Палкін Андрій

22/08/2026

Сьогодні у мого сина Данила День народження.

І сьогодні хочу не лише привітати його, а й поділитися однією історією, якою я особливо пишаюся як батько.

Для тих, хто не знав, Данило працює в ІТ. І певний час тому він був частиною команди, яка працювала над створенням та розвитком функціоналу для American Bankruptcy Institute (ABI) https://www.abi.org/ - однієї з провідних професійних організацій США у сфері банкрутства та неплатоспроможності.

Через платформу ABI тисячі юристів, суддів, фінансових консультантів, трасті та інших фахівців оформлюють членство, отримують доступ до професійних матеріалів та аналітики, беруть участь у конференціях, заходах і роботі профільних комітетів.

Данило працював над технологічною складовою цієї екосистеми - функціоналом, пов’язаним з управлінням членством, підписками, заходами та взаємодією професійної спільноти.

Для мене в цій історії є особливий символізм.

Я працюю у сфері банкрутства з 2008 року. Починав із паперових справ, томів документів і зовсім іншого рівня технологій.

А через роки мій син, обравши абсолютно іншу професію - ІТ, - долучився до створення цифрової інфраструктури для однієї з провідних професійних спільнот у сфері банкрутства у США.

Ми обрали різні професії, але в певний момент вони несподівано перетнулися.

І для мене як для батька це має особливе значення.

Данило, вітаю тебе з Днем народження!

Бажаю тобі не зупинятися, постійно розвиватися, братися за складні й масштабні проєкти та завжди залишатися людиною, яка не просто виконує свою роботу, а створює речі, що мають значення.

Пишаюся тобою, син.

І нехай попереду буде ще багато проєктів, про які мені так само захочеться розповісти.

P.S. А колегам - арбітражним керуючим, адвокатам, юристам та професійній спільноті НААКУ - окремо раджу ознайомитися з American Bankruptcy Institute (https://www.abi.org/)

Переконаний, що розвиток інституту банкрутства в Україні неможливий без вивчення сучасних міжнародних практик, технологій та професійних стандартів.

І особливо приємно усвідомлювати, що до розвитку таких технологій уже долучаються наші діти.

17/08/2026

17/08/2026

Щоб стати арбітражним керуючим, потрібно пройти цілий квест: навчання, документи, стажування, іспит… І не завжди зрозуміло, що, куди і коли подавати.

Тому вирішив зробити практичний лікбез і людською мовою розшифрувати весь шлях до отримання свідоцтва АК. Разом із Денисом Лихопьоком, членом Кваліфікаційної комісії, розібрали все по кроках. А заодно поговорили - навіщо взагалі ставати арбітражним керуючим.

Заодно створив свій YouTube-канал. Буду викладати там практичні юридичні питання - без зайвої теорії.

https://youtu.be/GFzTofKJ6Bc

Підписуйтесь. Або не підписуйтесь - я все одно буду викладати 🙂

Практичний лікбез із членом Кваліфікаційної комісії арбітражних кер...

03/08/2026

Я завжди знав, що мені фартить. Найважливіші речі в моєму житті приходили не так, як я їх уявляв, а саме так, як десь глибоко всередині відчував, що має бути.

Колись я дуже давно загадав тебе. Не знаючи ні твого імені, ні обличчя - лише знаючи, які відчуття має дарувати людина поруч. І одного дня з’явилася ти.

Іноді доля виявляється щедрішою, ніж наші мрії.

З Днем народження, кохана 🌹

Дякую тобі Юлія Черкаська за те, що ти є в моєму житті ❤️

25/05/2026

Під час ІV Національного форуму
«Банкрутство та реструктуризація в Україні. Європейський вимір» у межах обговорення теми Павла ПРИГУЗИ щодо гармонізації законодавства ЄС про неплатоспроможність я висловив позицію, яка, на мою думку, потребує окремої професійної дискусії.

Йдеться про стадію розпорядження майном, особливо у справах щодо мікро- та малих підприємств.

Моя позиція проста: цю стадію не потрібно механічно прибирати з КУзПБ. Якщо боржник є «живим» бізнесом, має активи, управління, діяльність і перспективу відновлення платоспроможності, розпорядження майном може бути необхідним.

Але якщо вже на старті очевидно, що боржник фактично «мертвий» — не веде діяльності, не має активів, документації, управління або реальної перспективи санації, - виникає питання: навіщо витрачати місяці, а іноді й роки, на процедуру без економічного результату?

