First Pro Tax

30/04/2026

Важливий лист Мінфіну для маркетплейсів і всіх, хто використовує ФОПів у торгівлі (від 27.04.2026 р. № 11210-02-2/11660 ).

Мінфін підтвердив, що у разі утримання маркетплейсом комісійної винагороди (в результаті чого ФОП на єдиному податку отримує суму коштів, зменшену на суму такої винагороди) негрошові розрахунки на боці ФОПів-платників єдиного податку відсутні - і тому факт такого утримання не призводить до втрати ФОПами статусу платників єдиного податку:

Питання, яке необхідно розглянути, пов’язано з тим, що при проведенні розрахунків за товар маркетплейсом Etsy здійснюється автоматичне утримання комісії з суми виручки, яка може розглядатись контролюючими органами як негрошова форма розрахунків, а отже є порушенням пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України для перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Отже, у разі здійснення господарських операцій за договором комісії, винагорода є складовою частиною єдиного механізму розрахунків, тому утримання маркетплейсом винагороди за надані послуги комісіонеру під час виплати комісіонеру коштів за реалізований товар, не може призводити до порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування комісіонером

Це важливо, оскільки податкова служба нещодавно висловлювалась з цього приводу фіскально (див. лист від 26.02.2026 р. № 209/2/99-00-21-01-01-02):

Оскільки для цілей оподаткування єдиним податком для юридичної особи ключовим є факт та спосіб розрахунку за товар/послугу, тому автоматичне утримання комісії з виручки відповідно до умов публічної оферти передбачене платформою маркетплейс Eatsy, а саме зарахування на рахунок ТОВ суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є механізмом розрахунку не у грошовій формі, що не дає права юридичній особі - платнику єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Враховуючи це, ДПС повинна переглянути свою думку.

При цьому звертаємо увагу, що Мінфін розглядав вузьке питання, яке стосується лише маркетплейсу Etsy (тобто це фактично коментар на зазначену вище думку ДПС), але сподіваємось, що ця позиція буде врахована податковою службою для будь-яких маркетплейсів та, в цілому, будь-яких моделей з утриманням у грошовій формі винагороди у посередницьких відносинах за участі платників єдиного податку (оскільки саме негрошових розрахунків у такому разі не відбувається).

Наша команда готова провести податковий аудит ваших операцій з ФОПами-платниками єдиного податку на предмет зазначених ризиків та з урахуванням нової позиції Мінфіну. Звертайтесь:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

29/04/2026

📢Оподаткування виплат нерезиденту за транспортно-експедиторські послуги без використання власного транспорту.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.10.2023 № 3280/ІПК/99-00-21-02-02-06

📌 Ситуація із звернення:
🔸 Заявник планує укласти договір про надання транспортно-експедиційних послуг із резидентом Словакії.
🔸 За договором нерезидент має організовувати перевезення та експедирування вантажів територією країн Європи, Балтії та України за погодженим маршрутом.
🔸 У зверненні зазначено, що експедитор організовує перевезення вантажів в орендованих вагонах європейського зразка, розробляє транспортні маршрути та повідомляє про ставки тарифів на територіях інших держав і строки їх дії.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є об’єктом оподаткування за п. 141.4 ПКУ компенсація нерезиденту-експедитору вартості послуг з організації перевезення вантажів з використанням орендованих вагонів?
🔸 Якщо так, то за якою ставкою мають оподатковуватися такі доходи нерезидента-експедитора – 6 % як фрахт чи 15 % як інші доходи – та чи можна застосовувати положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

📝 Відповідь ДПС:

✅ Щодо оподаткування компенсації транспортно-експедиторських послуг
🔸 ДПС зазначає, що за договором транспортного експедирування експедитор може виконувати або організовувати виконання послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що плата експедитору є окремою умовою договору транспортного експедирування, а витрати експедитора на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору, до такої плати не включаються.
🔸 ДПС зазначає, що доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих нерезидентом послуг не вважаються доходом нерезидента із джерелом походження з України для цілей п. 141.4 ПКУ.
🔸 ДПС прямо вказує, що якщо нерезидент надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажу без використання власних транспортних засобів, компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ПКУ.

✅ Щодо ставки податку та застосування міжнародного договору
🔸 Окремого висновку щодо ставки 6 % або 15 % та застосування міжнародного договору у фінальній частині ІПК не наведено.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

29/04/2026

Панство, ділимось з вами записом вчорашнього вебінару. Обговорили проблематику КІК (актуальні проблеми та питання, у тому числі при користуванні електронним кабінетом ДПС), класну ІПК з питань ПДВ, яку ми нещодавно отримали для компанії-клієнта, судові рішення та листи ДПС:

27/04/2026

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, присвячений податковим та юридичним новинам. Плануємо розглянути наступні питання:

Практика податкових перевірок за тиждень

Звітування з КІК - залишилось ще декілька днів до граничної дати, розглядаємо практичні аспекти та актуальні листи ДПС з цього питання

Звіт ОЕСД щодо динаміки оподаткування зарплат у світі (статистика за 2025 рік)

ТОВ-агент (повірений) отримує від споживачів кошти за послуги, які надає компанія-нерезидент: чи оподатковуються ці кошти ПДВ?

Внески фізичною особою в додатковий капітал ТОВ (без збільшення статутного капіталу) та їх повернення: які податкові наслідки?

⁠Комплексна експедиторська послуга для цілей ПДВ

⁠Чи може бути складена зведена податкова накладна при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких на митній території України, якщо послуги мають безперервний або ритмічний характер постачання?
⁠
Судова практика щодо повноти надання документів при перевірці

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_28-kv-tnya/register

24/04/2026

📢 Викрадення предмета лізингу не звільняє від платежів, але виключає неустойку

📌 Джерело: Постанова КГС Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 916/5151/24.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135386064

Ситуація:

🔸 Лізингодавець звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованості за договором фінансового лізингу(лізингові платежі, штрафні санкції, інфляційні втрати і 3 % річних)

🔸 Натомість лізингоодержувач подав зустрічний позов, вимагаючи звільненими його від сплати платежів після 24.02.2022 у зв’язку з окупацією території та викраденням автомобіля, який є предметом лізингу.

Позиція судів попередніх інстанцій:

🔘Суди попередніх інстанцій прийняли рішення на користь лізингодавця, зобов’язуючи лізингоодержувача сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу, включаючи платежі, штрафні санкції (апеляційний суд зменшив їх на 90%), пеню та інфляційні втрати.

⚖️Висновки Верховного Суду:

🔹 для застосування неустойки за неповернення майна (ст. 785 ЦКУ) необхідна наявність вини боржника;

🔹 покладення на лізингоодержувача ризику втрати майна означає його обов’язок відшкодувати вартість втраченого автомобіля (відповідно до ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг»), однак не створює підстав для одночасного нарахування неустойки за його неповернення. У разі викрадення автомобіля, зокрема окупаційними військами, вина лізингоодержувача у простроченні повернення відсутня;

🔹 лізингові платежі за своєю правовою природою не можна ототожнювати з орендною платою, з огляду на те, що вони включають відшкодування частини вартості предмета лізингу;

🔹 положення ч. 6 ст. 762 ЦКУ щодо звільнення наймача від плати за користування майном не застосовуються до договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів;

🔹 факт викрадення автомобіля та неможливість його використання не змінюють фінансової природи зобов’язання. Лізингові платежі, включаючи комісію, є відшкодуванням витрат лізингодавця на придбання майна та платою за фінансування. Тому звільнення від їх сплати на підставі ст. 762 ЦКУ суперечило б суті фінансового лізингу, за якою лізингоодержувач, отримавши актив і прийнявши на себе ризики, зобов’язаний повернути вкладені кошти з узгодженою дохідністю.

✅ Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу: скасував рішення судів у частині стягнення неустойки за неповернення предмета лізингу та відмовив у цій частині позову, залишивши в силі стягнення основної заборгованості, штрафу, зменшеної пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Зустрічний позов про звільнення від сплати лізингових платежів залишено без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

23/04/2026

📢 Ненадання облікових документів під час фактичної перевірки

📌Джерело: Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.03.2026 року у справі № 140/6980/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134590838

⚠️ Суть спору:

✔️ Податковим органом проведено фактичну перевірку платника податків щодо ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації.
✔️ Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а документи, які підтверджують облік та походження товарів, не були надані для перевірки.
✔️ Однак платник податків стверджує, що документи товарного обліку були наявні в електронній формі і про можливість ознайомлення з ними було повідомлено перевіряючих, однак, бажання ознайомитися з документами перевіряючі не виявили.

👮‍♂️Позиція ДПС:

▫️ платник зобов’язаний надати документи обліку товарів на початок фактичної перевірки;

▫️ такий обов’язок виникає без окремої письмової вимоги контролюючого органу в наданні облікових документів;

▫️ ненадання документів під час перевірки є самостійною підставою для застосування штрафу.

👉 Позиція платника податків:

🔸 документи товарного обліку були фактично наявні та велися в електронному форматі;

🔸 перевіряючі були повідомлені про можливість ознайомлення з ними;

🔸 облікові документи були подані до контролюючого органу в процедурі адміністративного оскарження разом із скаргою на податкове повідомлення-рішення;

🔸 податковий орган повинен був витребувати документи або направити відповідний запит.

⚖️Позиція Верховного Суду:

🔹 відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПКУ обов’язок надати документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виникає з моменту початку перевірки та не потребує додаткової письмової вимоги ;

🔹 згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПКУ ненадання документів прирівнюється до їх відсутності;

🔹 подання документів після прийняття рішення за результатами перевірки не впливає на правомірність висновків податкового органу;

🔹 у разі, якщо перевіряючі не врахували документи, платник повинен самостійно направити їх безпосередньо до контролюючого орану до закінчення перевірки.

✅ Отже, сам факт існування облікових документів (у тому числі в електронній формі) не звільняє від обов’язку їх надання контролюючому органу під час перевірки. Ненадання документів прирівнюється до їх відсутності та є підставою для нарахування штрафу.

🖊В даній ситуації Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв рішення на користь ДПС.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

21/04/2026

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглядали досить цікаві питання щодо практики податкових перевірок, судова практика (податок на репатріацію) та листи ДПС щодо іноземних доходів та ФОПів:

Головне про податки за годину 21 квітня

20/04/2026

📢 Звертаємо увагу ще на одну судову справу - розглянута у апеляційній інстанції на користь ДПС, сама ДПС розмістила цю новину на сайтах своїх регіональних управлінь:
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026р. у справі № 380/20796/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135259142).

🔔Фактичні обставини - ДПС-відповідач наполягає:

🔹 ТОВ зависило адміністративні витрати на суму 30027575 грн., врахувавши у їх складі послуги, отримані від нерезидентів, а саме: консультаційні послуги в сфері кадрової політики, бонусної політики, тренувальних та навчальних програм, підбору персоналу, послуги з навчання та
проведення семінарів, інформаційно-технологічні послуги для окремих бізнес-підрозділів, інформаційно-консультаційні послуги з питань фінансової діяльності, розвитку та ведення бізнесу, управління ризиками, аналізу платоспроможності контрагентів, визначення діючих та потенційних конкурентів, проведення дослідження ринку збуту тощо.
Причиною порушення є дефектність наданих до перевірки первинних документів (актів здавання-приймання послуг): неповнота відомостей, внесених до таких документів (не зазначено, які саме консультаційні послуги надавали, які засоби використовувались для надання послуг, у якому вигляді послуги були надані, розрахунок вартості послуг, які спеціалісти надавали послуги тощо), внаслідок чого відсутнє підтвердження фактичного придбання послуг у таких нерезидентів та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності, та відсутня підстава для включення їх вартості до витрат.

🔹ТОВ не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 2902191 грн. згідно із ст.199 ПКУ, не проведено розрахунок частки використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Неоподатковувані операції - постачання на експорт звільненої від оподаткування ПДВ (за ст. 197ПКУ та п. 2 р. ХХ ПКУ) продукції - макулатури.

⚠️Коментар команди First Pro Tax:
- рекомендуємо передчасно подбати про належне оформлення первинки, отриманої від постачальників, у т.ч. це стосується і нерезидентів, та додаткових документів, які розкривають суть наданих послуг. Як бачимо контролери, на практиці, апелюють до її оформлення та не підтверджують витрати при виявленні дефектів, про що ми регулярно нагадуємо;

- реалізація продукції на експорт не відміняє застосування пільги з ПДВ, тому частка по таким операціям також розраховується за нормою ст. 199 ПКУ.

Будемо надалі слідкувати за розглядом цієї справи у касаційному провадженні.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

20/04/2026

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар, присвячений податковим та юридичним питанням.

Плануємо розглянути наступні теми:

Практика податкових перевірок

Виплата відсотків на користь КіпрКо - Верховний Суд щодо застосування Конвенції з огляду на наявність ознак постійного представництва

Отримання фізичною особою іноземних доходів від іноземного брокера - у вигляді дивідендів / інших доходів: які особливості оподаткування?

Чи потребує довідка від нерезидента - резидента Польщі проставлення апостилю для цілей застосування Конвенції? (у тому числі, для зарахування в Україні податків, сплачених у Польщі)

⁠Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП третьої групи, якщо виручка в іноземній валюті зараховується на розподільчий рахунок, а на наступний день або пізніше банк перераховує її на поточний валютний рахунок такого платника?

⁠⁠Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (другої – третьої груп) у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги): сума, визначена в договорі (контракті), чи сума, що надійшла за договором (контрактом) на валютний рахунок, зменшена на суму комісії банку?

⁠⁠Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП, якщо кошти, отримані від здійснення ЗЕД, зараховані на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE, та впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду перераховані на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності?

⁠⁠Міжнародна технічна допомога, коли застосовується звільнення від ПДВ

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_21-kv-tnya/register

17/04/2026

📢 Мінекономіки знову перевіряє критично важливі підприємства!

Міністерство економіки України повторно проводить моніторинг підприємств, які мають статус критично важливих, та надсилає листи з вимогою надати пакет документів для підтвердження відповідності критеріям.

📌 Це стандартна практика - аналогічні перевірки вже проводились минулого року.

❗️ У нових листах зазначено, що до 22 квітня 2026 року необхідно подати:
- витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків із бюджетом та ЄСВ (сформований з 01.01.2026);
- щомісячний податковий розрахунок доходів фізичних осіб і сум утриманих податків, а також ЄСВ за січень–березень 2026 року.

⚠️ Важливо: ця вимога стосується лише тих підприємств, які отримали відповідні листи від Мінекономіки.

👉 Рекомендуємо:
- перевірити вхідну пошту, включаючи папку «Спам»;
- переглянути всі електронні адреси, які зазначались як контактні при поданні документів.

❗️Якщо лист отримано - вимогу потрібно виконати. Якщо не отримали – нічого не надаєте.
☝️Якщо вам потрібна допомога з підготовкою документів або супровід у взаємодії з Мінекономіки - команда First Pro Tax готова оперативно підключитися та забезпечити структурований підхід і повний супровід на кожному етапі.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

16/04/2026

Всім, хто має справу з виплатою дивідендів з української ТОВ на КІК (за якою безпосередньо або десь далі у ланцюгу стоїть бенефіціар - резидент України), нагадуємо, що наразі позиція ДПС досить ліберальна - а саме, якщо ТОВ утримала податок на репатріацію за ставкою, передбаченою Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, то ПДФО та військовий збір на рівні бенефіціара - резидента України не сплачується ані при виплаті дивідендів на КІК (тобто в порядку наскрізних дивідендів), ані при отриманні цих дивідендів бенефіціаром від КІК (звісно, якщо такий розподіл на бенефіціара здійснювався). Це важливо, адже раніше ДПС погоджувалась з таким порядком оподаткування лише у разі, якщо податок на репатріацію при виплаті дивідендів на КІК сплачувався у базовому розмірі, передбаченому ПКУ, - а саме, за ставкою 15%.

На позаминулому вебінарі ми розповідали про цей лист ДПС. Нижче дублюємо відповідний висновок:

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід, отриманий КІК у вигляді дивідендів від юридичної особи – резидента України, були оподатковувані у порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а саме за ставкою, визначеною положеннями Конвенції, то сума таких дивідендів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України, ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь КІК, ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. Тобто зазначений дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

У разі якщо ви плануєте здійснювати такі операції і не включати відповідну суму дивідендів до декларації фізичої особи - бенефіціара, рекомендуємо вам отримати таку саму ІПК. Ми розуміємо, що часу на отримання ІПК до 1 травня вже не багато, але це вирішується досить просто - або декларується сума дивідендів, а після отримання ІПК подається уточнююча декларація на зменшення (час для цього є, адже податок за декларацією повинен бути сплачений до 1 серпня), або ж сума дивідендів не декларується і у випадку отримання негативної ІПК (хоча це малоймовірно, враховуючи зазначений вище висновок ДПС) подається уточнююча декларація на збільшення - без застосування штрафних санкцій (на період військового стану діє звільнення).

У разі виникнення будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]

15/04/2026

📢 Про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором 📆

📎 Дана ситуація описана в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 240/12058/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127486437

📢 Ситуація:

🔸 Платник податків звернувся до Міністерства економіки України із проханням видати висновок про продовження граничних строків розрахунків за спірною операцією з імпорту складного технічного виробу для оновлення виробничої лінії, який виготовляється під індивідуальне замовлення у строки, які перевищують 180 днів, надаючи всі необхідні документи. Проте Мінекономіки відмовило у надані висновку, оскільки наданий додаток до контракту відносився до іншого контракту, що не стосується теми розгляду.

🔸 Платник повторно подав документи, виправивши помилки, але знову отримав відмову — із формулюванням, що операція не відповідає критеріям, встановленим Порядком №104.

⚖️ Висновки Суду:

▫️ за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку;

▫️ наданий платником контракт за своїм характером відноситься до операцій з постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №104 ) ;

▫️ Мінекономіки формально підійшло до розгляду заяви платника щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ за договором (контракту) та не повною мірою з`ясувало наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків.

✅ Верховний суд задовольнив касаційну скаргу платника податків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 [email protected]