22/07/2026
На днях один солдат мені сказав: «я зрозумів, що Ви везучий, коли на нас вийшли».
Я відповів, що удачу приношу.
На цьому питання між частинами закрили.
Але якщо чесно, я «стомився».
Стомився від постійно зламаних паролів, від шестьорок та інших підарасів. Які работают на правітєльство, бо в цей час я намагаюся з державою працювати. Таке враження, що ворог не тільки зовнішній, а й внутрішній засів поруч. Скільки повноважень у службовців, а кожен переймається лише за власну ПЕНСІЮ та «стабільність».
Мабуть, для них це добре.
Для країни трагедія.
До мене часто звертаються рядові солдати, щоб «виїбати» командування.
-Шановні, а докази де? Без них нічого не буде.
Нещодавно один боєць повідомив настільки «чутливу інформацію», що я сам не знаю, яка перевірка допоможе там одразу всім, хто нею володіє, можна виписати по 10 год вʼязниці…
Я не розумію, чому там, де можна посприяти безпосередньому командуванню в питанні солдатів не сприяють.
Тут вже й психолог не допоможе.
Я втратив близьких друзів через роки й різні погляди. А ті, які лишилися, нещодавно нагадали мені про ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», хоча жодного злого умислу чи вигоди там і близько не було.
Дивно й прикро.
«Десять років дружби успішно пройшли перевірку часом, але з тріском провалили іспит з розбіжності поглядів, географії та банального «не те місце, не той час»,для дружби».
Героям Слава!