Одним із рішень може бути досудовий фаховий висновок арбітражного керуючого щодо фінансового та майнового стану боржника.

Такий висновок могли б замовляти кредитори або сам боржник ще до звернення до суду. Його мета - не підміняти суд, а надати професійний орієнтир: чи є активи, документація, господарська діяльність, перспектива санації, майно для покриття витрат процедури, а також можливі ознаки виведення активів або доведення до банкрутства.

Для суду це міг би бути один із доказів при визначенні доцільної процедури.
Для кредитора - спосіб оцінити перспективу справи.
Для боржника - чесна оцінка власного стану.
Для системи банкрутства - можливість уникати формальних процедур там, де вони не мають економічного змісту.

Водночас для арбітражних керуючих це може стати новим напрямом оплачуваної професійної роботи ще до призначення у справі.

Навіть якщо суд у подальшому не відкриє провадження про банкрутство, арбітражний керуючий уже надасть фахову послугу, підготує висновок і отримає оплату за свою роботу.

Арбітражний керуючий має бути не лише процесуальною фігурою після ухвали суду, а й фахівцем, чия експертиза може бути затребувана ще на досудовому етапі.

23/05/2026

ІV Національний форум
«Банкрутство та реструктуризація в Україні. Європейський вимір» цього року зібрав рекордну кількість учасників - близько 220 представників професійної спільноти, судової влади, державних органів та всіх, хто дотичний до сфери банкрутства та відновлення платоспроможності.

Окремою та дуже важливою подією в межах Форуму стало вручення нагород і пам’ятних відзнак ветеранам та близьким загиблих арбітражних керуючих.

Це був сильний момент для всієї професійної спільноти. Бо за кожною професією стоять люди. І дуже правильно, що в межах професійного Форуму знайшлося місце не лише для законодавства, практики та реформ, а й для поваги до тих, хто захищав Україну, та до родин тих, хто віддав за неї життя.

Мав честь модерувати Сесію 3:
«Банкрутство окремих категорій. Воєнні реалії в Україні».

Для мене ця панель була особливо цікавою, тому що вона поєднала одразу три важливі площини:

людина - банкрутство фізичних осіб під час війни;

держава — проблемні активи, банкрутство і приватизація;

ЄС - гармонізація законодавства та зміна підходів до неплатоспроможності.

Фактично ми говорили про банкрутство у трьох вимірах: людина, держава і право Європейського Союзу.

Дякую спікерам панелі за змістовні виступи та фахову дискусію:

Олександру БАНАСЬКУ, судді Великої Палати Верховного Суду;

Павлу ПРИГУЗІ, судді Господарського суду Закарпатської області

Сергію ДОНКОВУ, директору Департаменту з питань банкрутства;

Віталію ЖАРІКОВУ, директору Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника Фонду державного майна України.

Окрема подяка Олегу ЧИЧВІ, який долучився до модерування панелі та допоміг зробити дискусію живою і динамічною.

Дякую НААКУ та Проєкту ЄС «Право-Justice» за організацію Форуму, багаторічне партнерство і послідовну роботу над розвитком сфери неплатоспроможності в Україні. Учасникам - за фахову дискусію, питання та живу професійну розмову.

17/05/2026

Взяв участь у панельній дискусії, присвяченій законодавчому регулюванню та практичним аспектам діяльності помічників арбітражних керуючих і приватних виконавців.

15 травня у Львові відбувся професійний захід «Конкурсне право 2026: практика, зміни, відповідальність», організований Комітетом Асоціації правників України з конкурсного права та Відділенням Асоціації правників України у Львівській області.

Окремо було цікаво почути позицію представників приватних виконавців щодо розвитку, практичних викликів та проблем інституту помічників у їхній професійній діяльності.

Щодо арбітражних керуючих, дискусія також була показовою: стало зрозуміло, що до рівня, коли помічники арбітражних керуючих зможуть умовно «ходити у мантіях» та «мати власні печатки», професії ще потрібно пройти певний шлях.

І цей шлях, очевидно, починається не з мантій і печаток, а з більш базових речей: чіткого законодавчого статусу помічника, зрозумілих меж повноважень, відповідальності, стандартів підготовки та належної організації роботи.

Тому поки що мантії залишимо для красивих професійних мрій, а в практичній площині - працюємо над змінами, які справді можуть посилити інститут арбітражного керуючого.

Дякую організаторам, колегам та учасникам за фахову дискусію, обмін практичним досвідом і спільну роботу над розвитком конкурсного права в Україні.