05/03/2020
🔥Ухвала КАС ВС від 24.02.2020 №140/388/19 (К/9901/21117/19):
👨⚖️Суддя-доповідач: Гусак М. Б.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87839061
⚡Ключові тези:
✔️У лютому 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області): від 7 листопада 2018 року № 0461381302 в частині нарахування 59626,13 грн, з яких 47700,90 грн основна сума та 11925,23 грн штрафних санкцій; від 7 листопада 2018 року № 0461411302 в частині нарахування 4980,92 грн, з яких 3984,73 грн основна сума та 996,19 грн штрафні санкції; рішення від 7 листопада 2018 року № 0461391302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 15028,53 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2018 року № Ф-0461401302 в частині нарахування суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 95474,22 грн.
✔️На обґрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_2 посилався на те, що позапланову виїзну перевірку проведено з порушенням порядку її проведення, оскільки посадові особи ГУ ДФС у Волинській області були відсутні за місцезнаходженням платника податків. Відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в Книгах обліку доходів і витрат законодавством не передбачено, тому зазначене в Акті виїзної планової податкової перевірки від 12 жовтня 2018 року №21803/03-20-13-02/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки від 12 жовтня 2018 року №21803/03-20-13-02/ НОМЕР_1 ) порушення порядку ведення Книги обліку доходів і витрат не відповідає вимогам статті 58 Конституції України та підпункту 177.3.1 пункту 177.3 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції, чинній з 1 січня 2017 року). Сума акцизного податку не включається до складу доходу фізичної особи-підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, тому порушення підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177 ПК України, зазначене в Акті перевірки від 12 жовтня 2018 року №21803/03-20-13-02/ НОМЕР_1 , відсутнє, а суми військового збору та єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок, визначені відповідно до норм чинного податкового законодавства. Для отримання послуг у сфері інформатизації було укладено договори про надання послуг від 7 жовтня 2016 року та 7 жовтня 2017 року, що підтверджується належними доказами, тому кошти, сплачені за цими договорами, є витратами, пов`язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця у розумінні пунктів 177.1, 177.2, підпункту 177.4.4 пункту 174.4 статті 177 ПК України. Крім того, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення винесені на підставі Акта перевірки від 12 жовтня 2018 року №21803/03-20-13-02/ НОМЕР_1 , який не підписаний усіма посадовими особами контролюючого органу, що її проводили, натомість у ньому зазначено про перебування відсутньої посадової особи у відпустці. Такий акт, на думку позивача, не має юридичної сили, не створює жодних правових наслідків і не може бути підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
✔️Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними, оскільки прийняті на підставі Акта перевірки від 12 жовтня 2018 року №21803/03-20-13-02/ НОМЕР_1 , який не має юридичної сили.
✔️Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду уже висловив правову позицію з питання, яке постало з касаційної скарги ГУ ДФС у Волинській області.
✔️✔️Так у постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18 касаційний суд зробив висновок, що акт перевірки, не підписаний хоча б однією із посадових осіб контролюючого органу, є нечинним і на його підставі не можуть прийматися рішення про нарахування платнику податків податкових зобов`язань.
✔️Представник відповідача заявив клопотання про передачу справи на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу, з метою відступу від зазначеного правового висновку.
✔️На думку колегії суддів у даному випадку є підстави для передачі справи на розгляд палати.
✔️Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.
✔️Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
✔️Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
✔️Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
✔️Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).
✔️Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
✔️Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмового заперечення до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.
✔️Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
✔️Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинними справи заперечень на акт не подавав.
✔️Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
✔️У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).
✔️Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється начальником або заступником начальника контролюючого органу і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.
✔️Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на надання зауважень до акта.
✔️Таким чином акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.
✔️Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України й наслідки їх невідповідності встановлені законом.
✔️Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема, з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі.
✔️✔️Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як недійсність, протиправність рішень контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.
✔️За змістом частини першої статті 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.
✔️Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов`язані з порушенням порядку проведення перевірки.
✔️✔️Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, виданих на підставі такого акта, при умові відсутності порушень правил проведення перевірки.
✔️Акт перевірки - це доказ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що проводили певну перевірку, тому до нього пред`являються лише ті вимоги, що мають місце стосовно документів, доказів (належність, допустимість).
✔️Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
✔️Сама по собі наявність порушень щодо оформлення акта не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
✔️Головним призначенням колегіальної перевірки платника податків, на думку колегії суддів, є усунення корупційної складової, фаховість перевірки ведення податкового обліку та сплати певного виду податків, а не у фактичній присутності однієї з осіб контролюючого органу на момент закінчення оформлення та підписання акта перевірки.
✔️На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №140/388/19 (провадження №К/9901/21117/19) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp
