Адвокатські послуги

Адвокатські послуги Правова допомога, представництво інтересів в суді

03/06/2026

Велика Палата Верховного Суду розглянула зразкову справу про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення

7 травня 2026 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у зразковій справі за позовом військовослужбовця про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (Постанова КМУ № 168).

Позивач стверджував, що додаткова винагорода за Постановою КМУ № 168 є складовою заробітної плати, тож у разі несвоєчасної виплати такої винагороди проводиться її компенсація відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (Закон № 2050-III).

Рішенням від 11 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов задовольнив. КАС ВС керувався тим, що додаткова винагорода, установлена Постановою № 168 на період дії воєнного стану у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до складу їх грошового забезпечення. Такий додатковий вид грошового забезпечення є грошовим доходом, що не має разового характеру, а порушення строку його виплати є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Розглядаючи цю справу, ВП ВС наголосила, що питання грошового забезпечення захисників України в умовах повномасштабної війни є надзвичайно чутливим і потребує особливо ретельного дослідження, водночас нагадавши, що у цій справі постало питання не стягнення самої додаткової винагороди, що підлягає виплаті відповідно до Постанови КМУ № 168, а винятково корегування такої виплати на індекс інфляції (індекс споживчих цін), що згідно з чинним законодавством допускається лише в частині тих доходів, які не мають разового характеру.

Дослідивши природу додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою КМУ № 168, ВП ВС виснувала, що така додаткова винагорода є різновидом одноразового додаткового грошового забезпечення військовослужбовця, тобто доходом, що має разовий характер, у зв’язку із чим, відповідно до усталеної судової практики, приписи Закону № 2050-III на спірні правовідносини не поширюються, а компенсація втрати частини таких доходів у разі затримки їх виплати стягненню не підлягає.

Велика Палата ВС зауважила також, що та обставина, що лікування може тривати протягом певного періоду часу і за весь цей період військовослужбовець має право отримати додаткову винагороду, не змінює одноразовий характер цієї виплати, яка пов’язана з одним юридичним фактом – пораненням, а здійснення такої виплати декількома платежами протягом кількох місяців поспіль свідчить лише про виплату одного і того ж разового доходу (додаткової винагороди) частинами.

Отже, у цій справі ВП ВС скасувала рішення КАС ВС та ухвалила нове рішення, яким у задоволенні позову відмовила.

Постанова ВП ВС від 7 травня 2026 року у справі № 280/8933/24 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/136901085.

27/05/2026

‼️Верховний Суд поставив крапку: Кабмін не може зменшувати військові пенсії постановою

ℹ️ 20 травня 2026 року Верховний Суд ухвалив резонансне рішення у справі №320/2229/25, яке може мати значний вплив на тисячі військових пенсіонерів та інших отримувачів спеціальних пенсій.

Суд остаточно визнав незаконним застосування урядових коефіцієнтів, які у 2025 році фактично зменшували виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

❓У чому полягала проблема?
На початку 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якою запровадив механізм обмеження виплати так званих «високих» спеціальних пенсій.

Якщо розмір пенсії перевищував 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, до суми перевищення застосовувалися понижуючі коефіцієнти від 0,5 до 0,1.

На практиці це означало реальне скорочення виплат.

🔸Наприклад, у позивача — колишнього співробітника СБУ — нарахована пенсія становила понад 46 тис. грн. Після застосування урядових коефіцієнтів фактична виплата зменшилася до близько 29,7 тис. грн. Тобто особа щомісяця втрачала понад 16 тис. грн.

Саме це стало підставою для звернення до суду.

❗️Головний висновок Верховного Суду
Суд підтвердив: Кабінет Міністрів не має права змінювати умови пенсійного забезпечення військових пенсіонерів шляхом прийняття постанов.

Закон №2262-ХІІ прямо передбачає, що зміна умов та норм пенсійного забезпечення таких осіб можлива виключно шляхом внесення змін до самого закону.

Тому урядова постанова, яка фактично призвела до зменшення розміру виплат, суперечить акту вищої юридичної сили.

Закон про Держбюджет не може змінювати спеціальний закон

▶️ Окремо Верховний Суд звернув увагу на важливу проблему колізії законодавства.
Кабмін обґрунтовував свої дії статтею 46 Закону про Державний бюджет на 2025 рік, яка дозволила застосовувати відповідні коефіцієнти.

📍Однак Суд нагадав усталену позицію Конституційного Суду України:
• закон про Державний бюджет не може змінювати інші закони;
• не може звужувати права, встановлені спеціальними законами;
• не має вищої юридичної сили порівняно з іншими законами.

У цьому випадку спеціальним законом є Закон №2262-ХІІ, а тому саме його норми мають пріоритет.

Фактично Верховний Суд застосував класичний принцип права: спеціальний закон має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali).

➡️ Воєнний стан не став аргументом
Одним із ключових аргументів Кабінету Міністрів була необхідність економії бюджетних коштів під час воєнного стану.

📍Однак Верховний Суд зазначив:
• право на соціальний захист гарантоване статтею 46 Конституції України;
• Указ Президента про введення воєнного стану не передбачав обмеження цього права;
• навіть якщо певні соціальні права можуть бути тимчасово обмежені, таке обмеження повинно встановлюватися законом, а не постановою уряду.

Тому посилання на воєнний стан не виправдовує скорочення пенсій через підзаконний нормативний акт.

Ще одна підстава: порушення процедури
Цікаво, що Верховний Суд підтримав висновки попередніх інстанцій не лише щодо змісту постанови, а й щодо процедури її прийняття.

⚖ Суд встановив, що:
✔ проєкт постанови не надсилався всеукраїнським профспілкам та об'єднанням роботодавців;
✔ не проводилися обов'язкові консультації з громадськістю;
✔ не було забезпечено належне громадське обговорення документа, який безпосередньо впливав на реалізацію конституційного права громадян на соціальний захист.

За практикою Верховного Суду такі порушення процедури самі по собі є достатньою підставою для визнання нормативно-правового акта незаконним.

✅ Чому це рішення важливе?
Постанова має значення не лише для одного пенсіонера.

Фактично Верховний Суд підтвердив декілька принципових правових позицій:
🔹 уряд не може зменшувати військові пенсії власними постановами;
🔹 закон про Державний бюджет не може змінювати гарантії, встановлені спеціальними законами;
🔹 навіть під час воєнного стану органи влади повинні діяти виключно в межах закону;
🔹 порушення процедури прийняття нормативних актів може стати самостійною підставою для їх скасування.

📌 Підсумок
Верховний Суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій та остаточно визнав протиправними положення урядової постанови, які дозволяли скорочувати виплати військових пенсій шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів.

Це рішення стало черговим підтвердженням того, що навіть в умовах воєнного стану принцип верховенства права залишається визначальним, а соціальні гарантії можуть змінюватися лише у спосіб, прямо передбачений законом.

08/05/2026

Як продати житло, що є у спільній сумісній власності

Поширеною формою володіння майном в Україні є спільна сумісна власність. Вона має свої особливості як у користуванні майном, так і при його відчуженні, зокрема продажу.

Спільна сумісна власність – це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

До неї може належати майно набуте:
- подружжям за час шлюбу (розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності);
- у результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї;
- на підставі приватизації.

Існують такі способи продажу житла, що є у спільній сумісній власності:
- продаж усієї квартири/ будинку. Обовʼязково має бути згода усіх співвласників;
- продаж частки. Для цього необхідно визначити частку, виділити її у натурі (якщо майно дозволяє це зробити) або поділити майно.

Більше про способи продажу такої нерухомості у нашому матеріалі: https://is.gd/M8sEVo

Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial

#МаюПравоЗнати #ПродажМайна #ПродажНерухомості #ПродажЖитла

⚖️ СКАСОВАНО ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УРСР ТА ЗАКОН ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ ЖИТЛА. Верховна Рада України ухвалила Закон України №12377 «...
28/01/2026

⚖️ СКАСОВАНО ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УРСР ТА ЗАКОН ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ ЖИТЛА. Верховна Рада України ухвалила Закон України №12377 «Про основні засади житлової політики».

📌 Що відбулося юридично?
Новим законом держава офіційно відмовляється від застарілих радянських норм та переходить до сучасної моделі житлової політики.

Зокрема:
▪️ скасовано Житловий кодекс УРСР 1983 року
▪️ скасовано Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»
▪️ запроваджується новий підхід до регулювання житлових відносин

❗️ ВАЖЛИВО
❌ Закон НЕ передбачає автоматичного вилучення житла
❌ Приватизовані квартири не забирають
❌ Право власності громадян залишається захищеним

Разом із тим, зміни вплинуть на майбутні житлові програми, черги, оренду та роль держави у забезпеченні житлом. Саме тому важливо розуміти, як ці нововведення можуть стосуватися вас особисто.

⚖️ Як мене знайти
◾️ Безкоштовна консультація:
📞 +380 67 474 04 70
Telegram | Viber | WhatsApp
◾️ Адвокат м. Черкаси — Кучер Юлія
◾️ 15 років активної юридичної практики
◾️ Сайт: advocatcherkasy.com.ua
◾️ Графік роботи:
Пн–Пт 09:00–19:00
Сб 10:00–14:00
◾️ Адреса: м. Черкаси, вул. Симоненка, 5
1 поверх, оф. 14/1 (зупинка «Драмтеатр»)

#адвокатчеркаси #юрист #житловеправо #закон #правовласності черкаси cherkassy lawyers юриспруденція

Address

Улица Симоненко 5, оф. 14-1, помещение Энергобанка
Cherkasy
18000

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

380674740470

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Адвокатські послуги posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Адвокатські послуги:

Shortcuts

Share

Category