних даних особи, тобто знищити або видалити такі дані.
2. Подання скарги до Нацкомфінпослуг
Звертайтесь зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг). У тексті необхідно зазначити: - суть вашої ситуації, в чому були виражені незаконні дії банку або фінансової установи, вчинені відносно вас.
Офіційний сайт: https://www.nfp.gov.ua/;
Актуальна електронна адреса Нацкомфінпослуг: [email protected];
Поштова адреса Нацкомфінпослуг: 01001,м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, 3;
Номер телефону Нацкомфінпослуг: 044 234-39-46.

3. Подання Заяви до Уповноваженого з прав людини
Якщо після виконання вами дій, передбачених пунктами 1 та 2 дзвінки та погрози не припинились, напишіть заяву до Уповноваженого з прав людини про усунення порушень права на захист персональних даних та притягнення правопорушника до відповідальності. В такій заяві опишіть суть вашої проблемної ситуації, а також обов'язково зазначте про ваші попередні безрезультатні звернення до керівництва банка або фінансової установи (коллекторів) та Нацкомфінпослуг.
Офіційний сайт: http://www.ombudsman.gov.ua/;
Актуальна електронна адреса Уповноваженого з прав людини: [email protected];
Поштова адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8
Номери телефонів: 044 253-75-89, 0800-50-17-20.

4. Звернення до поліції
У випадку отримання вами погроз або втручання у ваше особисте життя чи життя ваших близьких, ви маєте право звернутись із відповідною заявою до органів поліції. У тексті вашої заяви необхідно зазначити: які саме протиправні дії були вчинені відносно вас з боку банку, фінансової установи (коллектрів). Правопорушення, за якими можлива кваліфікація в кримінальному провадженні передбачені наступними статтями Кримінального кодексу України:
ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань); ст. 162 (порушення недоторканності житла); ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя); ст. 189 (вимагання); ст. 129 (погроза вбивством); ст. 120 (доведення до самогубства),
ВАЖЛИВО! Надсилати будь-які заяви необхідно через Укрпошту цінним листом с описом вкладення та зберігати в подальшому другий примірник заяви, чек Укрпошти, накладну та опис вкладення- ці документи є доказом направлення, який в подальшому вам може допомогти.

Ще одна порада: якщо прийшли колектори, звертайтесь до фахівців - адвокатів, яким довіряєте

30/12/2020

Колектори, що робити?
Втомилися від колекторів! Що робити?
На жаль в нашому суспільстві останні 30 років діяльність колекторів дуже активна і держава не може заборонити діяльність колекторів, але є законні засоби боротьби з ними.
Банки після втрати свого законного права на стягнення боргу в судовому порядку (сплив 3-х річного строку позовної давності) домовляються із колекторами та передають с дисконтом свої права вимоги до боржників. Є багато судових рішень, де цей ланцюг «кредиторів» складається із трьох або чотирьох колекторів – тобто минулими датами укладаються договори факторингу або заміни сторони в зобов’язанні або уступки права вимоги до боржника і боржник про це дізнається лише після арешту його майна або звернення стягнення на заробітку плату. Тобто, колектори не повідомляють боржника про набуті ними права вимоги боргу, а одразу звертаються до виконавців.
Чи варто «боржнику» складати руки або є можливість уникнути сплати боргу перед банком взагалі або зменшити цей борг?
Якщо звернення стягнення відбулось за виконавчим написом нотаріуса – то у боржника існує право в судовому порядку визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Якщо на боржника колектори подали в суд про стягнення заборгованості – то також у боржника є можливість захистити свої права в суді.
Прикладом перемоги над колекторами є судове рішення по справі №755/2262/20 від 24.09.2020 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92052565) і воно не єдине.
21.11.2020 р.
Адвокат Чумак Олена Василівна

28/12/2020

https://fb.watch/2G20k57a9n/

27/12/2020

ЩЕ РАЗ ПРО ЗЕМЛЮ-частина 3
Земельні ділянки вибули із власності поза волею власника, - що оскаржувати та в кого вимагати їх повернення?
Для повернення майна, що вибуло поза волею законного власника, необхідно витребувати належне майно від особи, ЯКА Є ОСТАННІМ ЙОГО НАБУВАЧЕМ виходячи з наступного:
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 22.01.2020 р. у справі № 910/1809/18 звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та були надалі відчужені.

27/12/2020

ЩЕ РАЗ ПРО ЗЕМЛЮ – частина 2

З якого моменту договір оренди земельної ділянки набирає чинності?
На сформовані земельні ділянки, (ті, яким вже присвоєний кадастровий номер і він внесений до Державного земельного кадастру) Договір оренди набуває сили з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ЗА УМОВИ:
1) наявності державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, тобто наявність кадастрового номеру ділянки;
2) укладення Договору оренди між сторонами, в якому містяться ВСІ суттєві умови, передбачені статтею 638 ЦК України де встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх ІСТОТНИХ умов договору.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлені істотні умови договору оренди землі, до яких зокрема, віднесено: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Якщо не виконано зазначені умови, дійсність такого Договору оренди можливо оспорити в суді.
15.01.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 322/1178/17 підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо моменту набрання чинності договором оренди земельної ділянки, зазначивши, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки має значення НЕ МОМЕНТ ЙОГО ПІДПИСАННЯ, А МОМЕНТ ВЧИНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено також у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (пров. № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз'яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (пров. № 6-162цс13).